Постанова

від 21.11.2019 по справі 280/4337/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 280/4337/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об`єднання "ТАТА"

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року

у справі №280/4337/18

за позовом Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об`єднання "ТАТА"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

"12" жовтня 2018 р. Приватне підприємство "Наукове промислово-комерційне об`єднання "ТАТА" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області в якому просило

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0014641401 (форма Р ) від 18.09.2018, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість за основним зобов`язанням у розмірі 969794,00 грн. та штрафними санкціями 242448,58 грн., а всього на суму 1212242,58 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0014621401 (форма Р ) від 18.09.2018, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 38758,00 грн. та штрафними санкціями 9689,50 грн., а всього на суму 48447,50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0014651401 (форма В4 ) від 18.09.2018, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду у розмірі 18685,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0014631401 (форма П ), яким визначено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 117626,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що господарські операції, що в подальшому надали право ПП НПКО ТАТА сформували витрати та податковий кредит, були фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та в подальшому спричинили реальні зміни майнового стану позивача. Водночас з відображенням операції в бухгалтерському обліку ПП НПКО ТАТА сплачувало своїм контрагентам гроші та отримувало передбачені договорами товари, а в подальшому відображало суми податкових зобов`язань та податкового кредиту дотримуючись норм податкового законодавства.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 р. у справі № 280/4337/18 адміністративний позов Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об`єднання "ТАТА" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0014641401 (форма "Р") від 18.09.2018, в частині збільшення Приватному підприємству "Наукове промислово-комерційне об`єднання "ТАТА" грошове зобов`язання з податку на додану вартість за основним зобов`язанням у розмірі 795425,00 грн. та штрафними санкціями 198856,33 грн., а всього на суму 994281,33 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0014621401 (форма Р ) від 18.09.2018, яким Приватному підприємству Наукове промислово-комерційне об`єднання ТАТА збільшено суму грошових зобов`язань з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 38758,00 грн. та штрафними санкціями 9689,50 грн., а всього на суму 48447,50 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0014651401 (форма В4 ) від 18.09.2018, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду у розмірі 18685,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0014631401 (форма П ), яким визначено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 117626,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судом встановлено, що за результатами проведеної податкової перевірки контролюючим органом виявлено протиправне формування податкового кредиту та витрат, що призвело до завишення суми податкового кредиту та від`ємного значення ПДВ а також заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток. Внаслідок чого відповідачем винесено спірні податкові повідомлення-рішення. На підставі дослідження наданих сторонами документів, суд дійшов висновку, що первинною документацією позивача доведено реальний характер здійснюваних угод та відповідно правомірність формування податкового кредиту та валових витрат за даними відносинами, що обумовило часткове задоволення позовних вимог. Відмова в задоволенні частини позовних вимог обумовлена тим, що стосовно деяких контрагентів є в наявності підтверджена судовими вироками інформація про фіктивність даних підприємств, а отже відсутня можливість ведення з даними підприємствами господарських відносин в межах правового поля, й відповідно формувати податковий кредит та витрати за даними відносинами.

Не погодившись з рішенням суду, Приватним підприємством "Наукове промислово-комерційне об`єднання "ТАТА" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 р. у справі № 280/4337/18 в частині відмови в задоволенні позовних вимог, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що по відносинам з ТОВ Гамма директора якого притягнуто до відповідальності за створення фіктивного підприємства, підтверджено належним чином сформованою первинною документацією, якою підтверджується кожен етап по ланцюгу постачання, від безпосередньо придбання товару до його використання в господарській діяльності. Крім того, всі документи підписувались директором підприємства Кучеренко К ОСОБА_1 , в той час як вирок винесено відносно ОСОБА_2 .

Представниками сторін надано ґрунтовні пояснення щодо обставин по справі та підтримано позиції, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях до неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем виключно в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а саме щодо нарахування податкових зобов`язань податку на додану вартість по взаємовідносинам ПП НКПО Тата з ТОВ ТК Гамма , суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції лише в цій частині.

Так, судом першої інстанції встановлено та під час апеляційного перегляду справи підтверджено, що 20 червня 2016 року між ТОВ "ТК ГАМА" (продавцем) та ПП "НПКО "ТАТА" (покупцем) укладено Договір поставки № 38. Сам договір поставки та всі первинні документи, що направлялись в адресу позивача підписано ОСОБА_3 Костянтином.

На виконання умов договору продавцем поставлено: прокат арматурний, кутик, лист г/к 10 мм, лист г/к 20 мм, електроди, круги, дрова паливні, мертель, бетон вогнетривкий, плити ПА - ІІІ в, електроди грифовані. Так, ТОВ "ТК ГАМА" складено та направлено наступні видаткові накладні: ВН № Г-0629 -11 від 29.06.2016, ВН № Г-0629 -10 від 29.06.2016, ВН № Г-0630 -11 від 30.06.2016, ВН № Г-0630 -10 від 30.06.2016, ВН № Г -0721-10 від 21.07.2016, ВН № Г -0725-10 від 25.07.2016, ВН № Г -0725-15 від 27.07.2016.

Платіжними дорученнями здійснено оплату за поставлений товар (ПД № 256 від 12.07.2016, ПД № 239 від 26.07.2016, ПД № 89 від 28.07.2016, ПД № 115 від 01.08.2016, ПД № 126 від 02.08.2016, ПД № 161 від 03.08.2018, ПД № 61 від 09.08.2016).

31.10.2016 складено акт зарахування взаємних однорідних вимог між сторонами договору поставки та складено видаткову накладну № 12123 від 31.10.2016.

На виконання вимог, ст. 198, 200 ПК України постачальник, склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, а саме: ПН №112 від 29.06.2016, ПН №111 від 29.06.2016, ПН №119 від 30.06.2016, ПН №120 від 30.06.2016, ПН №67 від 21.07.2016, ПН №77 від 25.07.2016, ПН №78 від 27.07.2016.

Разом з тим, судом встановлено, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.03.2017 у справі № 335/14/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 КК України, за створення ряду фіктивних підприємств, в тому числі ТОВ ТК ГАМА .

В межах даного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_2 , не маючи наміру здійснення статутної господарської діяльності, діючи з корисливих спонукань, погодилвся на пропозицію невстановленої особи, за грошову винагороду придбати суб`єкт підприємницької діяльності ТОВ ТК Гамма та стати його засновником, усвідомлюючи при цьому, що придбання вказаного товариства здійснюється з метою прикриття незаконної діяльності, передбачаючи, при цьому, можливість спричинення державі матеріальної шкоди в результаті її незаконної діяльності.

В подальшому, з метою здійснення злочинної діяльності, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, отримали печатку ТОВ ТК Гамма , якою завіряли завідомо неправдиві первинні документи, що засвідчували нібито проведення фінансово-господарських операцій. Таким чином ОСОБА_2 , будучи засновником та директором фіктивного підприємства - ТОВ ТК Гамма , забезпечив прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахунках підприємства, складання від його імені, як службової особи ТОВ ТК Гамма , фіктивних господарських угод та фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складання та видачу документів податкової звітності, штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість іншим підприємствам та завищенню валових витрат таким суб`єктам господарської діяльності, в результаті чого до Державного бюджету України ймовірно не надходило коштів у вигляді сплати вказаних податків.

Крім того, в межах розслідування кримінального провадження в даній справі, допитано ОСОБА_4 який підписував документи як директор ТОВ ТК ГАМА , встановлено, що ця особа не здійснювала будь-якої фінансово-господарської діяльності на ТОВ ТК ГАМА , грошові кошти з банківського рахунку не знімав. Ніяких послуг на адресу інших підприємств не здійснював та товарів не реалізовував та не придбавав. Договірних відносин з іншими підприємствами не мав.

Дані обставини встановлено судом першої інстанції, та не спростовано сторонами. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пункту 198.1, статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3, статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних фондів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Відповідно до пункту 198.6, статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 ПК України - при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу, а при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим розділом

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст.9 того ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерство юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 ( далі - Положення).

Облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов`язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Таким чином, з наведених положень законодавства встановлено, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання робіт/послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Колегія суддів відмічає, що з метою підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди встановленню підлягає їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Слід також зазначити, що за умови доведеності податковим органом, що платник при укладенні правочинів та виконанні господарських операцій діяв без належної обачливості та, виходячи з обставин такого укладення та виконання, знав або повинен був знати про порушення, допущені контрагентами, податкова вигода за такими операціями має бути визнана необґрунтованою.

Відтак, хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Ця обставина не може залишатися неврахованою, оскільки факт участі особи, яка підписала первинні документи, у діяльності фіктивного підприємства, несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Вирокамом у кримінальній справі діяння ОСОБА_2 кваліфіковано за частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, як умисні дії, що виразились у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Враховуючи те, що первинні документи, надані контрагентом позивача, ТОВ ТК Гамма , підписані особами, які заперечують свою фактичну участь в управлінні підприємствами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, та як наслідок не визнаються такими, що посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Відтак, вироком у кримінальній справі, який набрав законної сили, встановлено об`єктивну сторону складу злочину посадової особи контрагента платника податків, дії якої не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій. Господарські операції, за наслідками яких Підприємством сформований податковий кредит, відбулися на підставі первинних документів, виписаних цією ж особою і у той самий період, в якому встановлено факт вчинення злочину.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції висловленій в постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №826/15414/17.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ПП НПКО Тата в частині визначення податкових зобов`язань оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням по взаємовідносинах ТОВ ТК Гамма .

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Судом апеляційної інстанції не встановлено невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи .

Доводи апеляційної скарги свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи не знайшли, з огляду на що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об`єднання "ТАТА" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 р. у справі № 280/4337/18 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 р. у справі № 280/4337/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко