Постанова

від 28.11.2019 по справі 804/3707/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 804/3707/17

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2017 в адміністративній справі №804/3707/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетроській області Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.11.2016 № 4967-1303 та від 12.01.2017 № 230/10/04-36-10-01-09.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі, вважаючи судове рішення необґрунтованим та враховуючи правові висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у цій справі.

В судовому засіданні представник позивача (Кияненко Д.О..) підтримала доводи апеляційної скарги. Представник відповідача (Філіпова А.В.) заперечила проти доводів апеляційної скарги, вважаючи їх безпідставними.

Колегією суддів враховується, що дана справа не одноразово переглядалась судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Так, Верховним Судом у постанові від 18 березня 2019 року зазначено, що ухвалюючи рішення від 25 квітня 2018 року у цій справі судом апеляційної інстанції не надано оцінки доводам позивача стосовно розміру земельного податку, який розрахований відповідачем за відсутності доказів щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки під належним позивачу об`єктом нерухомості, а тому під час вирішення даного спору суду слід встановити обставини встановлення нормативної грошової оцінки земельної ділянки як вихідні дані для визначення плати за землю.

Заслухавши доводи сторін, а також дослідивши додаткові докази щодо відстуності нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 Хороброго, АДРЕСА_2 (колишня Чкалова) АДРЕСА_3 Дніпро, отримані відповідно до ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року, додаткові пояснення щодо розрахунку нормативної грошової оцінки землі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень, що розташовані на частині земельної ділянки, площею 0,03 га. по АДРЕСА_2 , загальною площею 533,3 кв.м., відповідно до укладеного з ТОВ Енерджи Статус Естейт договору купівлі - продажу від 16.11.2010 року.

11.11.2016 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення № 4967-1303, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з земельного податку за 2016 рік в сумі 41 056,61 грн. (а.с.10), не погодившись з яким позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 230/10/04-36-10-01-09 від 12.01.2017 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено та збільшене грошове зобов`язання по земельному податку з фізичних осіб за 2016 рік, визначене в податковому повідомленні-рішенні ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 4967-1303 від 11.11.2016 року, на суму 19 521,77 грн. (а.с.11-16).

17.01.2017 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на виконання зазначеного рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняте податкове повідомлення-рішення № 1140-1303, яким позивачу донараховано грошове зобов`язання по земельному податку з фізичних осіб на суму 19 521,77 грн. (а.с.42).

Рішенням ДФС України №6055/6/99-99-11-02-01-14 від 28.04.2017 року за результатами розгляду повторної скарги позивача податкове повідомлення - рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №4967-1303 від 11.11.2016 року та рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області №230/10/04-36-10-01-09 від 12.01.2017 року залишені без змін (а.с.17-19).

Відповідно до пп. 14.1.72,14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно із ст.ст. 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Пунктом 8.1 ст.8, п.9.1 ст.9, п.10.1, 10.2 ст.10, пп.12.3.4 п.12.3, п.12.5 ст.12, п.287.6 ст. 287 ПК України встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних податків належать податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата, мито; до місцевих податків належать податок на майно, єдиний податок.

Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно ( в тому числі в частині плати за землю).

Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 ст. 12 ПК України.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2015 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №3/65, яким внесено зміни до рішення міської ради №5/6 від 27.12.2010 року Про місцеві податки і збори на території міста та п. 1.6. Додатку 2 визначено, що плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які справляється у розмірі, визначеному пунктами 1.3 - 1.5 цього додатка.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.04.2016 року по справі № 200/26369/15-а (2а/200/444/15), яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року зазначене рішення міської ради скасовано.

В подальшому постановлені по справі судові рішення скасовані постановою Вищого адміністративного суду України від 06.06.2017 року, справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В той же час 13.07.2016 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 7/11 Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 року № 5/6 Про місцеві податки і збори на території міста , що набрало чинності з 01.08.2016 року, яке за змістом повторює вищенаведені положення щодо ставок оплати юридичними та фізичними особами за користування земельними ділянками, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлене.

При цьому відповідно до п.4 розділу II Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році №909-VІІІ від 24.12.2015 року встановлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України та Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Отже, з вищенаведеного вбачається, що законодавець на 2016 рік виключив норму, що прямо передбачала залежність дії рішення про встановлення місцевих податків від часу його прийняття.

Враховуючи що позивачу відповідно до укладеного з ТОВ Енерджи Статус Естейт договору купівлі - продажу від 16.11.2010 року належить нежитлові будівлі, розташовані за адресою: вул. Святослава Хороброго, 26 (колишня Чкалова) у м. Дніпро, загальною площею 533,3 кв.м., тому у позивача був обов`язок зі сплати земельного податку у 2016 році, навіть за відсутності належного оформлення позивачем факту користування земельною ділянкою під належними йому об`єктами нерухомості.

Судом враховується, що згідно листа Дніпровської міської ради (а.с.10, т.2) отриманого на виконання ухвали суду апеляційної інстанції про витребовування доказів, нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки не проводилась, у зв`язку з тим, що земельну ділянку не сформовано.

Доводи позивача стосовно відсутності права у контролюючого органу здійснювати розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відсутності повноважень у контролюючого органу на визначення площі земельної ділянки, колегія суддів розцінює критично з огляду на наступне.

Приписами п.286.5 ст.286 ПК України визначено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.06.2013 №103/36 "Про проведення нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська" погоджено проект "Нормативна грошова оцінка земель міста Дніпропетровська" з середньою (базовою) вартістю земель м. Дніпропетровська, розраховану в межах міста - 306,35 грн/м2.

15.07.2015 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №4/65 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська", якою введено в дію з 01.01.2016 нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська базовою вартістю 1 м2 землі - 306,35 грн. При цьому нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська підлягає щорічній індексації відповідно до вимог чинного законодавства.

В свою чергу представником податкового органу в судовому засіданні зазначено, що при обрахунку сум податку ОСОБА_1 використано дані з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18:02.2016 №03-07/170216/93 з урахування того, що адреси земельних ділянок, що перебувають у власності ОСОБА_1 та земельної ділянки кадастровий номер №1210100000:02:394:0118 знаходяться в центрі міста та мають однакове цільове призначення - землі комерційного призначення.

Відповідно до рішення №4/65 Дніпропетровської міської ради та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.02.2016 №03-07/170216/93 середня базова вартість земельної ділянки за 2016 рік 548,31 грн/м2, зональний коефіцієнт (Км2) - 4, локальний коефіцієнт (Км2) 1,13; коефіцієнт функціонального використання землі (Кф) - 2,5.

Отже, податковий орган з урахуванням приписів ст. 285, 286 та 287 ПК України, вищезазначених рішень Дніпропетровської міської ради здійснив нарахування суми земельного податку позивачу за 2016 рік.

При проведені розрахунку земельного податку контролюючим органом було використано інформації щодо площі земельної ділянки, яку позивач визначив самостійно при поданні до податкового органу звітності з земельного податку у попередніх звітних періодах.

Стосовно вимог ОСОБА_2 . ОСОБА_3 щодо оскарження податкового повідомлення - рішення №230/10/04-36-10-01-09 від 12.01.2017 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно матеріалів справи ГУ ДФС у Дніпропетровській області 12.01.2017 року було винесене рішення за №230/10/04-36-10-01-09 за результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення - рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №4967-1303 від 11.11.2016 року, у задоволенні якої позивачу відмовлено. На підставі цього рішення позивачу збільшено грошове зобов`язання по земельному податку з фізичних осіб за 2016 рік на суму 19 521,77 грн.

Оскільки оскаржуване позивачем рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області за №230/10/04-36-10-01-09 від 12.01.2017 року є частиною процесу реалізації податковим органом наданих йому законодавством повноважень щодо розгляду скарг платників податків, є носієм інформації, яка в подальшому може використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов`язань, таке рішення саме по собі не передбачає для платника податку настання негативних наслідків, а отже не підлягає оскарженню в судовому порядку.

На виконання зазначеного рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська прийнято 17.01.2017 року податкове повідомлення-рішення № 1140-1303, яким позивачу донараховано грошове зобов`язання по земельному податку з фізичних осіб на суму 19 521,77 грн. це рішення позивачем в судовому порядку не оскаржене.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2017 в адміністративній справі №804/3707/17 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко