Ухвала

від 24.12.2019 по справі 42/662

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.12.2019Справа № 42/662

Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Бігми Я.В., розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код: 03327664)

до 1. Київської міської державної адміністрації (03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31, корпус 2; ідентифікаційний код: 00022527) та

2. Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код: 02317474)

про стягнення 145271180,38 грн.

Представники учасників:

від скаржника (стягувача): Данько Л.Л.;

від боржника (відповідача 1): не з`явились;

від відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: не з`явились.

особа, яка присутня у судовому засіданні: ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2010 у справі №42/662 (суддя Паламар П.І.), яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2010, позов Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал задоволено частково; стягнуто з Київської міської державної адміністрації на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал 145271180,38 грн збитків, 25500,00 грн витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.05.2010 Господарським судом міста Києва видано наказ у справі №42/662, яким наказано стягнути з Київської міської державної адміністрації на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал 145271180,38 грн збитків, 25500,00 грн витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; строк пред`явлення наказу до виконання - до 12.05.2013.

13.12.2019 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал надійшла скарга на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Внаслідок проведеного повторного автоматизованого розподілу скаргу Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал у справі №42/662 передано на розгляд судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 розгляду скарги призначено на 24.12.2019, зобов`язано на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати суду матеріали виконавчого провадження №59949857.

Представник скаржника (стягувача) у судовому засіданні 24.12.2019 надав усні пояснення по скарзі, скаргу просив задовольнити.

Представник боржника у судове засідання 24.12.2019 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31, корпус 2), що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку про повернення поштового відправлення у зв`язку з тим, що адресата не розшукано, та поштовим конвертом, в якому ухвала суду надсилалась на адресу боржника (Київської міської державної адміністрації).

Представник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судове засідання 24.12.2019 не з`явився, про призначене судове засідання повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103052095720.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Судом враховані строки розгляду скарги, встановлені статтею 342 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Як встановлено судом, 12.05.2010 Господарським судом міста Києва видано наказ у справі №42/662, яким наказано стягнути з Київської міської державної адміністрації на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал 145271180,38 грн збитків, 25500,00 грн витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; строк пред`явлення наказу до виконання - до 12.05.2013.

З матеріалів скарги вбачається, що стягувач звернувся до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві з заявою вих. №1097/12 від 04.11.2015 , в якій повідомив, що залишок заборгованості боржника за вказаним наказом становить 25736,00 грн (25500,00 грн витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

У вказаній заяві стягувач повідомив, що постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби від 10.02.2015 вказаний наказ суду у справі №42/662 був повернутий стягувачу з наступних підстав.

Відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, рішення суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень суб`єкти, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року, подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

Зареєстроване в установленому порядку рішення невідкладно розглядається керівником органу державної виконавчої служби та передається відповідальній особі не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до органу державної виконавчої служби.

Передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.

За таких обставин, у заяві від 04.11.2015 вих. №1097/12 стягувач просив передати зареєстрований в установленому порядку наказ Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662 відповідальній особі та повідомити стягувача про прийняття наказу до обліку із зазначенням черги, до якої його включено; передати наказ Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662 до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для списання залишку заборгованості у розмірі 25736,00 грн.

Відповідно до п. 1 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, цей Порядок визначає механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", інвентаризації та погашення заборгованості за ними.

Згідно з п. 2 Порядку рішення - виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" суб`єкти, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року.

Рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості (п. 3 Порядку).

Згідно з п. 5 Порядку зареєстроване в установленому порядку рішення невідкладно розглядається керівником органу державної виконавчої служби та передається відповідальній особі не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до органу державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що 09.11.2015 стягувачем було отримано від Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України повідомлення вих №3193/04-31 про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою, - наказу Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662.

Відповідно до п. 13 Порядку передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.

18.01.2016 стягувачем було отримано від Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України повідомлення вих №3193/04-31 від 12.01.2016 про те, що наказ Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662 переданий до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві.

Судом встановлено, що 26.06.2018 стягувач отримав від Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві лист Про повернення виконавчого документа вих №14-08.10/1168-6443 від 21.06.2018, в якому зазначено, що при проведенні перевірки щодо правомірності перебування виконавчого документа на обліку було встановлено, що боржником за наказом Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662 є Київська міська державна адміністрація, яка є виконавчим органом.

Водночас, відповідно до ст. 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Тобто, даний виконавчий документ неправомірно обліковується за бюджетною програмою (так як Київська міська державна адміністрація не є державним органом; державним підприємством, установою, організацією; юридичною особою, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства).

Таким чином, Головним управлінням Державної казначейської служби України в м. Києві було повернуто стягувачу наказ Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662.

Судом встановлено, що стягувач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662.

Повідомленням вих №59949857 від 06.09.2019 Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання з тих підстав, що його пред`явлено не за підвідомчістю виконання рішень.

Зокрема, відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення , за якими: боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, Національне антикорупційне бюро України, Вища рада правосуддя, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи.

Таким чином, виконавчий документ пред`явлено з порушенням підвідомчості виконання рішень.

Судом встановлено, що стягувач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою від 31.10.2019 вих. №6352/12/36/02-19 про примусове виконання рішення суду та відкриття виконавчого провадження.

У вказаній заяві стягувач вказав на те, що він звертався до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження, однак виконавчий документ було повернуто стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку з його пред`явленням не за підвідомчістю виконання рішення.

Крім того, стягувач зауважив, що наказ Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662 неодноразово перебував на виконанні та останній раз Головним управлінням Державної казначейської служби України в м. Києві був повернутий заявнику (стягувачу).

У заяві від 31.10.2019 вих. №6352/12/36/02-19 стягувач просив державну виконавчу службу 1) відкрити виконавче провадження за наказом Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662 про стягнення з Київської міської державної адміністрації на користь стягувача залишку заборгованості у сумі 25736,00 грн; 2) накласти арешт на рахунки боржника.

Судом встановлено, що 02.12.2019 стягувачем отримано повідомлення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.11.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку з пропуском строку пред`явлення його до виконання (оскільки даний виконавчий документ було повернуто стягувачу 10.02.2015).

У поданій до суду скарзі скаржник вказує на те, що оскільки наказ Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662 був повернутий стягувачу 26.06.2018 Головним управлінням Державної казначейської служби України в м. Києві, строк його повторного пред`явлення до виконання встановлений до 21.06.2021 (три роки від дати листа про повернення).

За таких обставин, вчинені старшим держаним виконавцем дії щодо повернення наказу Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662 без виконання у зв`язку з пропуском пред`явлення його до виконання шляхом прийняття повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 22.11.2019, на думку скаржника є протиправними, у зв`язку з чим скаржник (стягувач) просить суд:

1) визнати дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення наказу Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662 стягувачу без прийняття до виконання незаконними;

2) зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662.

Розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Як встановлено судом, наказ Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662 до 10.02.2015 перебував на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби та постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби від 10.02.2015 вказаний наказ суду у справі №42/662 був повернутий стягувачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України Про виконавче провадження (в редакції станом на дату проведення виконавчих дій) на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України Про виконавче провадження (в редакції станом на дату проведення виконавчих дій) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України Про виконавче провадження (в редакції станом на дату проведення виконавчих дій) після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони (ч. 3 ст. 23 Закону України Про виконавче провадження (в редакції станом на дату проведення виконавчих дій).

Таким чином, оскільки постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби від 10.02.2015 наказ Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662 був повернутий стягувачу, враховуючи норми ст. 23 Закону України Про виконавче провадження (в редакції станом на дату проведення виконавчих дій) строк пред`явлення вказаного наказу до виконання перервався (тобто, трирічний строк пред`явлення наказу до виконання розпочався з 10.02.2015).

Водночас, стягувач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою від 31.10.2019 вих. №6352/12/36/02-19 про примусове виконання рішення суду та відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Тобто, стягувачем було пропущено трирічний строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662.

При цьому, судом враховано, що згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як встановлено судом, повідомленням вих №3193/04-31 від 05.11.2015 Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києва Міністерства юстиції України прийняло до обліку наказ Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662 (відповідно до п. 7 Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою) та повідомленням від 12.01.2016 вих №3193/04-31 сповістило стягувача про те, що вказаний наказ суду було передано до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві.

Однак, 26.06.2018 стягувач отримав від Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві лист Про повернення виконавчого документа вих №14-08.10/1168-6443 від 21.06.2018, в якому зазначено, що при проведенні перевірки щодо правомірності перебування виконавчого документа на обліку було встановлено, що боржником за наказом Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662 є Київська міська державна адміністрація, яка є виконавчим органом.

Крім того, як встановлено судом, стягувач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662.

Повідомленням вих №59949857 від 06.09.2019 Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання з тих підстав, що його пред`явлено не за підвідомчістю виконання рішень.

Суд зазначає, що пред`явлення виконавчого документа до виконання - це реалізація стягувачем права на стягнення з боржника заборгованості в примусовому порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

При цьому, пред`явлення виконавчого документу до виконання слід розуміти як пред`явлення його до виконання саме до належного органу виконавчої служби (за належною підвідомчістю).

Отже, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається лише у тому випадку, коли виконавчий документ пред`являється саме до того органу виконавчої служби, який уповноважений приймати його до виконання (тобто, за належною підвідомчістю).

Повернення без виконання органом виконавчої служби поданого стягувачем виконавчого документа у зв`язку з поданням його не за підвідомчістю не перериває строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки не є пред`явленням, вчиненим у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Як встановлено судом, саме Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є органом, який підвідомчий виконувати наказ Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що у зв`язку з пред`явленням стягувачем до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662 відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України, до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві) та до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві строк його пред`явлення до виконання не переривався.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як встановлено судом, 02.12.2019 стягувачем було отримано повідомлення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.11.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку з пропуском строку пред`явлення його до виконання (оскільки даний виконавчий документ було повернуто стягувачу 10.02.2015).

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що державним виконавцем правомірно було повернуто без виконання наказ Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662, оскільки стягувачем (скаржником) було пропущено строк пред`явлення до виконання вказаного наказу.

За приписами статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оскільки за висновком суду державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України правомірно було повернуто без виконання наказ Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662, відсутні підстави для задоволення скарги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з матеріалів скарги, стягувачем було передано наказ Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України та до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві для виконання відповідно до процедури, встановленої Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, у зв`язку з тим, що саме Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вказаний наказ було повернуто стягувачу постановою від 10.02.2015, так як його виконання повинно здійснюватися відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

Відповідно до ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Таким чином, стягувач має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 у справі №42/662, вказавши про поважність причини пропуску його пред`явлення до виконання.

Водночас, в межах розгляду даної скарги судом встановлюються виключно обставини щодо правомірності дій (бездіяльності) та прийнятих рішень державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, та не встановлюються обставини, які підлягають доведенню, зокрема, в порядку ст. 329 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №42/662.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 26 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Чинчин