Ухвала

від 30.09.2019 по справі 617зп-19/160

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

30 вересня 2019 р.Справа №617зп-19/160

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Протеїн-Плюс про забезпечення адміністративного позову про зупинення дії рішення викладеної в протоколі від 13 вересня 2019 року № 22, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Протеїн-Плюс звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення до набрання законної сили рішенням суду у цій справі дію рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом від 13 вересня 2019 року №22, в частині включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Протеїн-Плюс» (код за ЄДРПОУ 41985658, адреса: 49127, м.Дніпро, вул. Базова, буд.8, офіс 420) до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області оформленого протоколом від 13 вересня 2019 року № 22 заявника включено до переліку ризикових платників податку ІТС Податковий блок відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 критеріїв ризиковості, визначені листом ДФС за №7/99-99-29-01-17 від 08.08.2019 року. Заявник вважає, що оскільки дії зі складання, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДПС інформації , порушує права та інтереси позивача з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних. Рішення оформлене протоколом від 13 вересня 2019 року № 22, є протиправним та перешкоджає здійсненню господарської діяльності ТОВ Протеїн-Плюс , окрім того використання такої інформації наразі є передчасним, адже, правомірність складення, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДПС інформації про включення до переліку ризикових платників податку ІТС Податковий блок відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 критеріїв ризиковості, як наслідок, правомірність використання такої інформації буде досліджуватись під час розгляду справи. Вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди його правам та інтересам, правам та інтересам третіх осіб, а також ускладнить їх відновлення.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи.

Дослідивши письмові докази, долучені до заяви, доводи заявленого клопотання, суд дійшов висновку про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову з наступних підстав.

Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено що, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

З огляду на приписи наведеної статті, небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Згідно статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У відповідності до приписів частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається забезпечення позову шляхом:

1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії;

2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;

4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов`язку вчиняти певні дії;

5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Також, при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Згідно з абзацом другим пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 р. № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому, небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Обґрунтовуючи у заяві про забезпечення позову можливості настання негативних наслідків для заявника у майбутньому заявник посилається на те, що приписами Податкового кодексу України передбачено, що висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку може бути зроблений контролюючим органом лише за результатами перевірки такого платника у порядку, визначеному главою 8 Податкового кодексу України "Перевірки". Невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки, фактична реалізація інформації викладеної в протоколі від 13 вересня 2019 року № 22 щодо ТОВ Протеїн-Плюс за час розгляду адміністративної справи призведе до того, що у випадку задоволення позовних вимог використання такої інформації під час проведення перевірок платників податків-контрагентів позивача буде незаконним, а отже, доведеться докласти значних зусиль та понести витрати для поновлення порушених прав як позивача так і його контрагентів. Зазначені обставини свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяним шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Так, за приписами пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).

Зокрема, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно підпункту 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПКУ для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків, є: податкова інформація.

На підставі викладеного, на думку суду, податкова інформація викладена в протоколі від 13 вересня 2019 року № 22 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Протеїн-Плюс може бути підставою, зокрема та не виключно для проведення перевірки, як самого Товариства з обмеженою відповідальністю Протеїн-Плюс так і контрагентів заявника.

Отже, враховуючи зазначене, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Державної податкової служби у Дніпропетровській області розповсюджувати та використовувати в процесі своєї діяльності податкової інформації викладеної в протоколі від 13 вересня 2019 року № 22 відносно ТОВ Протеїн-Плюс , код за ЄДРПОУ 41985658 щодо фінансово-господарських операцій з придбання та фінансово-господарських операцій з постачання й правомірності складання і реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних при визначенні суми податкових зобов`язань до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі, можливе настання негативних наслідків як заявнику, для виправлення яких буде необхідно докласти значних зусиль, а рішення суду не забезпечить в повній мірі відновлення порушених прав позивача та не призведе до приведення правовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю Протеїн-Плюс у попередній стан.

Отже, заходи забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Державної податкової служби у Дніпропетровській області розповсюджувати та використовувати в процесі своєї діяльності висновки податкової інформації викладеної в протоколі від 13 вересня 2019 року № 22 відносно ТОВ Протеїн-Плюс , код за ЄДРПОУ 41985658 щодо фінансово-господарських операцій з придбання та фінансово-господарських операцій з постачання й правомірності складання і реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних при визначенні суми податкових зобов`язань до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, суд вважає співмірним для захисту прав заявника від можливих порушень, задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Державної податкової служби у Дніпропетровській області розповсюджувати та використовувати в процесі своєї діяльності висновки податкової інформації викладеної в протоколі від 13 вересня 2019 року № 22 відносно ТОВ Протеїн-Плюс , код за ЄДРПОУ 41985658 щодо фінансово-господарських операцій з придбання та фінансово-господарських операцій з постачання й правомірності складання і реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних при визначенні суми податкових зобов`язань - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе вжити зазначені заходи забезпечення позову з метою захисту прав та законних інтересів позивача.

При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких буде подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи заявника про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист, поновлення порушених, оспорюваних прав, інтересів заявника, у зв`язку з чим, приходить до висновку про необхідність задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Протеїн-Плюс про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення викладеної в протоколі від 13 вересня 2019 року № 22 - задовольнити.

Зупинити дію рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом від 13 вересня 2019 року №22, в частині включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Протеїн-Плюс» (код за ЄДРПОУ 41985658 адреса: 49127, м.Дніпро, вул. Базова, буд.8, офіс 420) до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Ухвала набирає чинності з 30.09.2019 року і підлягає негайному виконанню на підставі частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання до 30.09.2022 року (включно).

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є Товариство з обмеженою відповідальністю Протеїн-Плюс (код за ЄДРПОУ 41985658 адреса: 49127, м.Дніпро, вул. Базова, буд.8, офіс 420).

Боржником: Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А; ЄДРПОУ 39394856).

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька