Постанова

від 24.12.2019 по справі 902/377/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 902/377/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Бойка Д.В.,

відповідача - Мельника В.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Олексюк Г. Є., Саврій В. А. , Гудак А. В.

від 03.10.2019

за позовом ОСОБА_1

до Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж"

про визнання права власності на частку в пайовому фонді (статутному капіталі) в розмірі 5 612,00 грн, визначення розміру пайового фонду (статутного капіталу) в розмірі 82 346,00 грн і розміру частки в пайовому фонді в сумі 5 612,00 грн,

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 23.12.2019 № 29.3-02/4053 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 902/377/19 у зв`язку із додатковими днями відпочинку судді Мамалуя О.О.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 23.12.2019 для розгляду справи № 902/377/19 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кролевець О.А., Студенець В.І .

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" про:

- визнання права власності на частку в пайовому фонді (статутному капіталі) в розмірі 5 612,00 грн;

- визначення розміру пайового фонду (статутного капіталу) Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" в розмірі 82 346,00 грн;

- визначення розміру частки в пайовому фонді Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" в розмірі 5 612,00 грн.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що він звернувся до відповідача із заявою про вступ до складу учасників Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" у зв`язку із набуттям права власності на частку в статутному капіталі відповідача відповідно до договору дарування від 19.03.2018, однак відповідач до цього часу не вжив жодних передбачених законом дій, пов`язаних із зміною складу учасників Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж".

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

19.03.2019 між ОСОБА_1 (обдарований) та ОСОБА_2 (дарувальник) укладено договір дарування частки в статутному капіталі Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж".

Згідно із пунктом 1.1 договору дарувальник зобов`язується безоплатно передати у власність обдарованого частку в статутному капіталі Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж", а обдарований зобов`язується прийняти цю частку.

В пункті 1.3.1 договору зазначено, що розмір частки статутного капіталу, що передається складає 5 612,00 грн.

Згідно із пунктом 3.1 договору частка в статутному капіталі в Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" передається дарувальником обдарованому безоплатно.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що за настанням обставин зазначених в пункті 2.1 цього договору, обдарований стає стосовно Підприємства членом в частині майнових прав на частку, яку йому передав дарувальник.

Відповідно до пункту 5.2 договору обдарований з моменту отримання частки в Підприємстві зобов`язується виконувати вимоги установчих документів Підприємства, а також нести всі обов`язки члена, що випливають з установчих документів та чинного законодавства.

06.05.2019 ОСОБА_1 , згідно із заявою, яка посвідчена нотаріально та зареєстрована в реєстрі за №267, повністю розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки заявляє про свій вступ до числа членів (учасників) Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" код ЄДРПОУ 00911003 в зв`язку із чим просить розглянути та задовольнити дану заяву.

Згідно із пунктом 1.1 статуту Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" дане підприємство зареєстроване рішенням №23 від 15.01.1992 виконавчого комітету Замостянської районної ради в місті Вінниці, на основі підприємницької ініціативи засновника - трудового колективу, за взаємною згодою його членів, шляхом об`єднання майнових і грошових вкладів та інтересів.

Відповідно до пункту 4.1 статуту членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, виявили бажання і підтвердили здатність брати участь у його діяльності, пропрацювавши на Підприємстві не менше 5 календарних місяців та сплативши пайовий внесок (вклад) в розмірі не менше трьох мінімальних заробітних плат.

Згідно із пунктом 4.2 статуту питання про прийняття до членів Підприємства вирішується загальними зборами протягом місяця після надходження письмової заяви про вступ. Вступники до Підприємства мають право бути присутніми на зборах при розгляді питання про прийняття їх до членів Підприємства.

Відповідно до пункту 4.7 статуту члени Підприємства зобов`язані: - дотримуватись положень цього статуту і правил внутрішнього розпорядку; - бути працівником підприємства, сумлінно працювати і дотримуватись трудової дисципліни; - підвищувати свою кваліфікацію, вивчати і удосконалювати навички самоврядування; - вносити додаткові внески в порядку і розмірах визначених Зборами; - сприяти здійсненню Підприємством своє діяльності, брати участь в управлінні через органи самоврядування; - не розголошувати інформацію про діяльність Підприємства.

Згідно із пунктом 5.3 статуту підприємство має статутний капітал (пайовий фонд) у розмірі 56 734 грн.

Відповідно до пункту 8.1 статуту вищим органом самоврядування Підприємства є загальні збори членів, в подальшому - збори.

У пункті 8.4 статуту зазначено, що до складу зборів входять всі члени трудового колективу, в подальшому - члени.

ОСОБА_2 подав до загальних зборів нотаріально посвідчену заяву від 29.03.2018 про вихід із складу Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж".

12.07.2018 на загальних зборах членів Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж", які оформлені протоколом №2, була розглянута та задоволена заява ОСОБА_2 про виключення зі складу членів Підприємства.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.07.2019 у позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- позивач не надав доказів порушеного права;

- відповідно до норм статуту Підприємства ОСОБА_1 не є працівником Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж", який протягом 5 календарних місяців пропрацював на Підприємстві;

- право чи інтерес позивача не порушені, вимоги останнього є необґрунтованими, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, а також такі, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 рішення Господарського суду Вінницької області від 02.07.2019 у справі № 902/377/19 скасовано в частині відмови в задоволенні позову про визнання за позивачем права власності на частку в пайовому фонді відповідача в розмірі 5 612,00 грн. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на частку в пайовому фонді (статутному капіталі) Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" в розмірі 5 612 грн. Резолютивну частину рішення про відмову у задоволенні позову в частині визначення розміру пайового фонду (статутного капіталу) Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" в розмірі 82346 грн і розміру частки ОСОБА_1 в пайовому фонді (статутному капіталі) колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" в розмірі 5612 грн залишено без змін, доповнивши її мотивувальну частину.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- ОСОБА_2 , будучи членом відповідача, скористався своїм правом на безоплатну передачу частки в пайовому фонді відповідача шляхом укладення з позивачем договору дарування від 19.03.2018, тобто саме з моменту його підписання в силу частини 1 статті 363 Цивільного кодексу України та пункту 2.1 договору дарування до позивача перейшла частка в пайовому фонді відповідача в розмірі 5 612 грн;

- в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі відповідача від 19.03.2018;

- суд першої інстанції в рішенні суду, взагалі необгрунтував підстави для відмови в задоволенні позову в частині позовних вимог щодо визначення розміру пайового фонду (статутного капіталу) відповідача в розмірі 82346 грн та розміру частки позивача в пайовому фонді відповідача в розмірі 5612 грн;

- питання визначення розміру пайового фонду (статутного капіталу) відповідача належить до виключної компетенції загальних зборів членів відповідача, тоді як суд не вправі втручатись у його господарську діяльність, відтак вимога позивача в цій частині не підлягає задоволенню.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у даній справі, та закрити провадження у справі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

- в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що статутний капітал Підприємства розподілений на частки;

- судом апеляційної інстанції не наведено в оскаржуваній постанові оцінку кожного аргумента відповідача, та норми права, на які посилався відповідач та які не були застосовані судом без мотивів їх незастосування;

- позивач не довів, що його права були порушені;

- даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

6. Доводи інших учасників справи

ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" , в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін .

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

З огляду на положення статті 4 Господарського процесуального кодексу України, і статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз`яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття охоронюваний законом інтерес у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права має один і той же зміст.

Водночас, у рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття охоронюваний законом інтерес , як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16, постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 917/467/17, від 25.06.2018 у справі № 910/24249/16, від 17.07.2018 у справі № 910/237/18, від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18.

Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження звернення до відповідача із заявою про вступ до числа (учасників) Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" позивачем надано копії фіскальних чеків, накладної та опису вкладення до цінного листа, які підтверджують надіслання заяви 06.05.2019.

При цьому, згідно із пунктом 4.2 статуту відповідача питання про прийняття до членів Підприємства вирішується загальними зборами протягом місяця після надходження письмової заяви про вступ.

Водночас, місцевим господарським судом встановлено, що позивач звернувся із даним позовом 11.05.2019.

Позивачем будь-яких доказів на підтвердження факту порушення відповідачем його права або охоронюваного законом інтересу, в тому числі щодо оспорення або невизнання відповідачем права власності на частку в пайовому фонді (статутному капіталі) не надано як при зверненні з позовом так і під час розгляду даного спору судом першої інстанції.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, встановивши недоведеність позивачем, відповідно до вимог господарського процесуального законодавства, факту порушення відповідачем його права або охоронюваного законом інтересу, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Водночас, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні про визнання за позивачем права власності на частку в пайовому фонді відповідача в розмірі 5 612, 00 грн, та змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визначення розміру пайового фонду (статутного капіталу) в розмірі 82 346,00 грн і розміру частки в пайовому фонді в сумі 5 612,00 грн, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України, не навів доводів за якими не погодився із висновками суду першої інстанції про те, що право та інтерес позивача не порушені, тобто не спростував їх. В свою чергу, відсутність порушеного права та інтересу є самостійною підставою для відмови у позові.

Крім того, ухвалюючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції зазначив те, що відповідач, листом від 13.05.2019 №130519, повідомив позивача, що наразі не має змоги задовольнити заяву позивача про вступ до числа членів підприємство, оскільки до неї не додано оригіналу або нотаріально посвідченої угоди на підставі якої позивач став набувачем частки ОСОБА_2 в статутному капіталі відповідача.

Разом з тим, за змістом частин третьої, восьмої статті 80 та частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинен подати суду відповідні докази разом з поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За матеріалами справи, лист №130519 від 13.05.2019 позивач надав лише до суду апеляційної інстанції (доданий до апеляційної скарги). За таких обставин, в порушення вимог статей 80 та 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції, не дослідивши причин неподання позивачем цього листа до суду першої інстанції, оцінив даний лист як доказ (така ж правова позиція викладена у в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17). До того ж, суд апеляційної інстанції не зазначив, яким чином даний лист впливає на висновки суду першої інстанції.

Доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, про те, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства відхиляються колегією суддів, оскільки по-перше, позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав; по-друге, хоч між ОСОБА_2 та позивачем і виникли правовідносини за цивільно-правовим договором (який є підставою для звернення з даним позовом), однак цей договір стосується набуття корпоративних прав позивачем та розпорядження ними, відтак даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів (така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 331/2533/17, від 05.12.2018 у справі № 203/2501/15-ц, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16).

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до статті 311 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За правилами статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на наведене касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" задовольнити частково, а оскаржувану постанову: скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання права власності на частку в пайовому фонді (статутному капіталі), та в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції; змінити в частині позовних вимог щодо визначення розміру пайового фонду (статутного капіталу) Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" і розміру частки ОСОБА_1 в пайовому фонді (статутному капіталі) колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж", з мотивів викладених у даній постанові, та в цій частині залишити без змін рішення суду першої інстанції.

10. Судові витрати

Зважаючи на часткове задоволення касаційної скарги, судовий збір, сплачений позивачем за перегляд справи в суді касаційної інстанції, підлягає покладенню на позивача та відповідача порівну.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 902/377/19 в частині задоволення позовних вимог про визнання права власності на частку в пайовому фонді (статутному капіталі) в розмірі 5 612,00 грн скасувати, та в цій частині залишити в силі рішення Господарського суду Вінницької області від 02.07.2019 у справі № 902/377/19.

3. Змінити постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 902/377/19 в частині позовних вимог щодо визначення розміру пайового фонду (статутного капіталу) Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" в розмірі 82346 грн і розміру частки ОСОБА_1 в пайовому фонді (статутному капіталі) колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" в розмірі 5612 грн, з мотивів викладених у даній постанові, та в цій частині залишити без змін рішення Господарського суду Вінницької області від 02.07.2019 у справі № 902/377/19.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Колективного монтажно-налагоджувального управління "Спецсільгоспмонтаж" (21034, м. Вінниця, вул. Олега Антоновича, 19; код ЄДРПОУ 00911003) судовий збір у розмірі 5 763,00 грн (п`ять тисяч сімсот шістдесят три грн 00 коп), понесений у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

5. Доручити Господарському суду Вінницької області видати наказ на виконання даної постанови суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець