Постанова

від 17.12.2019 по справі 803/421/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2019 року

Київ

справа №803/421/13-а

касаційне провадження №К/9901/2602/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Справа Наша (далі - Товариство) на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Справа Наша до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі міста Києва ДПС (далі - Інспекція), правонаступником якої є Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - Управління), про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

секретар судового засідання Савченко А.А.

представник відповідача - Павленко С.С.

УСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог просило: скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 05.02.2013 № 000068227 та № 000069227; визнати незаконними дії Інспекції щодо формування в акті планової виїзної перевірки Товариства від 18.01.2013 № 163/22-7-32877786 висновку щодо нікчемності правочинів, укладених між Товариством та його контрагентами за період з 01.07.2009 по 30.06.2012; визнати незаконними дії Інспекції щодо формування в акті планової виїзної перевірки Товариства від 18.01.2013 № 163/22-7-32877786 висновку про відсутність у Товариства об`єктів оподаткування по податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 (в редакції ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2013 про закриття провадження в частині позовних вимог).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що: Товариство має усі необхідні первинні бухгалтерські документи, які дають йому право на формування валових витрат (витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування) та податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ Інфостар , ТОВ Ресурс-Стандарт , ТОВ Укрліспром 2010 , ТОВ Український інвестиційний холдинг , ТОВ Акцент-Електро , ТОВ Супреммум , ТОВ Альфа Л , ТОВ Білдінвест , ТОВ Комерційне підприємство Будпромінвестсервіс , ТОВ Капіталсистемгруп , ТОВ Бісмарк Плюс , ТОВ Граніт-Маш-Строй , ТОВ БГ Адаг , ТОВ Тірас-АРС ; Інспекція не надала доказів ухвалення судом обвинувальних вироків відносно посадових осіб зазначених контрагентів, то відсутні законні підстави вважати доведеним факт спрямованості правочинів, укладених між Товариством та вказаними контрагентами, на порушення публічного порядку; самі по собі пояснення директора ТОВ Інфостар не мають під собою будь-якого юридичного підґрунтя; порушення контрагентами податкового законодавства не може свідчити про відсутність самої господарської операції.

Волинський окружний адміністративний суд постановою від 08.05.2013 позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував повністю податкові повідомлення-рішення від 05.02.2013 № 000068227 та № 000069227; визнав незаконними дії Інспекції щодо формування в акті планової виїзної перевірки Товариства від 18.01.2013 № 163/22-7-32877786 висновку щодо нікчемності правочинів, укладених між Товариством та його контрагентами за період з 01.07.2009 по 30.06.2012; визнав незаконними дії Інспекції щодо формування в акті планової виїзної перевірки Товариства від 18.01.2013 № 163/22-7-32877786 висновку про відсутність у Товариства об`єктів оподаткування по податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що: реальність господарських операцій між Товариством та ТОВ Інфостар , ТОВ Ресурс-Стандарт , ТОВ Укрліспром 2010 , ТОВ Український інвестиційний холдинг , ТОВ Акцент-Електро , ТОВ Супреммум , ТОВ Альфа Л , ТОВ Білдінвест , ТОВ Комерційне підприємство Будпромінвестсервіс , ТОВ Капіталсистемгруп , ТОВ Бісмарк Плюс , ТОВ Граніт-Маш-Строй , ТОВ БГ Адаг , ТОВ Тірас-АРС , підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, з урахуванням того, що придбані у зазначених контрагентів товарно-матеріальні цінності були реалізовані Товариством іншим суб`єктам господарювання, що підтверджено відповідними первинними бухгалтерськими документами, реальність по яких Інспекцією не досліджувалась; кримінальна справа № 50-6270 була порушена не стосовно посадових осіб контрагентів Товариства, а стосовно ПАТ Інтербанк , а також зважаючи на те, що Інспекцією не було надано доказів того, що встановлені фактичні обставини у зазначеній кримінальній справі були підтверджені вироком суду, який набрав законної сили; всі висновки Інспекції, викладені в акті перевірки від 18.01.2013 № 163/22-7-32877786, ґрунтуються на виявлених порушеннях по перевірках інших контрагентів, тобто по постачальниках другої черги, без фактичного дослідження реальності виконання господарських операцій між Товариством та його контрагентами, тоді як відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосередніми контрагентами; зустрічна звірка є лише заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, з огляду на що у нього відсутні повноваження на здійснення в рамках проведеної зустрічної звірки контролю за додержанням податкового законодавства.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 21.08.2014 скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено, а судом не встановлено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ Інфостар , ТОВ Ресурс-Стандарт , ТОВ Укрліспром 2010 , ТОВ Український інвестиційний холдинг , ТОВ Акцент-Електро , ТОВ Супреммум , ТОВ Альфа Л , ТОВ Білдінвест , ТОВ Комерційне підприємство Будпромінвестсервіс , ТОВ Капіталсистемгруп , ТОВ Бісмарк Плюс , ТОВ Граніт-Маш-Строй , ТОВ БГ Адаг , ТОВ Тірас-АРС , мали реальний характер, з урахуванням того, що: в ході проведення досудового слідства, у кримінальній справі № 50-6270, порушеній 03.12.2012 Прокуратурою міста Києва відносно службових осіб ПАТ КБ Інтербанк за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдиво відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених частиною третьою статті 212, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України, в результаті проведених оперативно-розшукових дій, направлених на встановлення осіб, які мають відношення до реєстрації та подальшої незаконної діяльності ряду суб`єктів господарювання, встановлені підприємства, зокрема, ТОВ Укрліспром 2010 , ТОВ Український інвестиційний холдинг , ТОВ Акцент-Електро , ТОВ Альфа Л , ТОВ Супреммум , які мають ознаки фіктивності, зареєстровані з метою прикриття незаконної діяльності та використовуються реально діючими суб`єктами господарювання як інструмент мінімізації податкових зобов`язань, оскільки при проведення обшуку в приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, знайдено та вилучено в СУ ДПС у м. Києва печатки зазначених товариств; громадянин ОСОБА_1 , який значиться директором ТОВ Інфостар , надав пояснення, згідно яких він вперше чує про це товариство, фінансово-господарською діяльності зазначеного товариства не займався; до громадянина ОСОБА_1 директором ТОВ Інфостар значилася громадянка ОСОБА_2 , яка надала пояснення, що стала директором зазначеного товариства за грошову винагороду, фінансово-господарською діяльністю від імені ТОВ Інфостар не займалася, податкову звітність не підписувала та не подавала; з наданих Товариством суду доказів не виявлено документів, які підтверджують рух товару від продавця до покупця, документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, а також їх транспортування; Товариством не було надано документів, які б підтверджували факт приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах, організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, а також інших транспортних та супроводжувальних документів, які передбачені вимогами діючого законодавства, зокрема, спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346, наказом Міністерства транспорту України від 19.11.1998 № 460, наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644; за даними АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівнів ДПА України на дату складення акту перевірки між задекларованим Товариством податковим кредитом та задекларованими ТОВ Білдінвест , ТОВ БГ Адаг , ТОВ Тірас-АРС податковими зобов`язаннями значаться розбіжності, а ТОВ Комерційне підприємство Будпромінвестсервіс , ТОВ Капіталсистемгруп , ТОВ Бісмарк Плюс , ТОВ Граніт-Маш-Строй мають стан До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням або Припинено (ліквідовано, закрито) .

Товариство оскаржило рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 30.09.2014 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки: під час перевірки податковим інспекторам були надані документи у повному обсязі, тоді як конкретних запитів на отримання тих чи інших документів від Інспекції до Товариства не надходило; надані Товариством первинні бухгалтерські документи не містять дефектів форми та змісту; товарно-матеріальні цінності, які були придбані у ТОВ Інфостар , ТОВ Ресурс-Стандарт , ТОВ Укрліспром 2010 , ТОВ Український інвестиційний холдинг , ТОВ Акцент-Електро , ТОВ Супреммум , ТОВ Альфа Л , ТОВ Білдінвест , ТОВ Комерційне підприємство Будпромінвестсервіс , ТОВ Капіталсистемгруп , ТОВ Бісмарк Плюс , ТОВ Граніт-Маш-Строй , ТОВ БГ Адаг , ТОВ Тірас-АРС , були реалізовані Товариством іншим суб`єктам господарювання; Інспекцією в процесі розгляду справи не було надано доказів того, що у кримінальній справі, порушеній по факту фіктивного підприємництва невстановленими особами, встановлено винних осіб та винесено обвинувальний вирок; дії Інспекції щодо формування висновків про відсутність об`єктів оподаткування порушують права Товариства та тягнуть за собою негативні наслідки для нього та його контрагентів.

