Рішення

від 09.08.2007 по справі 4/171

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Кіровоградської

області

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "09" серпня 2007 р.

Справа №  4/171

 Господарський суд Кіровоградської області в

складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу  №  4/

171

за позовом:  сільськогосподарського виробничого

кооперативу "Колос", м. Знам'янка Кіровоградської області 

до відповідача:  приватного підприємства "Юніком

Трейдінг", м. Кіровоград    

про стягнення 21 774 грн. 

Представники сторін:

від позивача - Стрілець О.С. ,

довіреність № б/н  від 02.01.07;

від відповідача: участі  не 

брали.  Про час  та місце 

розгляду  справи  відповідач 

належним  чином  повідомлений 

у  відповідності  до 

вимог  Інструкції  з 

діловодства  в  господарських 

судах  України (вих.№ 10625  від 

24.04.2007 р.)   Поштове  відправлення № 1681580  яке направлялось  за 

вказаною  відповідачем при

укладенні  договору з  позивачем та 

зазначеною в  довідці  Головного управління статистики в

Кіровоградській  області  адресою м.Кіровоград  вул. Пацаєва 

6 корп. 3 кв.80   повернуто до

суду  без вручення  адресату 

з відміткою   установи

зв'язку  про неможливість  вручення 

через те, що  закінчився термін

зберігання.  Однак, до господарського

суду   11.06.2007  року надходило клопотання  відповідача 

про  відкладення  розгляду 

справи,  що  засвідчує 

про  отримання ним  повідомлень 

про час та місце розгляду  справи

(а.с.20).

При цьому, господарським судом

враховується, що   до  повноважень господарських судів не  віднесено установлення фактичного

місцезнаходження юридичних осіб або місця 

проживання  фізичних осіб-

учасників судового процесу на час 

вчинення  тих  чи інших 

процесуальних дій. Примірники повідомлень про вручення

рекомендованої  кореспонденції, повернуті

органами зв'язку з  позначками “адресат

вибув”,  “адресат  відсутній” і т.п. можуть   вважатись належними  доказами виконання  господарським 

судом обов'язку  щодо  повідомлення учасників судового процесу  про вчинення 

цим судом обов'язку  щодо  повідомлення учасників судового  процесу про вчинення цим  судом певних процесуальних  дій.

Вимоги суду про надання  пояснень чи можливих  заперечень по суті  позовних вимог  відповідач не виконав, пояснень чи  можливих заперечень до суду  не надав, 

тому суд  вважає, що відповідач не

виявив  бажання скористатись  своїм  

процесуальним  правом  на участь в 

судовому засіданні.

Підстави  для 

відкладення  розгляду  справи у відповідності  до ст. 77 ГПК України  відсутні, 

тому   суд  вважає за можливе  провести розгляд  справи 

у  відповідності до ст.75 ГПК

України за наявними у  справі  матеріалами 

та при даній  явці  сторін.

СУТЬ  СПОРУ:

Заявлено  позов про 

стягнення  з приватного

підприємства "Юніком Трейдінг", м. Кіровоград     заборгованості   по оплаті 

за отримане  зерно  пшениці на користь  сільськогосподарського виробничого

кооперативу "Колос", м. Знам'янка Кіровоградської області  в 

розмірі   21 774 грн.  та 

судових витрат.

Дослідивши  матеріали 

справи та  правовідносини  між учасниками спору і  надавши 

їм правову оцінку, господарський 

суд -,

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами спору  01.08.2005 року  укладено 

договір купівлі - продажу  №1/8 (

в  подальшому  договір), за 

умовами  якого   продавець (позивач)   продає, а 

покупець  ( відповідач) купує   озиму 

пшеницю 4 класу в кількості 

45,480 тонн по ціні 480  грн.

за  тонну на загальну суму  21830 грн. 40 коп. Згідно  до п.2 

договору покупець 

зобов'язався  провести оплату за

отриману  пшеницю до 01.11.2005  року  з

урахуванням ціни, яка  буде  встановлена на  момент оплати, але не нижче 480  грн. за 

1  тонну.  Умови 

договору  визнано повноважними  представниками сторін, їх  підписи 

скріплено  відповідними  печатками. На виконання умов договору   позивач  

згідно до накладної №1824 від 02.09.2005 

року    на  підставі 

довіреності  серії  НАЩ №080160 від  02.09.2005 

року  через повноважного   представника 

відповідача   ОСОБА_1.  передав 

відповідачу   45,480  т. пшениці на 

загальну суму 21830 грн. 40 коп. 

включаючи  ПДВ.

Однак, в порушення умов  договору 

відповідач не провів  розрахунок

за  отриманий товар до визначеної п.2

договору  термін, тобто  до 

01.11.2005 року.  Лише  після направлення  позивачем 

25.11.2005 року   претензії №576

відповідач  ,   визнавши 

наявність  заборгованості

перерахував  на  розрахунковий 

рахунок  позивача   29.12.2005 

року  10000 грн. та  29.01.2007 

року  2000 грн.

Проведеним  погашенням заборгованості  після 

визначеної  умовами  договору 

дати  01.11.2005  року 

відповідач  виходячи  з 

вартості  пшениці  на  час  проведення 

оплати  фактично  оплатив 

вартість  21,44 т пшениці  виходячи  

з   ціни  540 

грн. за 1 тонну в  грудні 2005

року  (1000 :540 =18,52 т) та  ціни 

на січень 2007 року  685  грн. за 1 т ( 2000:685 =2,92 т). Тобто, на

час  звернення  позивача 

до суду фактично  залишилась

непогашеною  заборгованість  в 

розмірі вартості  24,04 т пшениці.

Згідно довідки управління 

агропромислового розвитку 

Знам'янської 

райдержаадміністрації станом на 10.05.2007 року  вартість 1 тонни пшениці 4  класу 

складає 905  грн. за 1  тонну. 

Отже, на час звернення  до суду,

заборгованість відповідача  складає   21756 грн. 20 коп.

В судовому засіданні представник

позивача позовні вимоги  підтримав  повністю.                

Дослідивши матеріали  справи 

та  проаналізувавши  правовідносини, що  виникли між 

учасниками  спору,

господарський  суд  приходить 

до  переконання, що  позовні вимоги  підлягають 

до часткового    задоволення.

Таким чином, господарський суд

вважає  обґрунтованими  вимоги 

про стягнення  суми основного

боргу в розмірі  21756 грн. 20 коп.

Такий   висновок 

господарський  суд зробив  на підставі 

наступного.

Господарський суд вважає, що   викладені  

умови  договору, права та

обов'язки  сторін, порядок виконання  договору,  

дають підстави вважати, що фактично сторонами укладено  договір купівлі-продажу  з 

відстрочкою  платежу.

За 

приписом   ст.265  Господарського  кодексу 

України до  правовідносин

поставки,  які не  врегульовані цим  кодексом, застосовуються  відповідні 

положення  Цивільного  кодексу 

України про  договір  купівлі-продажу.

Таким  чином, 

господарський суд вважає, що 

між  сторонами  виникли 

правовідносини, що 

підпадають  під  дію    

глави  54  Цивільного 

кодексу  України.

Так, згідно  ст.712 Цивільного  кодексу України  за  

договором  поставки  продавець (постачальник),  який 

здійснює  підприємницьку  діяльність зобов'язується  передати у 

встановлений  строк (строки)  товар 

у  власність  покупця для 

використання  його  у підприємницькій  діяльності 

або в  інших  цілях, не 

пов'язаних  з особистим,  сімейним  

або  іншим подібним

використанням,  а  покупець 

зобов'язується  прийняти  товар 

і  сплатити  за 

нього  певну  грошову 

суму.  До договору  поставки 

застосовуються  загальні  положення 

про  купівлю-продаж,  якщо 

інше  не встановлено  договором, 

законом  або не випливає  з 

характеру  відносин  сторін.

Як вбачається  із 

матеріалів  справи,   відповідач  

прийняв  товар  повністю, але не  виконав 

свої  зобов'язання  по  оплаті  поставленого товару.

Суд вважає, що між сторонами

досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у

відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України  підтверджують що це  саме 

договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна,

вартість - визначені в   видатковій  накладній 

(а.с. 8).

На користь відносин купівлі-продажу

свідчить і застереження в документах на отримання  товару 

про ціну з ПДВ.

Згідно ст.526 ЦК України

зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме

невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення

позивача до суду за захистом свого порушеного права.

У відповідності до ст.ст. 525, 526

ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов

не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до

умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного  законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК

України покупець зобов'язаний оплатити товар після його  прийняття або прийняття товаророзпорядчих

документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не

встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити

продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару

продавець має право вимагати оплати товару та сплати пені за  несвоєчасне виконання  грошового 

зобов'язання..

Спір  фактично виник  через 

небажання    відповідача  провести 

оплату  поставленого  позивачем 

товару. Укладений   між сторонами  договір та 

норми   діючого  законодавства 

не містять підстав для 

звільнення   відповідача від  обов'язку 

виконати  зобов'язання  по 

оплаті  поставленого  товару.

