Постанова

від 11.12.2019 по справі 2140/1685/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2019 р.м.ОдесаСправа № 2140/1685/18 Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Запорожана Д.В., Скрипченка В.О.,

при секретарі Чугунові С.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року (м. Херсон, дата складання повного тексту рішення - 04.03.2019р.) про закриття провадження в частині по справі за позовом ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора Відділу у Білозерському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Сафонової Тетяни Володимирівни, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

17.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Білозерському районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області Сафонової Т.В. та ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

- визнати протиправними дії та рішення державного кадастрового реєстратора Сафонової Т.В. щодо відмови у державній реєстрації земельної ділянки для відведення у власність за адресою: Микілівська сільська рада Білозерський район Херсонської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 1 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, за заявою позивача від 19.06.2018р. вх.№4436 про державну реєстрацію земельної ділянки;

- скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Сафонової Т.В. від 09.07.2018 року №РВ-6500387602018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них ) до Державного земельного кадастру;

- визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора Сафонової Т.В. щодо здійснення державної реєстрації земельної ділянки для відведення у власність ОСОБА_2 за адресою: Микільська сільська рада Білозерський район Херсонської області, орієнтовний до земельної ділянки 1га, та присвоєння цій земельній ділянці кадастрового номера 6520384500:03:001.0421, вчинені 13.07.2018 року;

- зобов`язати державного кадастрового реєстратора Сафонової Т.В. скасувати державну реєстрацію земельної ділянку відведення у власність ОСОБА_2 за адресою: Микільська сільська рада Білозерський район Херсонської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 1 га ,здійснену 13.07.2018 року;

- скасувати кадастровий номер 6520384500:03:001:0421, присвоєний державним кадастровим реєстратором ОСОБА_3 . земельній ділянці для відведення у власність ОСОБА_2 .

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року закрито провадження у цій справі №2140/1685/18 в частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій державного кадастрового реєстратора відділу у Білозерському районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області Сафонової Т.В. щодо здійснення державної реєстрації земельної ділянки для відведення у власність ОСОБА_2 за адресою: Микільська сільська рада Білозерський район Херсонської області та присвоєння цій земельній ділянці кадастрового №6520384500:03:001.0421, вчинені 13.07.2018 року, зобов`язання скасувати державну реєстрацію земельної ділянки для відведення у власність ОСОБА_2 та скасувати кадастровий номер 6520384500:03:001:0421, присвоєний земельній ділянці для відведення у власність ОСОБА_2 та роз`яснено позивачу право на звернення до суду з даними позовними вимогами в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду 1-ї інстанції, ОСОБА_1 18.03.2019 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, просив скасувати ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 року, а справу направити до суду 1-ї інстанції для продовження її розгляду по суті.

У судовому засіданні суду 2-ї інстанції позивач підтримав свою апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.

Представники відповідачів в судове засідання суду апеляційної інстанції з невідомих причин не прибули, про день, час та місце судового засідання були своєчасно та належним чином повідомлені.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ позивача та дослідивши матеріали справи, оскаржувану ухвалу суду 1-ї інстанції та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, з урахуванням обставин справи, вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, постановляючи ухвалу про часткове закриття провадження по справі №2140/1685/18, суд 1-ї інстанції виходив з того, що усі позовні вимоги щодо гр. ОСОБА_2 (який не був зазначений позивачем під час подання позову, як відповідач або 3-я особа ) та виділеної йому у власність земельної ділянки, не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства, адже предмет спору безпосередньо стосується прав та інтересів цієї фізичної особи.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Як слідує зі змісту вимог ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії ), дій чи бездіяльності (п.1 ч.2 цієї статті ).

Справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.п.1,2 ч.1 ст.4 КАС України ).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер ) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість, однією з основних (визначальних) ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим, участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак, при цьому, слід звернути увагу на те, що не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Так, з матеріалів справи та змісту позовної заяви вбачається, що позивачем по справі заявлено, зокрема, вимоги про визнання протиправними дій та рішень, які фактично стосуються державної реєстрації земельної ділянки наданої у власність громадянину ОСОБА_2 (який, в свою чергу,теж є учасником АТО ).

Так, порушення своїх прав позивач вбачає у наслідках, які спричинені діями та рішеннями державного кадастрового реєстратора, які він вважає неправомірними, але при цьому, судова колегія зазначає, що їх відновлення з позиції позивача, безпосередньо впливає на майнові права ОСОБА_2 , оскільки фактично позбавляють останнього отриманого права власності на спірну земельну ділянку.

Таким чином, можливе визнання незаконним та скасування спірних рішень відповідача буде суттєво впливати на права 3-ї особи ОСОБА_2 , а тому, в цьому випадку фактично існує спір про право, т.б. про право власності на спірну земельну ділянку, що, у свою чергу, унеможливлює його розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними ) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія приходить до аналогічного висновку, що даний спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, що, в свою чергу, і було вірно встановлено судом 1-ї інстанції.

Одночасно необхідно звернути увагу й на те, що аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах були викладені і у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 06.02.2019р. (по справі №488/3005/17), від 06.06.2018р. (по справі №308/6914/16-ц), від 22.08.2018р. (по справі №539/3192/16-ц), від 28.08.2018р. (по справі №522/18500/13-а).

До того ж, слід зазначити і про те, що зі змісту приписів ст.ст.9,77 КАС України слідує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про те, що суд 1-ї інстанції порушень матеріального і процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали не допустив. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 309, 310, 315, 316, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 20.12.2019р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: Д.В. Запорожан

В.О. Скрипченко