Рішення

від 23.12.2019 по справі 640/3996/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2019 року № 640/3996/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомГоловного управління ДФС у Чернігівській області ДоДержавного підприємства Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція простягнення заборгованості В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Чернігівській області (далі-позивач/ГУ ДФС у Чернігівській області) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція (далі-відповідач) про стягнення з рахунків в установах банку відповідача (Чернігівська філія, код ЄДРПОУ 14233162) по земельному податку з юридичних осіб в сумі 202 445,54 грн. на р/р 33218811700002 УК у м. Чернігові/м. Чернігів/18010500, код 38054398 ГУ ДСКУ у Чернігівській області, МФО 853592 з розрахункових рахунків: № НОМЕР_5, № НОМЕР_1 АТ Альфа-Банк , МФО 300346, № НОМЕР_2 АТ Таскомбанк , МФО 339500, № НОМЕР_3 в Чернігівській обласній філії АТ Ощад м. Чернігів, МФО 353553, № НОМЕР_4 в Чернігівське РУ АТ КБ Приватбанк , МФО 353586.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2019 року суд визнав подану заяву і додані до неї матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі, встановив, що справа розглядатиметься порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за позивачем обліковується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб, який виник на підставі узгоджених сум податкових зобов`язань, визначених платником податків самостійно, та є не погашеним станом на день звернення до суду з даним позовом.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за Державним підприємством Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція рахується заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 202 445,54 грн., яка виникла у зв`язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов`язань на підставі поданих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та податкового повідомлення-рішення від 06.06.2018 р. № 0052021204.

Наявність у підприємства вказаної заборгованості підтверджується актом про результати камеральної перевірки сплати земельного податку за 2016-2018 роки від 17.05.2018 р. № 636/25-01-12-04-23, розрахунком штрафних санкцій, податковим повідомленням-рішенням від 06.06.2018 р. № 0052021204 та обліковою карткою платника податків.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 статті 287 Податкового кодексу України).

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. 14.1.175 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що податкове зобов`язання про стягнення якого подано даний позов, самостійно визначено відповідачем у податкових деклараціях за 2017-2018 роки,а відтак таке податкове зобов`язання є узгодженим.

Крім того, 06.06.2018 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0052021204, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 21 275,45 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення від 06.06.2018 р. № 0052021204 чи погашення податкового боргу за визначеними грошовими зобов`язаннями, відповідачем суду не надано.

З наведеного вбачається, що позивачем вжиті усі заходи для забезпечення сплати відповідачем податкових зобов`язань, однак добровільного погашення останнім податкового боргу не відбулося.

Відтак, враховуючи, що сума податкових зобов`язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.2 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 Податкового кодексу України)

Відповідно до п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем - суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати вказаного податкового боргу у встановлені законодавством строки, у зв`язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до частини 2 статті 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано доводів позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а надані позивачем докази є достатніми для прийняття рішення по справі в порядку спрощеного провадження про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вимоги частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДФС у Чернігівській області задовольнити.

Стягнути з рахунків в установах банку Державного підприємства Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 04653199) (Чернігівська філія, код ЄДРПОУ 14233162) заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в сумі 202 445,54 грн. на р/р 33218811700002 УК у м. Чернігові/м. Чернігів/18010500, код 38054398 ГУ ДСКУ у Чернігівській області, МФО 853592 з розрахункових рахунків: № НОМЕР_5 , № НОМЕР_1 АТ Альфа-Банк , МФО 300346, № НОМЕР_2 АТ Таскомбанк , МФО 339500, № НОМЕР_3 в Чернігівській обласній філії АТ Ощад м. Чернігів, МФО 353553, № НОМЕР_4 в Чернігівське РУ АТ КБ Приватбанк , МФО 353586.

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко