Постанова

від 24.12.2019 по справі 200/12082/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року справа №200/12082/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г.,

секретар Сізонов Є.С.,

за участі представника відповідача Миронової М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги компанії Nibulon S.A. , Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року (суддя 1 інстанції Христофоров А.Б.) у справі № 200/12082/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Новоолександрівська до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватного акціонерного товариства Компанія Райз , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, компанії Nibulon S.A. про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів у виконавчому провадженні, зняття арешту з коштів, -

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Новоолександрівська звернулося до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: Приватне акціонерне товариство Компанія Райз , компанія Nibulon S.A. в якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. від 23 вересня 2019 року, у виконавчому провадженні № 55583162, про арешт коштів; зняти арешт з грошових коштів, що містяться на рахунках ТОВ Агрофірма Новоолександрівська у ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЄДРПОУ: 300012); у АТ Універсал Банк (ЄДРПОУ: 322001); у Філії Донецьке регіональне управління ПАТ КБ Приватбанк (ЄДРПУ: 335496); у АТ Укрсоцбанк (ЄДРПОУ: 300023); у АТ Райффайзен Банк Аваль у м. Києві (ЄДРПОУ: 380805); у АТ Укрсиббанк (ЄДРПОУ: 351005); у Філії Донецьке обласне управління АТ Ощадбанк (ЄДРПОУ: 335106) та на всіх інших відкритих рахунках.

В обґрунтування позову зазначено, що постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. від 23 вересня 2019 року у виконавчому провадженні № 55583162, про арешт коштів, якою був накладений арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках ТОВ Агрофірма Новоолександрівська , ухвалена передчасно, протиправно, та є такою, що перешкоджає здійсненню позивачем підприємницької діяльності. Підставою для накладення арешту на кошти позивача, з метою подальшого звернення на них стягнення, державний виконавець послався на рішення господарського суду Донецької області від 20 грудня 2010 року по справі №39/229, за яким з ТОВ Агрофірма Новоолександрівська`на користь ПАТ Компанія Райз , який є боржником у виконавчому провадженні № 55583162, було присуджено до стягнення 309 183,29 грн. Разом з тим, станом на дату ухвалення держвиконавцем спірної постанови, а саме 23 вересня 2019 року, заборгованість перед ПАТ Компанія Райз відповідно до рішення господарського суду Донецької області від 20 грудня 2010 року по справі №39/229, у позивача відсутня, а отже арешт був накладений на кошти особи, яка не має заборгованості перед боржником у виконавчому провадженні ПАТ Компанія Райз , у зв`язку із чим, таке рішення відповідача є протиправним. Крім того, зазначено, що відповідачем порушена процедура накладення арешту, передбаченої ст.. 53 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якої, накладенню арешту передує направлення держвиконавцем відповідних запитів, метою яких є встановлення факту безспірності заборгованості та збирання доказів на підтвердження цього, встановлення строку для надання відповіді та отримання відомостей про належне боржнику майно (кошти), що перебуває у інших осіб, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржникові. Всупереч наведеним нормам, факт існування заборгованості відповідачем перевірений не був, що призвело до прийняття передчасного рішення про накладення арешту. Також зазначає, що спірний арешт коштів позивача мав бути знятий у відповідності до положень абз. 2 ч. 10 статті 56 ЗУ Про виконавче провадження , за якими арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом. Просив суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 23 вересня 2019 року про арешт коштів, та зняти арешт з грошових коштів, що містяться на рахунках ТОВ Агрофірма Новоолександрівська .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі № 200/12082/19-а позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. від 23 вересня 2019 року у виконавчому провадженні № 55583162, про арешт коштів. Скасовано арешт накладений на підставі постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. від 23 вересня 2019 року у виконавчому провадженні № 55583162, про арешт коштів, а саме з грошових коштів, що містяться на рахунках ТОВ Агрофірма Новоолександрівська у ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЄДРПОУ: 300012); у АТ Універсал Банк (ЄДРПОУ: 322001); у Філії Донецьке регіональне управління ПАТ КБ Приватбанк (ЄДРПУ: 335496); у АТ Укрсоцбанк (ЄДРПОУ: 300023); у АТ Райффайзен Банк Аваль у м. Києві (ЄДРПОУ: 380805); у АТ Укрсиббанк (ЄДРПОУ: 351005); у Філії Донецьке обласне управління АТ Ощадбанк (ЄДРПОУ: 335106) та на всіх інших відкритих рахунках. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Новоолександрівська судовий збір в сумі 3842 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідачем та третьою особою: компанією Nibulon S.A. подані апеляційні скарги, де посилаючись на незаконність, необгрунтованість рішення, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційних скарг, апелянтами зазначено, що надані суду докази повного погашення боржником ТОВ Агрофірма Новоолександрівська заборгованості перед ПрАТ Райз не є належними, допустимими та достатніми для такого висновку, оскільки невиконання рішення не може доказуватися листом стягувача, довідками та актом звіряння взаємних розрахунків. Жодних доказів погашення позивачем заборгованості перед ПрАТ Компанія Райз матеріали справи не містять. Звертають увагу суду, що копії листа, довідки, постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 24077369 відповідачу не надавались. Постанова про закінчення виконавчого провадження винесена пізніше, аніж оспорювана постанова. Також, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 287 КАС України, ст.. 14, ч. 1 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , вважає, що справа підлягає розгляду у суді, який видав виконавчий документ, а саме Святошинському районному суді міста Києва, що виключає наявність у Донецького окружного адміністративного суду предмету юрисдикцію над спором у даній справі. На думку апелянтів, у даній справі, окружний суд вирішив непідвідомчий спір про право цивільне. Крім того, наголошує на тому, що суд не звернув увагу на те, що позивач не належить до жодної з категорій осіб, які вправі звернутись до адміністративного суду із позовною заявою за правилами ч. 1 ст. 287 КАС України.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримала доводи апеляційних скарг та просила їх задовольнити.

Від представника компанії Nibulon S.A. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату з урахуванням можливості подання клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції. Враховуючи, що представник третьої особи обізнаний про існування даної справи, повідомлений про час і місце судового засідання, а також стислий процесуальний строк щодо апеляційного перегляду рішення суду та наявність в матеріалах справи достатніх доказів про права та обов`язки сторін, колегія суддів вважає що клопотання про відкладення задоволенню не підлягає.

Представники позивача та ПАТ Компанія Райз до суду не прибули.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Новоолександрівська є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ:30486409, місцезнаходження юридичної особи: 85352, Донецька область, Покровський р-н., с. Новоолександрівка, вул. Гагаріна, види діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.(т. 1 а.с. 18-24).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. від 23 вересня 2019 року про арешт коштів, у виконавчому провадженні № 55583162, з примусового виконання виконавчого листа № 759/16206/14 виданого 28.12.2017 року Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ПАТ Компанія Райз на користь компанії Nibulon S.A. 17 536 000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06 грудня 2017 року становить 476 354 918,40 грн. в якості відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально, за ставкою 4% (чотири відсотки) з дати невиконання зобов`язань - 11 січня 2011 року, і до дати повної сплати відшкодування збитків, був накладений арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках ТОВ Агрофірма Новоолександрівська у ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЄДРПОУ: 300012); у АТ Універсал Банк (ЄДРПОУ: 322001); у Філії Донецьке регіональне управління ПАТ КБ Приватбанк (ЄДРПУ: 335496); у АТ Укрсоцбанк (ЄДРПОУ: 300023); у АТ Райффайзен Банк Аваль у м. Києві (ЄДРПОУ: 380805); у АТ Укрсиббанк (ЄДРПОУ: 351005); у Філії Донецьке обласне управління АТ Ощадбанк (ЄДРПОУ: 335106) та на всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Новоолександрівська в розмірі 309183,29 грн. - на підставі положень ч. 10 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження .(т. 1 а.с. 156-158).

Із постанови держвиконавця вбачається, що рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2010 року по справі № 39/229 за позовом Публічного акціонерного товариства Компанія РАЙЗ до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Новоолександрівська про стягнення 1123944,82 грн., з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Новоолександрівська на користь Публічного акціонерного товариства Компанія Райз стягнуто основний борг в сумі 107 439,82 грн., проценти за товарним кредитом в сумі 11 233,10 грн., пеню в сумі 51 133,82 грн., 28% річних в сумі 69 264,30 грн., курсову різницю 66 973,83 грн., витрати за державним митом в сумі 3 060,25 грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 78,17 грн. (разом 309183 грн. 29 коп.).

Згідно статуту Приватного акціонерного товариства Компанія Райз , товариство є новим (зміненим) найменуванням Публічного акціонерного товариства Компанія Райз .(т. 1 а.с. 130-142).

В матеріалах справи містяться довідка ТОВ Агрофірма Новоолександрівська б/н від 31 жовтня 2019 року, за даними бухгалтерського обліку підприємства, що станом на 23 вересня 2019 року, а також станом на час розгляду даної адміністративної справи в суді, у ТОВ Агрофірма Новоолександрівська відсутня заборгованість перед ПАТ Компанія Райз відповідно до рішення господарського суду Донецької області від 20 грудня 2010 року по справі №39/229.(т. 1 а.с. 228).

Згідно із довідкою наданою ПрАТ Компанія Райз б/н від 30 жовтня 2019 року, за даними бухгалтерського обліку підприємства, станом на 23 вересня 2019 року, а також станом на час розгляду даної адміністративної справи в суді, у ТОВ Агрофірма Новоолександрівська відсутня заборгованість перед ПрАТ Компанія Райз відповідно до рішення господарського суду Донецької області від 20 грудня 2010 року по справі №39/229.(т. 1 а.с. 227).

Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 23 вересня 2019 року по 30 жовтня 2019 року включно підтверджується, що між ПрАТ Компанія Райз та ТОВ Агрофірма Новоолександрівська , будь-яка заборгованість між товариствами відсутня.(т. 1 а.с. 230).

Листом ПрАТ Компанія Райз від 25 січня 2019 року № 25-01/19 повідомило Покровський міськрайонний відділ ДВС ГТ УЮ у Донецькій області, де ПрАТ Компанія Райз , як стягувач за наказом виданим Господарським судом Донецької області у справі №39/229 про стягнення з ТОВ Агрофірма Новоолександрівська коштів в загальній сумі 309183,29 грн., що станом на час складання даного листа, борг ТОВ Агрофірма Новоолександрівська повністю погашений, та за даними бухгалтерського обліку, такий відсутній.(т. 1 а.с. 224).

Постановою про закінчення виконавчого провадження №24077369 від 30 вересня 2019 року, виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області у справі №39/229 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Новоолександрівська на користь Публічного акціонерного товариства Компанія Райз основного боргу в сумі 107 439,82 грн., процентів за товарним кредитом в сумі 11 233,10 грн., пені в сумі 51 133,82 грн., 28% річних в сумі 69 264,30 грн., курсової різниці 66 973,83 грн., витрат за державним митом в сумі 3 060,25 грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 78,17 грн., а всього - 309183,29 грн., - закінчено на підставі положень п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ Про виконавче провадження згідно повідомлення стягувача ПрАТ Компанія Райз про повне погашення заборгованості боржником ТОВ Агрофірма Новоолександрівська .(т. 1 а.с. 226).

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, тощо.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.(ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до положень ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку передбачені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1ст. 5 Закону №1404VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Згідно статті 18 Закону № 1404, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Положеннями частин 1-3 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.(ч. 10 ст. 56 Закону № 1404).

Як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду, 23 вересня 2019 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою І.М., в рамках виконавчого провадження № 55583162, з примусового виконання виконавчого листа виданого Святошинським районним судом м. Києва щодо примусового виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами ГАФТА від 23 травня 2014 року №4323А(і), на підставі положень ч. 10 ст. 56 Закону № 1404, була винесена постанова про арешт коштів, якою був накладений арешт на грошові кошти, що містяться на всіх існуючих рахунках ТОВ Агрофірма Новоолександрівська , з посиланням на рішення господарського суду Донецької області від 20 грудня 2010 року по справі № 39/229, за яким з ТОВ Агрофірма Новоолександрівська на користь ПАТ Компанія Райз , який є боржником у виконавчому провадженні № 55583162, було присуджено до стягнення 309 183,29 грн.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що станом на час ухвалення відповідачем спірної постанови, а саме 23 вересня 2019 року, так і станом на час розгляду даної адміністративної справи, у ТОВ Агрофірма Новоолександрівська заборгованість перед ПрАТ Компанія Райз відповідно до рішення господарського суду Донецької області від 20 грудня 2010 року по справі № 39/229, та взагалі, будь-яка інша заборгованість відсутня.

Матеріали справи містять постанову державного виконавця Покровського міськрайонного відділу ДВС ГТ УЮ у Донецькій області від 30 вересня 2019 року про закінчення виконавчого провадження № 24077369 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області виданого у справі № 39/229,на підставі положень п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ Про виконавче провадження , у зв`язку із повним погашенням боржником ТОВ Агрофірма Новоолександрівська заборгованості перед стягувачем ПрАТ Компанія Райз . Постанова не скасована та є чинною.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, станом на час прийняття відповідачем спірного рішення від 23 вересня 2019 року, правові підстави для арешту коштів позивача ТОВ Агрофірма Новоолександрівська , відповідно до положень ч. 10 ст. 56 Закону №1404, - були відсутні, у зв`язку із повним погашенням ТОВ Агрофірма Новоолександрівська заборгованості перед ПрАТ Компанія Райз відповідно до рішення Господарського суду Донецької області від 20 грудня 2010 року у справі № 39/229.

Положеннями ст. 53 Закону № 1404 чітко закріплено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.

На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що зверненню стягнення на кошти, що належать боржнику від інших осіб, в тому числі накладення на них арешту, передують конкретні дії з боку державного виконавця, а саме здійснення певних дій, направлення відповідних запитів, метою яких є отримання відомостей про належне боржнику майно (кошти), що перебуває у нього, та майно чи кошти, які інші особи повинні передати боржникові.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищевказаний порядок відповідачем додержаний не був, факт існування заборгованості позивача перед боржником у виконавчому провадженні перевірений не був, що призвело до передчасного прийняття рішення про арешт коштів ТОВ Агрофірма Новоолександрівська та як наслідок постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. від 23 вересня 2019 року у виконавчому провадженні № 55583162, про арешт коштів є протиправною, та такою, що підлягає скасуванню.

Абзацом 2 ч. 10 статті 56 ЗУ Про виконавче провадження визначено, що арешт коштів які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Оскільки повністю доведено відсутність будь-якої заборгованості між зазначеними товариствами як станом на час ухвалення відповідачем спірного рішення, так і на час вирішення даної адміністративної справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що існуючий на даний час арешт коштів що містяться на рахунках ТОВ Агрофірма Новоолександрівська , накладений на підставі постанови державного виконавця від 23 вересня 2019 року у виконавчому провадженні № 55583162, - підлягає скасуванню.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ Агрофірма Новоолександрівська звернулось до адміністративного суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів у виконавчому провадженні, зняття арешту з коштів, який накладений у межах ВП № 55583162 з примусового виконання виконавчого листа виданого Святошинським районним судом м. Києва, за яким стягувачем є компанія Nibulon S.A. , а боржником - Приватне акціонерне товариство Компанія Райз .

Таким чином, позивач у цій справі ТОВ Агрофірма Новоолександрівська , який не є стороною вказаного виконавчого провадження, оскаржує постанову про арешт коштів, в межах стягнення коштів з ПрАТ Компанія Райз на користь компанії Nibulon S.A. .

Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, постановлених в порядку цивільного судочинства, врегульовано положеннями розділу VIІ Судовий контроль за виконанням судових рішень Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України).

Частиною першою статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

При цьому згідно із частиною першою статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Ураховуючи те, що позивач у справі не є стороною виконавчого провадження № 55583162 і не наділений процесуальним правом щодо оскарження постанови державного виконавця про арешт коштів від 23.09.2019 року, в порядку ст. 447 ЦПК України, даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція наведена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі № 823/359/18.

Враховуючи викладене, доводи апелянтів є неприйнятними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги компанії Nibulon S.A. , Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 р. у справі № 200/12082/19-а - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 24 грудня 2019 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Л.В. Ястребова

Судді І.Д. Компанієць

Е.Г. Казначеєв