Постанова

від 21.12.2019 по справі 760/22785/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 760/22785/18-ц

провадження № 61-1817св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Мале приватне підприємство Солітон ,

треті особи: орган опіки та піклування Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви та рішень судів

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Малого приватного підприємства Солітон (далі - МПП Солітон ), треті особи: орган опіки та піклування Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , про збільшення частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок.

Одночасно із позовом, ОСОБА_4 подала заяву, в якій просила вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частини житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/2 частини земельної ділянки за цією ж адресою, яка належить МПП Солітон та заборонити вчиняти дії спрямовані на перереєстрацію зазначеного майна.

Обґрунтовуючи заяву, позивач зазначала, що вона та МПП Солітон є співвласниками урівних частках спірного будинку та земельної ділянки. У зв`язку з аварійним станом житлового будинку, вона провела будівельні роботи щодо відновлення вказаного будинку, у результаті чого загальна житлова площа будинку збільшилась до 235,3 кв. м, а житлова - до 37 кв. м. Таким чином, вона набула права на збільшення частки у спільному майні, і відповідно при збільшенні її частки у спільному майні, частка належна відповідачу буде пропорційно зменшена. Відчуження відповідачем належної йому частки у праві спільної часткової власності на будинок та земельну ділянку до вирішення питання про перерозподіл часток призведе до порушення її законних прав та інтересів, для захисту яких нею пред`явлено цей позов.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року заяву задоволено частково. Накладено арешт на 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить МПП Солітон .

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості доводів позивача про наявність достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом арешту частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок, належної МПП Солітон , може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення її прав та інтересів, за захистом яких вона звернулася до суду.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року апеляційну скаргу МПП Солітон задоволено. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що предметом позову є збільшення частки співвласника у майні, проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачка не є співвласником спірного житлового будинку, оскільки рішення суду на які вона посилається позивачка, як на підставу набуття права власності на спірний будинок, скасовані постановою Апеляційного суду міста Києва від 14 червня 2018 року, тому висновки суду про забезпечення позову не відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У січні 2019 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач належним чином зазначив причини, у зв`язку із якими необхідно вжити заходи забезпечення позову, та обґрунтував існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Розгляд апеляційної скарги у апеляційному суді проходив без участі сторони позивача, при цьому представником позивача направлялася заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю з`явитися у судове засідання, яке не розглянуто судом.

У вересні 2019 року від МПП Солітон надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , у якому заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу та залишити без змін постанову апеляційного суду, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 не підлягають задоволенню із таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Інститут забезпечення позову - це фактично гарантія захисту прав позивача, що гарантує в майбутньому належне виконання судового рішення, оскільки забезпеченню підлягає матеріально-правова вимога до відповідача, реалізація якої без вжиття заходів із забезпечення позову може бути неможливою. Предмет забезпечення позову - виключно матеріально-правова вимога (майнового чи немайнового характеру), що утворює предмет позову, який надалі підлягає виконанню.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Встановивши, що на момент подання позову ОСОБА_1 не була співвласником спірного житлового будинку, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно не відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Доводи касаційної скарги є необґрунтовані та зводяться до повторного викладу обставин, якими заявник обґрунтовував заяву про забезпечення позову і яким судом надана належна оцінка відповідно до вимог законодавства України.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що перегляд ухвали суду першої інстанції у апеляційному суді проходив без участі сторони позивача, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. У своїй постанові апеляційний суд зазначив, що сторона позивача була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду апеляційної скарги. Крім того, про обізнаність сторони позивача про день, час та місце розгляду апеляційної скарги свідчить факт подання представником позивача заяви про відкладення розгляду справи.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик