Ухвала

від 17.12.2019 по справі 460/4065/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

17 грудня 2019 року м. Рівне №460/4065/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити позивачу згідно із Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована та включена до виплатних відомостей заквітень 2012 року на виконання судового рішення у справі № 2-а-3711/11 в сумі 10201(десять тисяч двісті одна) гривні 33 коп. і виплачена у липні 2019 року.

зобов`язати відповідача нарахувати позивачу згідно із Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період із травня 2012року по вересень 2017 року на суму пенсії 10201 (десять тисяч двісті одна) гривня 33 коп. та виплатити позивачу цю компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Ухвалою суду від 17 грудня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом встановлено, що на розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 510/1286/16-а (адміністративне провадження К/9901/20882/18). Предметом розгляду зазначеної справи, зокрема, є питання щодо подачі позовної заяви з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 99 КАС України.

Вирішуючи питання про передачу вказаної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в ухвалі від 2 квітня 2019 року Верховний Суд зазначив, що оскільки компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати є компенсаторною складовою доходу у вигляді заробітної плати. Відповідно компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків їх виплати є компенсаторною складовою доходу у вигляді пенсії.

Разом з тим, відповідно до статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення не може бути застосовуваний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки це має наслідком неможливість реалізувати передбачене частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком.

З приводу найбільш загальної картини правозастосування строків звернення до суду, Верховний Суд в ухвалі від 2 квітня 2019 року в справі № 510/1286/16-а зазначив, що на даний час вона не є позитивною для осіб, яким пенсія була нарахована при призначені у зменшеному вигляді або вчасно не перерахована (за винятком абсолютного права).

Також вказав, що у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення та застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 99 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду першої інстанції), це унеможливлює реалізацію передбаченого частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" права пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком.

Неможливість обмеження шестимісячним строком обов`язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист, підтверджується, також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку, обов`язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов`язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий ж обов`язок держави перед громадянином - 6 місяцями.

Таким чином, підняті у справі №510/1286/16-а питання вказують на наявність виключної правової проблеми, оскільки ця не може бути вирішена відповідним касаційним судом в межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права; існує необхідність відступити від викладеного в рішеннях Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист; існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме, значний перелік подібних справ (зокрема, між тими ж сторонами або з однакового предмету спору), які перебувають на розгляді в судах; існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема, відсутня усталена судова практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному; невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі, необхідність застосування аналогії закону чи права; встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому.

Основна мета вирішення виключної правової проблеми полягає у забезпеченості єдності практики як однієї з основних форм реалізації принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судових рішень. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом і судом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб та є також запорукою довіри громадян до судової влади.

У зв`язку з цим, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 2 квітня 2019 року в справі № 510/1286/16-а (адміністративне провадження К/9901/20882/18) адміністративну справу №510/1286/16-а за касаційною скаргою Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Ренійського районного суду Одеської області від 23 січня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №510/1286/16-а (провадження № 11-345апп19) прийнято до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (яке є правонаступником управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Призначено справу до касаційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду на 11 вересня 2019 року в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

У відповідності до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Суд зазначає, що станом на дату вирішення питання про зупинення провадження у справі, в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості щодо результатів розгляду Великою Палатою Верховного Суду адміністративної справи № 510/1286/16-а.

Тому, з метою правильного застосування норм матеріального права та дотримання норми процесуального права, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а.

Керуючись пунктом 5 частини другої статті 236, статтями 243, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Провадження в адміністративній справі № 460/4065/19 зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі № 510/1286/16-а.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Щербаков В.В.