Рішення

від 24.10.2019 по справі 488/921/15-ц

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/921/15-ц

Провадження № 2/488/63/19 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

24.10.2019 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі судді - Селіщевої Л.І.,

при секретарі - Тузові Р.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,

та представника відповідача - Черних О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства УкрСиббанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Приватного підприємства Кірандія про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

в с т а н о в и в :

Позивач - ПАТ УкрСиббанк , яке в подальшому змінило свою назву на АТ УкрСиббанк , звернувся до суду із позовом до відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Приватного підприємства Кірандія , про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказав наступне.

05.02.2008 р. між АКІБ УкрСиббанк , правонаступником якого був ПАТ УкрСиббанк , та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11294172000, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 165 900 доларів США зі строком повернення до 02.02.2018 року, та зобов`язувалася сплачувати протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 15 % річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягала перегляду відповідно до умов кредитного договору. Сторони також домовились, що за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк, банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі, збільшеному вдвічі від ставки, визначеної за користування кредитом.

На забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитом, 05.02.2008 р. між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_3 був укладений договір поруки б/н, згідно якого остання взяла на себе солідарне зобов`язання відповідати за належне виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором.

Крім цього, 05.02.2008 р. між АКІБ УкрСиббанк та Приватним підприємством Кірандія був укладений договір поруки б/н, згідно якого вказане підприємство взяло на себе солідарне зобов`язання відповідати за належне виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов`язань, виникла заборгованість за кредитом у сумі - 74 548,40 доларів США, яка за офіційним курсом НБУ станом на 03.02.2015 р. становить 1 203 732,72 грн., та складається із:

-заборгованості за кредитом - 65 189,82 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.02.2015 р. становить 1 052 619,76 грн.;

-заборгованості за відсотками - 9 358,58 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.02.2015 р. становить 151 112,95 грн.

Позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку вказаний розмір заборгованості, а також просить стягнути з них у солідарному порядку на користь АТ УкрСиббанк заборгованість по сплаті пені за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за кредит у сумі - 34 277,81 грн., із яких:

-пеня за прострочення сплати кредиту - 21 835,42 грн.;

-пеня за прострочення сплати відсотків - 12 442,39 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та представник ПП Кірандія у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти позову через його безпідставність та необґрунтованість, просив відмовити у позові в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подав суду свої заперечення проти позову, в яких заперечував проти позову через те, що позивач не пред`являв вимогу до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання та протягом року від дня укладення договору поруки.

Представник відповідача ПП Кірандія - Котова Ю.Ю. подала суду заперечення, в яких просила відмовити у задоволенні позову через те, що позивач не пред`являв вимогу до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання та протягом року від дня укладення договору поруки.

Заслухавши пояснення учасників справи, та дослідивши зібрані по справи письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами 1,3 статті 1054 ЦК за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК ).

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК ).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина 1 статті 638 ЦК ).

Із матеріалів справи вбачається, що 05.02.2008 р. між АКІБ УкрСиббанк , правонаступником якого є позивач по даній справі - АТ УкрСиббанк , та ОСОБА_2 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 11294172000, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 165 900 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день укладення договору становить - 837 795 грн. (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2.2. договору позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до договору (якщо сторонами визначено такий графік погашення та укладено Додаток № 1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 02.02.2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього договору та/або згідно умов відповідної угоди сторін.

Пунктом 1.3.1. договору сторони визначили, що за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 13,90 %. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування процента ставка підлягає перегляду відповідно до умов договору.

В силу п. 1.3.4. Договору про надання споживчого кредиту строк оплати процентів за договором - з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно статті 524 ЦК України , зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч.ч. 1,3 ст. 533 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України , якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду України № 6-79цс від 02.07.2014 р., відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня, як національна валюта, є єдиним платіжним засобом на території України. Разом з тим, ч.2 ст.533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається у гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Отже, визначення в договорі еквіваленту зобов`язання в іноземній валюті відповідає вимогам ст. 533 ЦК України . При цьому сплата за таким зобов`язанням має здійснюватися в гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату оплати.

Судовим розглядом встановлено, що спірний кредитний договір був підписаний сторонами договору, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; банк повідомив позичальнику усю необхідні інформацію щодо укладеного договору, зокрема, щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки, порядок сплати кредиту в іноземній валюті. Факт надання такої інформації підтверджується підписом позичальника в оспорюваному договорі, крім цього, судом встановлено, що з моменту отримання кредитних коштів позичальник ОСОБА_2 частково виконувала умови кредитного договору, користувалася кредитними коштами, здійснювала платежі за кредитом та нарахованими відсотками.

Згідно ст.ст. 526, 527, 536 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Судовим розглядом також встановлено, що у порушення зазначених норм закону та умов кредитного договору позичальник - ОСОБА_2 свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Із матеріалів справи вбачається, що в забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, 05.02.2008 р. між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, згідно якого остання взяла на себе солідарне зобов`язання відповідати за належне виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором.

Крім цього, 05.02.2008 р. між АКІБ УкрСиббанк та Приватним підприємством Кірандія був укладений договір поруки б/н, згідно якого вказане підприємство взяло на себе солідарне зобов`язання відповідати за належне виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором.

В силу приписів ч. 1 ст. 554 ЦК України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду із даним позовом), - у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Із висновку судово-почеркознавчої експертизи № 17-181 від 23.10.2017 р, яка проведена експертом Миколаївського відділення ОНДІСЕ Солдатовою ОСОБА_6 , згідно якого договір поруки від 05.02.2008 р., який укладений між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_3 на забезпечення кредитного договору № 11294172000, підписаний не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Доказів, які б спростовували висновок експерта, та доводили б протилежне, судом не здобуто.

За таких обставин суд не вбачає підстав для покладення на відповідачку ОСОБА_3 обов`язку щодо солідарної відповідальності за неналежне виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором.

Щодо іншого відповідача по даній справі - ПП Кірандія , то суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до п. 3.1. договору поруки від 05.02.2008 р., укладеного між АКІБ УкрСиббанк та ПП Кірандія , цей договір набирає чинності із моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов`язань боржника та основним договором.

Частиною першою ст. 553 ЦК України визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Підстави припинення поруки визначені у ст. 559 ЦК України, згідно ч. 4 цієї статті (у відповідній редакції), - порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК України).

У статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №1519/2-3165/11 (провадження № 14-219цс19) зроблено висновок, що "умови договорів поруки про їхню дію до повного припинення всіх зобов`язань за основним договором або до припинення всіх зобов`язань поручителя за договором поруки, тобто до настання першої з цих подій, не встановлюють строк припинення поруки у розумінні статті 251 ЦК України. Тому має застосовуватися припис частини четвертої статті 559 цього кодексу у редакції, чинній час виникнення спірних правовідносин, про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явив вимоги до поручителя (висновок Верховного Суду України, викладений, зокрема, у постановах від 24 вересня 2014 року у справі № 6-106цс14, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15, від 22 червня 2016 року у справі № 6-368цс16, від 29 червня 2016 року у справі № 6-272цс16, від 29 березня 2017 року у справі № 6-3087цс16, від 14 червня 2017 року у справі № 644/6558/15-ц, а також висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у пункті 60 постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 2-1169/11).

Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові у позові. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. З огляду на вказане, враховуючи зумовлене цим припинення права кредитора вимагати у поручителя виконання забезпеченого порукою зобов`язання, застосоване у другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред`явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред`явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду лише протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання (висновок Верховного Суду України, викладений, зокрема, у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15).

За змістом кредитного договору передбачений термін повернення кредиту, а також обов`язок з погашення кредиту шляхом виконання окремих зобов`язань з внесення щомісячних платежів за цим договором.

Відповідно до пункту 6.2 кредитного договору, сторони встановили два альтернативних правила щодо настання термінів дострокового повернення кредиту і сплати за кредит, а також щодо того, з якого моменту вони вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит є обов`язковими до повернення і сплати в повному обсязі банку.

За такого наявні підстави для застосування абзацу 3 пункту 6.2 кредитного договору. Відповідно, починаючи з 41 календарного дня, у банка виникло право пред`явлення відповідної вимоги - як до позичальника, так і до поручителя - про дострокове повернення кредитних коштів шляхом звернення з відповідною позовною заявою до суду.

Сторони визначили наведені правила у договорі, встановили обов`язкові для обох сторін правила поведінки, яких вони повинні дотримуватися. Сторони врегулювали свої відносини за правилами частини третьої статті 6 ЦК України на власний розсуд. При цьому зміст вимоги банку, направленої до позичальника та поручителів, не може містити зміни інших умов кредитного договору, окрім зміни умов щодо строку його виконання: саме в цьому й полягає правовий сенс такої вимоги кредитора, направленої боржникам.

Враховуючи, що таке рішення про дострокове повернення кредитних коштів приймалося саме банком, незалежно від того, чи отримали позичальник та поручитель такі повідомлення, згадані зміни настали та є обов`язковими для позивача, це зумовлювало обов`язок банка пред`явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати, визначеної в договорі.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Отже, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, строк пред`явлення кредитором вимог до поручителів про повернення заборгованості за платежами, які позичальник був зобов`язаний згідно з умовами кредитного договору вносити періодично, має обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Тому за змістом частини четвертої статті 559 ЦК України у зазначеній редакції порука за кожним із зобов`язань, визначених періодичними платежами, припиняється після шести місяців з моменту спливу строку погашення кожного чергового платежу. Пред`явлення кредитором вимоги до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку виконання частини основного зобов`язання, визначеної періодичним платежем, є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги через припинення поруки за відповідною частиною основного зобов`язання".

Із наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості вбачається, що останній платіж за кредитним договором був здійснений 12.03.2014 р., а черговий платіж згідно графіку погашення кредиту мав бути здійснений 10.04.2014 р. Виходячи із такого, строк виконання основного зобов`язання настав з 11.04.2014 р., і саме з цього часу у позивача виникло право звернутися до суду із вимогою до поручителя щодо погашення кредитної заборгованості.

Отже, пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання й протягом шести місяців, починаючи від цієї дати, був зобов`язаний пред`явити позов до поручителя.

Таким чином, якщо кредитор на підставі частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання, то передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 22 червня 2016 року у справі № 6-368цс16.

З урахуванням приписів ч. 4 ст. 559 ЦК України (у відповідній редакції), і того, що позивач звернувся до суду із даним позовом лише 18.02.2015 р. (за штемпелем відділення зв`язку), тобто більше ніж через 9 місяців після настання строку виконання основного зобов`язання, суд приходить до висновку про припинення поруки ПП Кірандія , у зв`язку з пропуском позивачем шестимісячного строку пред`явлення вимоги до поручителя. Таким чином, суд не вбачає підстав для покладення на ПП Кірандія солідарного обов`язку щодо погашення кредитної заборгованості.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача до поручителів - ОСОБА_3 та ПП Кірандія задоволенню не підлягають.

Судовим розглядом встановлено, що через неналежне виконання позичальником ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором № 11294172000 від 05.02.2008 р., виникла заборгованість на загальну суму - 74 548,40 доларів США, яка за офіційним курсом НБУ станом на 03.02.2015 р. становить 1 203 732,72 грн., та складається із:

-заборгованості за кредитом - 65 189,82 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.02.2015 р. становить 1 052 619,76 грн.;

-заборгованості за відсотками - 9 358,58 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.02.2015 р. становить 151 112,95 грн.

Крім цього, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором, позивачем була нарахована неустойка у вигляді пені за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за кредит у сумі - 34 277,81 грн., із яких:

-пеня за прострочення сплати кредиту - 21 835,42 грн.;

-пеня за прострочення сплати відсотків - 12 442,39 грн.

Суд вважає необхідним стягнути зазначену заборгованість у повному обсязі з позичальника, відповідача по даній справі - ОСОБА_2 .

Доказів, які б спростовували викладене, судом не здобуто.

Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 належить стягнути судовий збір, сплачений позивачем при подачі первісного позову.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного Товариства УкрСиббанк заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11294172000 від 05.02.2008 р. у сумі - 74 548,40 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.02.2015 р. становить 1 203 732,72 грн., із яких:

-заборгованість за кредитом - 65 189,82 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.02.2015 р. становить 1 052 619,76 грн.;

-заборгованість за відсотками - 9 358,58 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.02.2015 р. становить 151 112,95 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного Товариства УкрСиббанк заборгованість по сплаті пені за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за кредит у сумі - 34 277,81 грн., із яких:

-пеня за прострочення сплати кредиту - 21 835,42 грн.;

-пеня за прострочення сплати відсотків - 12 442,39 грн.

Стягнути на користь Акціонерного Товариства УкрСиббанк з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі - 3 654 грн.

У задоволенні позовних вимог Акціонерного Товариства УкрСиббанк до ОСОБА_3 та Приватного Товариства Кірандія про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Стягнути з Акціонерного Товариства УкрСиббанк на користь ОСОБА_3 витрати за проведення експертизи у розмірі - 4 753,92 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач та відповідач за зустрічним позовом - Акціонерне Товариство УкрСиббанк , 61050 м. Харків, проспект Московський 60, код ЄДРПОУ 09807750.

Відповідач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_7 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач - Приватне Підприємство Кірандія , місцезнаходження: 54030 м. Миколаїв, вул. Потьомкінська 16 кв. 16, код ЄДРПОУ 24057252.

Повний текст рішення суду складено 04.11.2019 року

Суддя Л.І. Селіщева