Постанова

від 16.12.2019 по справі 460/1496/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/9868/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Довгополова О.М., Шинкар Т.І.

за участі секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

позивач: не з`явився

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про стягнення з відповідача судових витрат на надання професійної правничої допомоги в справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у справі № 460/1496/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сарненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,-

суддя в 1-й інстанції - Дорошенко Н.О.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення -м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 05.08.2019,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сарненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області у якому, із урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила: 1) визнати протиправним рішення відповідача від 16.01.2019 №82/04-29 про відмову в призначенні позивачу пенсії згідно ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ; 2) зобов`язати відповідача здійснити призначення і виплатити пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років ОСОБА_1 згідно зі ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи починаючи з 09.10.2018 року.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Сарненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області у призначенні пенсії ОСОБА_1 із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . Зобов`язано Сарненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити і виплатити пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років ОСОБА_1 згідно зі ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , починаючи з 09.10.2018 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Сарненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн..

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у справі № 460/1496/19 - без змін.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції в режимі відеоконференцї представником позивача подано заяву про стягнення з відповідача судових витрат на надання професійної правничої допомоги у розмірі 2000 гривень.

05 грудня 2019 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла вищезазначена заява із доданими до неї документами.

Відповідачем подано відзив на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, у якому звертає увагу на те, що справа за № 460/1496/19, в тому числі і апеляційна скарга, правничу допомогу за якою ніби то надавав адвокат, стосувалася предмету спору призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . Проте вважає, що незрозуміло з яких підстав та якою нормою законодавства керувався адвокат адвокатського бюро Катерини Самардак вивчаючи та аналізуючи законодавство, яке взагалі не стосується предмету спору по цій справі, а саме Закон України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування , Податковий кодекс України, та низкою Порядків, зазначених в акті приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги згідно договору б/н від 04.11.2019 року, укладеного між адвокатським бюром Катерини Самардак та ОСОБА_1 від 11.11.2019 року.

Звертає увагу суду на те, що предметом спору були спірні правовідносини в межах Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та стосувалися призначення пенсії, а відтак вважає, що аналіз вищезазначеного законодавства адвокатом Самардак не пов`язаний з розглядом цієї справи та не може бути підставою для стягнення гонорару за правничу допомогу. Відтак просить в задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів при вирішенні цього питання зазначає таке.

Згідно із пунктом третім частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статей 1, 30 Закону України Про адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як видно з матеріалів справи, між позивачем та адвокатом Самардак Катериною Володимирівною був укладений договір про надання правової допомоги.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач подала такі докази: договір про надання правової допомоги від 04.11.2019, рахунок № 125 від 04.11.2019, акт прийому-передачі наданої правової допомоги від 04.11.2019, згідно договору б/н від 04.11.2019, укладеного між адвокатським бюро Катерини Самардак та ОСОБА_1 , квитанцію про оплату витрат від 11.11.2019, ордер серії ВК-1002122 від 11.11.2019 (а.с. 180-185).

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що про здійснення розподілу витрат на правничу допомогу позивачем було зазначено у поданому ним відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач щодо стягнення витрат на правничу допомогу заперечив, та просив відмовити у стягненні таких в повному обсязі.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року залишене без змін рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05серпня 2019 року, яким в свою чергу задоволено позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Твердження відповідача про те, що адвокат адвокатського бюро Катерини Самардак у акті прийому-передачі наданої правової допомоги зазначила про вивчення та аналіз законодавства, яке взагалі не стосується предмету спору по цій справі, спростовується доданими матеріалами до заяви про стягнення з відповідача судових витрат на надання професійної правничої допомоги.

Аналіз процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Окрім того, за приписами п. 6 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність до інших видів правової допомоги відносяться види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення.

За унормуванням ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що заява щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Тому, у відповідності до вимог вищенаведених норм, колегія суддів зазначає, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в розмірі 2000 грн. шляхом прийняття додаткової постанови.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 243, ст. ст. 252, 310, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про стягнення з відповідача судових витрат на надання професійної правничої допомоги у справі № 460/1496/19 задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ) 2000 (дві тисячі) гривень понесених судових витрат на надання професійної правничої допомоги.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді О. М. Довгополов Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 23.12.2019.