Інспекція не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04.12.2019 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 17.12.2019.

У відповідності до положень частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) у справі здійснено заміну відповідача - Інспекції її процесуальним правонаступником - Управлінням, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби .

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекція провела документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, результати якої оформлені актом від 18.01.2013 № 163/22-7-32877786, за висновками якого: встановлено порушення Товариством вимог частини першої статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Товариством із зазначеними в акті перевірки постачальниками та покупцями; перевіркою встановлено відсутність об`єктів, які підпадають під визначення статей 3, 4, 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств та статей 134, 135, 138 Податкового кодексу України; перевіркою встановлено відсутність об`єктів, які підпадають під визначення статей 3, 4, 7 Закону України Про податок на додану вартість .

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що в ході проведення позапланової документальної перевірки встановлено взаємовідносини Товариства з ТОВ Інфостар , ТОВ Ресурс-Стандарт , ТОВ Укрліспром 2010 , ТОВ Український інвестиційний холдинг , ТОВ Акцент-Електро , ТОВ Супреммум , ТОВ Альфа Л , ТОВ Білдінвест , ТОВ Комерційне підприємство Будпромінвестсервіс , ТОВ Капіталсистемгруп , ТОВ Бісмарк Плюс , ТОВ Граніт-Маш-Строй , ТОВ БГ Адаг , ТОВ Тірас-АРС , фінансово-господарська діяльність яких здійснювалась поза межами правового поля без досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, оскільки: ВПМ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська службовими записками від 02.02.2011 №384/77/26-405 та № 431/77/26-405 повідомила, що громадянин ОСОБА_1 , який значиться директором ТОВ Інфостар , надав пояснення, згідно яких він вперше чує про це товариство, фінансово-господарською діяльності зазначеного товариства не займався; до громадянина ОСОБА_1 директором ТОВ Інфостар значилася громадянка ОСОБА_2 , яка надала пояснення, що стала директором зазначеного товариства за грошову винагороду, фінансово-господарською діяльністю від імені ТОВ Інфостар не займалася, податкову звітність не підписувала та не подавала; слідчим СВ ПМ ДПІ у Бабушкінському районі м. Днгіпропетровська Бояркіною Ю.В. було прийнято постанову про порушення кримінальної справи щодо невстановлених осіб за фактом фіктивного підприємництва ТОВ Інфостар ; в ході проведення досудового слідства, у кримінальній справі № 50-6270, порушеній 03.12.2012 Прокуратурою міста Києва відносно службових осіб ПАТ КБ Інтербанк за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдиво відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених частиною третьою статті 212, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України, в результаті проведених оперативно-розшукових дій, направлених на встановлення осіб, які мають відношення до реєстрації та подальшої незаконної діяльності ряду суб`єктів господарювання, встановлені підприємства, зокрема, ТОВ Укрліспром 2010 , ТОВ Український інвестиційний холдинг , ТОВ Акцент-Електро , ТОВ Альфа Л , ТОВ Супреммум , які мають ознаки фіктивності, зареєстровані з метою прикриття незаконної діяльності та використовуються реально діючими суб`єктами господарювання як інструмент мінімізації податкових зобов`язань, оскільки при проведення обшуку в приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, знайдено та вилучено в СУ ДПС у м. Києва печатки зазначених товариств; за даними АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівнів ДПА України на дату складення акту перевірки між задекларованим Товариством податковим кредитом та задекларованими ТОВ Білдінвест , ТОВ БГ Адаг , ТОВ Тірас-АРС податковими зобов`язаннями значаться розбіжності, а ТОВ Комерційне підприємство Будпромінвестсервіс , ТОВ Капіталсистемгруп , ТОВ Бісмарк Плюс , ТОВ Граніт-Маш-Строй мають стан До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням або Припинено (ліквідовано, закрито) ; за договорами, укладеними між Товариством та ТОВ Білдінвест , ТОВ БГ Адаг , ТОВ Тірас-АРС , ТОВ Комерційне підприємство Будпромінвестсервіс , ТОВ Капіталсистемгруп , ТОВ Бісмарк Плюс , ТОВ Граніт-Маш-Строй , останні постачали позивачу паливно-мастильні матеріали (бензин та дизельне пальне) і обладнання, тоді як до перевірки не було надано будь-яких документів, які підтверджують факт приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів, а також обладнання у відповідності до вимог діючого законодавства.

На підставі вказаного акта перевірки Інспекція 02.02.2013 прийняла податкові повідомлення-рішення: № 000069227, яким зменшила Товариству суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2012 року на 14796920,00 грн.; № 000068227, яким зменшила Товариству розмір від`ємного значення з податку на додану вартість на 2046254,00 грн. (у тому числі: за липень 2011 року - 1657756,00 грн., за квітень 2012 року - 335080,00 грн., за червень 2012 року - 53418,00 грн.).

За визначенням, наведеним у пункті 5.1 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Положеннями підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені у статті 44 Податкового кодексу України.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Абзацом першим пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За приписами пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення валових витрат та податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання зобов`язаний заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що первинні бухгалтерські документи, які надані позивачем, не відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, та не являються такими, що підтверджують факт придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ Укрліспром 2010 , ТОВ Український інвестиційний холдинг , ТОВ Акцент-Електро , ТОВ Альфа Л , ТОВ Супреммум , ТОВ Інфостар , оскільки: в ході проведення досудового слідства, у кримінальній справі № 50-6270, порушеної 03.12.2012 Прокуратурою міста Києва відносно службових осіб ПАТ КБ Інтербанк за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдиво відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених частиною третьою статті 212, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України, в результаті проведених оперативно-розшукових дій, направлених на встановлення осіб, які мають відношення до реєстрації та подальшої незаконної діяльності ряду суб`єктів господарювання, встановлені підприємства, зокрема, ТОВ Укрліспром 2010 , ТОВ Український інвестиційний холдинг , ТОВ Акцент-Електро , ТОВ Альфа Л , ТОВ Супреммум , які мають ознаки фіктивності, зареєстровані з метою прикриття незаконної діяльності та використовуються реально діючими суб`єктами господарювання як інструмент мінімізації податкових зобов`язань, оскільки при проведення обшуку в приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, знайдено та вилучено в СУ ДПС у м. Києва печатки зазначених товариств; громадянин ОСОБА_1 , який значиться директором ТОВ Інфостар , надав пояснення, згідно яких він вперше чує про це товариство, фінансово-господарською діяльності зазначеного товариства не займався; до громадянина ОСОБА_1 директором ТОВ Інфостар значилася громадянка ОСОБА_2 , яка надала пояснення, що стала директором зазначеного товариства за грошову винагороду, фінансово-господарською діяльністю від імені ТОВ Інфостар не займалася, податкову звітність не підписувала та не подавала.

Ці обставини були правомірно враховані судом апеляційної інстанції, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Згідно зі статтею 55 1 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, є: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; незареєстровано у державних органах, якщо обов`язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Таким чином, стаття 55 1 Господарського кодексу України містить ознаки (критерії), за якими юридична особа чи діяльність фізичної особи-підприємця можуть бути визнані фіктивними, тобто такими, в яких зовнішня організаційно-правова форма не відповідає її суті та меті створення. При цьому, норми матеріального закону не пов`язують ознак фіктивності юридичної особи з обов`язковим встановленням вини в діях особи (осіб), яка зареєструвала (перереєструвала) таку особу чи попереднього кримінального провадження і постановленні обвинувального вироку щодо осіб, які вчинили фіктивне підприємництво, тобто злочин, передбачений частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.

З установлених судом апеляційної інстанції фактів видно, що фінансово-господарська діяльність ТОВ Укрліспром 2010 , ТОВ Український інвестиційний холдинг , ТОВ Акцент-Електро , ТОВ Альфа Л , ТОВ Супреммум , ТОВ Інфостар здійснювалась поза межами правового поля без досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Крім іншого, у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що за договорами, укладеними між Товариством та ТОВ Білдінвест , ТОВ БГ Адаг , ТОВ Тірас-АРС , ТОВ Комерційне підприємство Будпромінвестсервіс , ТОВ Капіталсистемгруп , ТОВ Бісмарк Плюс , ТОВ Граніт-Маш-Строй , останні постачали Товариству паливно-мастильні матеріали (бензин та дизельне пальне) і обладнання (лише ТОВ Граніт-Маш-Строй ), проте за жодним із договорів не надало доказів, які підтверджують рух товару від продавця до покупця, документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, а також їх транспортування, у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах, організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, а також інших транспортних та супроводжувальних документів, які передбачені вимогами діючого законодавства, зокрема, спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346, наказом Міністерства транспорту України від 19.11.1998 № 460, наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.

Також, судом апеляційної інстанції також було встановлено, що: згідно поданих додатків 5 до декларацій з податку на додану вартість ТОВ Білдінвест не декларувало податкових зобов`язань по господарських операціях з Товариством, розбіжність за червень 2010 року становить 1659660,00 грн., ТОВ Білдінвест має стан платника До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням , засновником та директором ТОВ Білдінвест в одній особі значиться ОСОБА_4 , свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ Білдінвест скасовано податковим органом 25.07.2011 з підстав неподання декларацій з податку на додану вартість протягом року, остання декларація за податку на додану вартість була подана ТОВ Білдінвест за травень 2010 року, звітність з податку на прибуток підприємством не подавалась; ТОВ Комерційне підприємство Будпромінвестсервіс має стан платника До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням , засновником та директором ТОВ Комерційне підприємство Будпромінвестсервіс в одній особі значиться ОСОБА_5 , свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ Комерційне підприємство Будпромінвестсервіс було скасовано 07.04.2011 у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням; ТОВ Капіталсистемгруп має стан платника До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням , свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ Капіталсистемгруп було скасовано податковим органом 12.12.2011 у зв`язку з поданням платником податку протягом року декларацій про відсутність поставок; ТОВ Бісмарк Плюс має стан платника До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням , свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ Бісмарк Плюс було скасовано податковим органом 12.12.2011 у зв`язку з поданням платником податку протягом року декларацій про відсутність поставок; ТОВ Граніт-Маш-Строй має стан Припинено (ліквідовано, закрито) , засновником та директором ТОВ Граніт-Маш-Строй в одній особі значиться ОСОБА_6 , свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ Граніт-Маш-Строй було скасовано 22.09.2011 у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням; згідно поданих додатків 5 до декларацій з податку на додану вартість ТОВ БК Адаг не декларувало податкових зобов`язань по господарських операціях з Товариством, розбіжність за вересень 2010 року становить 7900000,00 грн., ТОВ БК Адаг не звітує до податкових органів з червня 2010 року, остання податкова звітність з податку на додану вартість була подана ТОВ БК Адаг за червень 2010 року, з податку на прибуток підприємства - за 2009 рік, свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ БК Адаг було скасовано 27.10.2010 у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням, засновником та директором ТОВ БК Адаг в одній особі значиться ОСОБА_7 ; згідно поданих додатків 5 до декларацій з податку на додану вартість ТОВ Тірас-АРС не декларувало податкових зобов`язань по господарських операціях з Товариством, розбіжність за травень 2010 року становить1507647,00 грн., свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ Тірас-АРС було скасовано податковим органом 31.12.2010 у зв`язку з неподанням платником податку декларацій протягом року.

Зазначені обставини у їх сукупності слугували підставою для правомірного висновку суду апеляційної інстанцій, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат (витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування), зокрема, податкові та видаткові накладні, виписані контрагентами, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів (робіт, послуг), а саме - нафтопродуктів (дизельного пального та бензину), оскільки вимоги Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах, організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України, тоді як по жодному із договорів, укладених між Товариством та ТОВ Білдінвест , ТОВ БГ Адаг , ТОВ Тірас-АРС , ТОВ Комерційне підприємство Будпромінвестсервіс , ТОВ Капіталсистемгруп , ТОВ Бісмарк Плюс , ТОВ Граніт-Маш-Строй , таких документів надано не було. При цьому, доказів того, що обов`язок транспортування обладнання був покладений на ТОВ Граніт-Маш-Строй Товариством в процесі розгляду справи надано не було.

Таким чином, доводи Товариства, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014, оскільки суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Товариства підлягає залишенню без задоволення, а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014 - без змін.

Керуючись ч.1 ст. 52, п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Справа Наша залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду