Постанова

від 23.12.2019 по справі 440/2466/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 р.Справа № 440/2466/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Сіренко О.І. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

представник відповдача Новоселецька І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава, повний текст складено 28.10.19 року по справі № 440/2466/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Агродеталь"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Агродеталь", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2019 №0008531405.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Агродеталь" задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що перевіркою встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1 та 202 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2222975 грн. Вказує, що згідно проведеного аналізу встановлено факти, які свідчать про те, що ТОВ "Завод Агродеталь" по взаємовідносинах з ТОВ "Інтермаксимум" та ТОВ "Фторкомпонент" здійснювало безтоварні операції з придбання товарів, які в дійсності не придбавалися, а лише полягали в документальному їх оформлені, з метою заниження сплати податку на додану вартість до державного бюджету. Вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності представника позивача.

Протокольною ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.19 року було замінено відповідача у справі - Головне управління ДФС у Полтавській області на Головне управління ДПС у Полтавській області.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Завод Агродеталь" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 33532390, перебуває на обліку платників податків у ГУ ДФС у Полтавській області та є платником податку на додану вартість (а.с.129-137 т.1).

Зареєстрованим видами діяльності позивача є: Код КВЕД 28.12 Виробництво гідравлічного та пневматичного устаткування; Код КВЕД 24.33 Холодне штампування та гнуття; Код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; Код КВЕД 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; Код КВЕД 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; Код КВЕД 25.91 Виробництво сталевих бочок і подібних контейнерів; Код КВЕД 25.93 Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин (основний); Код КВЕД 25.94 Виробництво кріпильних і ґвинтонарізних виробів; Код КВЕД 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у.; Код КВЕД 27.11 Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів; Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; Код КВЕД 80.10 Діяльність приватних охоронних служб; Код КВЕД 80.20 Обслуговування систем безпеки; Код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; Код КВЕД 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Код КВЕД 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.; Код КВЕД 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; Код КВЕД 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

У період з 22.05.2019 по 30.05.2019 Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Завод Агродеталь" з питань правильності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість у зв`язку з виявленням недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.04.2018 по 31.12.2018 по взаємовідносинах з ТОВ "Інтермаксимум" (код ЄДРПОУ 41939858) та за період з 01.11.2018 по 30.11.2018 по взаємовідносинам з ТОВ "Фторкомпонент" (код ЄДРПОУ 42529199).

За результатами перевірки складено акт від 06.06.2019 №755/16-31-14-05-09/33532390 (а.с.21-105 т.1), в якому зафіксовано порушення ТОВ "Завод Агродеталь":

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1 та 202 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2222975 грн, у тому числі по: декларації ПДВ за квітень 2018 року на 209266 грн; декларації ПДВ за травень 2018 року на 165264 грн; декларації ПДВ за червень 2018 року на 159182 грн; декларації ПДВ за липень 2018 року на 142189 грн; декларації ПДВ за серпень 2018 року на 218929 грн; декларації ПДВ за вересень 2018 року на 462105 грн; декларації ПДВ за жовтень 2018 року на 360443 грн; декларації ПДВ за листопад 2018 року на 359229 грн; декларації ПДВ за грудень 2018 року на 146410 грн;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 46201 грн, у тому числі по: декларації ПДВ за вересень 2018 року на 34142 грн; декларації ПДВ за жовтень 2018 року на 12059 грн.

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем на оспорюються.

На підставі акта перевірки відповідачем 26.06.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення №0008531405, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" у загальній сумі 2 777 719,71 грн, у тому числі 2 222 975,77 грн - основний платіж, 55 573,94 грн - штрафні (фінансові) санкції (а.с.15 т.1).

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що прийняте Головним управлінням ДФС у Полтавській області з урахуванням висновків акту перевірки податкове повідомлення-рішення від 26.06.2019 №0008531405 є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Висновок відповідача про порушення позивачем податкового законодавства грунтується на тому, що ТОВ "Завод Агродеталь" по взаємовідносинах з ТОВ "Інтермаксимум" та ТОВ "Фторкомпонент" здійснювало безтоварні операції з придбання товарів, які в дійсності не придбавалися, а лише полягали в документальному їх оформлені (в тому числі шляхом складання податкових накладних), з метою заниження сплати податку на додану вартість до державного бюджету.

Підставою для даного висновку є те, що під час перевірки встановлено:

- відсутність ТОВ "Інтермаксимум" за податковою адресою (акт від 14.02.2019 №245/16-31-31-14-05/41939858);

- відсутність ТОВ "Фторкомпонент" за податковою адресою (довідка від 14.03.2019 №2007/20-40-21-12-07 та №2009/20-40-21-12-07);

- відсутність у ТОВ "Інтермаксимум" матеріально-технічної і технологічної можливості здійснення виробництва задекларованого обсягу продукції;

- відсутність факту реального одержання (купівлі) ТОВ "Інтермаксимум" та ТОВ "Фторкомпонент" (контрагентами-постачальниками по другій ланці ланцюга походження товару починаючи з дати державної реєстрації не придбавали товари, котрі були реалізовані по ланцюгу до ТОВ "Завод Агродеталь") відповідної кількості ідентифікованого товару або власного задекларованого виробництва;

- відсутність факту оплати ТОВ "Завод Агродеталь" підприємству ТОВ "Фторкомпонент" за товари відвантажені протягом листопаду 2018 року;

- по ланцюгу постачання від ТОВ "Інтермаксимум" та ТОВ "Фторкомпонент" до ТОВ "Завод Агродеталь" здійснюється реалізація деталей та приладдя невідомого походження, введеного в обіг завдяки оформленню недостовірних документів;

- непідтвердженість первинними документами факту переміщення у просторі товарів, що були реалізовані ТОВ "Інтермаксимум" та ТОВ "Фторкомпонент" на адресу ТОВ "Завод Агродеталь";

- необґрунтований ріст цін, а саме контрагенти-постачальники ТОВ "Інтермаксимум" та ТОВ "Фторкомпонент" реалізують на їх адресу товари, що у подальшому були реалізовані на ТОВ "Завод Агродеталь" за ціною у 100 разів більшою ніж ціна придбання.

Колегія суддів вважає необгрунтованими такі висновки контролюючого органу, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Так, відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту з податку на додану вартість відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За правилом пункту 198.2 цієї статті датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами пункту 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів /послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 статті 44 ПК України встановлено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Таким чином, підставою для формування показників податкової звітності є належним чином оформлені первинні документи та інші документи, що пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Статтею 1 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною другою статті 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Відповідно до частини першої статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг), що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Господарські операції, які фактично не відбулись, не можуть бути об`єктом оподаткування.

У своїх судових рішеннях Верховний Суд неодноразово вказував, що за відсутності факту придбання товару/послуг наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не є безумовним доказом реальності господарських операцій та не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку.

З огляду на викладене, у справах, пов`язаних з визначенням податкових зобов`язань внаслідок здійснення платником податків «безтоварних» господарських операцій, Верховний Суд звертає увагу на необхідність з`ясування судами при розгляді справ можливості реального здійснення сторонами договору господарських операцій з урахуванням часу та наявності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також наявності передбачених умовами договору документів.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми по взаємовідносинам з :

- ТОВ "Інтермаксимум", чим порушено пункт 44.1 статті 44, пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 200.1 та 202 статті 200, пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму ПДВ 1900357,44 грн за квітень-листопад 2018 року;

- ТОВ "Фторкомпонент" чим порушено пункт 44.1 статті 44, пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму ПДВ 322618,34 грн за листопад 2018 року, судова колегія зазначає наступне.

Судом встановлено, що 01.03.2018 між ТОВ "Інтермаксимум" (Продавець) та ТОВ "Завод Агродеталь" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу (а.с.208-210 т.1), умовами якого передбачено, що продавець зобов`язується передати у власність (повне господарське відання), а покупець належним чином прийняти і оплатити товар згідно видаткових накладних, складених на кожну відгрузку окремо.

Істотними умовами Договору є: найменування товару - згідно видатковим накладним /пункт 1.1.1 Договору/; одиниця виміру - шт. /пункт 1.1.2 Договору/; ціна за одиницю - згідно видатковими накладними /пункт 1.1.3 Договору/; вартість всієї партії товару - 6000000,00 грн; ПДВ - 1200000,00 грн /пункти а, б 1.1.4 Договору/; строк поставки 90 днів з моменту укладання Договору (укладання Договору, оплати) /пункт 2.1 Договору/; строк, порядок і форма розрахунків - безготівкова /пункт 2.2 Договору/; строк оплати 365 днів з дня отримання товару /пункт 2.2.1 Договору/; Договір набирає чинності з 01.03.2018 і діє до 31.08.2018 або до повного його виконання /пункт 5.5 Договору/.

Крім того, 02.04.2018 між ТОВ "Інтермаксимум" (Продавець) та ТОВ "Завод Агродеталь" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу (а.с.205-207 т.1), умовами якого передбачено, що продавець зобов`язується передати у власність (повне господарське відання), а покупець належним чином прийняти і оплатити товар згідно рахунків та видаткових накладних.

Істотними умовами Договору є: строк поставки 90 днів з моменту укладання Договору (укладання Договору, оплати) /пункт 2.1 Договору/; строк, порядок і форма розрахунків - безготівкова /пункт 2.2 Договору/; строк оплати 365 днів з дня отримання товару /пункт 2.2.1 Договору/; Договір набирає чинності з 02.04.2018 і діє до 31.12.2018 або до повного його виконання /пункт 5.5 Договору/.

На виконання умов вищенаведених договорів ТОВ "Інтермаксимум" було складено рахунки-фактур, видаткові накладні, податкові накладні, всього: за квітень 2018 року на суму 2144028,60 грн, в тому числі ПДВ - 357338,10 грн; за травень 2018 року на суму 991583,70 грн, в тому числі ПДВ - 165264 грн; за червень 2018 року на суму 813867,80 грн, в тому числі ПДВ - 135644,60 грн; за серпень 2018 року на суму 822340,00 грн, в тому числі ПДВ - 137056,70 грн; за вересень 2018 року на суму 3855941,44 грн, в тому числі ПДВ - 642656,90 грн; за жовтень 2018 року на суму 1632717,80 грн, в тому числі ПДВ - 272119,50 грн; за листопад 2018 року на суму 147312,00 грн, в тому числі ПДВ - 24552,00 грн (а.с.211-250 т.1, а.с.1-89 т.2).

Наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень підтверджується факт розрахунку між ТОВ "Завод Агродеталь" та ТОВ "Інтермаксимум" за договорами купівлі-продажу від 01.03.2018 та від 02.04.2018 (а.с.90-125 т.2).

Крім того, позивачем надано оборотно-сальдова відомість по рахунку:63,1 (контрагенти, січень 2019 року) з якої вбачається відсутність кредиторської/дебіторської заборгованості з ТОВ "Інтермаксимум" (а.с.126 т.2).

ТОВ "Завод Агродеталь" суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Інтермаксимум" віднесені до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступним чином:

- до декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року включено суму ПДВ 209226,10 грн. Згідно податкових накладних виписаних у квітні 2018 року, що відображено у додатку 5 до звітної податкової декларації (вх.№9096185113 від 17.05.2018 ряд.12 Додаток 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів(Д5) декларації з ПДВ за квітень 2018 року);

- до декларації з податку на додану вартість за травень 2018 року включено суму ПДВ 165263,95 грн, згідно податкових накладних виписаних у травні 2018 року на, що відображено у додатку 5 до звітної податкової декларації (вх. № 9122495477 від 19.06.2018 ряд.13 Додаток 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) декларації з ПДВ за травень 2018 року);

- до декларації з податку на додану вартість за червень 2018 року включено суму ПДВ 159181,69 грн, згідно податкових накладних у червні 2018 року, що відображено у додатку 5 згідно податкової декларації (вх.№9148110956 від 18.07.2018 ряд 10 Додаток 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів(Д5) декларації з ПДВ за червень 2018 року);

- до декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року включено суму ПДВ 142188,64 грн. згідно податкових накладних виписаних у липні 2018 року, що відображено у додатку 5 до звітної податкової декларації (вх.№9174884065 від 17.08.2018 ряд.22 Додаток 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)декларації з ПДВ за липень 2018 року) в розмірі 135644,64 грн, та у додатку 5 до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх.№9055535624 від 26.03.2019 ряд.1 Додаток 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5))в розмірі 6544 грн.;

- до декларації з податку на додану вартість за серпень 2018 року включено суму ПДВ 218928,67 грн: згідно податкових накладних виписаних у квітні 2018 року в розмірі 81872 грн, що відображено у додатку 5 до звітної податкової декларації з податку на додану вартість (вх.№9199695315 від 17.09.2018 ряд.18 Додаток 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)декларації з ПДВ за серпень 2018 року); згідно податкових накладних виписаних у серпні 2018 року в розмірі 137056,67 грн, що відображено у додатку 5 до звітної податкової декларації з податку на додану вартість (вх.№ 9199695315 від 17.09.2018 ряд.19 Додаток 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)декларації з ПДВ за серпень 2018 року);

- до декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року включено суму ПДВ 496247,32 грн. згідно податкових накладних виписаних у вересні 2018 року, що відображено у додатку 5 до звітної податкової декларації з податку на додану вартість (вх.№9225782846 від 16.10.2018 ряд.13 Додаток 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)декларації ПДВ за вересень 2018 року);

- до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 року включено суму ПДВ 338359,47 грн: згідно податкових накладних виписаних у квітні 2018 року в розмірі 66240 грн, що відображено у додатку 5 до звітної податкової декларації з податку на додану вартість (вх.№9254865349 від 16.11.2018 ряд.17 Додаток 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) декларації з ПДВ за жовтень 2018 року); згідно податкових накладних виписаних у жовтні 2018 року в розмірі 272119,47 грн, що відображено у додатку 5 до звітної податкової декларації з податку на додану вартість(вх.№9254865349 від 16.11.2018 ряд.18 Додаток 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)декларації з ПДВ за жовтень 2018 року);

- до декларації з податку на додану вартість за листопад 2018 року включено суму ПДВ 24552 грн, згідно податкових накладних виписаних у листопаді 2018 року, що відображено у додатку 5 до звітної податкової декларації з податку на додану вартість (вх.№ 9284169347 від 19.12.2018 ряд.20 Додаток 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів(Д5)декларації з ПДВ за листопад 2018 року);

- до декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року включено суму ПДВ 146409,6 грн, згідно податкових накладних виписаних у вересні 2018 року, що відображено у додатку 5 до звітної податкової декларації з податку на додану вартість (вх.№ 9308083217 від 21.01.2019 ряд.14 Додаток 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)декларації з ПДВ за грудень 2018 року).

26.03.2019 ТОВ "Завод Агродеталь" було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за липень 2018 року, згідно якого було збільшено податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "Інтермаксимум" на 6544 грн.

Відповідачем не заперечується факт реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених ТОВ "Інтермаксимум" у межах господарської операції між ТОВ "Завод Агродеталь" та ТОВ "Інтермаксимум".

Зауважень до оформлення та порядку реєстрації податкових накладних в акті перевірки не зазначено та судом не встановлено.

На час складання податкових накладних ТОВ "Інтермаксимум" було зареєстроване як юридична особа, основний вид економічної діяльності якої Код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Отже, вказані податкові накладні є підставою для віднесення визначених у них сум ПДВ до складу податкового кредиту покупця за умови підтвердження факту придбання позивачем у ТОВ "Інтермаксимум" товару.

Як пояснив представник позивача транспортування товару від складу ТОВ "Інтермаксимум" до складу ТОВ "Завод Агродеталь" проводилось електронавантажувачем, оскільки склади підприємств знаходяться на промисловій базі за однією адресою. Тому ТТН відсутні. Товар отримував згідно накладних директор Рибак С.І.

14.01.2018 між ТОВ "Завод Агродеталь" (Замовник) та ТОВ "Полтавський завод "Стандарт" (Виконавець) укладено договір №1401/18-1 (а.с.157-158 т.2), за умовами якого, виконавець зобов`язується на умовах визначених договором, надавати послуги електронавантажувача "Балканкар" ДВ 1786, згідно заявок замовника (тільки на території земельної ділянки ТОВ "Полтавський завод "Стандарт" за адресою: м.Полтава, вул.Квітки Цісик, 35), а замовник зобов`язується на умовах, визначених Договором прийняти та оплатити ці послуги.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано до суду копії рахунків та актів виконаних робіт (а.с.159-174 т.2).

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що місцезнаходженням ТОВ "Завод Агродеталь" є м.Полтава, вул.Квітки Цісик, 35.

На підставі договору оренди об`єкта нежитлової нерухомості №0704/18-1 від 04.04.2018 ТОВ "Інтермаксимум" у 2018 році користувалося частиною складського приміщення (70 кв.м.), розташованого в головному корпусі, за адресою: м.Полтава, вул.Квітки Цісик, 35 (а.с.193-198, 201 т.2).

Суд апеляційної інстанції вважає хибними доводи скаржника про недоведеність факту транспортування товарів від ТОВ "Інтермаксимум" до ТОВ "Завод Агродеталь", оскільки позивач та його контрагент - ТОВ "Інтермаксимум" знаходяться за однією адресою, придбання у ТОВ "Полтавський завод "Стандарт" послуг електронавантажувача у перевіряємий період підтверджено документально.

Суд звертає увагу, що перевірка проводилась з 22.05.2018 по 28.05.2018. Термін проведення перевірки продовжено з 29.05.2019 по 30.05.2019 на підставі наказу ГУ ДФС у Полтавській області від 28.05.2018 №1492.

03.06.2019 перевіряючими було направлено запит №25079/10/16-31-14-05-18 на адресу ТОВ "Полтавський завод "Стандарт" щодо надання інформації та підтверджуючих документів по взаємовідносинам з ТОВ "Завод Агродеталь" та ТОВ "Інтермаксимум".

ТОВ "Полтавський завод "Стандарт" листом від 20.06.2019 №07/д було надано відповідь на запит від 03.06.2019 №25079/10/16-31-14-05-18 (а.с.199-200 т.2).

Викладене свідчить про поверхневий підхід перевіряючих осіб у дослідженні питання реальності господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, 09.11.2018 між ТОВ "Фторкомпонент" (Продавець) та ТОВ "Завод Агродеталь" (Покупець) укладено договір поставки №0911-1 від 09.11.2018, за умовами якого продавець зобов`язується передати у зумовлені строки товар за предметом, асортиментом, кількістю та за цінами, зазначеними у рахунках фактурах, що є невід`ємною частиною Договору, а покупець прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму (а.с.127-128 т.2).

Пунктами 2.2 та 2.3 Договору обумовлено, що оплата товару проводиться покупцем в безготівковій формі на рахунок продавця. Оплата здійснюється на протязі 365 днів з моменту поставки, якщо іншого не передбачено в рахунку-фактурі, або в додатку до даного Договору.

Товар за даним Договором поставляється автотранспортом продавця, та за його рахунок на склад покупця за адресою: м.Полтава, вул.Квітки Цісик, 35 у період з 8 до 17 години у робочі дні /пункт 3.1 Договору/.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що Договір починає свою дію з моменту підписання його сторонами, а саме з 09.11.2018 по 31.12.2018 або до повного виконання зобов`язання.

На виконання умов вищенаведених договорів ТОВ "Фторкомпонент" було складено рахунки-фактур, видаткові накладні, податкові накладні: на загальну суму 1935710,01 грн, в тому числі ПДВ - 322618,34 грн (а.с.129-156 т.2).

ТОВ "Завод Агродеталь" суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Фторкомпонент" віднесені до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступним чином:

- до рядку 10.1 колонка Б декларації з податку на додану вартість за листопад 2018 року включено суму ПДВ 394298,3 грн згідно податкових накладних виписаних у листопаді 2018 року, що відображено у додатку 5 до звітної податкової декларації з податку на додану вартість (вх.№9284169347 від 19.12.2018 ряд.24 Додаток 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) декларації ПДВ за листопад 2018 року);

- до рядку 14 колонка Б декларації податку на додану вартість за листопад 2018 року включено суму ПДВ (-71680 грн) згідно розрахунку коригування кількісних та вартісних показників у листопаді 2018 року.

