Постанова

від 20.11.2019 по справі 394/120/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 394/120/17

провадження № 61-34280св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

відповідач - Новоархангельська районна державна адміністрація Кіровоградської області,

треті особи: Торговицька сільська рада Новоархангельського району Кіровоградської області, Фермерське господарство Нива України ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - ОСОБА_12 на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 липня 2017 року у складі колегії суддів: Чельник О. І., Авраменко Т. М., Суровицької Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У лютому 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 звернулись до суду із позовом до Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі - Новоархангельська РДА), треті особи: Торговицька сільська рада Новоархангельського району Кіровоградської області (далі - Торговицька сільська рада), Фермерське господарство Нива України (далі - ФГ Нива України ), про визнання розпоряджень щодо регулювання земельних відносин недійсними.

Позов обґрунтовано тим, що згідно з рішеннями Торговицької сільської ради від 16 серпня 2016 року № 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86 про надання згоди щодо передачі в оренду земельних ділянок (невитребуваних паїв) по Торговецькій сільській раді ОСОБА_1., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 надано в оренду земельні ділянки на території Торговицької сільської ради. На виконання вищезазначених рішень між кожним позивачем та Торговицькою сільською радою щодо кожної окремої земельної ділянки укладено договори оренди земельної ділянки, які зареєстровано у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв). У зв`язку з чим позивачі вважають, що набули у встановленому законом порядку право оренди на земельні ділянки (невитребувані паї).

Згідно з розпорядженням голови Новоархангельської РДА від 15 серпня 2016 року № 202-р Про надання дозволу ФГ Нива України на виготовлення технічної документації із землеустрою надано дозвіл ФГ Нива України на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для надання в оренду до виявлення власників і реєстрації за ними права власності на земельні ділянки (невитребувані паї), розташованих на території Торговицької сільської ради, загальною площею 151,42 га, у тому числі 148,83 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення та проектних доріг під ними площею 2,59 га.

Позивачі зазначали, що відповідно до розпорядження голови Новоархангельської РДА від 01 вересня 2016 № 214-р Про передачу в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ Нива України на території Торговицької сільської ради затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для надання в оренду до виявлення власників і реєстрації за ними права власності на земельні ділянки (невитребувані паї), розташованих на території Торговицької сільської ради, загальною площею 136,4702 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передано в оренду ФГ Нива України нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, загальною площею 136,4702 га, і з відповідними кадастровими номерами і площами - всього 33 земельні ділянки. На виконання розпорядження від 01 вересня 2016 року № 214-р Про передачу в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ Нива України на території Торговицької сільської ради (зі змінами) 01 вересня 2016 року між відповідачем та ФГ Нива України укладено на кожну земельну ділянку згідно з пунктом 2 зазначеного розпорядження договори оренди земельної ділянки (всього 33 договори).

Позивачі вказували, що надавши згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передавши в оренду земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) після встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ФГ Нива України , яке не є власником земельних часток (паїв), відповідач порушив їхні права та законні інтереси, як законних орендарів даних земельних ділянок (невитребуваних паїв). Вказують, що спірні розпорядження прийняті з порушенням чинного законодавства України і тому просять визнати недійсними розпорядження голови Новоархангельської РДА від 15 серпня 2016 року № 202-р Про надання дозволу ФГ Нива України на виготовлення технічної документації із землеустрою та розпорядження голови Новоархангельської РДА від 01 вересня 2016 року № 214-р Про передачу в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ Нива України на території Торговицької сільської ради , а також стягнути судові витрати.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним розпорядження голови Новоархангельської РДА від 15 серпня 2016 року № 202-р Про надання дозволу ФГ Нива України на виготовлення технічної документації із землеустрою . Визнано недійсним розпорядження голови Новоархангельської РДА від 01 вересня 2016 року № 214-р Про передачу в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ Нива України на території Торговицької сільської ради (зі змінами, внесеними розпорядженням голови Новоархангельської РДА від 22 вересня 2016 року № 233-р). Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що надавши згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передавши в оренду земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земельних часток (паїв), відповідач вийшов за межі компетенції, яка передбачена Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Порядком організації робіт та методикою розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 122, Земельним кодексом України.

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 липня 2017 року апеляційну скаргу Новоархангельської РДА задоволено частково. Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2017 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до Новоархангельської РДА Кіровоградської області, треті особи: Торговицька сільська рада Новоархангельського району Кіровоградської області, ФГ Нива України , про визнання розпоряджень щодо регулювання земельних відносин недійсними відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд зазначив, що вирішення спору по суті є передчасним, оскільки суд першої інстанції не встановив дійсних учасників спору, не з`ясував, чи можуть бути порушені права та інтереси цих осіб щодо вирішення справи по суті та не притягнув їх до участі у справі. При цьому зауважив, що у порушення частини четвертої статті 10 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позивачам не роз`яснено право на одночасне звернення з вимогами про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених між відповідачем та третьою особою - ФГ Нива України , не залучено зазначене товариство як співвідповідача у справі.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у серпні 2017 року засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скаргапредставника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - ОСОБА_12 на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 липня 2017 року, в якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що розпорядження голови Новоархангельської РДА від 01 вересня 2016 року № 214-р Про передачу в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ Нива України прийнято відповідачем з посиланням на Закон України Про оренду землі , який до спірних правовідносин не може бути застосований в силу того, що правовідносини у даній справі регулюються Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , постановою Кабінету Міністрів України Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) від 04 лютого 2004 року № 122.

Крім того, зазначає, що відповідач розпорядився землями, що видані в оренду як невитребувані паї на підставі оспорюваних розпоряджень, які згідно з державними актами є приватною власністю.

Заперечення на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - ОСОБА_12 станом на час розгляду цієї справи не надходили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргоюпредставника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - ОСОБА_12 на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 липня 2017 року, витребувано матеріали справи з Новоархангельського районного суду Кіровоградської області області та надано строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 жовтня 2019 року справу передано на розгляд судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно з частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга представника

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - ОСОБА_12 підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішеннями Торговицької сільської ради від 16 серпня 2016 року № 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86 про надання згоди щодо передачі в оренду земельних ділянок (невитребуваних паїв) по Торговецькій сільській раді ОСОБА_1., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 надано в оренду земельні ділянки на території Торговицької сільської ради. На виконання вищезазначених рішень між кожним позивачем та Торговицькою сільською радою щодо кожної окремої земельної ділянки укладено договори оренди земельної ділянки, які зареєстровано у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв). У зв`язку з чим позивачі вважають, що набули у встановленому законом порядку право оренди на земельні ділянки (невитребувані паї).

Згідно з розпорядженням голови Новоархангельської РДА від 15 серпня 2016 року № 202-р Про надання дозволу ФГ Нива України на виготовлення технічної документації із землеустрою надано дозвіл ФГ Нива України на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для надання в оренду до виявлення власників і реєстрації за ними права власності на земельні ділянки (невитребувані паї), розташованих на території Торговицької сільської ради, загальною площею 151,42 га, у тому числі 148,83 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення та проектних доріг під ними площею 2,59 га.

Відповідно до рішень Торговицької сільської ради від 18 жовтня 2016 року № 101, 102 надано у оренду ОСОБА_6 земельні ділянки (невитребувані паї) № НОМЕР_1 , НОМЕР_3, загальною площею 8,60 га; ОСОБА_4 - земельні ділянки (невитребувані паї) № НОМЕР_2 , НОМЕР_4, НОМЕР_5, загальною площею 12,11 га; встановлено орендну плату, зобов`язано в місячний термін укласти договір оренди земельної ділянки на строк до моменту отримання їх власниками документів, що посвідчують право власності на орендовану земельну ділянку.

12 серпня 2016 року Торговицька сільська рада направила голові Новоархангельської РДА лист за №244, в якому не заперечувала щодо надання в оренду невитребуваних паїв та проектних доріг до таких паїв ФГ Нива України .

На підставі заяви голови ФГ Нива України ОСОБА_13 . розпорядженням голови Новоархангельської РДА від 15 серпня 2016 року № 202-р Про надання дозволу ФГ Нива України на виготовлення технічної документації із землеустрою надано дозвіл ФГ Нива України на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для надання в оренду до виявлення власників і реєстрації за ними права власності на земельні ділянки (невитребувані паї), розташованих на території Торговицької сільської ради, загальною площею 151,42 га, у тому числі 148,83 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення та проектних доріг під ними площею 2,59 га.

На підставі заяви голови ФГ Нива України ОСОБА_13 відповідно до розпорядження голови Новоархангельської РДА від 01 вересня 2016 року № 214-р Про передачу в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ Нива України на території Торговицької сільської ради , затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ФГ Нива України , загальною площею 136,4702 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Торговицька сільська рада Новоархангельський район Кіровоградська область.

ФГ Нива України передано в оренду нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки загальною площею 136,4702 га із зазначеними кадастровими номерами, міжпайові проектні шляхи до невитребуваних паїв площею 2,59 га, що знаходяться на території Торговицької сільської ради, для використання за цільовим призначенням (ведення товарного сільськогосподарського виробництва), до моменту отримання їх власниками документів, що засвідчуватимуть право власності на земельні ділянки, але не більше 49 років, встановлено орендну плату, зобов`язано ФГ Нива України в місячний термін укласти договори оренди земельних ділянок згідно з чинним законодавством.

Розпорядженням голови Новоархангельської РДА від 22 вересня 2016 № 233-р внесено зміни до розпорядженням від 01 вересня 2016 року № 214-р Про передачу в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ Нива України на території Торговицької сільської ради і викладено преамбулу останнього в новій редакції.

Звертаючись до суду із позовом, позивачі вказували на те, що надавши згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передавши в оренду земельні ділянки для ведення товарного сільсько господарського виробництва за рахунок нерозподілених (невитребуваних) часток (паїв) Новоархангельська РДА перевищила надані їй законом повноваження та передала земельні ділянки, які згідно з державними актами є приватною власністю.

Нормативно-правове обґрунтування

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 ЦК України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

За змістом частини третьої статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі статтею 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги до чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (постанова Верховного Суду України від 06 липня 2016 року № 910/1891/14).

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Предметом позову у цій справі є вимога про визнання незаконними і скасування рішень Новоархангельської РДА про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою та передачі в оренду нерозподілених земельних ділянок, на підставі статей 203, 215, ЦК України і положень Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , у зв`язку із порушенням прав позивачів, які отримали в оренду ці ж земельні ділянки на підставі договорів, укладених із Торговицькою сільською радою, а також порушення вимог законодавства під час прийняття оскаржуваних рішень та укладення договорів щодо повноважень на розпорядження спірними земельними ділянками.

Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Статтею 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено, що сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Згідно з пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 122 Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються у розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Відповідно до статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Зважаючи на положення Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована у складі єдиного земельного масиву без визначення меж у натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців.

Виходячи зі змісту статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) і пункту 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 122, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки (паї) перебувають у розпорядженні сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позову, керувався тим, що до участі у справі не залучено всіх осіб, цивільні права яких можуть бути порушені рішенням за результатами розгляду цієї справи. Також зазначив, що вимоги позивачів про визнання недійсними розпоряджень голови Новоархангельської РДА, заявлені у даній справі, мають розглядатися одночасно з вимогами про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених між Новоархангельською РДА та ФГ Нива України , в одному провадженні, і ФГ Нива України у цьому випадку повинна мати статус сторони у справі, а не третьої особи.

З такими висновками Верховний Суд погодитись не може.

Питання порушення Торговицькою сільською радою Новоархангельського району Кіровоградської області порядку передачі спірних земельних ділянок було предметом розгляду у цивільній справі № 394/733/16-ц за позовом Фермерського господарства Нива України до Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , третя особа - Новоархангельська районна державна адміністрація Кіровоградської області, про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради, договорів оренди земельних ділянок, скасування реєстрації договорів оренди земельних ділянок, за результатами розгляду якої ухвалено рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2018 року, яке залишене без змін постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 31 травня 2018 року та постановою Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року.

Згідно із встановленими у цій справі обставинами спірні земельні ділянки розташовані на території Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області за межами населеного пункту.

Таким чином, враховуючи організаційно-правові засади передачі в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв), які знаходяться поза межами населеного пункту, Новоархангельська РДА, приймаючі оскаржувані рішення, діяла в межах повноважень, наданих їй Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .

Доводи касаційної скарги щодо безпідставного посилання Новоархангельською РДА в оскаржуваних розпорядженнях на Закон України Про оренду землі , який до спірних правовідносин не може бути застосований судом, відхиляються, оскільки зазначене не впливає на відповідність дій відповідача положенням норм Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 122, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям .

Представник заявників у касаційній скарзі зазначає, що ОСОБА_14 перевищила свої повноваження, оскільки розпорядилась землями, що видані в оренду ФГ Нива як невитребувані паї, які знаходяться у приватній власності позивачів на підставі рішень Торговицької сільскої ради.

Наведені доводи судом відхиляються, оскільки суперечать таким нормам законодавства.

Статтею 79 ЗК України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно зі статтею 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

За змістом статті 2 ЗК України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до статті 3 Закону України Про оренду землі об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначено в умовних кадастрових гектарах.

Таким чином, можливим є надання в оренду за рішенням районної державної адміністрації чи відповідного органу місцевого самоврядування відповідно до наданих їм повноважень нерозподілених (невитребуваних) саме земельних ділянок, а не земельних часток (паїв), відповідно до вимог земельного законодавства, в тому числі статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) та пункту 12 названого Порядку, що не було враховано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень.

Оскільки на момент прийняття рішень Торговицькою сільською радою про надання згоди щодо передачі в оренду земельних паїв, спірні земельні ділянки не було сформовано як об`єкт цивільних прав, згідно з вимогами статті 79-1 та абзацу п`ятого пункту 1 розділу Х Перехідні положення ЗК України, позивачі не набули цивільних прав щодо цих земельних паїв.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із висновком апеляційного суду, неправильного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин.

Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Отже, оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, виходячи за межі доводів касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів першої й апеляційної інстанцій в частині розгляду позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позову з інших підстав .

Керуючись статтями 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - ОСОБА_12 задовольнити частково.

Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2017 року та рішенняАпеляційного суду Кіровоградської області від 25 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області, треті особи: Торговицька сільська рада Новоархангельського району Кіровоградської області, Фермерське господарство Нива України , про визнання розпоряджень щодо регулювання земельних відносин недійсними відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний Г. І. Усик В. В. Яремко