Рішення

від 23.12.2019 по справі 911/2350/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2019 р. м.Київ

Справа № 911/2350/19

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до Приватного акціонерного товариства «Будівельник - 14» про стягнення 45 258,72грн, без виклику представників сторін,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (далі - ТОВ «Київська обласна ЕК» ) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Будівельник - 14» (далі - ПрАТ «Будівельник - 14» ) про стягнення 45 258,72грн (складається з: 38630,71грн - основний борг; 5265,29грн - пеня, нарахована за період з 08.02.2019 по 31.07.2019; 447,35грн - 3% річних за період з 08.02.2019 по 31.07.2019; 915,37грн - втрат від інфляції за період з 08.02.2019 по 31.05.2019).

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором №420005385 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 щодо оплати за спожиту електричну енергію у встановлений договором строк (а.с.3-11).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.10.2019 судом: відкрито провадження у справі за поданим позовом, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання; встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій (а.с. 1-2).

Копія відповідної ухвали суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №№0103271022054, 0103271022356, отримана: позивачем - 24.10.2019; відповідачем - 25.10.2019 (а.с. 71-72).

31.10.2019 від відповідача, з дотриманням строку, встановленого ч.1 ст.251 ГПК України, надійшов відзив на позовну заяву з доказами направлення його копії з додатками позивачу (передано відділенню зв`язку м. Переяслав - Хмельницький для направлення до суду - 28.10.2019).

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що:

- не може бути споживачем електричної енергії, оскільки постачання електричної енергії здійснюється на об`єкти нерухомості, належні ДП "Сітібуд" ПАТ "Будівельник-14", що є власником електроустановок у розумінні п.2.1 договору;

- позивач не довів, що електроенергію спожито саме ПрАТ "Будівельник", а посилання на укладення договору на постачання електричної енергії безпідставні;

- факт належності електроустановок, на які позивач посилається у позові, ДП «Сітібуд» ПАТ «Будівельник - 14» встановлений судовим рішенням у справі №911/2342/16;

- відповідачем не отримано від позивача жодних рахунків-фактур за електроенергію, актів прийняття - передачі електричної енергії за січень-липень 2019 року (а.с.82-85).

Окрім цього, від відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.79-80).

Також, відповідачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та клопотання про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДП «Сітібуд» ПАТ «Будівельник - 14» (а.с.78).

Ухвалою суду від 09.12.2019 відповідачу відмовлено у задоволенні заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, залучення до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДП «Сітібуд» ПАТ «Будівельник - 14» (а.с.114-116).

28.11.2019 позивачем подано відповідь на відзив, у якій позивач вказує, що:

- відповідач має право на універсальну послугу та фактично споживав електричну енергію, що підтверджується довідкою ПАТ Київобленерго ;

- матеріалами справи підтверджується, що відповідач споживав електроенергію;

- рішення суду у справі №911/2342/16 не стосується даного спору, оскільки підставою є інший договір та споживання мало місце у іншому періоді, окрім того, сторони у даній справі та зазначеній інші (а.с.106-107).

Вказаний відзив на позов надійшов до суду з пропущенням строку, встановленого п.4 резолютивної частини ухвали суду від 22.10.2019; клопотань про продовження такого строку до його закінчення позивач не подавав.

Між тим, в силу ч.1 ст.251 ГПК України, позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Так, як визначено ч.4 ст.166 ГПК України, відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом; суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті , а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

В силу ч.2 ст.252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться .

Отже, зважаючи на відкриття провадження у справі 22.10.2019, розгляд справи по суті мав розпочатись через 30 днів від вказаної дати, а саме 21.11.2019, з урахуванням чого судом встановлені відповідні строки для подання відповіді на відзив та заперечення - до 14.11.2019 та 21.11.2019 відповідно (а.с.1-2).

Як визначено ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку , чи з ініціативи суду.

Між тим, клопотань про продовження встановленого строку для подання відповіді на відзив позивач не подав.

Дослідивши зібрані у справі документи і матеріали, суд встановив наступні обставини.

Позивач у даній справі отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018.

У поданій заяві позивач вказує, що між ним та відповідачем укладено договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 шляхом приєднання. При цьому, як стверджує позивач, відповідач до такого договору приєднався шляхом фактичного споживання електричної енергії, що заперечує відповідач, посилаючись на те, що не є власником об`єкта нерухомості, на якій здійснюється постачання електричної енергії.

Предметом спору у даній справі є виникнення у відповідача обов`язку оплатити електричну енергію та застосування до нього відповідальності за порушення відповідного зобов`язання у вигляді пені, втрат він інфляції та трьох відсотків річних.

У відповідності до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

При цьому, спеціальним Законом, який регулює правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище є Закон України Про ринок електричної енергії (далі - Закон).

Так, відповідно до ст. 1 вказаного Закону, у вказаному Законі терміни вживаються у такому значенні:

- електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу;

- споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

- постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги;

- постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії.

Згідно п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону, визначено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.

Відповідно до вказаного пункту, з метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме:

- суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії;

- упродовж двох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання;

- фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір , зокрема надання підписаної заяви про приєднання , оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії .

Крім того, взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначаються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі - Правила).

Відповідно до п.1.1.2 Правил, договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.

Згідно п.1.2.15 Правил, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Цим пунктом визначено, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Під час розгляду спору у даній справі судом не встановлено, що відповідачем підписувалась заяву про приєднання до договору у вказаному порядку.

Поряд з цим, судом з`ясовано, що об`єкти нерухомості, на які, як стверджує позивач, здійснюється постачання електричної енергії, стягнення заборгованості за яку заявлено позивачем до стягнення з відповідача у даній справі, належать на праві власності ДП «Сітібуд» ПАТ «Будівельник - 14» , що підтверджується свідоцтвами про право на нерухоме майно від 17.09.2013 (а.с.102-104). Відповідні об`єкти розташовані за адресою Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Алтицька. 2.

Як визначено п.1.2.4 Правил, договір споживача з оператором системи укладається з кожним споживачем, електроустановки якого приєднані на території діяльності оператора системи. При цьому договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії розробляється оператором системи розподілу на підставі додатка 3 до цих Правил, договір споживача з оператором системи передачі укладається відповідно до типового договору, визначеного Кодексом системи передачі.

Як визначено абзацом 5 п.1.2.15 Правил, при переході права власності (користування) на об`єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов`язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.

Об`єкт, як визначено п.1.1.2 Правил, є електрифікована споруда (сукупність електрифікованих споруд на одній території) або частина електрифікованої споруди, що належить суб`єкту господарювання або фізичній особі на праві власності або користування;

Отже, відповідач не може споживати електричну енергію, яка постачається на об`єкти, що обладнані електроустановками, які не належать йому на праві власності або користування.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.07.2018, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2018, у справі №911/2342/16 за позовом ПАТ «Будівельник - 14» до ПрАТ «Київобленерго» про розірвання договору про постачання електричної енергії №0021 від 29.07.1997 також встановлено, що відповідач - ПАТ «Будівельник - 14» не є власником трансформаторних підстанцій, а відповідно не може бути споживачем електроенергії, що постачається на об`єкти, розташовані за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Алтицька, 2.

Посилання позивача на те, що споживання електричної енергії відповідачем підтверджується довідкою ПрАТ Київобленерго від 18.09.2019 №03/100/250/7487 суд оцінює критично, оскільки у ній не вказано адреси, за якою здійснюється споживання електричної енергії відповідним товариством (а.с.36).

Отже, позивачем у даній справі не надано суду доказів того, що відповідач приєднався до умов такого договору шляхом підписання заяви, фактичного споживання або підтвердив приєднання шляхом оплати рахунків, підписання актів прийому-передачі електричної енергії.

З урахуванням зазначеного, підстав для задоволення заявлених вимог у частині стягнення основного боргу, пені, процентів та втрат від інфляції у даній справі не має, тому суд у позові відмовляє.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати у вигляді оплати позову судовим збором у розмірі 1921грн підлягають покладенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (ідентифікаційний код 42094646, 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, вул. Київська, 8-В) до Приватного акціонерного товариства «Будівельник - 14» (ідентифікаційний код 06728228; 08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Альтицька, 2) про стягнення 38 630,71грн основного боргу, 5265,29грн пені, 447,35грн - 3% річних, 915,37грн - втрат від інфляції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова