Постанова

від 24.11.2020 по справі 760/22785/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №760/22785/2020 Головуючий у І інстанції - Оксюта Т.Г.

апеляційне провадження №22-ц/824/12646/2020 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Немудрої Ю.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Паламарчука Ігоря Івановича на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Малого підприємства Солітон в особі директора ОСОБА_7, треті особи: Орган опіки та піклування Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 про збільшення частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок,

встановив:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва із позовом до Малого підприємства Солітон про збільшення частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок, мотивуючи свої вимоги тим, що з 02 липня 1998 року по 28 грудня 2002 року вона та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, вели спільне господарство та мали спільний бюджет, що підтверджується рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2008 року.

13 серпня 1998 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку, з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

11 вересня 1998 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивач продала належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

20 липня 1999 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу відповідно до якого було придбано 1/2 частину земельної ділянки для обслуговування жилого будинку і господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 .

28 грудня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб.

Відповідно до протоколу №14 від 11 лютого 2004 року було проведено прилюдні торги ДП МВС України Спецсервіс , на яких МПП Солітон придбало 1/2 частину земельної ділянки та 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_2 .

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 25 грудня 2012 року було визнано за позивачем право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

21 червня 2013 року додатковим рішенням Солом`янського районного суду м. Києва визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку та Ѕ частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Поки йшли судові спори відносно права власності на вищезазначене нерухоме майно, житловий будинок по АДРЕСА_1 практично зруйнувався і опинився в аварійному стані.

У зв`язку з тим, що зв`язатися з представниками МПП Солітон не вдалося, позивачем було надано оголошення в газету з повідомленням про початок капітального ремонту та через декілька місяців почали проводитись ремонтні роботи.

Відповідно до нового технічного паспорту від 2017 року загальна площа житлового будинку значно збільшилась та становить 235,3 кв.м., житлова площа становить 97,1 кв.м.

Вважає, що на підставі ч.3 ст.357 ЦК України, її частка у житловому будинку підлягає збільшенню.

Просила збільшити свою частку у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 на 42,9 кв.м. та визнати право власності на зазначену частку.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено .

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_1 через представника звернулася з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що 21 листопада 2019 року до Солом`янського районного суду м. Києва була подана заява про залишення справи без розгляду відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Так, за правилами зазначеної норми, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

У відповіді на подану заяву від 03 грудня 2019 року, суд зазначив, що вказану заяву було передано головуючому судді 22 листопада 2019 року, тобто на наступний день після ухвалення судового рішення.

Просила, скасувати рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року, а позов залишити без розгляду.

На апеляційну скаргу директор Малого підприємства Солітон ОСОБА_7 подав відзив, який обґрунтовував тим, що згідно п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Зазначає, що 13 серпня 2019 року у судовому засіданні бути присутні: представник позивача Паламарчук І.І. , відповідач ОСОБА_7 , представник третьої особи ОСОБА_8. та ОСОБА_2

Згідно протоколу судового засідання від 13 серпня 2019 року суд закінчив з`ясування обставин справи та перевірку доказів і перейшов до стадій Судові дебати і оголосив перерву у судовому засіданні до 21 листопада 2019 року.

Згідно протоколу судового засідання від 21 листопада 2019 року, у судовому засіданні були присутні: відповідач ОСОБА_7 та представник третьої особи ОСОБА_8 .

Представника позивача у судовому засіданні не було та жодних клопотань чи заяв до судового засідання він не подавав.

Вже після винесення судового рішення представником позивача було подано заяву про залишення позову без розгляду.

Жодних доказів того, що представник позивача подав до канцелярії суду заяву до початку розгляду справи у матеріалах справи немає.

Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року залишити без змін .

За правилами частини першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тлумачення вказаної норми процесуального права дає підстави дійти висновку про те, що апеляційним судом справа переглядається лише в межах доводів апеляційної скарги за наявними в ній і додатково поданими доказами.

Аналіз аргументів апеляційної скарги, свідчить про те, що оскаржуючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, заявник не згоден із прийнятим 21 листопада 2019 року судом першої інстанції рішенням про відмову у задоволенні позову, оскільки 21 листопада 2019 року представником позивача була подана до Солом`янського районного суду м. Києва заява про залишення справи без розгляду відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

На обґрунтування вищезазначеного апелянтом наведені відповідні аргументи в апеляційній скарзі, які є предметом дослідження суду апеляційної інстанції в розмінні правил частини першої-третьої статті 367 ЦПК України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до положень п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

З матеріалів справи, а саме з протоколу судового засідання від 13 серпня 2019 року (а.с.25-26, Т.2) вбачається, що суд закінчив з`ясування обставин справи та перевірку доказів і перейшов до судових дебатів та оголосив перерву у судовому засіданні до 21 листопада 2019 року. Жодних клопотань про залишення позову без розгляду представник позивача, який був присутнім у судовому засіданні не подавав.

Згідно протоколу судового засідання від 21 листопада 2019 року (а.с.37, Т.2), представник позивача був відсутній у судовому засіданні на якому і було ухвалене оскаржуване рішення.

Згідно листа Солом`янського районного суду м. Києва від 03 грудня №760/22785/18/92168/2019, заява представника позивача про залишення позову без розгляду передана головуючому судді 22 листопада 2019 року, та оскільки 21 листопада 2019 року по справі ухвалено судове рішення, суд позбавлений можливості розглянути вищевказану заяву.

Оскільки стаття 257 ЦПК України чітко вказує про те, що заява про залишення позову без розгляду подається до початку розгляду справи по суті, а матеріали справи не містять доказів подання такої заяви на даній стадії, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та залишення позову без розгляду.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, а тому вона підлягає залишенню без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року залишенню без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Паламарчука Ігоря Івановича залишити без задоволення .

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року залишити без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 25 листопада 2020 року.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба