Постанова

від 18.09.2020 по справі 280/4337/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 280/4337/18

адміністративне провадження № К/9901/34098/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н. Є.,

суддів: Гусака М. Б., Білоуса О. В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об`єднання "ТАТА"

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року (суддя Кисіль Р.В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року (головуючий суддя Бишевська Н. А., судді: Добродняк І. Ю., Семененко Я. В.)

у справі за позовом Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об`єднання "ТАТА"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року Приватне підприємство "Наукове промислово-комерційне об`єднання "ТАТА" (надалі також - Позивач, ПП "НПКО "ТАТА", скаржник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі також - Відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просило суд

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2018 року № 0014641401 (форма "Р"), яким Позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1212242,58 грн, з яких: 969794,00 грн - за основним зобов`язанням та 242448,58 грн - за штрафними санкціями;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2018 року № 0014621401 (форма "Р"), яким Позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на суму 48447,50 грн, з яких: 38758,00 грн - за основним платежем та 9689,50 грн - за штрафними санкціями;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2018 року № 0014651401 (форма "В4"), яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду у розмірі 18685,00 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0014631401 (форма "П"), яким визначено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 117626,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що господарські операції, наслідки яких відображені в бухгалтерському обліку та надали право на формування витрат та податкового кредиту, були фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність господарських операцій та в подальшому спричинили реальні зміни майнового стану Позивача. Водночас, наявність кримінальних проваджень відносно посадової особи контрагента не свідчить про фіктивність відповідних господарських операцій, оскільки преюдиційне значення для встановлення податкового порушення мають лише процесуальні рішення у формі обвинувального вироку щодо посадової особи.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року, позов задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 18 вересня 2018 року № 0014641401 (форма "Р"), в частині збільшення Приватному підприємству "Наукове промислово-комерційне об`єднання "ТАТА" грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним зобов`язанням у розмірі 795425,00 грн та штрафними санкціями 198856,33 грн, а всього на суму 994281,33 грн;

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 18 вересня 2018 року № 0014621401 (форма "Р"), яким Приватному підприємству "Наукове промислово-комерційне об`єднання "ТАТА" збільшено суму грошових зобов`язань з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 38758,00 грн та штрафними санкціями 9689,50 грн, а всього на суму 48447,50 грн;

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 18 вересня 2018 року № 0014651401 (форма "В4"), яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду у розмірі 18685,00 грн;

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області № 0014631401 (форма "П"), яким визначено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 117626,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 18 вересня 2018 року № 0014641401 (форма "Р") в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 217961,25 грн, з яких: 174369 грн - за основним зобов`язанням та 43592,25 грн - штрафними санкціями, суди попередніх інстанцій виходили з того, що первинні документи, надані контрагентом Позивача ТОВ "ТК Гама", підписані посадовою особою, яка заперечує свою фактичну участь в управлінні підприємством. Оскільки факт участі особи, яка підписала первинні документи, у діяльності фіктивного підприємства, несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами, та враховуючи те, що господарські операції, за наслідками яких Позивачем сформовано податковий кредит, відбулися на підставі первинних документів, виписаних цією ж особою і у той самий період, в якому встановлено факт вчинення злочину, суди дійшли висновку про відсутність правових підстав для відображення наслідків таких операцій у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в позові щодо визначеного грошового зобов`язання по податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "ТК Гама", Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів у цій частині скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на касаційну скаргу Відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення в оскаржуваній частині - без змін.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу Головно управління ДФС у Запорізькій області від 23 червня 2018 року № 2027 та наказу від 7 серпня 2018 року № 2678 проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "НПКО "ТАТА" за період з 1 січня 2015 року по 31 серпня 2018 року, а також з питань достовірності, своєчасності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 1 січня 2014 року по 31 березня 2018 року.

За результатами перевірки складено Акт від 29 серпня 2018 року № 512/08-01-14-01/192264196, згідно з висновками у якому перевіркою встановлено порушення, серед іншого, вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 , пункту 198.2, пункту 192.3, пункту198.5, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.4, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню за підсумками поточного (звітного) податкового періоду, зокрема, по взаємовідносинам з ТОВ "ТК Гама" на суму 174365 грн.

За наслідком вказаних порушень Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2018 року № 0014641401 (форма "Р"), яким Позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1212242,58 грн, з яких: 969794,00 грн - за основним зобов`язанням та 242448,58 грн - за штрафними санкціями; в тому числі по взаємовідносинам з постачальником ТОВ "ТК Гама" в сумі 217961,25 грн, з яких: 174369 грн за основним зобов`язанням та 43592,25 грн за штрафними санкціями.

3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)

У касаційній скарзі Позивач зазначає про винесення судами рішення в частині відмови у позові з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що судами попередніх інстанцій безпідставно враховано протокол допиту свідка ОСОБА_1 , який обіймав посаду керівника ТОВ "ТК Гама" та підписував документи, які опосередковують господарські операції з Позивачем, в межах кримінального провадження за фактом обвинувачення ОСОБА_2 у вчинені злочинів, передбачених частиною третьою статті 28, частиною другою статті 205, частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 212 Кримінального кодексу України за створення ряду фіктивних підприємств, в тому числі ТОВ "ТК Гама". Вказаний протокол допиту не був предметом дослідження Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя під час постановлення вироку від 21 березня 2017 року у справі № 335/14/17 про визнання винуватості ОСОБА_2 у створенні фіктивних підприємств, а тому акцентує, що протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть слугувати доказом лише у разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді. Враховуючи встановлені судами фактичні обставини господарських операцій Позивача з ТОВ "ТК Гама", належно оформлені первинні документи підтверджують реальність операцій вказаного контрагента з Позивачем, який, зі свого боку, може бути необізнаним стосовно податкової правосуб`єктності контрагента та дотримання ним податкової дисципліни.

3.2. Доводи Відповідача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)

У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДФС у Запорізькій області зазначає, що жодної реалізованої Позивачу групи товарів постачальник ТОВ "ТК Гама" не придбавав, що свідчить про здійснення операцій з підміни товарної номенклатури. Звертає увагу, що допит ОСОБА_1 , який був підписантом ТОВ "ТК Гама", в тому числі документів по операціям з Позивачем, показав, що ТОВ "ТК Гама" не здійснювало будь-якої фінансово-господарської діяльності та не мало договірних відносин з іншими підприємствами, а вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2017 року у справі № 335/14/17 посадових осіб визнано винними у створенні фіктивних підприємств, в тому числі ТОВ "ТК Гама", що доводить підписання первинних документів від імені вказаного контрагента невстановленою особою, позбавляє вказані документи статусу первинних та нівелює факт реальності відповідних операцій.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає таке.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено податковий кредит як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як визначено підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, здійснення господарської операції і її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут і надалі у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Наведені вище законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, будь-яка операція платника повинна бути спрямована на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для виникнення права на податковий кредит, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 20 червня 2016 року між ТОВ "ТК Гама" (продавцем) та ПП "НПКО "ТАТА" (покупцем) укладено Договір поставки № 38.

На виконання умов вказаного договору продавцем поставлено: прокат арматурний, кутик, лист г/к 10 мм, лист г/к 20 мм, електроди, круги, дрова паливні, мертель, бетон вогнетривкий, плити ПА - ІІІ в, електроди грифовані. ТОВ "ТК Гама" складено та направлено покупцю видаткові накладні: ВН № Г-0629 -11 від 29 червня 2016 року, ВН № Г-0629 -10 від 29 червня 2016 року, ВН № Г-0630 -11 від 30 червня 2016 року, ВН № Г-0630 -10 від 30 червня 2016 року, ВН № Г-0721-10 від 21 липня 2016 року, ВН № Г-0725-10 від 25 липня 2016 року, ВН № Г -0725-15 від 27 липня 2016 року.

Платіжними дорученнями здійснено оплату за поставлений товар: ПД № 256 від 12 липня 2016 року, ПД № 239 від 26 липня 2016 року, ПД № 89 від 28 липня 2016 року, ПД № 115 від 1 серпня 2016 року, ПД № 126 від 2 серпня 2016 року, ПД № 161 від 3 серпня 2018 року, ПД № 61 від 9 серпня 2016 року).

31 жовтня 2016 року складено акт зарахування взаємних однорідних вимог між сторонами договору поставки та складено видаткову накладну № 12123 від 31 жовтня 2016 року.

За фактом постачання товару постачальник склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: ПН № 112 від 29 червня 2016 року, ПН № 111 від 29 червня 2016 року, ПН № 119 від 30 червня 2016 року, ПН № 120 від 30 червня 2016, ПН № 67 від 21 липня 2016 року, ПН № 77 від 25 липня 2016 року, ПН № 78 від 27 липня 2016 року.

Слід зазначити, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Керуючись вищенаведеними правилами оподаткування при оцінці податкових наслідків операцій Позивача з контрагентом ТОВ "ТК Гама" суди послалися на подані платником первинні документи, які складені за наслідками розглядуваних операцій.

Водночас, Верховний Суд зауважує, що первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності по операціях, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Суди попередніх інстанцій встановили, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2017 року у справі № 335/14/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочинів, передбачених частиною третьою статті 28, частиною другою статті 205, частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 212 КК України, за створення ряду фіктивних підприємств, в тому числі ТОВ "ТК Гама".

В межах даного кримінального провадження встановлено, що у період з січня 2014 року по 31 серпня 2016 року ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , діючи умисно на території м. Запоріжжя, з корисливих мотивів, не маючи дійсного наміру здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах і пов`язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, маючи мету отримувати прибуток при наданні послуг підприємствам, зареєстрованим на території Запорізької області та інших областей України, з незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, а також з метою приховування факту та фактичних обсягів операцій діяльності підприємств та прикриття незаконної діяльності, створили та придбали суб`єкти господарської діяльності (юридичних осіб), зокрема, ТОВ "ТК Гама" (код ЄДРПОУ 39521493).

Крім того, в межах розслідування кримінального провадження в даній справі, допитано як свідка ОСОБА_1 , який підписував документи як директор ТОВ "ТК Гама", що оформлено протоколом допиту від 9 серпня 2016 року. Вказаним протоколом допиту зафіксовано показання про те, що ця особа не здійснювала будь-якої фінансово-господарської діяльності у ТОВ "ТК Гама", грошові кошти з банківського рахунку не знімав, жодних операцій з іншими підприємствами не здійснював і товарів не реалізовував та не придбавав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, господарські операції Позивача з постачальником ТОВ "ТК Гама", за наслідками яких сформований спірний податковий кредит, відбулися на підставі первинних документів, виписаних ОСОБА_1 і у той самий період, в якому встановлено факт вчинення злочину згідно з ухваленим вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2017 року у справі № 335/14/17.

Відповідно до вище зазначеного вироку по справі № 335/14/17 1-кп/335/166/2017 TOB "ТК Гама" саме в 2016 році не одноразово мало взаємовідносини з різними підприємствами, в результаті таких взаємовідносин ніяких товарно-матеріальних цінностей за цей період не реалізовувалося та не поставлялося.

В контексті встановлених обставин у даній справі у межах спірних правовідносин Позивача з контрагентом ТОВ "ТК Гама" Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам. З`ясуванню підлягають і обставин щодо прояву платником розумної обережності при укладенні договорів, адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції слід ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Суд касаційної інстанції зауважує, що платник, який претендує на підтвердження обґрунтованості заявленої ним податкової вигоди первинними документами, повинен пересвідчитися у правильності оформлення таких документів та у достовірності наведених у цих документах відомостей. В інакшому випадку такий платник несе ризик у сфері податкових правовідносин, оскільки втрачає можливість підтвердити податковий кредит в силу відсутності належним чином оформлених первинних документів. Надання належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Відмовляючи в позові в частині податкової вигоди (податковий кредит) за наслідком відображення в податковому обліку господарських операцій в межах правовідносин з ТОВ "ТК Гама", суд першої інстанції виходив з того, з чим погодився суд апеляційної інстанції, що вказаним вироком у кримінальній справі, який набрав законної сили, встановлено об`єктивну сторону складу злочину посадової особи контрагента Позивача, дії якої не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій без жодного економічного ефекту та руху активів.

Верховним Судом України неодноразово з метою усунення неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права зазначалось, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належними звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, зокрема відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є безпідставним.

Вказаний правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 26 січня 2016 року (справа № 21-4781а15), від 22 березня 2016 року (справа № 21-170а16), від 22 березня 2016 року (справа № 21-2927а15), від 29 березня 2016 року (справа № 21-5315а15), від 12 квітня 2016 року (справа № 21-3270а15), від 12 квітня 2016 року (справа № 21-3635а15), від 19 квітня 2016 року (справа № 21-4985а15), від 26 квітня 2016 року (справа № 21-4976а15), від 24 травня 2016 року (справа № 21-5332), від 14 червня 2016 року (справа № 21-1318а16).

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не вважає за необхідне відступити від зазначених висновків Верховного Суду України.

Суд також зазначає, що оскільки у справі, яка розглядається, містяться відомості, що посадова особа контрагента Позивача - директор ТОВ "ТК Гама" ОСОБА_1 заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, то перевірка та встановлення таких обставин має значення для правильного вирішення спору.

Проаналізувавши зміст частини першої статті 205 Кримінального кодексу України, інкримінованої обвинуваченому ОСОБА_2 згідно з вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2017 року у справі № 335/14/17, суди констатували, що злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій враховуючи те, що суди встановили, що ТОВ "ТК Гама" було створено на реалізацію злочинного умислу щодо неправомірної мінімізації податкових зобов`язань та надання незаконної податкової вигоди для підприємств реального сектору економіки, тобто є фіктивним підприємством. Суди також дослідили показання свідка у межах даного кримінального провадження ОСОБА_1 , який заперечував свою участь у діяльності ТОВ "ТК Гама" та управлінні підприємством.

Ця обставина була правомірно врахована судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами, та позбавляє права на врахування в податковому обліку наслідків нереальних господарських операцій.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що документи, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, що виключає можливість формування даних податкового обліку на підставі таких документів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься також, у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 12 вересня 2017 року у справі № 826/10933/14, від 18 липня 2017 року у справі № 826/24815/15, від 27 червня 2017 року у справі № 808/1062/14.

При наданні оцінки усім складовим господарських операцій з контрагентом ТОВ "ТК Гама", суди врахували обставини, встановлені вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2017 року у справі № 335/14/17, який набрав законної сили, періоди часу, за які такі обставини встановлені, дослідили письмові докази (первинні документи бухгалтерського обліку, податкову звітність) інші обставини, які можуть свідчити про реальність/нереальність цих операцій, та дійшли обґрунтованого висновку, що надані докази у їх сукупності не спростовують висновки акта перевірки про заниження Позивачем сум податку на додану вартість за звітні періоди 2016 року на 174369 грн за результатами операцій з контрагентом ТОВ "ТК Гама".

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний і обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів сторін, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже, і наведені Позивачем в касаційній скарзі доводи не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

При цьому доводи касаційної скарги Позивача зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги та переоцінки обставин, встановлених вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2017 року у справі № 335/14/17 та протоколу допиту свідка ОСОБА_1 в межах цього ж кримінального провадження, якому надано оцінку судами першої та апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, Позивачем не наведено.

З огляду на наведене, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 18 вересня 2018 року № 0014641401 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 217961,25 грн, з яких: 174369 грн - за основним зобов`язанням та 43592,25 грн - штрафними санкціями, а тому прийняли рішення за правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною четвертою статті 328 КАС України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 3, 343, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об`єднання "ТАТА" залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі № 280/4337/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. Є. Блажівська

Судді М. Б. Гусак

О. В. Білоуса