Ухвала

від 19.12.2019 по справі 202/5989/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1808/19 Справа № 202/5989/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали досудового розслідування № 12019040000000218 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Івано-Яризівка Царичанського району Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2019 року, клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 задоволено та продовжено строк тримання під вартою щодо ОСОБА_8 до 10 години 31 січня 2020 року.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_8 може сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Слідчий суддя зазначив, що існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором в судовому засіданні не доведено.

Крім того, слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 , який дійсно має певні захворювання, однак отримує належну медичну допомогу, що підтверджено медичною довідкою № 250 від 04 грудня 2019 року медичної частини № 4 «Центру охорони здоров`я державної Кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях, а тому на думку слідчого судді застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв`язку з останній дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а строк тримання підозрюваного ОСОБА_8 продовженню на 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з покладенням на останнього обов`язків передбачених ст. 194 КПК України.

Вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою, невмотивованою та такою, що не доводить на даний час наявність підстав для застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що задовольняючи клопотання органу досудового розслідування, слідчий суддя зазначав, що в ході досудового розслідування зібрано матеріали, які дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Разом зцим,на думкуапелянта,орган досудовогорозслідування нез`ясував обставини,які маютьзначення длякримінального провадження,які спростовуютьвчинення ОСОБА_8 інкримінованого йомукримінального правопорушення,зокрема:суттєві розбіжностіміж показамисвідків,представником потерпілого,жодним чиномне підтверджуютьсязбитки ПАТ«Інтерпайгі НТЗ»,також ненадано належногоправового аналізуактів внутрішніхперевірок ПАТ«Інтерпайп НТЗ»,які вказуютьна те,що трубиз заводузникають звини іншихосіб,не витребуванозаписи зкамер відеоспостережень зтериторії ПАТ«Інтерпайп НТЗ».

Апелянт зазначає,що вклопотання прокурорапро продовженнястроку триманняпід вартоювідсутні обґрунтування необхідності продовження тримання під вартою ОСОБА_8 з урахуванням рішень ЄСПЛ.

Так, при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою повинні бути надані додаткові вагомі докази того, що є наявна доцільність продовження такого строку і що інші більш м`які запобіжні заходи не можуть бути застосовані. Обов`язок доказування вагомості застосування такого виняткового запобіжного заходу покладається на сторону обвинувачення.

Але прокурором, не було надано таких доказів.

Також, на думку апелянта, прокурором не було доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, оскільки у своєму клопотання прокурор приділив увагу ризикам поверхнево, не навівши жодних обґрунтувань та фактів, які можуть підтвердити посилання прокурора на ризики.

Також, захисник зазначив, що ОСОБА_8 ніколи не перебував у розшуку, раніше не судимий, в ході його затримання не чинив опір та підкорився вимогам співробітників поліції та прокуратури. Більш того, ОСОБА_8 має офіційну роботу, де займає керівну посаду, має на утриманні двох малолітніх дітей, 2011 та 2015 років народження, які проживають разом з ОСОБА_8 та перебувають на його утриманні. ОСОБА_8 не те що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а навпаки беззаперечно має намір довести свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення та відновити свою репутацію.

Захисник вважає, що слідчий суддя не в повній мірі дослідив особу підозрюваного, а саме останній має міцні соціальні зв`язки, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має громадянство України, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце роботи, де характеризується задовільно, має активну життєву позицію, має на утриманні матір похилого віку, а також старшого брата із захворюванням на цукровий діабет останньої стадії.

Крім того, ОСОБА_8 за час роботи має велику кількість нагород, подяк та грамот.

ОСОБА_8 страждає на ряд захворювань, вторинна загострена дистрофія правого ока; розбив тіла правого коліна; гіпертонічна хвороба 1 ступеня; виразка шлунку. Стан здоров`я ОСОБА_8 за час тримання під вартою погіршився.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думки підозрюваного ОСОБА_8 , його захисника ОСОБА_7 , які кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, доводи прокурора ОСОБА_6 , який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а скаргу захисника без задоволення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Як вбачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів, прокуратурою Дніпропетровської області здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12019040000000218 від 07 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

19 червня 2019 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України в порядку ст. 208 КПК України, затриманий ОСОБА_8

20 червня 2019 року, в порядку ст.ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_8 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

21 червня 2019 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дата закінчення дії ухвали - 16 серпня 2019 року.

13 серпня 2019 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дата закінчення дії ухвали - 11 жовтня 2019 року.

07 жовтня 2019 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська підозрюваному ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 грудня 2019 року.

29 листопада 2019 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019040000000218, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 березня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, до восьми місяців, тобто до 20 лютого 2020 року.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2019 року задоволено вказане клопотання та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_8 до 10.00 години 31 січня 2020 року.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що зазначені вимоги закону при розгляді клопотання прокурора слідчим суддею були дотримані.

Так, під час судового розгляду слідчий суддя достатньою мірою з`ясував дані, які вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки наведені прокурором обставини дають достатні підстави для такого висновку.

Слідчий суддя перевірив доводи клопотання прокурора щодо існування обставин, які свідчать про те, що ризики, які були підставою для обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися. Такими обставинами обґрунтовано визнано те, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що об`єктивно вказує на існування обґрунтованих ризиків передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України. Крім того, стороною обвинувачення доведена об`єктивна необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали провадження прийшов до висновку, що існування ж ризиків, передбаченого п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання підозрюваного ОСОБА_8 винним, а саме від 7 до 12 років позбавлення волі, та враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи підозрюваного та його захисника про відсутність ризиків.

Відповідно до пункту 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, в даному випадку ОСОБА_8 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

З урахуванням наведеного, колегія суддів оцінює доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного щодо недоведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не досліджені слідчим суддею в повній мірі даних про особу підозрюваного ОСОБА_8 , як безпідставні та такі, що не підлягають задоволенню.

Також, на думку колегії суддів, є правильним висновок слідчого судді про те, що зазначені ризики у своїй сукупності свідчать про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_8 іншого запобіжного заходу, менш обтяжливого, ніж тримання під вартою. Слідчим суддею зазначено, що на даний час по вказаному кримінальному провадженню ще не проведено усіх слідчих дій, спрямованих на перевірку отриманих доказів.

Також при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя врахував дані про особу ОСОБА_8 , який дійсно має певні захворювання, однак який отримує належну медичну допомогу, що підтверджено медичною довідкою № 250 від 04 грудня 2019 року медичної частини № 4 «Центру охорони здоров`я державної Кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях, а тому вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв`язку з чим дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а строк тримання підозрюваного ОСОБА_8 продовженню на 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування до 31 січня 2020 року включно.

Не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги і соціальні зв`язки підозрюваного, оскільки їх наявність та міцність, а також дані, які характеризують особу, на що є посилання в апеляції захисника, не спростовують і не зменшують достатньою мірою ризики, що стали підставою для обрання та подальшого продовження запобіжного заходу ОСОБА_8 .

З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 197, 199 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , даних про особу підозрюваного, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який, продовжив строк тримання його під вартою в межах строків досудового розслідування, а підстав для задоволення апеляційної скарги захисника не вбачається.

Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4