Постанова

від 19.12.2019 по справі 440/3054/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 р.Справа № 440/3054/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Старостіна В.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача Нуждіної Н.О.,

представника відповідача Прокопчука О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Ефект-Комплекс" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 15.10.2019 року по справі № 440/3054/19

за позовом Приватного підприємства "Ефект-Комплекс"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство Ефект-Комплекс , звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.07.2019 року № 0005351405.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем на підставі акта перевірки від 23.04.2018 року № 503/16-31-14-05-09/34825771 винесено податкове повідомлення-рішення № 0005351405 від 07.05.2018 року, яким ПП Ефект-Комплекс збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 98980,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 24745,00 грн. Позивач не погоджуючись із нарахованими штрафними санкціями, оскаржив податкове повідомлення-рішення у судовому порядку. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 року у справі № 440/3483/18 частково задоволено позов ПП Ефект-Комплекс . Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019 року апеляційну скаргу ПП Ефект-Комплекс залишено без задоволення. У серпні 2019 року позивачем отримано повторне податкове повідомлення-рішення від 29.07.2019 року № 0005351405, винесене на підставі акта від 23.04.2018 року № 503/16-31-14-05-09/34825771. Зазначеним податковим повідомленням-рішенням збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 98980,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 24745,00 грн. Водночас позивач зазначає, що у графі загальна сума словами податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області № 0005351405 від 07.05.2018 року замість загальної суми - 123725,00 грн була зазначена сума - 173751,25 грн прописом, що за доводами позивача свідчить про описку чи помилку, допущену відповідачем під час визначення загальної суми грошового зобов`язання. Позивач указує, що повторне податкове повідомлення-рішення від 29.07.2019 року винесено без зміни суми податкового зобов`язання, проте, із встановленням нових строків сплати, оскільки фактично сума податкового зобов`язання не змінилася, натомість відповідачем була усунена механічна описка допущена при складанні податкового повідомлення-рішення від 07.05.2018 року № 0005351405. З огляду на вказане, позивач стверджує, що відсутні підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки фактично сума грошових зобов`язань, встановлених податковим повідомленням-рішенням, залишилася незмінною. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204, якщо за результатами судового оскарження зменшується сума грошового зобов`язання, то контролюючий орган складає податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання протягом трьох робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового-рішення. Але вказана норма відповідачем порушена.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 20.12.2019 року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ПП Ефект-Комплекс (ідентифікаційний код 34825771) зареєстроване як юридична особа 16.01.2007 року та взяте на облік як платник податків у ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області з 17.01.2007 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 24).

У термін з 10.04.2018 року по 16.04.2018 року посадовою особою ГУ ДФС у Полтавській області (в подальшому ГУ ДПС у Полтавській області) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Ефект-Комплекс з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Техноторг Груп за травень-червень 2016 року, ТОВ Велхаус за грудень 2016 року, ТОВ Лофтбуд за квітень-травень 2017 року, ТОВ НПЛ КОМ за березень 2016 року, ТОВ Вальтерія за серпень 2016 року, з ТОВ Мортон Преміум Груп за липень-серпень та жовтень 2016 року, з ТОВ Елітбуд інвест за вересень 2016 року та контрагентами-покупцями товару/послуг придбаного у вищезазначених постачальників, за результатами якої складено акт від 23.04.2018 року № 503/16-31-14-05-09/34825771 (а.с. 53-73).

В акті перевірки від 23.04.2018 року № 503/16-31-14-05-09/34825771 зафіксовано наступні порушення ПП Ефект-Комплекс :

- п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 98980,00 грн за грудень 2016 року;

- п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, в результаті чого не надано оригінали документів в ході проведення перевірки, що засвідчується актом № 451/16-31-14-05/34825771 від 16.04.2018 року.

ГУ ДФС у Полтавській області на підставі акта від 23.04.2018 року № 503/16-31-14-05-09/34825771 винесено податкове повідомлення-рішення № 0005351405 від 07.05.2018 року, яким ПП Ефект-Комплекс збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 173751,25 грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями - на суму 98980,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 24745,00 грн (а.с. 140).

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Полтавській області від 07.05.2018 року № 0005351405 та оскаржив його до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 року у справі № 440/3483/18, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019 року, позов Приватного підприємства Ефект-Комплекс до ГУ ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 07.05.2018 року № 0005351405 в частині збільшення ПП Ефект-Комплекс суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) , зазначеної у графі загальна сума словами в розмірі 50026,25 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) на користь Приватного підприємства Ефект-Комплекс (ідентифікаційний код 34825771, вул. Заводська, 12, офіс 308, м. Полтава, 36007) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 750,39 грн (а.с. 146-160).

Відповідно до ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З огляду на викладене, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 року у справі № 440/3483/18 набрало законної сили 01.07.2019 року.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019 року у справі № 440/3483/18 отримано ГУ ДФС у Полтавській області 17.07.2019 року вх. № 37967/10/16-31 (а.с. 146).

29.07.2019 року ГУ ДФС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005351405, яким ПП Ефект-Комплекс збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 123725,00 грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями - на суму 98980,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 24745,00 грн (а.с. 140).

Податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області № 0005351405 від 29.07.2019 року отримано позивачем 02.08.2019 року (а.с. 145).

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з доведеності відповідачем відсутності правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваного повідомлення-рішення, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI, який зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як визначено п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

На підставі п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Як встановлено п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Як передбачено п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

На підставі п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, з огляду на викладені положення Податкового кодексу України, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкову накладну, складену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, видану на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений (призначені) для використання у власній господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що спірне донарахування фіскальним органом здійснено у зв`язку з порушенням позивачем норм п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки позивачем наданими доказами не підтверджено реальність господарських операцій між ПП Ефект-Комплекс та ТОВ Велхаус та протиправно віднесено до податкового кредиту суму 98980,00 грн за грудень 2016 року.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом у рішенні від 05.02.2019 року у справі № 440/3483/18 надано оцінку реальності господарських операцій між ПП Ефект-Комплекс та ТОВ Велхаус .

Так, судом зазначено, що ПП Ефект-Комплекс не надав до суду належних доказів реальності отримання будівельних робіт від ТОВ Велхаус . Відтак, враховуючи недоведеність фактичного виконання ТОВ Велхаус на користь позивача будівельно-монтажних робіт за договорами будівельного підряду та відсутність у ТОВ Велхаус необхідних умов для досягнення результатів відповідної діяльності, суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для включення суми податку на додану вартість в розмірі 98980,00 грн до суми податкового кредиту позивача у грудні 2016 року, що у свою чергу свідчить про правильність висновків контролюючого органу про завищення позивачем суми податкового кредиту та відповідно заниження грошових зобов`язань з податку на додану вартість за грудень 2016 року на суму 98980,00 грн.

Крім того, податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 року № 000531405 в частині збільшення ПП Ефект-Комплекс суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 123725,00 грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями - на суму 98980,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на суму 24745,00 грн (25%), прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України, та з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, тобто обґрунтовано.

Водночас, у графі загальна сума словами податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 07.05.2018 року № 0005351405 замість загальної суми - 123725,00 грн зазначена сума 173751,25 грн, що свідчить про арифметичну помилку, допущену відповідачем під час визначення загальної суми грошового зобов`язання, оскільки 98980,00 грн (сума грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями) + 24745,00 грн (сума грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) = 123725,00 грн, а не 173751,25 грн, як зазначено контролюючим органом у графі загальна сума словами податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 07.05.2018 року № 0005351405.

Таким чином, суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 07.05.2018 року № 0005351405 у частині збільшення ПП Ефект-Комплекс суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) , зазначеної у графі загальна сума словами в розмірі 50026,25 грн (173751,25 грн - 123725,00 грн).

Отже, судом у справі № 440/3483/18 підтверджено правильність висновків контролюючого органу про завищення позивачем суми податкового кредиту та відповідно заниження грошових зобов`язань з податку на додану вартість за грудень 2016 року на суму 98980,00 грн.

Водночас судом визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 року № 0005351405 у частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 50026,25 грн.

Як визначено п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 60.1.5 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204, затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (надалі - Порядок № 1204).

Як встановлено п. 5 Розділу ІІ Порядку № 1204 якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Як встановлено судом, за результатами судового оскарження, рішенням у справі № 440/3483/18 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 року № 0005351405 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 50026,25 грн.

Таким чином, враховуючи положення п. 5 Розділу ІІ Порядку № 1204 контролюючим органом правомірно з урахуванням рішення суду у справі № 440/3483/18 винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів позивача стосовно незмінності суми грошових зобов`язань, яка вказана у податковому повідомленні-рішенні від 07.05.2018 року № 0005351405, та відсутності підстав для винесення та направлення ПП Ефект-Комплекс контролюючим органом повторно податкового повідомлення рішення від 29.07.2019 року № 0005351405.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо порушення відповідачем строку винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п. 7 Порядку № 1204, податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4 - 6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов`язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

З матеріалів справи вбачається, що постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019 року у справі № 440/2483/18 ГУ ДФС у Полтавській області отримано - 17.07.2019 року (а.с. 146). Водночас оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено ГУ ДФС у Полтавській області 29.07.2019 року.

Разом з тим суд апеляційної інстанції зазначає, що якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції, з його форми можна чітко встановити його зміст, а факти вчинення правопорушення підтверджені (зокрема й судовим рішенням, що набрало законної сили) та неспростовані платником податків, обставина прийняття такого рішення із порушенням 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання контролюючим органом рішення за результатами судового оскарження, що передбачено Порядком № 1204, не повинно розцінюватися як об`єктивна обставина, що виключає можливість застосування до платника податків фінансової відповідальності.

Аналогічна правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду від 18.09.2019 року у справі № 1440/2279/18, від 03.04.2018 року у справі № 810/5546/15, а також від 24.04.2019 року у справі № 820/212/16 (К/9901/26569/18).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 29.07.2019 року № 0005351405.

Згідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають, оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про підтвердження висновків контролюючого органу щодо правомірності спірного донарахування грошових зобов`язань контролюючим органом та прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення із порушенням 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання контролюючим органом рішення за результатами судового оскарження, як це передбачено Порядком № 1204, не може бути самостійною підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.07.2019 року № 0005351405.

Викладене позивачем не спростовано та підтверджено матеріалами справи.

Згідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного суду від 10.10.2019 року по справі № 440/3054/19 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За приписами ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ефект-Комплекс" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року по справі № 440/3054/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)В.В. Старостін Судді (підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 24.12.2019 року