Постанова

від 11.06.2020 по справі 911/2350/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2020 р. Справа№ 911/2350/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Кропивної Л.В.

Дідиченко М.А.

при секретарі - Романовій Ю.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Київської області (суддя Ейвазова А.Р.) від 23.12.2019 у справі №911/2350/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"

до Приватного акціонерного товариства "Будівельник - 14"

про стягнення 45258,72грн,-

за участі представників згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Будівельник 14 про стягнення 45258,72грн (складається з: 38630,71 грн основний борг; 5265,29 грн пеня, нарахована за період з 08.02.2019 по 31.07.2019; 447,35 грн 3% річних за період з 08.02.2019 по 31.07.2019; 915,37 грн втрат від інфляції за період з 08.02.2019 по 31.05.2019).

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором №420005385 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 щодо оплати спожитої електричної енергію у встановлений договором строк.

Рішенням Господарського суду Київської області 23.12.2019 у справі №911/2350/19 в задоволені позовних вимог відмовлено, ув`язку з ненаданням доказів того, що відповідач приєднався до умов договору шляхом підписання заяви, фактичного споживання або підтвердив приєднання шляхом оплати рахунків, підписання актів прийому-передачі електричної енергії, а рішенням Господарського суду Київської області від 02.07.2018, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2018, у справі №911/2342/16, встановлено, що відповідач не є власником трансформаторних підстанцій, а відповідно не може бути споживачем електроенергії, що постачається на об`єкти, розташовані за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Альтицька, 2.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2019 у справі №911/2350/19 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Крім того, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

27.01.2020 матеріали справи з апеляційною скаргою надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 задоволено клопотання скаржника та поновлено останньому строк на апеляційне оскарження рішення, відкрито апеляційне провадження у справі №911/2350/19, визначено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що споживання відповідачем електричної енергії підтверджується довідкою оператора системи розподілу, а інформацію про те, що за вказаними адресою та ЕІС-кодами споживання електричної енергії здійснює саме відповідач,отримано від вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання, яким був ПрАТ Київобленерго , що також підтверджується довідкою №03/100/250/7487 від 18.09.2019. Таким чином, на думку апелянта, передана, під час здійснення заходів відокремлення вертикально інтегрованим суб`єктом господарювання постачальнику універсальних послуг, інформація про точки комерційного обліку відповідача та їх кількість свідчить про те, що лише за зверненням відповідача вони були створені та присвоєні останньому та знаходяться за визначеною споживачем адресою. Крім того, суд першої інстанції посилався на свідоцтво про право власності на майно, яке не долучалось до відзиву, а було подано пізніше, тоді як причин пропуску строку на подання не вказано.

13.02.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" подано клопотання про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників, обґрунтоване необхідністю надання пояснень щодо апеляційної скарги у судовому засіданні.

Ухвалою від 18.02.2020 визначено розгляд апеляційної скарги здійснювати з повідомлення учасників справи, розгляд скарги призначено на 12.03.2020.

В судовому засіданні 12.03.2020 оголошено перерву до 02.04.2020.

24.03.2020 на електронну пошту суду, а 26.03.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання апелянта про відкладення розгляду скарги.

Ухвалою від 30.03.2020 у зв`язку із запровадження карантинних заходів на території України повідомлено учасників справи, що розгляд справи 02.04.2020 не відбудеться, а про її розгляд буде повідомлено додатково.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2020, у зв`язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею - доповідачем, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Дідиченко М.А.

Ухвалами від 30.04.2020 справу прийнято до провадження у новому складі суддів: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Дідиченко М.А., розгляд скарги призначено на 14.05.2020.

13.05.2020 апелянтом подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину на всій території України з 12.03.2020 до 22.05.2020 та об`єктивною неможливістю прибуття до суду.

Ухвалою від 14.05.2020 відкладено розгляд справи на 11.06.2020, повідомлено сторін, що явка їх представників судом обов`язковою не визнається, а, відповідно, їх неявка не перешкоджатиме розгляду скарги по суті.

В судовому засіданні 11.06.2020 суд заслухав представника апелянта, представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, заслухавши представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018.

У поданій заяві позивач вказує, що між ним та відповідачем укладено договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 шляхом приєднання споживача до договору. При цьому, як стверджує позивач, відповідач до такого договору приєднався шляхом фактичного споживання електричної енергії, що заперечує відповідач, посилаючись на те, що не є власником нерухомості, на якій здійснюється постачання електричної енергії. Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку оплатити електричну енергію та застосування до нього відповідальності за порушення відповідного зобов`язання у вигляді пені, втрат він інфляції та трьох відсотків річних.

У відповідності до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

При цьому, спеціальним Законом, який регулює правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище є Закон України Про ринок електричної енергії .

Так, відповідно до ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії , у вказаному Законі терміни вживаються у такому значенні:

- електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу;

- споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

- постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги;

- постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії.

Згідно з п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ринок електричної енергії , визначено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.

Відповідно до вказаного пункту, з метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме:

- суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії;

- упродовж двох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання;

- фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Крім того, взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначаються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018.

Відповідно до п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.

Згідно п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Цим пунктом визначено, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду спору у даній справі ним не встановлено факту підписання відповідачем заяви про приєднання до договору у визначеному порядку.

Поряд з цим, судом першої інстанції з`ясовано, що об`єкти нерухомого майна (розташовані за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Алтицька, 2), на які, як стверджує позивач, здійснюється постачання електричної енергії, стягнення заборгованості зі сплати якої заявлено позивачем до стягнення з відповідача у даній справі, належать на праві власності Дочірньому підприємству Сітібуд Приватного акціонерного товариства Будівельник - 14 , що підтверджується свідоцтвом про право на нерухоме майно від 17.09.2013.

Як визначено п.1.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, договір споживача з оператором системи укладається з кожним споживачем, електроустановки якого приєднані на території діяльності оператора системи. При цьому договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії розробляється оператором системи розподілу на підставі додатка 3 до цих Правил, договір споживача з оператором системи передачі укладається відповідно до типового договору, визначеного Кодексом системи передачі.

Як визначено абзацом 5 п.1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, при переході права власності (користування) на об`єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов`язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.

Об`єкт, як визначено п.1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, є електрифікована споруда (сукупність електрифікованих споруд на одній території) або частина електрифікованої споруди, що належить суб`єкту господарювання або фізичній особі на праві власності або користування.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач не може споживати електричну енергію, яка постачається на об`єкти, що обладнані електроустановками, які не належать йому на праві власності або користування.

Крім того, суд першої інстанції посилався на рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2018, що залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2018, у справі №911/2342/16 за позовом ПАТ Будівельник-14 до ПрАТ Київобленерго про розірвання договору про постачання електричної енергії №0021 від 29.07.1997, яким також встановлено, що ПАТ Будівельник - 14 не є власником трансформаторних підстанцій, а відповідно не може бути споживачем електроенергії, що постачається на об`єкти, розташовані за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Алтицька, 2. Колегія суддів зазначає, що вищезазначені рішення переглянуті та залишені без змін Постановою Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №911/2342/16.

У зв`язку з тим, що позивачем не надано суду доказів приєднання відповідача до договору про постачання електричної енергії шляхом підписання заяви, фактичного споживання або підтвердження приєднання шляхом оплати рахунків, підписання актів прийому-передачі електричної енергії, а об`єкти нерухомого майна, на які постачалась електрична енергія, не належать відповідачу на праві власності або користування, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Апелянт, обґрунтовуючи скаргу, стверджував, що інформацію про те, що за вказаними адресою та ЕІС-кодами споживання електричної енергії здійснює саме відповідач отримано від вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання, яким був ПрАТ Київобленерго , що підтверджується довідкою №03/100/250/7487 від 18.09.2019.

Таким чином, на думку апелянта, передана, під час здійснення заходів відокремлення вертикально інтегрованим суб`єктом господарювання постачальнику універсальних послуг, інформація про точки комерційного обліку відповідача та їх кількість свідчить про те, що лише за зверненням відповідача вони були створені та присвоєні останньому та знаходяться за визначеною споживачем адресою. Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку та відхилив як доказ споживання електричної енергії відповідачем довідку №03/100/250/7487 від 18.09.2019, оскільки ЕІС-коди присвоюються точкам комерційного обліку відповідного споживача та не можуть повторюватись, з чого вбачається, що визначальним при визначенні обсягу спожитої електричної енергії є саме ЕІС-код точки комерційного обліку, а не адреса.

Колегія суддів відхиляє вказані твердження апелянта, виходячи з такого.

Відповідно до п. 9 Правил роздрібного ринку електричної енергії оператор системи розподілу під час укладення із споживачами договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії (оформлення заяв-приєднання та паспортів точок розподілу) присвоює всім точкам розподілу електричної енергії за об`єктами існуючих споживачів ЕІС-коди за точками комерційного обліку відповідно до порядку, передбаченого Кодексом комерційного обліку, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311, та інших нормативно-правових актів НКРЕКП, а також актів адміністратора комерційного обліку.

Згідно з п. 1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії паспорт точки розподілу (передачі) - акт (документ), складений оператором системи, у якому зазначаються технічні параметри точки підключення споживача - потужність, дозволена до використання, приєднана потужність, межі балансової належності, однолінійна схема, формула донарахування втрат електричної енергії відповідно до Кодексу комерційного обліку, тип засобу/системи комерційного обліку, ЕІС-коди та інша технічна інформація, необхідна для електрозабезпечення об`єкта споживача за точками розподілу (передачі) електричної енергії.

Факт того, що ЕІС-коди точок комерційного обліку, що зазначені в довідці 03/100/250/7487 від 18.09.2019, обліковуються у системі ПрАТ Київобленерго за відповідачем не може свідчити про безпосереднє споживання відповідачем електроенергії за спірними адресами. Доказів того, що зазначені коди були присвоєні точкам обліку за зверненням відповідача, паспортів означених точок суду не надано, так само як і не містять матеріли справи доказів існування діючого договору про надання послуг з розподілу електричної енергії між оператором системи розподілу та відповідачем. Натомість, рішенням Господарського суду Київської області від 02.07.2018 №911/2342/16 розірвано договір про постачання електричної енергії №0021 від 29.07.1997, укладений між ПАТ Будівельник-14 та ПрАТ Київобленерго , у зв`язку з зміною власника спірного нерухомого майна.

Отже, в даному випадку визначальним є встановлення факту споживання електроенергії у означених точках обліку саме відповідачем. Так, як вже зазначалось, у справі №911/2342/16 судами встановлено, що ПАТ Будівельник - 14 не є власником трансформаторних підстанцій, у зв`язку з чим він не може бути споживачем електроенергії, що постачається на вказані об`єкти.

Щодо заперечень апелянта про посилання суду першої інстанції на свідоцтво про право власності на майно, яке не долучалось до відзиву, а було подано пізніше, тоді як причин пропуску строку на подання не вказано, то вони відхиляються судом, оскільки вказані порушення норм процесуального права не потягли за собою прийняття не обґрунтованого та неправомірного рішення, а факт того, що відповідач не є власником трансформаторних підстанцій встановлено судом на підставі усіх доказів в сукупності, зокрема, і судових рішень у справі №911/2342/16.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому Північний апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, отже, підстави для його скасування відсутні.

Судові витрати за подання позову та апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" - залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2019 у справі №911/2350/19 - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.06.2020.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Дідиченко