Позивач правомірно просить стягнути

наявний  борг, однак при проведенні  розрахунку 

судом визначено  суму  заборгованості  в 

розмірі меншому  ніж заявлено  позивачем, а 

різниця  заявленої  до стягнення 

позивачем  (21774 грн.) та  визначеної судом  (21756 грн. 20 коп.) складає  17 грн. 80 коп., яку  суд відносить 

на  допущену  позивачем арифметичну помилку  при проведенні  розрахунку. Отже,  господарський суд вважає  за 

необхідне стягнути  з  відповідача 

на користь  позивача   заборгованість в  розмірі 

21756 грн. 20 коп.  на підставі

ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі.

При 

розгляді  справи  господарський 

суд  вважає визначальним  для  

визначення  заборгованості  п. 2 договору, в  якому сторонами  визначено такий  порядок: 

з урахуванням  ціни, яка буде  встановлена на момент оплати, але не нижче

480 грн. за 1 тонну.

Поряд з цим, господарський суд  звертає увагу на ту обставину, що  при укладенні договору  згідно до п.4 сторонами передбачалась  відповідальність відповідача за прострочку

оплати у  вигляді пені  в 

розмірі  подвійної  облікової ставки НБУ від вартості

заборгованості за  отриману продукцію,

однак виходячи з  необхідності  розгляду справи  в 

межах позовних вимог, а позивач 

не  просить  провести 

стягнення пені, 

господарський  суд не вбачає

підстав для   застосування свого права

вийти  за межі  позовних вимог  на підставі 

ст. 83 ГПК України, оскільки  

будь - які клопотання 

заінтересованих сторін  про це

відсутні.

Крім  того, господарський суд приймає  до уваги, що господарську операцію по   продажу 

пшениці  сторонами проведено у

відповідності  до вимог    п.п. 1 і 2 Інструкції про порядок

реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання

цінностей, зареєстрованої в Міністерстві 

юстиції України  12.06.1996р. за N

293/ 1318 ( надалі -інструкція),  згідно

до якої   сировина, матеріали паливо...

та інші  товарно-матеріальні цінності, а

також  нематеріальні активи, грошові

документи  і цінні папери  ( надалі - цінності) відпускаються покупцям

або передаються  безплатно тільки за

довіреністю одержувачів.  Вимоги вказаної

інструкції поширюються на підприємства, установи та організації, їхні

відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних

суб'єктів господарської діяльності.

Відповідно до вимог пунктів  12, 13 і 15 Інструкції забороняється  відпускати цінності у випадках  подання довіреності, виданої з порушенням

встановленого порядку заповнення або  з

незаповненими реквізитами.... Після 

закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають

довіреності разом з  документами на

відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з

ведення бухгалтерського обліку. Відповідальність за дотримання постачальником

встановленого порядку  відпуску за

довіреністю  цінностей  покладається на посадових осіб підприємства-постачальника

, які мають право підписувати  первинні

документи на  відпуск цінностей.

Вартість  зерна пшениці підтверджується Наказами  № 282 від 07.06.2006 року та № 238 від

02.06.2007 року у  відповідності до яких

вартість станом на 2005/06  маркетинговий

рік становить відповідно 540 грн. та 2006 - 2007 р. маркетинговий період 650

грн. - 720 грн.

Згідно ст. 49 ГПК України судові

витрати належить покласти на  відповідача

повністю, оскільки через невиконання  ним

умов  договору  позивач 

змушений  був  звертатись 

до суду за захистом своїх законних 

прав та поніс додаткові 

матеріальні  витрати.

Керуючись  ст.ст. 34,49, 82,  84 ГПК 

України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити  частково.

Стягнути з приватного підприємства

"Юніком Трейдінг", м. Кіровоград     

вул. Пацаєва 6 корп.3  кв.80 (р/р 26007180941001

в  КФ КБ "ПриватБанк" м.

Кіровоград, МФО 323583, код 30567079) заборгованість за  отриманий 

товар в розмірі    21756  грн. 20 коп.., суму сплаченого державного

мита в розмірі 217  грн. 74 коп.  та  118

грн.  витрат на інформаційно-технічне  забезпечення 

судового процесу  на користь   сільськогосподарського виробничого

кооперативу "Колос", м. Знам'янка Кіровоградської області  вул. Ворошилова 41 (р/р 26008301333826 в

філії ЦВ "Промінвестбанку" м. Кіровоград, МФО 323301, код 03758772).

Наказ  видати.

Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Сторони у справі протягом цього

строку мають право подати апеляційну скаргу до 

Дніпропетровського апеляційного господарського суду на вказане рішення

через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя