Рішення

від 24.12.2019 по справі 672/427/19

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №672/427/19

Провадження №2/672/339/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 р. м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городка цивільну справу №672/427/19 за позовом Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про визнання недійсним наказу, поновлення запису про державну реєстрацію права власності та витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області звернувся в суд з позовом в інтересах держави до відповідачів, про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 6821281900:04:015:0013), що розташована за межами населених пунктів Веселецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області.

Ухвалою суду від 24.06.2019 року було зупинено провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного суду справи №587/430/16-ц ( т.1 а.с.168).

Ухвалою суду від 24.09.2019 року було поновлено провадження у справі (т.1 а.с.200).

Ухвалою суду відмовлено у зупиненні провадження у справі (т.2 а.с.9)

В судове засідання прокурор не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просить позов задовольнити, а саме: визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.09.2017 р. №22-19674-СГ про затвердження проекту землеустрою та передання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 6821281900:04:015:0013), що розташована за межами населених пунктів Веселецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області. Витребувати у ОСОБА_2 на користь держави земельну ділянку загальною площею 2 га, (кадастровий номер 6821281900:04:015:0013), в межах та конфігурації, визначених у наказі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 12.09.2017 р. №22-19674-СГ. Також просить поновити у державному земельному кадастрі запис про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6821281900:04:015:0013. Крім того, просить стягнути судові витрати у солідарному порядку з відповідачів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином у порядку, передбаченому п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином. На адресу суду її представник адвокат Костик О.М. подав заяву про слухання справи у їх відсутність, проти задоволення позову заперечив (т.1 а.с.216).

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Понедзялок Т.В. в судове засідання не з`явилась, подала заяву про слухання справи за її відсутності. Щодо позиції по суті спору, вказала, що підтримує раніше поданий відзив, де зазначено що відповідач заперечує проти задоволення позову, в їх діях немає жодних порушень чинного законодавства, оскільки відсутні бази даних, за якими б вони могли перевірити чи зверталась вже особа із заявами про отримання земельних ділянок раніше. Крім того, такого їх обов`язку законодавством не передбачено, а при поданні заяви особа вказує чи вона скористалась вже даним правом. (т.1 а.с.150, 232-237).

Суд, оголосивши заяви сторін (їх представників), перевіривши матеріали справи в межах наданих суду доказів, вважає що позовна заява підлягає частковому задоволенню виходячи із такого.

Судом об`єктивно встановлено, що згідно поданої заяви ОСОБА_1 22.02.2017 р. звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Веселецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області. Також, у поданій заяві ОСОБА_1 вказав, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він не скористався (т.1 а.с.123).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 24.03.2017 р. №22-5130-СГ надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності з місцем розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Веселецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області (6821281900:04:015), орієнтовний розмір ділянки 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.122).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.09.2017 р. №22-19674-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га з кадастровим номером 6821281900:04:015:0013 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Веселецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області (т.1 а.с.120). Право власності на ділянку зареєстровано відповідачем 15.09.2017 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (т.1 а.с.26-30).

В той же час, як вбачається із копії доданої до матеріалів справи заяви, 26.10.2015 р. ОСОБА_1 звертався до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Антонівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (т.1 а.с.126).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04.04.2016 р. №22-7498-СГ передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності з місцем розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Антонівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (6825080600:04:004:0018), розмір ділянки 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.128). Право власності на ділянку зареєстровано відповідачем 14.03.2016 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та копії договору купівлі-продажу (т.1 а.с.20).

Як вбачається із долученої до матеріалів справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та копії договору купівлі-продажу, ОСОБА_1 будучи власником спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 12.01.2018 р. відчужив її на користь ОСОБА_2 (т.1 а.с.16-19, 88-90).

В подальшому, ОСОБА_2 провела об`єднання раніше набутих нею земельних ділянок із кадастровими номерами 6821281900:04:015:0001, 6821281900:04:015:0002, 6821281900:04:015:0003, 6821281900:04:015:0004, 6821281900:04:015:0005, 6821281900:04:015:0006, 6821281900:04:015:0007, 6821281900:04:015:0008, 6821281900:04:015:0009, 6821281900:04:015:00010, 6821281900:04:015:0011, 6821281900:04:015:0012 і спірної земельної ділянки 6821281900:04:015:0013, утворивши єдиний масив ділянок площею 26 га. Дані обставини підтверджуються довідкою про інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, де відображено факт об`єднання даних земельних ділянок, зокрема і спірної, в єдиний масив площею 4 га з присвоєнням кадастрового номеру об`єднаній земельній ділянці 6821281900:04:015:0014 (т.1 а.с.23-25).

Також, до матеріалів справи долучено технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок за заявою громадянки ОСОБА_2 , розроблену ФОП ОСОБА_3 . З даної технічної документації вбачається, що дійсно відповідачем ОСОБА_2 в один масив було об`єднано тринадцять земельних ділянок, зокрема і земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 6821281900:04:015:0013, яка була придбана у ОСОБА_1 у відповідності до договору купівлі-продажу від 12.01.2018 р. (т.1 а.с.31-119).

Ухвалою судді Городоцького районного суду Хмельницької області від 19.12.2018 року на об`єднану земельну ділянку загальною площею 26 га (кадастровий номер 6821281900:04:015:0014) було накладено арешт на підставі заяви прокурора Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області, про забезпечення позову (т.1 а.с.130).

Вирішуючи позовну вимогу щодо визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.09.2017 р. №22-19674-СГ про затвердження проекту землеустрою та передання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 6821281900:04:015:0013), що розташована за межами населених пунктів Веселецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області, суд приходить до висновку про її обгрунтованість виходячи із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.

Отже, станом на 12.09.2017 р., тобто день ухвалення оспорюваного наказу з приводу набуття у власність земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 6821281900:04:015:0013), ОСОБА_1 , 14.03.2016 року вже набув і зареєстрував право власності на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 6825080600:04:004:0018, а отже скористався своїм правом, передбаченим ст.116 ЗК України повторно, з порушенням визначеного земельним законодавством порядку.

П. (г) ч.3 ст.152 ЗК України визначено спосіб захисту прав на земельні ділянки у спосіб визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи позовну вимогу щодо витребування у ОСОБА_2 на користь держави земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер до об`єднання земельних ділянок 6821281900:04:015:0013), суд приходить до висновку про її обгрунтованість виходячи із такого.

Згідно з ст.ст. 13-14 Конституції України , земля, її надра атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської ) економічної зони з об`єктами права власності Українського народу. Від Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією . Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним багатством, що перебуває під охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою включно відповідно до закону.

Чинним законодавством України визначено способи захисту порушеного права власності на землю.

Так, за змістом ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, відтак право держави на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

Водночас на наявність прав власника на майно не впливає і та обставина, що воно було предметом угоди щодо відчуження, укладеної іншими способами, оскільки дійсний власник не був стороною такої угоди.

При цьому ст. 346 ЦПК України не передбачено підстав припинення права власності дійсного власника у зв`язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі після її продажу, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.

У таких випадках чинність таких правочинів, державної реєстрації прав на його майно за іншими особами чи наявність у них правовстановлюючих документів не є перешкодою для витребування власником свого майна від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України , що є належним способом захисту.

Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, яка викладена у постановах від 21.02.2018 року у справі №363/2936/15-ц, від 12.06.2018 року у справі №916/3727/15, від 09.07.2018 року у справі №910/3513/17.

При цьому для застосування віндикації не має самостійного правового значення наявність ланцюжка правочинів, за яким річ послідовно передавалася від однієї особи до іншої, що в кінцевому результаті призвело до перебування речі у володінні набувача. Визнання недійсними всіх правочинів щодо відчуження речі не вимагається. Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України у постановах від 05.10.2016 року у справі 916/2129/15 та від 17.12.2014 року у справі №6-140цс.

Вирішуючи позовну вимогу щодо поновлення у державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 6821281900:04:015:0013, суд приходить до висновку про її необґрунтованість виходячи із такого.

Відповідно до п.135 Постанови КМ України від 17.10.2012 № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку в разі її поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.

У разі коли відомості вносяться до Державного земельного кадастру про земельну ділянку (в разі її поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж), на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, такі відомості вносяться до відповідної Поземельної книги після її відкриття відповідно до пунктів 49 - 54 цього Порядку.

Згідно п.60 Порядку ведення Державного земельного кадастру визначено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Отже, наявність рішення суду про витребування земельної ділянки в особи саме по собі є достатньою підставою для поновлення запису у поземельній книзі і окремої буквальної вказівки про поновлення такого запису в судовому рішенні законодавством не вимагається.

Щодо підставності представництва інтересів держави прокурором в даному випадку, суд вважає його належним та обґрунтованим і виходить із такого.

Аналіз положень ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земельних ділянок у державну власність, що незаперечно становить суспільний інтерес.

Обґрунтування прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави є мотивованим, зважаючи на відсутність повноважень у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних підрозділів щодо звернення до суду з позовом цієї категорії, а також те, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є відповідачем у справі.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18, від 05.12.2018 у справі № 923/129/17.

Також суд не погоджується з позицією прокурора щодо можливості солідарного стягнення судових витрат, оскільки нормами ЦПК України такого способу розподілу судових витрат не передбачено.

За таких обставин, судові витрати підлягають пропорційному розподілу відповідно до частини задоволених позовних вимог в порядку, передбаченому ч.1,2 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 264-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.09.2017 р. №22-19674-СГ про затвердження проекту землеустрою та передання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 6821281900:04:015:0013), що розташована за межами населених пунктів Веселецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області.

Витребувати у ОСОБА_2 на користь держави земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер до об`єднання 6821281900:04:015:0013), що розташована за межами населених пунктів Веселецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області, в межах та конфігурації, визначених у наказі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 12.09.2017 р. №22-19674-СГ.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області судовий збір на користь прокуратури Хмельницької області в сумі по 881 грн. 00 коп. з кожного, а також з ОСОБА_2 на користь прокуратури Хмельницької області в сумі 1921 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через місцевий суд, який ухвалив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Городоцька місцева прокуратура Хмельницької області , код ЄДРПОУ 02911102, інд.32000, вул. Грушевського 80 м. Городок, Хмельницької області.

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 39767479 інд.29016, вул. Інститутська 4/1 м. Хмельницький.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 29016 АДРЕСА_2 .

Представник відповідача: адвокат Костик Олександр Миколайович, АДРЕСА_3 .

Суддя: