Ухвала

від 26.12.2019 по справі 910/6745/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/6745/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агранд"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя Алєєва І.В.)

від 10.09.2019,

додаткове рішення Господарського суду міста Києва

від 11.09.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Зубець Л.П., судді - Буравльова С.І., Мартюк А.І.)

від 26.11.2019

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Д"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агранд"

про стягнення 284 240,40 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Стиль Д" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Агранд" про стягнення 284 240,40 грн надлишкових коштів, перерахованих відповідачу за договором поставки № 712 від 01.11.2018 (далі - договір).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2019 у справі № 910/6745/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019, позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 284 240,40 грн та судовий збір.

Додатковим рішенням від 11.09.2019 у справі № 910/6745/19 Господарський суд міста Києва, керуючись нормою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, стягнув з відповідача на користь позивача 4 459,61 грн судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, врахувавши те, що позов задоволено повністю, позивач підтвердив фактичне перерахування адвокату коштів на підставі договору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, застосувавши норму частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що позивач довів перерахування відповідачеві 284 240,40 грн надлишкових коштів, а відповідач не спростував доводи позивача, з огляду на таке:

1) позивач виконав зобов`язання з оплати поставленого відповідачем товару на суму 601 035, 00 грн шляхом:

- 25.01.2019 заліку зустрічних вимог на суму 301 950,00 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом про зарахування зустрічних однорідних вимог

- та 08.02.2019 шляхом перерахування 299 085,00 грн на рахунок ТОВ "Агранд", що підтверджується платіжним дорученням № 2887 від 08.02.2019, з яких помилково надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 254 695,00 грн;

2) згідно з пунктом 6.10. договору поставки, за наявності в постачальника заборгованості перед покупцем відповідно до умов цього договору, додаткових договорів, додатків до договору, інших угод, покупець має право направити постачальнику заяву з угодою про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, про що між сторонами протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відповідної заяви постачальником підписується угода про зарахування зустрічних однорідних вимог. У випадку неотримання від постачальника відповідної угоди з підписом про зарахування зустрічних однорідних вимог у строки передбачені цим пунктом, вважається, що зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами відбулись належним чином;

3) згідно з розрахунками результатів господарської операції за договором: 1 019 244,00 грн (надходження товарів від постачальника ТТН № Р145 від 05.12.2018) + 471,00 грн (надходження товарів від постачальника ТТН № Р156 від 06.12.2018) - 301 950,00 грн (залік зарахування зустрічних однорідних вимог Акт Б-000000066 від 25.01.2019) - 702 920,40 грн (повернення товару постачальнику - накладна № Я-00000058 від 24.04.2019) = 14 844,60 грн;

299 085,00 грн (перерахування грошових коштів постачальнику платіжним дорученням № 2887 від 08.02.2019) - 14 844, 60 = 284 240,40 грн (заборгованість відповідача перед позивачем, як надмірно сплачені кошти за договором № 712 від 01.11.2018).

4) листом № 633-ЮД від 10.05.2019 відповідач направив акт звірки взаємних розрахунків за договором № 712 від 01.11.2018 з вимогою про повернення надмірно сплаченої суми коштів у розмірі 284 240, 40 грн, однак відповідач акт не підписав, надмірно сплачені грошові кошти позивачу не повернув.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

05.12.2019 ТОВ "Агранд" звернулося з касаційною скаргою рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2019, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у справі № 910/6745/19.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на помилкове застосування судами попередніх інстанцій норм статті 1212 Цивільного кодексу України, просить скасувати судові рішення у справі № 910/6745/19 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заявник зазначає про свою незгоду з тим, що суди попередніх інстанцій визнали акт про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.01.2019 на суму 301 950,00 грн як допустимий доказ, відхиливши доводи відповідача про те, що він не визнає рахунок № 66 від 24.01.2019 на суму 301 950,00 грн, а підпис зі сторони відповідача в зазначеному акті виконано не Білоусом В.А.

Також скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання з призначення почеркознавчої експертизи щодо з`ясування справжності підпису Білоуса В.А. у вказаному акті.

Заявник стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 918/539/18, врахувавши натомість правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 927/468/17 та Верховного Суду України від 03.06.2015 у справі № 6-100цс15, які передбачають застосування статті 1212 Цивільного кодексу України тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі була відсутня.

Дослідивши матеріали касаційної скарги та ретельно перевіривши доводи скаржника, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:

1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або

2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Щодо посилань скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 918/539/18, суд касаційної інстанції зауважує таке.

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що:

"Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством; за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Таким чином, зарахування можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.

Припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однією з сторін. Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з моменту, коли є у наявності всі умови для зарахування.

Заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування, а якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до суду, що в подальшому буде підставою для перегляду рішення в даній справі за нововиявленими обставинами.

Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов`язань (наприклад, недопустимість зарахування зустрічних вимог згідно з статтею 203 ГК України та статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до господарського суду з позовом про примусове виконання зобов`язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом."

Таким чином, у справі № 910/6745/19, суди першої та апеляційної інстанції розглянули справу відповідно до зазначеного скаржником висновку Верховного Суду щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, встановивши, що:

1) позивач заявив про припинення зобов`язання щодо сплати відповідачу 301 950,00 грн боргу за договором № 712 від 01.12.2018 внаслідок зарахування боргу відповідача перед позивачем в сумі 301 950, 00 грн за договором № 633 від 01.11.2018, отримавши від відповідача цей акт, підписаний директором та з печаткою ТОВ "Агранд", доказів втрати печатки або іншим чином її вибуття з володіння товариства та його посадових осіб суду не надано;

2) докази звернення відповідача з позовом до суду за захистом своїх охоронюваних законом прав, відсутні.

Відсутність доказів звернення відповідача до суду з приводу оскарження зазначеного акту, а також не наведення скаржником обставин щодо неможливості подачі клопотання про призначення почеркознавчої експертизи до суду першої інстанції спростовує твердження скаржника про необґрунтованість відмови суду апеляційної інстанції у задоволенні такого клопотання .

Крім того, в оскаржуваних судових рішеннях суди врахували правову позицію, викладеною у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 927/468/17, а також у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 у справі № 6-100цс15, згідно з якою, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Беручи до уваги встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, а також зважаючи на наведені вище висновки Верховного Суду щодо питань правильного застосування норм права, порушених в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції вважає, що правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Отже, касаційна скарга ТОВ "Агранд" є явно необґрунтованою, що, як наслідок, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1 . Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/6745/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агранд" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2019, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у справі № 910/6745/19.

2 . Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агранд" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2019, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у справі № 910/6745/19 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

3 . Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді Л. Стратієнко

І. Ткач