Рішення

від 21.12.2019 по справі 906/865/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/865/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Белявський В.В., директор, наказ №31К від 22.06.2019,

від відповідача: Шевчук О.С., начальник управління, наказ №27-к/тр від 12.03.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське автотранспортне підприємство 11827" (м.Житомир)

до Комунального підприємства "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради (м.Житомир)

про стягнення 113150,80 грн

В судовому засіданні 10.12.2019 оголошувалась перерва до 21.12.2019.

Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське автотранспортне підприємство 11827" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Комунального підприємства "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради про стягнення збитків у розмірі 113150,80грн з яких: 111050,80грн вартість відновлювального ремонту, 2100,00грн витрати пов`язані з проведенням автотоварознавчого дослідження, а також судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 23.09.2019.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.09.2019 відкладено підготовче засідання на 15.10.2019.

В судовому засіданні 15.10.2019 оголошувалась перерва до 28.10.2019.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 14.11.2019. В засіданні 14.11.2019 оголошувалась перерва до 21.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2019.

У зв`язку з неявкою в судове засідання 10.12.2019 представника відповідача та з метою забезпечення належних умов для повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи і реалізації сторонами їх процесуальних прав, а також дотримання основних засад господарського судочинства в судовому засіданні 10.12.2019 оголошувалась перерва до 21.12.2019.

В судовому засіданні 21.12.2019 представник відповідача подав рішення Житомирської міської ради №580 від 28.03.2008, копію Акта інвентаризації об`єктів вулично-шляхової мережі м.Житомира станом на 01.01.2008 та перелік об`єктів вуличної мережі м.Житомира станом на 01.01.2007 та просив їх долучити до матеріалів справи.

Представник позивача не заперечував щодо долучення вказаних доказів, зазначав, що подані представником відповідача документи у позивача відсутні і відповідачем позивачу не надавались.

В судовому засіданні 21.12.2019 судом розглянуто клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи копії рішення Житомирської міської ради №580 від 28.03.2008, копії Акта інвентаризації об`єктів вулично-шляхової мережі м.Житомира станом на 01.01.2008 та копії Переліку об`єктів вуличної мережі м.Житомира станом на 01.01.2007 та задоволено з огляду на таке.

Частиною 3 статті 3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, згідно статті 119 ГПК України суд за власною ініціативою поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Судом приймається до уваги той факт, що на стадії підготовчого засідання позивачем подавався Акт від 14.05.2008 інвентаризації об`єктів вулично-шляхової мережі м.Житомира станом на 01.01.2008, однак надати інформацію щодо переліку об`єктів вулично-шляхової мережі, які КП "Управління автомобільних шляхів" прийняло на баланс позивач не міг через їх відсутність, у зв`язку з чим листом від 16.10.2019 позивач звертався до голови Житомирської міської ради з метою отримання даних документів.

Зважаючи на вище викладене у сукупності, суд вважає обставини пропуску строку на подання доказів поважними та приймає до розгляду подані відповідачем докази на стадії розгляду справи по суті.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити та стягнути з відповідача 113150,80грн збитків, а також судових витрат з підстав, зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив (а.с.3-5, 71-74).

Представник відповідача в судовому засіданні 21.12.2019 проти задоволення позову заперечив, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву від 18.09.2018 (а.с.46-48). Зокрема зазначив, що з листопада заходи з утримання та поточного ремонту вулиць і доріг було переведено на зимовий період під час якого усі роботи припиняються. Вказав, що провалля сталось в момент наїзду автобусом БАЗ А079.14 номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу, при цьому, до моменту наїзду - претензій до дороги не виникало. Також зазначив, що відповідач у своєму штаті не має відповідальних осіб за експлуатаційний стан вулично-шляхової мережі м.Житомира. Крім того, вказав, що в постанові Богунського районного суду м.Житомира від 22.01.2019 в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, 06.02.2019 о 21:30 в м.Житомир по вулиці Східній, 103 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої наїхавши на перешкоду автобус БАЗ А079.14 номерний знак НОМЕР_1 (ТДВ "Житомирське АТП 11827") отримав механічні пошкодження передньої правої частини та бокової правої частини, про що Управлінням патрульної поліції в Житомирській області було складено довідку № НОМЕР_2 (а.с.14).

Вказана довідка містить відомості про те, що за фактом порушень, які призвели до дорожньо-транспортної пригоди щодо ОСОБА_1 складено адміністративний протокол БД 064290 за статтею ч.4 ст.140 КУпАП, матеріали ДТП направлено до Богунського суду м.Житомира.

Судом встановлено, що у провадженні Богунського районного суду м.Житомира перебувала справа №295/4730/19 за матеріалами відділу АП Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення ОСОБА_1 , працюючого КП УАШ Житомирської міської ради, до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.140 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В постанові Богунського районного суду м.Житомира у справі №295/4730/19 встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №064290 від 26.03.2019 ОСОБА_1 , будучи відповідальною особою порушив правила норм та стандартів утримання автомобільних доріг, що призвело до утворення вибоїни на проїзній частині в м.Житомирі по вул АДРЕСА_1 Східна АДРЕСА_2 , в результаті наїзду на яку автомобіль марки "БАЗ А079.14" д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

За результатами розгляду справи №295/4730/19 Богунським районним судом м.Житомира було прийнято постанову від 07.05.2019, відповідно до якої провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків передбачених ст.38 КУпАП (а.с.98). Вказана постанова набрала законної сили 20.05.2019.

Поряд з цим, за заявою директора ТДВ "Житомирське АТП 11827" Белявського В.В. судовим експертом Землюком В.В. було проведено автотоварознавче дослідження, за результатами якого складено висновок №2178 по визначенню розміру збитку, завданого власнику автобуса БАЗ - А079.14, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску, колір жовтий (а.с.19-25). За наданим експертом висновком вартість матеріального збитку, завданого власнику автобуса БАЗ -А079.14, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з технічної точки зору, станом на дату огляду 12.02.2019 становить 65102,50грн; вартість відновлювального ремонту автобуса БАЗ -А079.14, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з врахуванням ПДВ становить 111050,80грн (а.с.19-25).

10.06.2019 позивач звернувся з листом-претензією до відповідача, в якій просив протягом одного місяця з дня отримання претензії відшкодувати матеріальний збиток у сумі 111050,80грн, завданий в результаті винних дій працівника КП "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради. (а.с.9, докази надіслання та вручення а.с.10).

Відповідач відповіді на лист-претензією позивача від 10.06.2019 не надав, матеріальний збиток не сплатив.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі про стягнення з відповідача 111050,80грн вартості відновлювального ремонту та 2100,00грн витрат пов`язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження позивач вказує, що в результаті винних дій працівника КП "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради, який порушив правила норм та стандартів утримання автомобільних доріг, що призвело до утворення 06.02.2019 року вибоїни на проїзній частині в м.Житомирі по вул.Східна, 103, в результаті наїзду на яку автобус "БАЗ" д.р. НОМЕР_1 отримав значні пошкодження, власнику транспортного засобу, а саме ТДВ "Житомирське АТП -11827" завдано матеріального збитку у вказаній сумі.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним правилом збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов`язане з утиском інтересів особи як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

Обов`язковими умовами для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків є: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов`язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

За змістом наведених законодавчих положень відповідальність за завдану шкоду настає лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. Відсутність хоча б одного з елементів, що становлять склад цивільного правопорушення, не дає підстав для покладення відповідальності за заподіяні збитки.

Відповідно до ст.16 Закону України "Про автомобільні дороги" вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю, а згідно ст.17 цього Закону управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

За приписами п.п.1,4 ч.1 ст.21 Закону "Про автомобільні дороги" органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

В частині 1 статті 6 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що до компетенції міських рад та їх виконавчих органів районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Згідно зі ст.9 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху віднесено:

- розробку програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження;

- компенсацію витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів;

- забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху;

- забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов;

- вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях;

- термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;

- своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;

- організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Положеннями ч.3 ст.14, ч.1 ст.16 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про дорожній рух" автомобільна дорога, вулиця являє собою частину території, в тому числі в населеному пункті, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами, а згідно з ч.1 ст.24 названого Закону власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

В п.11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року №198, встановлено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно та якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Згідно з п.2.12 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, власник транспортного засобу має право на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до рішення сесії міської ради №580 від 28.03.2008 "Про визначення балансоутримувачів об`єктів благоустрою м.Житомира" балансоутримувачем вулиць міста визначено Комунальне підприємство "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради (а.с.51).

На виконання вказаного рішення за Актом інвентаризації об`єктів вулично-шляхової мережі м.Житомира від 14.05.2008 станом на 01.01.2008 КП "Управління автомобільних шляхів" як балансоутримувачу вулиць міста, визначеному рішенням сесії, передано на баланс об`єкти вулично-шляхової мережі згідно переліку, в якому серед іншого було передано вулицю Східну (а.с.112-114).

Судом встановлено, що пунктом 11 наказу КП "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради №97-ОД від 12.11.2018 "Про переведення управління до роботи в осінньо-зимовий період" було призначено відповідальним за належне виконання робіт по зимовому утриманню вулиць міста виконроба дільниці утримання Макарчука Д.В. (а.с.55-56).

09.01.2019 між Управління транспорту та зв`язку Житомирської міської ради та Комунальним підприємство "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради укладено договір №1 про надання трансфертів з міського бюджету одержувачу бюджетних коштів на забезпечення виконання заходів міської цільової програми, предметом якого є надання трансферів з міського бюджету одержувачу бюджетних коштів на виконання заходів міської цільової програми благоустрою та розвитку комунального господарства м.Житомира на 2016-2022 роки, які надаються за КПКВК 1917461 "Утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок коштів місцевого бюджету 2610 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)" (а.с.52-53).

Додатком до договору №1 від 09.01.2019 сторонами договору було погоджено перелік заходів Програми благоустрою та комунального господарства м.Житомира на 2019 рік, серед яких, утримання вулиць (доріг та тротуарів), а також поточний ремонт вулиць та доріг (а.а.54).

Таким чином, обов`язок по забезпеченню безпечних умов руху транспортних засобів дорогами міст (селищ, сіл), утримання вулиць і доріг міст (селищ, сіл) покладений виключно на органи місцевого самоврядування, в даному випадку на балансоутримувача вулиць міста м.Житомира - Комунальне підприємство "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради, у зв`язку з чим відповідальність за відшкодування збитків, завданих позивачу пошкодженням автобуса БАЗ-А079.14, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 06.02.2019 року по вул.Східна, 103 у м.Житомирі внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги вимогам безпеки руху повинен нести відповідач, який не забезпечив невідкладно разом зі спеціалізованими службами організацію безпечного дорожнього руху.

Судом досліджено та встановлено, що наданий позивачем висновок експерта автотоварознавчого дослідження №2178 виконаний судовим експертом Землюком Вадимом Володимировичем, який має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта - автотоварознавця за спеціальністю 12.2 "Визначення вартості транспортного засобу", свідоцтво судового експерта №1282 від 03.10.2014 (продовжено до 15.12.2020)( а.с. 19 -35).

Експертом Землюком В.В. при складанні вказаного висновку в переліку використаних нормативних і довідкових джерел було серед іншого, використано Методику визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, реєстраційний код в Реєстрі методик проведення судових експертиз 12.2.03, дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 12.09.2014 (далі - Методика).

Так, Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

Відповідно до п.1.3 Методики, вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Згідно з п.п. "е" п.1.4 Методики вона застосовується, зокрема з метою, визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ. Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики).

Відповідно до п.п. 2.3, 2.4 Методики вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ. Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Згідно з п.п.7.20, 7.21 Методики вартість технічно справних складників визначається на підставі результатів їх діагностування на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві автосервісу, а у разі необхідності - дефектування.

При цьому, вартість технічно справних складників визначається відповідно до вимог пункту 7.36 та підпунктів 8.5.10 - 8.5.12 пункту 8.5 цієї Методики з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та з відніманням вартості робіт з їх демонтажу, діагностування, дефектування, витрат, пов`язаних з їх продажем у регіоні (складські, транспортні, торговельні витрати та інше), суми податків, зборів, інших обов`язкових платежів та прибутку, що очікується від реалізації складників на вторинному ринку. Зазначені витрати, окрім вартості робіт з демонтажу, діагностування, дефектування складників, мають бути задані як вихідні дані замовника оцінки або визначені залученими до оцінки фахівцями у галузі економіки.

Відповідно до п. 8.1 Методики для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.

За приписами п.8.6 Методики величина ВТВ характеризує фізичний знос, який виникає у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду, а також унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті. Величина ВТВ нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ (п.8.6.1 Методики). Величина ВТВ КТЗ не нараховується, якщо строк експлуатації легкових автомобілів перевищує 5 років для КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших КТЗ (п. 8.6.2 Методики).

Для визначення вартості матеріального збитку, що підлягає відшкодуванню власнику пошкодженого транспортного засобу БАЗ-А079.14, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проводилась ідентифікація КТЗ, визначались обсяг і номенклатура робіт з відновлювального ремонту КТЗ, перелік необхідних складових та матеріалів, ринкова вартість КТЗ за формулою, визначеною у п.7.3 Методики, коефіцієнт фізичного зносу складових КТЗ за формулою, визначеною у п.7.37 Методики.

Вказаний висновок визначає, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу "БАЗ А079.14", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на дату оцінки колісного транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 65102,50грн. При цьому, вартість відновлювального ремонту автобуса складає 111050,80грн (а.с.19-25).

За наданою експертом Землюком В.В. калькуляцією вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 111050,80грн з ПДВ.

Як пояснював представник позивача під час судових засідань, у вартість ремонтно-відновлювальних робіт в сумі 111050,80грн входить вартість нових складових, що підлягають заміні під час ремонту, а також вартість відновлювальних робіт (а.с.26).

Разом з тим, у розділі 3 висновку №2178 експерта автотоварознавчого дослідження експерт встановлює вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу складників. Отже, експертом визначено вартість відновлювального ремонту з врахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ в розмірі 65102,50грн (а.с.24).

З урахуванням наведеного у сукупності, відсутність на проїзній частині в м.Житомир по вулиці Східній, 103 відповідних позначень дорожніми знаками знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, в результаті якої автобус позивача наїхав на перешкоду і зазнав механічних пошкоджень, що призвело до спричинення позивачу шкоди, яка складається з вартості матеріального збитку, що є сумою вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу у розмірі 65102,50грн.

Заперечуючи проти позову представник відповідача зазначав, що провалля сталось через порив колектора в момент проїзду автобуса БАЗ А079.14 номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу, при цьому, до моменту наїзду - претензій до дороги не виникало.

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок наїзду на перешкоду (вибоїну), причиною якого став недолік в утриманні вулично-шляхової мережі, що підтверджується довідкою Управління патрульної поліції в Житомирській області №3019038476478800 про дорожньо-транспортну пригоду, листом Управління патрульної поліції в Житомирській області №3431/41/28/02-2019 від 15.03.2019 та встановлено постановою Богунського районного суду м.Житомира у справі №295/4730/19 (а.с.14,16, 63, 98).

За поданими до справи доказами, відповідачем не доведено руйнування дорожнього покриття внаслідок наїзду автобуса саме під час руху, а не внаслідок наїзду на перешкоду яка не була позначена відповідними дорожніми знаками у зв`язку з аварією на підземних комунікаціях. Посилання відповідача на публікації в інформаційному ресурсі "Житомир.info", як на доказ що підтверджує зазначені відповідачем обставини, судом оцінюється критично, оскільки викладена інформаційним ресурсом позиція щодо певної події не може слугувати беззаперечним доказом без документального підтвердження встановлених фактів відповідними компетентними органами. При цьому, приписи Закону України "Про дорожній рух", Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони імперативно покладають на відповідача обов`язок: забезпечення безпечних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів, зокрема, у разі аварії на підземних комунікаціях.

Не заслуговують на увагу і доводи відповідача щодо відсутності вини ОСОБА_1 у зв`язку закриттям Богунським районним судом м.Житомира адміністративної справи №295/4730/19.

Як уже зазначалося у цьому рішенні, постановою Богунського районного суду м.Житомира від 07.05.2019 провадження у справі №295/4730/19 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП було закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків передбачених ст.38 КУпАП.

Відповідно до частини 2 статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 927/623/18).

За таких обставин, господарським судом встановлено наявність у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення і, зокрема, протиправної поведінки, яка виразилась у бездіяльності відповідача як уповноваженої особи щодо утримання в належному стані автомобільної дороги, а також бездіяльності щодо невідкладного позначення пошкодження покриття у зв`язку наявністю перешкоди на автодорозі по вулиці Східній 103, м.Житомира дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями, шкідливий результат такої поведінки як то шкода завдана майну позивача - автобусу, у розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу у розмірі 65102,50грн на відновлення пошкодженого автобуса, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) відповідача та шкодою (збитками), який полягає у тому, що через неналежне утримання відповідачем вул.Східної в м.Житомирі в безпечному для дорожнього руху стані, 06.02.2019 року автобус позивача наїхав на перешкоду і зазнав механічних пошкоджень, внаслідок чого позивач зазнав витрат на відновлення автобуса, пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди; при цьому, вина відповідача презюмується, оскільки останнім не надано доказів відсутності його вини щодо невиконання обов`язку з утримання дороги в належному та безпечному стані для дорожнього руху.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 65102,50грн вартості відновлювального ремонту, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні позову в частині стягнення 45948,30грн вартості відновлювального ремонту суд відмовляє.

Що стосується витрат, пов`язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження у розмірі 2100,00грн, суд зазначає таке.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч.4 ст.127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Позивач звернувся із заявою про проведення автотоварознавчого дослідження до судового експерта Землюка В.В.

Судом встановлено, що судовий експерт Землюк В.В. має право проведення товарознавчих експертиз за спеціальністю 12.2 - визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитків завданих власнику транспортного засобу, що підтверджується свідоцтвом №1282 ВІД 03.10.2014 (а.с.35).

За виконання експертного автотоварознавчого дослідження та складання висновку ТДВ "Житомирське автотранспортне підприємство 11827" експерту Землюку В.В. було сплачено 2100,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №157 від 12.02.2019 (а.с.18).

В подальшому, 18.02.2019 між ТДВ "Житомирське автотранспортне підприємство 11827" та судовим експертом Землюком В.В. було складено та підписано Акт №2178 прийому-передачі виконаної роботи, в якому зазначено, що попередня договірна ціна дослідження (без ПДВ) визначена на підставі двосторонньої згоди, висновок автотоварознавчого дослідження №2178 по визначенню розміру збитку виконано якісно та в встановлений строк. Замовник не має претензій щодо виконання роботи (а.с.17).

Судом враховується, що у попередньому розрахунку судових витрат викладеному у позовній заяві зазначена сума витрат, пов`язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження в розмірі 2100,00грн позивачем була вказана.

Таким чином, розмір витрат у справі є співрозмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим експертом на виконання робіт, фактичне їх понесення позивачем підтверджено належними та допустимими доказами та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати позивача, пов`язані з проведенням автотоварознавчого дослідження в сумі 2100,00грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради (10003, Житомирська область, м.Житомир, пров.Кавалерійський, буд.4; ідентифікаційний код 03344119) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське автотранспортне підприємство 11827" (10029, Житомирська область, м.Житомир, вул. Східна, буд.88/2; ідентифікаційний код 03116743):

- 65102,50грн вартості відновлювального ремонту,

- 2100,00грн витрат, пов`язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження,

- 1126,17грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.12.19

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - до справи,

2,3 - сторонам (рек. з пов.).