Рішення

від 24.12.2019 по справі 903/518/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.12.2019Справа № 903/518/19

За позовом Державного підприємства "Волиньторф" (с. Прилісне Маневицького району Волинської області)

До Приватного підприємства "ПС Компані" (м. Київ)

Про стягнення 272.884,88 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.19. (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 03.12.19.) позов задоволено повністю.

09.12.19. від позивача надійшло клопотання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у справі № 903/518/19 в розмірі 16.819,50 грн.

Судом встановлено, що за своєю суттю та змістом вказане клопотання є фактично клопотанням про прийняття додаткового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.19. клопотання призначено до розгляду на 24.12.19.

Позивач в судове засідання 24.12.19. явку свого повноважного представника не забезпечив.

Відповідач в судове засідання 24.12.19. явку свого повноважного представника не забезпечив, заперечень щодо поданої позивачем заяви не надав.

Неявка позивача та відповідача не перешкоджає розгляду судом заяви в судовому засіданні 24.12.19.

За результатами розгляду заяви судом встановлено.

Положеннями ст. 221 ГПК України унормовано наступне.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

4. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

5. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені. (ст. 244 ГПК України).

11.10.19.позивачем подано орієнтовний розрахунок суми судових витрат, відповідно до яких витрати на професійну правничу допомогу адвоката визначено в сумі 16.819,50 грн, з яких: 5017,50 грн за участь в двох судових засіданнях (5 год.) та гонорар адвоката за прийняте рішення на користь клієнта в сумі 11.802,00 грн.

В судовому засіданні 21.11.19. позивачем до закінчення судових дебатів у справі № 903/518/19 було заявлено про те, що він з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених ним витрат на правничу допомогу адвоката.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові від 03.10.19. у справі № 922/445/19 Об`єднаної палати Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду.

До стягнення позивачем за рахунок відповідача заявлені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16.819,50 грн, які складаються з: 5017,50 грн за участь в двох судових засіданнях (5 год.) та гонорар адвоката за прийняте рішення на користь клієнта в сумі 11.802,00 грн.

01.07.19. між позивачем (Клієнт) та Величко Ганною Володимирівною (Адвокат) було укладено Договір № 1 про надання правової допомоги (далі - Угода) за умовами якого предметом Угоди є захист прав та представництво інтересів Клієнта Адвокатом за винагороду (гонорар) по справі за позовом до ПП ПС Компані про стягнення заборгованості в усіх судових інстанціях. Розмір винагороди (гонорару) встановлюється Додатковою угодою до Угоди.

Додатковою угодою від 01.07.19. до Угоди Адвокат та Клієнт погодили, що загальна сума Угоди становить 16.819,50 грн. Вся винагорода в розмірі 100% вноситься Клієнтом після прийняття рішення суду першої інстанції. До складу загальної суми входять: 5017,50 грн - участь у судовому розгляді (2 засідання) (5 год.), 11.802,00 грн - гонорар адвоката за прийняття рішення на користь Клієнта.

25.11.19. між сторонами підписано Акт надання послуг за Угодою на загальну суму 16.819,50 грн: 5017,50 грн - участь у судовому розгляді (2 засідання) (5 год.), 11.802,00 грн - гонорар адвоката за прийняття рішення на користь Клієнта.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 25.11.19. ДП Волиньторф сплатило на користь Величко Г.В. 16.819,50 грн за Угодою.

При цьому судом враховано наступне.

Адвокат Величко Г.В. була присутня в судових засіданнях по розгляду справи № 903/518/19 07.11.19., 21.11.19.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.19. (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 03.12.19.) позов Державного підприємства Волиньторф задоволено повністю.

Таким чином, суд визнає обґрунтованими та документально підтвердженими витратами на професійну правничу допомогу в розмірі 16.819,50 грн., які і належить стягнути з відповідача.

Таким чином, ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання Адвокатом позивачу професійної правничої допомоги у цій справі на суму 16.819,50 грн, суд дійшов висновку, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 16.819,50 грн витрат на професійну правничу допомогу, оскільки є доведеними, співмірними з предметом позову, наданими Адвокатом послугами, часом, витраченим на надання послуг, обсягом таких послуг, а заява про ухвалення додаткового рішення по справі № 903/518/19 задовольняється повністю.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ПС Компані" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, б. 21; ідентифікаційний код 36518451) на користь Державного підприємства "Волиньторф" (44614, с. Прилісне Маневицького району Волинської області, вул. Сойне, 15; ідентифікаційний код 00426302) 16.819 (шістнадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 26.12.19.

Суддя Т.М.Ващенко