ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11679/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Старунського Д.М., Мікули О.І.,
з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю Редакційні системи до Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування наказу, за апеляційною скаргою Міністерство юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року (суддя першої інстанції Сподарик Н.І., м. Львів, повний текст складено 30.09.2019),
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю Редакційні системи звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 19.04.2019 № 1273/5, відповідно до якого визнано такими, що втратили чинність свідоцтва про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації - газети Добрий лікар від 26.03.2015 серія КВ № 21307-11107ПР; газети Рецепти господині. Секрети смачної кухні від 26.03.2015 серія КВ № 21309-11109ПР; газети Історія Плюс від 09.06.2015 серія КВ №21614-11514ПР; газети Вісник пенсіонера від 09.06.2015 серія КВ №21615-11515ПР; газети Телеекспрес від 09.06.2015 серія КВ № 21616-11516 ПР.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 19.04.2019 № 1273/5 в частині щодо визнання такими, що втратили чинність свідоцтва про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації- газети Добрий лікар від 26.03.2015 серія КВ № 21307-11107ПР; газети Рецепти господині. Секрети смачної кухні від 26.03.2015 серія КВ № 21309-11109ПР; газети Історія Плюс від 09.06.2015 серія КВ №21614-11514ПР; газети Вісник пенсіонера від 09.06.2015 серія КВ №21615-11515ПР; газети Телеекспрес від 09.06.2015 серія КВ № 21616-11516 ПР. Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь позивача судовий збір в сумі 1921 грн.
Із таким судовим рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення. Аргументуючи незгоду, зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України Про друковані засоби інформації (пресу) в Україні засновник зберігає право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва. В разі пропуску строку без поважних причин свідоцтво про реєстрацію втрачає чинність. Підтвердженням випуску друкованого засобу масової інформації відповідно до ст. 33 зазначеного Закону є контрольні примірники видання, які безоплатно надсилаються реєструючому органу відразу після надрукування. Відсутність контрольних примірників свідчить про те, що видання не друкується. Доказів надсилання позивачем до реєструючого органу контрольних примірників друкованих видань ТОВ Редакційні системи не надало. Суд безпідставно послався на здійснення передоплати відповідних видань в АТ Укрпошта для відповідача, оскільки законом така передоплата не вимагається. Крім того, надано докази передоплати тільки у 2019 році. Отже, на виконання ч. 2 ст. 16 Закону та керуючись п. 2.17 гл. 2 Положення 12/5, свідоцтва про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації газет Добрий лікар Рецепти господині. Секрети смачної кухні , Історія Плюс , Вісник пенсіонера , Телеекспрес було правомірно визнано такими, що втратили чинність.
У судовому засіданні представник апелянта Ган Х.П. підтримала апеляційну скаргу з підстав, що в ній зазначені.
Представник позивача заперечив щодо задоволення апеляційної скарги Міністерства юстиції України, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. Пояснив, що друковані видання видавались і до видачі свідоцтв про реєстрації, так як фактично змінився лише склад засновників вказаних видань. Газети продовжили випускатися у 2015 році після отримання нових свідоцтв. При цьому було оформлено підписку відповідача на вказані видання. Вважає, що неотримання Міністерством юстиції України контрольних примірників не свідчить про нездійснення випуску газет і не є підставою для визнання такими, що втратили чинність, свідоцтв про реєстрацію, які були видані у 2015 році.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ Редакційні системи є засновником та видавцем газет Добрий лікар , Рецепти господині. Секрети смачної кухні , Історія Плюс , Вісник пенсіонера , Телеекспрес .
У 2015 році Державна реєстраційна служба та Міністерство юстиції України (її правонаступник) видало свідоцтва про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації: газети Добрий лікар від 26.03.2015 серія KB № 21307-11107ПР; газети Рецепти господині. Секрети смачної кухні від 26.03.2015 серія КВ № 21309-11109ПР; газети Історія Плюс від 09.06.2015 серія КВ №.21614-11514ПР; газети Вісник пенсіонера від 09.06.2015 серія КВ № 21615-11515ПР; газети Телеекспрес від 09.06.2015 серія КВ № 21616-11516ПР.
Вказані свідоцтва видавалися у зв`язку зі зміною засновника вказаних видань - замість ТзОВ Експрес Мультимедіа Груп ним стало ТзОВ Редакційні системи .
Газета Добрий лікар була заснована та почала виходити з 2006 року й по сьогодні двічі на місяць.
Газета Рецепти господині. Секрети смачної кухні виходить з 2010 року по сьогодні.
Газета Історія Плюс була заснована у 2013 році, та з листопада 2013 року виходить щомісяця, за винятком І-ІІІ кварталів 2018 року, коли вихід газети був тимчасово призупинений. З жовтня 2018 року вихід газети було відновлено.
Газета Вісник пенсіонера була заснована у 2011 році та почала виходити з жовтня 2011 року.
Газета Телеекспрес була заснована у 2002 році, та почала виходити в світ з грудня 2002 року, відтоді безперервно виходила в світ.
Наказом Міністерства юстиції України від 19.04.2019 № 1273/5 було визнано такими, що втратили чинність свідоцтва про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації - газет Добрий лікар , Рецепти господині. Секрети смачної кухні , Історія плюс , Вісник пенсіонера , Телеекспрес (а.с. 75-77).
Міністерство юстиції України визнало свідоцтва про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації такими, що втратили чинність, у відповідності до статті 16 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні .
Згідно правового висновку Міністерства юстиції України про визнання свідоцтв про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації такими, що втратили чинність, правовою експертизою було встановлено, недотримання частини другої статті 16 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні , п. 2.17 глави 2 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №12/5 від 21 лютого 2006 року, якими встановлено збереження за засновником права розпочати випуск друкованого ЗМІ протягом року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію (а.с. 78-80).
Вказані обставини визнані сторонами і не оспорюються.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність оскаржуваного наказу з таких підстав.
Стаття 19 Конституції України регламентує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні від 16.11.1992 № 2782-ХІІ створює правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні, встановлює державні гарантії їх свободи відповідно до Конституції України, Закону України Про інформацію та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових документів (далі - Закон №2782-ХІІ).
Відповідно до ст. 1 Закону 2782-ХІІ під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.
Друкований засіб масової інформації вважається виданим, якщо він підписаний до виходу в світ і видрукований будь-яким тиражем. Сфера розповсюдження друкованого засобу масової інформації не обмежується.
Відповідно до статті 11 Закону 2782-ХІІ, друкований засіб масової інформації може видаватися після його державної реєстрації. Державній реєстрації підлягають всі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення.
Частина 2 статті 16 Закону 2782-ХІІ передбачає, що засновник (співзасновники) зберігає право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва. У разі пропуску цього строку без поважних причин свідоцтво про державну реєстрацію втрачає чинність.
Аналогічна норма встановлена пунктами 2.17, 6.1 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації затверджена Наказом Міністерства юстиції України 21.02.2006 № 12/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 23.04.2007, згідно яких засновник (співзасновники) зберігає(ють) право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, та вносить відомості про це до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності. Про прийняте рішення реєструючий орган повідомляє засновника (співзасновників) видання.
Рішення про визнання свідоцтва про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, зазначене в підпункті 2.17 цього Положення, оформлюється наказом, до якого додається правовий висновок про визнання свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації таким, що втратило чинність (додаток 5). Висновок є невід`ємною частиною наказу.
Відповідно до статті 18 Закону визначено вичерпний перелік підстав для припинення випуску друкованого засобу масової інформації, а саме випуск друкованого засобу масової інформації може бути припинено за рішенням засновника (співзасновників) або суду.
Засновник (співзасновники) має право припинити випуск видання у випадках і порядку, передбачених установчим договором або статутом редакції чи іншим договором, укладеним між засновником (співзасновниками) і редакцією.
Суд припиняє випуск видання у разі порушення частини першої статті 3 цього Закону, вимог Закону України Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації або ліквідації юридичної особи, яка є засновником видання. Про своє рішення суд повідомляє реєструючий орган.
Реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації недійсним у разі:
подання засновником (співзасновниками) погодженого з редакцією письмового повідомлення про припинення випуску друкованого засобу масової інформації;
неподання після завершення процесу реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації органами державної влади, іншими державними органами або органами місцевого самоврядування, які є їх засновниками (співзасновниками), заяви про перереєстрацію відповідних друкованих засобів масової інформації;
прийняття рішення суду про припинення випуску друкованого засобу масової інформації.
Вилучення тиражу чи окремої його частини допускається тільки за рішенням або вироком суду, які набрали чинності.
Частина 1 статті 3 цього Закону 2782-ХІІ встановлює, що забороняється використання друкованих засобів масової інформації для:
закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України;
пропаганди війни, насильства та жорстокості;
розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі;
розповсюдження порнографії, а також з метою вчинення терористичних актів та інших кримінально караних діянь;
пропаганди комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки;
популяризації або пропаганди держави-агресора та її органів влади, представників органів влади держави-агресора та їхніх дій, що створюють позитивний образ держави-агресора, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України;
втручання в особисте і сімейне життя особи, крім випадків, передбачених законом; заподіяння шкоди честі і гідності особи;
розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди і згоди його законного представника.
Доводи Міністерства юстиції України і в суді першої інстанції і в суді апеляційної інстанції зводилися до того, що підставою для визнання нечинними свідоцтв стало те, що Міністерство юстиції України, як реєструючий орган, не отримувало контрольні примірники відповідних газет та журналів.
Разом з тим, у вище перелічених нормах Закону 2782-ХІІ відсутня така підстава для визнання недійним або визнання таким, що втратило чинність свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу друкованої інформації у зв`язку з тим, що редакція газети не надсилала реєструючому органу контрольні примірники.
Право на визнання таким, що втратило чинність, свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу друкованої інформації виникає у Міністерства юстиції лише за умови, якщо засновник не розпочав випуск в світ зареєстрованих газет протягом року з моменту їх реєстрації.
Як зазначено вище, усі із зареєстрованих видань виходили ще задовго до видачі Міністерством юстиції нових свідоцтв про реєстрацію у зв`язку зі зміною складу засновників та їх випуск було продовжено.
При цьому, відповідач цього факту не заперечував ані на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, ані у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 33 Закону 2782-ХІІ контрольні примірники періодичних і таких, що продовжуються, видань відразу після надрукування безоплатно надсилаються редакцією засновникові (співзасновникам) і реєструючому органу.
Пунктом 8 частини 2 статті 41 Закону № 2782-ХІІ порушення порядку надсилання контрольних примірників віднесено до порушень законодавства України про друковані засоби масової інформації.
В частині 3 статті 41 Закону № 2782-ХІІ визначено, за ці порушення винні особи притягаються до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством України.
Санкція за порушення вимог ст. 33 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні не передбачає втрату чинності свідоцтвом про реєстрацію друкованого засобу масової інформації.
Апеляційний суд наголошує, що чинне законодавство надає право реєструючому органу визнавати свідоцтво таким, що втратило чинність, лише у випадку, якщо видавцем не розпочато випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня видачі свідоцтва.
При цьому, тільки факту неотримання Міністерством юстиції України контрольних примірників друкованих видань недостатньо для висновку про те, що підприємством не виконано вимогу ст. 16 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні .
Слід зазначити, що Міністерство юстиції України не перевірило факт випуску або невипуску позивачем друкованих видань, не звернулося до редакції з метою перевірки факту виходу в світ газет і журналів.
Тобто, фактично відповідачем не було вжито належних заходів для повного і об`єктивного встановлення обставин для прийняття рішення щодо визнання свідоцтв друкованих видань нечинними.
У свою чергу, позивачем долучено до матеріалів справи копії примірників друкованих засобів масової інформації, відповідно до яких, тираж публікувався, також долучено квитанцію про передплату таких, також є свідченням виходу журналів і газет.
Відтак, у відповідача були відсутні законні підстави для визнання нечинними свідоцтв про державну реєстрацію друкованих видань.
Суд першої інстанції правильно зауважив, що інформація про випуск та розповсюдження вказаних видань є загальновідомою, ці видання продаються у тисячах точках продажу преси по всій Україні, в тому числі у кожному поштовому відділення України. Усі ці видання можна передплатити через поштові відділення Укрпошти.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що, якщо засновник газет розпочав випуск друкованого засобу масової інформації, відсутні підстави для застосування щодо нього таких наслідків як визнання таким, що втратило чинність, свідоцтва про державну реєстрацію засобу масової інформація.
Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 16 Закону 2782-ХІІ міститься в ухвалі ВАСУ від 12 березня 2013 року у справі К/9991/36938/11.
Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів факту, що позивачем не було розпочато випуск друкованих періодичних видань, а надані позивачем докази спростували такі твердження, а відтак, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 19.04.2019 № 1273/5 в частині щодо визнання такими, що втратили чинність свідоцтва про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації - газети Добрий лікар від 26.03.2015 серія КВ № 21307-11107ПР; газети Рецепти господині. Секрети смачної кухні від 26.03.2015 серія КВ № 21309-11109ПР; газети Історія Плюс від 09.06.2015 серія КВ №21614-11514ПР; газети Вісник пенсіонера від 09.06.2015 серія КВ №21615-11515ПР; газети Телеекспрес від 09.06.2015 серія КВ № 21616-11516 ПР є протиправним.
З огляду на викладене вище, суд першої інстанції вжив заходів до всебічного і повного дослідження обставин справи і прийняв законне і обґрунтоване рішення про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 19.04.2019 № 1273/5.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Враховуючи, що апеляційний суд залишає в силі рішення суду першої інстанції, то в силу вимог частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Міністерство юстиції України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. О. Большакова судді Д. М. Старунський О. І. Мікула Повний текст постанови складено 23 грудня 2019 року.
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2019 |
Оприлюднено | 26.12.2019 |
Номер документу | 86552009 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Большакова Олена Олегівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Большакова Олена Олегівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Большакова Олена Олегівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сподарик Наталія Іванівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сподарик Наталія Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні