Постанова

від 26.11.2019 по справі 498/63/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6314/19

Номер справи місцевого суду: 498/63/19

Головуючий у першій інстанції Ткачук О. Л.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2019 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба народів в особі директора Огородник Тетяни Максимівни (треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Відділ надання адміністративних послуг Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області, Полішпаківська (стара назва Петрівська) сільська рада Великомихайлівського району Одеської області) про визнання договорів оренди земельної ділянки та додаткової угоди недійсними та скасування державної реєстрації, на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області, ухваленого під головуванням судді Ткачук О.Л. 08 травня 2019 року у смт. Великомихайлівка Одеської області, -

встановила:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Великомихайлівського районного суду Одеської області з позовом до ТОВ Дружба народів в особі директора Огородник Т.М. про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування державної реєстраці (а.с. 1-2).

В обгрунтування позову посилалася на те, що що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №758346, кадастровий номер 5121683900:01:001:0212 від 04 червня 2008 року їй належить земельна ділянка розміром 7,49 га, розташована на території Петрівської (нині Полішпаківської) сільської ради Великомихайлівського району Одеської області з цільовим призначенням земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку отримала у спадщину. 24 грудня 2008 року між нею та ТОВ Дружба народів в особі директора Огородник Т.М. було укладено договір оренди земельної ділянки без номера строком на 10 років, який зареєстровано у Великомихайлівському районному відділі Одеської регіональної філії ДП ЦДЗК при держкомземі України за №040951900065 у Книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок 05.05.2009 року, відповідно до якого в оренду передається 7,49 га земельної ділянки, яка належить орендодавцю на підставі вищезазначеного державного акту. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 52 873, 90 грн. Однією з умов договору є п.8 Договору оренди землі є наступне: після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення (по тексту поповнення) його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. У разі закінчення дії Договору до закінчення польових робіт, термін оренди земельної ділянки продовжується до повного завершення збирання врожаю.

По закінченню строку дії договору, тобто 24 грудня 2018 року, ОСОБА_1 не мала наміру поновлювати Договір оренди, не бажала його пролонгувати, а хотіла отримати свою земельну ділянку у стані, який був переданий в оренду. З цією метою, позивач двічі зверталась до керівника ТОВ Дружба народів ОСОБА_2 з претензією про те, що намірів на подальше використання земельної ділянки та передачі на новий строк в оренду у неї немає. Крім того їй випадково, восени 2018 року, під час отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, стало відомо, що 22 липня 2016 року між нею та орендарем директором ТОВ Дружба народів ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 24 грудня 2008 року, зареєстровану 23 грудня 2016 року, номер запису про речове право 18439542 та реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1140331651216, відповідно до якої зазначена земельна ділянка передана в оренду строком на 20 років. ОСОБА_1 зазначала, що особисто укладала договір оренди земельної ділянки на 10 років, на 20 років укласти договір оренди землі намірів у неї не було, крім того вона особа похилого віку, тому укладати договір оренди землі на такий строк як 20 років не було сенсу. Про додаткову угоду від 22 липня 2016 року позивачу ніхто не повідомляв, ніхто не роз`яснив настання правових наслідків, ніхто не пропонував укласти додаткову угоду. Крім того, сам договір від 24 грудня 2008 року не відповідає вимогам діючого законодавства та має відхилення від типової форми Договору оренди землі: відсутній номер самого договору; примірник не прошитий, не пронумерований та не завірений; не проведено обов`язкової нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки; не виготовлялась технічна документація, яка є обов`язковою для такого роду договорів (типові правила); акт прийому-передачі земельної ділянки без дати та не зазначено прізвище орендара; не повідомлено про зміну директора ТОВ Дружба народів. Аркуші договору не підписані сторонами. У договорі відсутня умова відповідальності орендаря у разі несвоєчасного повернення орендованої земельної ділянки. Додаткова угода від 22 липня 2016 року укладена за два роки до закінчення договору оренди від 24 грудня 2008 року. Тому, ОСОБА_1 просила суд визнати договір оренди земельної ділянки б/н від 24 грудня 2008 року, укладений між нею та ТОВ Дружба народів в особі директора Огородник Т.М., згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №758346, кадастровий номер 5121683900:01:001:0212 від 04 червня 2008 року на земельну ділянку розміром 7,49 га, розташовану на території Петрівської (нині Полішпаківської) сільської ради Великомихайлівського району Одеської області з цільовим призначенням земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та додаткову угоду від 22 липня 2016 року, зареєстровану 23.12.2016 року, номер запису про речове право 18439542 та реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1140331651216, недійсним та скасувати його державну реєстрацію. Зобов`язати відділ надання адміністративних послуг Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 24 грудня 2008 року, зареєстрованого у філії ДЗК при держкомземі у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок 05 травня 2009 року, реєстраційний номер 040951900065, площею 7,49 га, розташованої на території Петрівської (нині Полішпаківської) сільської ради Великомихайлівського району Одеської області з цільовим призначенням земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та реєстрацію додаткової угоди 23 грудня 2016 року, номер запису про речове право 18439542 та реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1140331651216.

Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 08 травня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено у повному обсязі (а.с.120-127).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, на думку апелянта, судом не було враховано, що ОСОБА_1 перед закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки від 24 грудня 2008 року, надавалася претензія від 11 вересня 2018 року щодо розірвання договору оренди; апелянт є особою похилого віку, їй виповнилося 88 років, і тому немає сенсу в укладенні додаткового договору строком на 20 років (а.с. 131-143).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД №758346 належить земельна ділянка площею 7,49 га, розташована на території Петрівської (нині Полішпаківської) сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121683900:01:001:0212, виданого Великомихайлівською РДА Одеської області 04 червня 2008 року.

24 грудня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ Дружба народів в особі директора товариства Огородник М.М. було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,49 га, яка належить ОСОБА_4 . Вказаний договір зареєстрований 05 травня 2009 року у Великомихайлівському районному відділі Одеської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України за №040951900065 у Книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Актом передачі та прийому земельної ділянки зазначена земельна ділянка передана орендарю у відповідності з договором оренди від 24 грудня 2008 року.

Відповідно до пункту 8 цього договору, його було укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній та відробітковій формах в розмірі 1 057,48 грн. на рік.

Згідно п.10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції.

Відповідно до п.11 договору, орендна плата вноситься до 30 грудня поточного року.

Пунктом 13 договору, зокрема, встановлено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

В п.18 договору зазначено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Так, однією з обов`язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв`язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, у суду не має правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновоком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання договору оренди земельної ділянки від 24 грудня 2008 року недійсним, оскільки він відповідає вимогам ст.124 Земельного КодексуУкраїни, ст.ст. 627, 626, 792, 210 ЦК України, ст.ст.13, 14, 20 ЗУ України Про оренду землі , а саме - укладений в письмовій формі, яка відповідає типовому договору, затвердженому КМУ на момент його укладення, належним чином пройшов державну реєстрацію, протягом тривалого часу сторони договору виконують його положення, а позивач отримує орендну плату, і будь-яких належних доказів для визнання зазначеного договору оренди недійсним з підстав, передбаченх ЦК України, позивачем судам першої та апеляційної інстанцій не надано.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що у Договорі оренди від 24 грудня 2008 року відсутня низка істотних умов, оскільки апеляційний суд не вбачає наявності у Договорі жодного положення, яке б суперечило актам законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно Договору, зазначена земельна ділянка використовується відповідачем за її цільовим призначенням і таке використання не створює ніяких суперечностей ні інтересам держави і суспільства, ні власнику, яка на час його укладення мала повний обсяг цивільної дієздатності, підписала Договір, засвідчивши вільне волевиявлення. При укладенні договору наміри власника земельної ділянки були пов`язані із отриманням матеріальної вигоди від експлуатації його власності іншою особою. Так, згідно умов Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній та відробітковій формах в розмірі 1 057,48 грн., і протягом тривалого часу - 10 років, ОСОБА_1 отримувала зазначену суму орендної плати. При цьому, протягом вказаного тривалого строку, від орендодавця не надходило будь-яких претензій щодо вказаного правочину.

Одночасно, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання додаткової угоди від 22 липня 2016 року недійсною

Так, у п.8 Договору оренди землі вказано, що після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення ( по тексту поповнення) його на новий строк, у цьому разі Орендар повинен не пізнійше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. У разі закінчення дії Договору до закінчення польових робіт ,термін оренди земельної ділянки продовжується до повного завершення збирання врожаю.

Однак, матеріали справи не містять відповідних пропозицій від відповідача щодо наміру продовження дії Договору з позивачем.

Натомість, у матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась до ТОВ Дружба народів з претензією про розрив договору та повернення мені земельної ділянки, однак відповіді не отримано. Вказане підтверджується доданими до позовної заяви квитанціями про поштові відправлення та повідомлення про отримання претензій керівицтвом ТОВ "Дружба народів .

Відповідно до п. 35 Договору оренди земельної ділянки слідує, що дія договору припиняється у разі закінчення строку на який було укладено Договір.

Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що у ОСОБА_1 було відсутнє волевиявлення на продовження договору оренди землі на новий строк, остання направляла претензії на адресу відповідача та попереджала, що вона бажає по закінченню договору оренди земельної ділянки, а саме 24 грудня 2018 року отримати свою земельну ділянку для подальшого використання, як власника.

Крім того, колегія суддів враховує той факт, що ОСОБА_1 є особою похилого віку (на час розгляду справи їй виповнилося 88 років), що також свідчить про відсутність волевиявлення апелянта на підписання додаткової угоди оренди землі на досить тривалий час - 20 років.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ч.3 ст.203 ЦК, є важливим чинником, без якого укладення додаткового договору оренди земельної ділянки є неможливим. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа. Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто зовнішнім елементом щодо договору.

Згідно із ч.1 ст.202 ЦК, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою та спрямованою на досягнення певної мети.

Як передбачено ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, встановлених ч.1-3 ст.203 ЦК України, а саме волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, у ОСОБА_1 було відсутнє правовиявлення на підписання спірної Додаткової угоди до договору оренди землі від 22 липня 2016 року.

Таким чином, вказані обставини не відповідають вимогам правочину щодо волевиявлення сторони відповідно до частини першої статті 202, частини третьої статті 203 ЦК України.

Колегія суддів доходить до висновку, що у досліджуваних спірних правовідносинах встановлено відсутність волевиявлення учасника правочину (позивача), яке б відповідало його внутрішній волі, яка мала бути спрямована на реальне настання певних правових наслідків, що обумовлені таким правочином. За відсутності відповідного волевиявлення учасника правочину такий правочин не спричиняє виникнення у цієї особи як прав, так й обов`язків, обумовлених змістом такої домовленості.

Тому, Додаткова угода до договору оренди землі від 22 липня 2016 року має бути визнана недійсною, а її державна реєстрація - скасована.

Разом із тим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вимога ОСОБА_1 про зобов`язання Відділу надання адміністративних послуг Великомихайлівської районної адміністрації Одеської області скасувати Державну реєстрацію Додаткової угоди до Договору оренди землі від 23 грудня 2016 року, номер запису про речове право 18439542 та номер об`єкта нерухомого майна 1140331651216,не може бути задоволена.

Так, відповідно до статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав).

Згідно з частиною п`ятою статті 3 вказаного Закону, державна реєстрація прав проводиться органом державної реєстрації прав.

У частині другій статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державний реєстратор, зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора, пов`язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом (частина друга вказаної статті).

Процедура скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) здійснюється із дотриманням вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон), Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1127, а також щодо технічної можливості скасування запису - пункту 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 № 1141 (зі змінами).

Виходячи із вимог Закону, то однією із умов скасування державної реєстрації права власності, обтяження та іншого речового права (далі - державна реєстрація прав) є рішення суду, яке набрало законної сили. Так, згідно статті 26 Закону передбачено, що запис про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень держаними реєстраторами вноситься до Державного реєстру прав у разі скасування на підставі рішення суду:

- рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

- документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

- скасування записів про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частиною п`ятою статті 26 Закону встановлено, що внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються в порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.

В результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що орган державної реєстрації прав має виключну компетенцію в питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. До виключної компетенції цього органу належить і прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи відмову у реєстрації за наявності до того передбачених законом підстав, а тому суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстрації прав, зобов`язуючи його приймати рішення про скасування державної реєстрації прав.

При вказаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що, відповідно, призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку із чим рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 08 травня 2019 року підлягає частковому скасуванню із ухваленням нового судового рішення по суті заявлених вимог.

Крім того, при постановленні судового рішення колегія суддів вирішує питання про розподіл судових витрат у справі.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються , у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути на її користь з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба народів , судовий збір за подання апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених вимог, у сумі 576, 30 гривень.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 08 травня 2019 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба народів в особі директора Огородник Тетяни Максимівни (треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Відділ надання адміністративних послуг Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області, Полішпаківська (стара назва Петрівська) сільська рада Великомихайлівського району Одеської області) про визнання додаткової угоди недійсною та скасування державної реєстрації.

Ухвалити у цій частині нове судове рішення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба народів в особі директора Огородник Тетяни Максимівни (треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Відділ надання адміністративних послуг Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області, Полішпаківська (стара назва Петрівська) сільська рада Великомихайлівського району Одеської області) про визнання додаткової угоди недійсною та скасування державної реєстрації - задовольнити частково.

Визнати недійсним Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 22 липня 2016 року, зареєстровану 23 грудня 2016 року, номер запису про речове право 18439542 та реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1140331651216, та скасувати її державну реєстрацію.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба народів (код ЄДРПОУ 03769008, р/р НОМЕР_1 , місцезнаходження: 67153, Одеська область, Великомихайлівський район, с. Полішпакове, вул. Фрунзе, 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце реєстраці: АДРЕСА_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 576, 30 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений 23 грудня 2019 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе