УХВАЛА
26 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/6745/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агранд"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя Алєєва І.В.)
від 10.09.2019,
додаткове рішення Господарського суду міста Києва
від 11.09.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Зубець Л.П., судді - Буравльова С.І., Мартюк А.І.)
від 26.11.2019
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Д"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агранд"
про стягнення 284 240,40 грн,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Стиль Д" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Агранд" про стягнення 284 240,40 грн надлишкових коштів, перерахованих відповідачу за договором поставки № 712 від 01.11.2018 (далі - договір).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2019 у справі № 910/6745/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019, позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 284 240,40 грн та судовий збір.
Додатковим рішенням від 11.09.2019 у справі № 910/6745/19 Господарський суд міста Києва, керуючись нормою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, стягнув з відповідача на користь позивача 4 459,61 грн судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, врахувавши те, що позов задоволено повністю, позивач підтвердив фактичне перерахування адвокату коштів на підставі договору.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, застосувавши норму частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що позивач довів перерахування відповідачеві 284 240,40 грн надлишкових коштів, а відповідач не спростував доводи позивача, з огляду на таке:
1) позивач виконав зобов`язання з оплати поставленого відповідачем товару на суму 601 035, 00 грн шляхом:
- 25.01.2019 заліку зустрічних вимог на суму 301 950,00 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом про зарахування зустрічних однорідних вимог
- та 08.02.2019 шляхом перерахування 299 085,00 грн на рахунок ТОВ "Агранд", що підтверджується платіжним дорученням № 2887 від 08.02.2019, з яких помилково надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 254 695,00 грн;
2) згідно з пунктом 6.10. договору поставки, за наявності в постачальника заборгованості перед покупцем відповідно до умов цього договору, додаткових договорів, додатків до договору, інших угод, покупець має право направити постачальнику заяву з угодою про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, про що між сторонами протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відповідної заяви постачальником підписується угода про зарахування зустрічних однорідних вимог. У випадку неотримання від постачальника відповідної угоди з підписом про зарахування зустрічних однорідних вимог у строки передбачені цим пунктом, вважається, що зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами відбулись належним чином;
3) згідно з розрахунками результатів господарської операції за договором: 1 019 244,00 грн (надходження товарів від постачальника ТТН № Р145 від 05.12.2018) + 471,00 грн (надходження товарів від постачальника ТТН № Р156 від 06.12.2018) - 301 950,00 грн (залік зарахування зустрічних однорідних вимог Акт Б-000000066 від 25.01.2019) - 702 920,40 грн (повернення товару постачальнику - накладна № Я-00000058 від 24.04.2019) = 14 844,60 грн;
299 085,00 грн (перерахування грошових коштів постачальнику платіжним дорученням № 2887 від 08.02.2019) - 14 844, 60 = 284 240,40 грн (заборгованість відповідача перед позивачем, як надмірно сплачені кошти за договором № 712 від 01.11.2018).
4) листом № 633-ЮД від 10.05.2019 відповідач направив акт звірки взаємних розрахунків за договором № 712 від 01.11.2018 з вимогою про повернення надмірно сплаченої суми коштів у розмірі 284 240, 40 грн, однак відповідач акт не підписав, надмірно сплачені грошові кошти позивачу не повернув.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
05.12.2019 ТОВ "Агранд" звернулося з касаційною скаргою рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2019, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у справі № 910/6745/19.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на помилкове застосування судами попередніх інстанцій норм статті 1212 Цивільного кодексу України, просить скасувати судові рішення у справі № 910/6745/19 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заявник зазначає про свою незгоду з тим, що суди попередніх інстанцій визнали акт про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.01.2019 на суму 301 950,00 грн як допустимий доказ, відхиливши доводи відповідача про те, що він не визнає рахунок № 66 від 24.01.2019 на суму 301 950,00 грн, а підпис зі сторони відповідача в зазначеному акті виконано не Білоусом В.А.
Також скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання з призначення почеркознавчої експертизи щодо з`ясування справжності підпису Білоуса В.А. у вказаному акті.
Заявник стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 918/539/18, врахувавши натомість правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 927/468/17 та Верховного Суду України від 03.06.2015 у справі № 6-100цс15, які передбачають застосування статті 1212 Цивільного кодексу України тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі була відсутня.
Дослідивши матеріали касаційної скарги та ретельно перевіривши доводи скаржника, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:
1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або
2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Щодо посилань скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 918/539/18, суд касаційної інстанції зауважує таке.
У цій постанові Верховний Суд зазначив, що:
"Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством; за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.
Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.
Таким чином, зарахування можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.
Припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однією з сторін. Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з моменту, коли є у наявності всі умови для зарахування.
Заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування, а якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до суду, що в подальшому буде підставою для перегляду рішення в даній справі за нововиявленими обставинами.
Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов`язань (наприклад, недопустимість зарахування зустрічних вимог згідно з статтею 203 ГК України та статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до господарського суду з позовом про примусове виконання зобов`язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом."
Таким чином, у справі № 910/6745/19, суди першої та апеляційної інстанції розглянули справу відповідно до зазначеного скаржником висновку Верховного Суду щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, встановивши, що:
1) позивач заявив про припинення зобов`язання щодо сплати відповідачу 301 950,00 грн боргу за договором № 712 від 01.12.2018 внаслідок зарахування боргу відповідача перед позивачем в сумі 301 950, 00 грн за договором № 633 від 01.11.2018, отримавши від відповідача цей акт, підписаний директором та з печаткою ТОВ "Агранд", доказів втрати печатки або іншим чином її вибуття з володіння товариства та його посадових осіб суду не надано;
2) докази звернення відповідача з позовом до суду за захистом своїх охоронюваних законом прав, відсутні.
Відсутність доказів звернення відповідача до суду з приводу оскарження зазначеного акту, а також не наведення скаржником обставин щодо неможливості подачі клопотання про призначення почеркознавчої експертизи до суду першої інстанції спростовує твердження скаржника про необґрунтованість відмови суду апеляційної інстанції у задоволенні такого клопотання .
Крім того, в оскаржуваних судових рішеннях суди врахували правову позицію, викладеною у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 927/468/17, а також у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 у справі № 6-100цс15, згідно з якою, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Беручи до уваги встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, а також зважаючи на наведені вище висновки Верховного Суду щодо питань правильного застосування норм права, порушених в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції вважає, що правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Отже, касаційна скарга ТОВ "Агранд" є явно необґрунтованою, що, як наслідок, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 235, частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1 . Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/6745/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агранд" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2019, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у справі № 910/6745/19.
2 . Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агранд" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2019, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у справі № 910/6745/19 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
3 . Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Л. Стратієнко
І. Ткач
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2019 |
Оприлюднено | 26.12.2019 |
Номер документу | 86619031 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кондратова І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні