Постанова

від 30.07.2020 по справі 640/3996/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3996/19 Головуючий у 1 інстанції: Васильченко І.П.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Собківа Я.М.

Шурка О.І.

За участю секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Чернігівській області до Державного підприємства "Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Головне управління ДФС у Чернігівській області звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція", в якому просив стягнути з рахунків в установах банку Державного підприємства "Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" (Чернігівська філія, код ЄДРПОУ 14233162) по земельному податку з юридичних осіб в сумі 202 445,54 грн. на р/р НОМЕР_6 УК у м. Чернігові/м. Чернігів/18010500, код 38054398 ГУ ДСКУ у Чернігівській області, МФО 853592 з розрахункових рахунків: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 АТ Альфа-Банк , МФО 300346, № НОМЕР_3 АТ Таскомбанк , МФО 339500, № НОМЕР_4 в Чернігівській обласній філії АТ Ощад м. Чернігів, МФО 353553, № НОМЕР_5 в Чернігівське РУ АТ КБ Приватбанк , МФО 353586

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з рахунків в установах банку Державного підприємства Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 04653199) (Чернігівська філія, код ЄДРПОУ 14233162) заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в сумі 202 445,54 грн. на р/р НОМЕР_6 УК у м. Чернігові/м. Чернігів/18010500, код 38054398 ГУ ДСКУ у Чернігівській області, МФО 853592 з розрахункових рахунків: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 АТ Альфа-Банк , МФО 300346, № НОМЕР_3 АТ Таскомбанк , МФО 339500, № НОМЕР_4 в Чернігівській обласній філії АТ Ощад м. Чернігів, МФО 353553, № НОМЕР_5 в Чернігівське РУ АТ КБ Приватбанк , МФО 353586.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Державне підприємство "Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що позивачем не надано суду даних земельного кадастру чи інших документів щодо площі та перебування земельної ділянки у власності чи користуванні Державного підприємства "Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" на території Чернігівської міської ради.

25 березня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції та просить замінити сторону по справі, а саме, позивача - Головне управління ДФС у Чернігівській області на його процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у Чернігівській області.

Згідно ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України № 120 від 18 грудня 2018 року утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №682-р від 21 серпня 2019 року, Кабінет Міністрів України погоджується з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінетів Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне замінити відповідача Головне управління ДФС у Чернігівській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Чернігівській області.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав .

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за Державним підприємством Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція рахується заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 202 445,54 грн., яка виникла, у зв`язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов`язань на підставі поданих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та податкового повідомлення-рішення від 06 червня 2018 року № 0052021204.

Наявність у підприємства вказаної заборгованості підтверджується Актом про результати камеральної перевірки сплати земельного податку за 2016-2018 роки від 17 травня 2018 року № 636/25-01-12-04-23, розрахунком штрафних санкцій, податковим повідомленням-рішенням від 06 червня 2018 року № 0052021204 та обліковою карткою платника податків.

Доказів погашення відповідачем в добровільному порядку податкового боргу не надано, у зв`язку із чим, податковий орган звернувся до суду з вимогою про стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями п. 57.3 ст. 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Нормами п. 287.1 статті 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В силу п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

За приписами п. 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Норми пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначають, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Положеннями п. 95.1 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки по запиту користувача станом на 05 лютого 2019 року за Державним підприємством Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція рахується заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 202 445,54 грн. (а.с 6).

Так, податкове зобов`язання зі сплати земельного податку позивачем було самостійно визначено у звітних податкових деклараціях з плати за землю за 2017 та 2018 роки та уточнюючих податкових деклараціях з плати за землю за 2017 та 2018 роки (а.с. 33-44).

Крім того, на підставі Акту про результати камеральної перевірки сплати земельного податку за 2016-2018 роки від 17 травня 2018 року № 636/25-01-12-04-23, Головним управлінням ДФС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 06 червня 2018 року № 0052021204, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 21 275,45 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб (а.с. 15).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, доказів оскарження податкового повідомлення-рішення від 06 червня 2018 року 0052021204 чи погашення податкового боргу за визначеними грошовими зобов`язаннями відповідачем суду не надано.

Наявність у Державного підприємства Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція вищевказаної заборгованості підтверджується, також, обліковою карткою платника податків відповідача (а.с. 30-32).

Таким чином, зважаючи на наявність у відповідача податкового боргу, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Головного управління ДФС у Чернігівській області та стягнуто з рахунків в установах банку Державного підприємства Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в сумі 202 445,54 грн.

Доводи апелянта про те, що позивачем не надано суду даних земельного кадастру чи інших документів щодо площі та перебування земельної ділянки у власності чи користуванні Державного підприємства "Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" на території Чернігівської міської ради, колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на наступне.

За приписами пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Оскільки, відповідачем було самостійно визначено суму податкового зобов`язання по земельному податку у звітних та уточнюючих податкових деклараціях за 2017-2018 роки, внаслідок чого, таке податкове зобов`язання стало узгодженим, а тому, посилання апелянта на ненадання контролюючим органом даних земельного кадастру, колегія суддів вважає безпідставним.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДФС у Чернігівській області та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Собків Я.М.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлено 31.07.2020 року.