Рішення

від 13.12.2019 по справі 664/3694/18

ЦЮРУПИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.12.2019

Справа №664/3694/18

Провадження №2/664/382/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2019 року Цюрупинський районний суд

Херсонської області

в складі: судді Заславець Н.В.

за участі секретаря судового засідання Степанової С.К.

за участі сторін - позивача ОСОБА_1 , представників відповідача Циганової В.В., Никифорова О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Олешки Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вторма-3 про визнання не чинним та скасування Протоколу загальних зборів засновників ТОВ Вторма-3 від 08.11.2016 року та наказу №71-к від 08.11.2016 року про звільнення з посади директора ТОВ Вторма-3 , про поновлення на посаді директора ТОВ Вторма-3 ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вторма 3 , юридична адреса: Херсонська обл., м. Олешки, вул. Промислова, 1 про визнання нечинним та скасування протоколу загальних зборів засновників ТОВ Вторма 3 від 08 листопада 2016 року та наказу № 71-К від 08 листопада 2016 року про звільнення з посади директора товариства та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

До відкриття провадження у справі позивач подав заяву про зменшення позовних вимог і заявив вимоги не чинним та скасування Протоколу загальних зборів засновників ТОВ Вторма-3 від 08.11.2016 року та наказу №71-к від 08.11.2016 року про звільнення з посади директора ТОВ Вторма-3 , про поновлення на посаді директора ТОВ Вторма-3 .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що працював на посаді директора ТОВ Вторма 3 . В лютому 2017 року, вважаючи себе працюючим, звернувся до Цюрупинського районного суду Херсонської області з позовом до ТОВ Вторма 3 про стягнення заробітної плати. Стверджує, що саме під час розгляду судом цивільної справи № 664/204/18 з матеріалів, наданих відповідачем у справу, дізнався про своє звільнення за угодою сторін відповідно до п. 1 ч.1 ст. 36 Кодексу законів про працю України на підставі рішення загальних зборів засновників ТОВ Вторма 3 від 08.11.2016 року та виданого відповідачем наказу № 71-к від 08.11.2016 року відповідно його особистої заяви про звільнення за угодою сторін від 31 жовтня 2016 року. При цьому позивач зазначив, що відповідач жодним чином всупереч КзПП України не намагався повідомити його про факт звільнення, що свідчить про приховування останнім цього факту та звернув увагу суду на ту обставину, що його звільнено на підставі заяви, власноручно написаної під тиском та під диктовку сторонніх осіб, що не мали жодного відношення до управління товариством, у зв`язку з чим зазначена заява не була його волевиявленням та не могла бути підставою звільнення 08.11.2016 року. Крім того, ОСОБА_1 вказав, що написана під диктовку сторонніх осіб заява про його звільнення не тягне будь-яких юридичних наслідків, оскільки її було адресовано ОСОБА_2 , Генеральному директору ПАТ Рубіжанський картонно-тарний комбінат , який на момент написання заяви не перебував у числі співзасновників ТОВ Вторма 3 і став ним лише 08.11.2016 року. Відповідно, не мав права приймати розпорядчих рішень стосовно його посадових осіб. Натомість таке рішення станом на 31.10.2016 року - дату написання заяви, могли приймати лише співзасновники товариства - ТОВ Вторма 1 та ТОВ Вторма 2 . Також ОСОБА_1 вказав , що відповідач у будь-якому випадку взагалі не мав права його звільняти, оскільки в період з 01 по 10 листопада 2016 року він перебував на лікуванні у лікарняному закладі,

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги і надав суду пояснення, враховані і оцінені судом при ухваленні рішення по суті спору. При цьому уточнив, що копію наказу про своє звільнення він отримав лише під час розгляду іншої справи за своїм позовом про стягнення заробітної плати, лікарняний лист до бухгалтерії ним до цього часу не передано і при цьому до цього часу не вважає себе звільненим із займаної посади. Заяву про звільнення писав під тиском осіб, однак з цього приводу до правоохоронних органів не звертався. Трудову книжку отримав під час судового розгляду за цим позовом від представника відповідача. Позов просив задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю Вторма 3 в наданих суду письмових запереченнях просило суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі, обґрунтувавши свою позицію відповідними письмовими доказами та наданими в судовому засіданні поясненнями своїх представників, врахованими при ухваленні рішення.

Зокрема, представники відповідача вказали, що відповідно до ч.1 ст. 233 КЗПП України у справах про звільнення встановлено місячний строк для звернення до суду з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Згідно ст. 234 цього Кодексу у разі пропуску з поважних причин цього строку, суд може поновити цей строк. Проте ні клопотання про його поновлення, ні доказів поважності причин пропуску цього строку позивачем не надано.

Відповідач зазначає, що рішеннями судів першої і апеляційної інстанції по цивільній справі № 664/204/18 за участю цих же сторін встановлено, що позивач знав про своє звільнення, але не вважав необхідним його оскаржувати, що свідчить про неповажність причин пропуску встановленого законом місячного строку для звернення до суду, відсутність законних і обгрунтованих підстав для його поновлення дає підстави для відмови у задоволенні позову.

Відносно не ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про звільнення і його не вручення у день звільнення, неможливості його звільнення в період тимчасової непрацездатності з 01 по 10 листопада 2016 року відповідач вважає, що вказані приписи КзПП України поширюються виключно на випадки звільнення працівника за ініціативою роботодавця, а в даному випадку мало місце звільнення з ініціативи позивача.

З приводу визнання не чинним та скасування протоколу загальних зборів засновників ТОВ Вторма 3 від 08 листопада 2016 року зазначає, що ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від вимоги про поновлення на роботі, яку заявлено з пропуском встановленого строку, а тому вона не може розглядатися судом як окрема, самостійна і не пов`язана з поновленням на роботі вимога.

Заслухавши позивача, представників відповідача та дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши доводи позивача і заперечення відповідача, судом встановлено наступне.

Згідно довідки ТОВ Вторма 3 ОСОБА_1 з 10.11.2015 року був прийнятий і працював на посаді директора товариства. 31.10.2016 року позивач власноручно написав і в цей же день подав через ТОВ Вторма 3 адресовану Генеральному директору ПАТ Рубіжанський картонно-тарний комбінат заяву з проханням звільнити його за угодою сторін з цієї ж дати, мотивуючи необхідність звільнення погіршенням стану здоров`я, після чого припинив з`являтися на роботу і виконувати обов`язки директора товариства. Поданої заяви в подальшому не відкликав, доказів того, що заява написана ним під тиском сторонніх осіб суду не надав, до правоохоронних органів з цього приводу не звертався.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ Вторма 3 від 08.11.2016 року, оформленим протоколом № 3, ОСОБА_1 звільнено з посади директора ТОВ Вторма 3 , про що 08.11.2016 року товариством видано наказ № 71-К, з яким згідно складеного відповідачем акту № 7 від 08.11.2016 року позивач не був ознайомленим у зв`язку з його відсутністю на роботі в день звільнення.

Суд не погоджується з твердженням позивача про те, що ПАТ Рубіжанський картонно-тарний комбінат на момент написання ОСОБА_1 заяви на ім`я Генерального директора комбінату про звільнення не перебував у числі співзасновників ТОВ Вторма 3 , а тому збори засновників, проведені 08.11.2016 року не мали повноважень розглядати його заяву про звільнення і приймати розпорядчі рішення із зазначеного питання. Згідно наявного в матеріалах справи договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Вторма 3 від 30.09.2016 року, укладеному між співзасновником цього товариства - ТОВ Вторма 1 , який володіє часткою в розмірі 90% у статутному капіталі ТОВ Вторма 3 і покупцем - ПАТ Рубіжанський картонно-тарний комбінат в особі генерального директора Мініна ОСОБА_4 , останній придбав зазначену частку у продавця, ставши з дати придбання 30.09.2016 року співзасновником ТОВ Вторма 3 . При цьому суд враховує, що свою заяву позивач адресував саме новому співзасновнику.

Судом встановлено, що відповідач 02.12.2016 року надіслав позивачу цінним листом з описом вкладення повідомлення про необхідність отримання трудової книжки у зв`язку зі звільненням за угодою сторін з 08.11.2016 року, що підтверджується наданими в матеріали справи повідомленням, поштовим фіскальним чеком про надіслання відправлення та описом вкладення у цінний лист із зазначенням вмісту відправлення. Наведеним спростовується твердження ОСОБА_1 про його необізнаність щодо звільнення і приховування відповідачем цього факту.

Про володіння позивачем інформацією щодо його звільнення задовго до звернення до суду з позовною заявою про незаконність звільнення і поновлення на роботі свідчить і власне твердження позивача про те, що про своє звільнення він дізнався під час розгляду Цюрупинським районним судом Херсонської області справи № 664/204/18 за його позовом до ТОВ Вторма 3 про стягнення заробітної плати.

Згідно довідки секретаря суду від 10.12.2019 року зазначена цивільна справа направлена до Верховного Суду для розгляду касаційної скарги та станом на вказану дату до суду не поверталася.

З наданих представниками ТОВ Вторма 3 рішень судів першої та апеляційної інстанцій по вказаній справі, інших матеріалів, наявність яких у справі № 664/204/18 сторонами визнається і не заперечується, вбачається і підтверджується, що під час її розгляду ТОВ Вторма 3 надіслалоло, а ОСОБА_1 отримував як копію наказу про своє звільнення № 71-К від 08.11.2016 року, так і копію протоколу № 3 загальних зборів учасників ТОВ Вторма 3 від 08.11.2016 року, оскільки 04.04.2018 року надавав суду і надсилав ТОВ Вторма 3 відповідь на відзив, в якому містяться посилання на згадані наказ і протокол з оцінками їх правомірності. Вказаним підтверджується, що ОСОБА_1 станом на 04.04.2018 року мав копії зазначених документів. Вказану обставину при дослідженні письмових матеріалів позивач і сам не заперечував у судовому засіданні.

Відсутність наміру оскарження позивачем наказу про звільнення встановлена і постановою апеляційного суду Херсонської області від 26.09.2018 року по справі № 664/204/18, в якій зазначено, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно того, що наказ про звільнення № 71-К від 08 листопада 2016 року є повною мірою не чинним та не може породжувати будь-які права та обов`язки, тому його не потрібно визнавати незаконним в судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 233 КзПП України у справах про звільнення встановлено місячний строк для звернення до суду з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Стаття 234 КзПП України передбачає, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки. З урахуванням вищенаведених фактів і обставин судом встановлено, що ОСОБА_1 без поважних причин пропустив передбачений законом строк на звернення до суду з позовом про його поновлення на роботі.

Суд не приймає доводи позивача про незаконність його звільнення з огляду на те, що в день звільнення не отримав від відповідача копію наказу про звільнення. Відповідно до ч. 2 ст. 47 КзПП України у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника. Оскільки звільнення позивача відбулося з його, а не роботодавця ініціативи, припис вказаної норми не може бути застосованим до правовідносин між ОСОБА_1 та ТОВ Вторма 3 .

З огляду на звільнення позивача за його власною ініціативою суд відповідно до ч. 3 ст. 40 КзПП України не погоджується з його доводами про неможливість такого звільнення в період його тимчасової непрацездатності і приходить до висновку, що заявлені вимоги є необґрунтовані і у задоволені позову відмовляє.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України сплату судового збору суд відносить на позивача.

Керуючись ст.ст. 133 , 258, ч.6 ст. 259, 263-265 , 273 , 354 ЦПК України , ст. 36, ч.3 ст. 4 0 , ст..ст.233- 235 КЗпП України. суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вторма-3 про визнання нечинним та скасування Протоколу загальних зборів засновників ТОВ Вторма-3 від 08.11.2016 року та наказу №71-к від 08.11.2016 року про звільнення з посади директора ТОВ Вторма-3 , про поновлення на посаді директора ТОВ Вторма-3 ,- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 768,40 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду через Цюрупинський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його виготовлення його у повному обсязі.

Повне рішення у зв`язку із його об`ємністю та складністю буде виготовлено 23.12.2019 року.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю Вторма-3 , код ЄДРПОУ 40060217, юридична адреса: м.Олешки Херсонської області, вул. Промислова, №1.

Суддя: підпис Н.В. Заславець

Згідно з оригіналом.

Суддя Заславець Н.В.