На час складання податкових накладних ТОВ "Фторкомпонент" було зареєстроване як юридична особа, основний вид економічної діяльності якої Код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідачем не заперечується факт реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених ТОВ "Фторкомпонент" у межах господарської операції між ТОВ "Завод Агродеталь" та ТОВ "Фторкомпонент".

Зауважень до оформлення та порядку реєстрації податкових накладних в акті перевірки не зазначено та судом не встановлено.

Станом на час перевірки за позивачем обліковувалась заборгованість перед ТОВ "Фторкомпонент" у розмірі 1935710,01 грн.

Як свідчать матеріали справи, 15.06.2019 між ТОВ "Фторкомпонент" (Первісний кредитор), ТОВ "Промредейл" (Новий кредитор) та ТОВ "Завод Агродеталь" укладено договір №15-06/19 про відступлення права вимоги (цесії), за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор стає кредитором, набуваючи право вимоги належне первісному кредиторові, що закріплене в Договорі №0911-1 від 09.11.2018, укладеного між первісним кредитором та боржником (а.с.175-176 т.2).

Платіжними дорученнями №726 від 09.07.2019, №727 від 09.07.2019, №728 від 09.07.2019, №729 від 09.07.2019, №730 від 09.07.2019 та №731 від 09.07.2019 підтверджено часткову сплату заборгованості, що виникла за договором №0911-1 від 09.11.2018 (а.с.177-182 т.2).

Контролюючий орган в акті перевірки зазначив, що до перевірки йому не були надані ТТН або подорожні листи на підтвердження транспортування ТМЦ.

Суд звертає увагу, що пунктом 3.1 Договору від 09.11.2018 №0911-1 товар за договором поставляється автотранспортом продавця та за його рахунок на склад покупця.

Таким чином, у ТОВ "Завод Агродеталь" відсутній обов`язок надати під час перевірки контролюючому органу документи на підтвердження транспортування ТМЦ, оскільки транспортування здійснювалось продавцем та предметом договору не є транспортні послуги.

Колегія суддів зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце, а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 року у справі №816/166/15-а, від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16, від 24.05.2019 року №826/7423/16.

Крім того, керуючись статтею 73 Податкового кодексу України, контролюючий орган мав право звернутися до ТОВ "Фторкомпонент" із запитом щодо надання інформації та документів на підтвердження транспортування ТМЦ за договором поставки №0911-1 від 09.11.2018.

Як свідчить акт перевірки, таким правом відповідач не скористався.

Відповідач зазначає, що враховуючи наявну податкову інформацію операцій ТОВ "Інтермаксимум" та ТОВ "Фторкомпонент" з контрагентами-постачальниками по ланцюгу постачання неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Отже, ТОВ "Інтермаксимум" та ТОВ "Фторкомпонент" не підтверджено реальність придбання ТМЦ у контрагентів-постачальників та в подальшому їх реалізації позивачу.

Суд вказує на те, що статтею 204 ЦК України закріплено принцип презумпції правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В свою чергу до суду не надано доказів того, що, укладені господарські договори між позивачем та його контрагентами визнано недійсними чи неправомірними.

Крім того акт перевірки не містить зауважень до первинних документів, які складались під час вчинення господарських операцій між вказаними контрагентами.

Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагентів позивача, а також їх контрагентів у ланцюгу, матеріальних ресурсів, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Судова колегія звертає увагу на те, що в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність таких ресурсів у контрагента та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

Згідно з постановою Верховного Суду від 16.01.2018 року у справі № 826/1398/14, твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем.

Колегія суддів вважає необгрунтованим посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів платника, як критерій оцінки реальності господарських операцій, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2018 у справі №817/1339/17, адміністративне провадження № К/9901/49539/18, ЄДРСРУ № 75645667).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи відповідач не довів належними і допустимими доказами правомірність оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що прийняте Головним управлінням ДФС у Полтавській області з урахуванням висновків акту перевірки податкове повідомлення-рішення від 26.06.2019 №0008531405 є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на аргументи учасників процесу, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року по справі 440/2466/19 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року по справі № 440/2466/19 залишити без змін.

.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)В.А. Калиновський Судді (підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.І. Сіренко Повний текст постанови складено 24.12.2019 року