Рішення

від 24.12.2019 по справі 388/1420/19

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/1420/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2019 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

розглянув у спрощеному провадженні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом до ОСОБА_2 , посилаючись на те, що 9 грудня 2009 року надала відповідачці у позику грошові кошти у розмірі 58800 грн на строк до січня 2011 року. У випадку неповернення позики заставним майном визначено земельну ділянку, кадастровий номер: 3521980400:02:000:0206, що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. Цю земельну ділянку ОСОБА_2 зобов`язувалась переоформити на позивачку у разі неповернення позики.

Про вищезазначені обставини свідчить розписка від 9 грудня 2009 року.

Оскільки ОСОБА_2 не виконала зобов`язання щодо сплати боргу, з метою виконання своїх зобов`язань надала довіреність на розпорядження земельною ділянкою. Цю земельну ділянку передавала в оренду за довіреністю. У зв`язку з наявністю мораторію на продаж землі земельну ділянку ОСОБА_1 не переоформила. ОСОБА_2 також вчиняла інші дії спрямовані на визнання боргу, а саме залишила заповіт, а спадкоємцями надано заяви про відмову від спадщини.

У подальшому ОСОБА_2 скасувала видану довіреність, у судовому порядку розірвала договір оренди землі, подала у засобах масової інформації повідомлення про втрату державного акта на право власності на земельну ділянку.

У зв`язку із вищезазначеним ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за позикою у розмірі 58800 грн, три проценти річних у розмірі 15518,37 грн, інфляційні втрати у розмірі 101071,32 грн.

ОСОБА_2 надіслала до суду відзив на позовну заяву. У цьому відзиві позов не визнає. Зазначає, що розписку від 9 грудня 2009 року власноручно не писала, однак припускає, що під час оформлення доручення для виготовлення технічної документації на належну їй земельну ділянку ОСОБА_1 попросила підписати порожній аркуш. Будучи юридично неосвіченою людиною та внаслідок похилого віку вчинила такі дії. ОСОБА_2 заявляє про застосування до спірних правовідносин позовної давності, оскільки строк позовної давності сплив 31 січня 2014 року. Також зазначає, що у заставу земельну ділянку не передавала, не продавала, ніяких дій на виконання розписки не здійснювала, а дізналася про її існування наприкінці 2018 року. Доводи позивачки відображені у позові є неправдивими, а також не підтверджені доказами. Видана довіреність, а також укладений договір оренди землі за своїми характером є іншими правовідносинами.

ОСОБА_1 надіслала до суду відповідь на відзив, посилаючись на те, що відповідачка у поданому відзиві визнає про виникнення зобов`язання за позикою. Стверджує, що оскільки відповідачка є особою похилого віку, відповідно було забезпечено виконання зобов`язання земельною ділянкою, а також залишено заповіт, посвідчено заяви спадкоємців про відмову від спадщини.

Відповідачка ОСОБА_2 подала до суду заперечення на відповідь на відзив. Вказує, що строк виконання зобов`язання до 1 лютого 2011 року. ОСОБА_1 пропустила установлений строк позовної давності, а тому подання заяви про застосування позовної давності є підставою для відмови у позові.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк для подання відповіді на відзив, відмовлено у клопотанні про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про відмову у позові з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що згідно з розпискою від 9 грудня 2009 року, ОСОБА_2 взяла у борг у ОСОБА_1 58800 грн, які зобов`язується повернути у січні 2011 року. У випадку неповернення зобов`язується переоформити на ОСОБА_1 земельну ділянку № НОМЕР_1 , Державний акт КР № 105845, № 3521980400:02:000:0206, виданий Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 3 червня 2003 року, розташовану на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (а. с. 4).

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 577 ЦК України (на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом. Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Отже, оскільки спірний правочин не визнаний судом недійсним, а його недійсність у частині виникнення зобов`язання за позикою не встановлена законом, відповідно доводи відповідачки щодо відсутності виникнення зобов`язання за позикою є необґрунтованими.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до вищевказаного правила, розписка про отримання позики є тим належним та допустимим доказом, що посвідчує передання позикодавцем позичальнику визначеної грошової суми.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 зобов`язання з повернення позики не виконала, відповідно до правила ст. 253 ЦК України є такою, яка прострочила виконання зобов`язання з 1 лютого 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові № 6-37цс15 від 1 квітня 2015 року Верховний Суд України зробив правовий висновок, зокрема про те, що звернення до суду з вимогою про повернення всіх сум за договором позики у зв`язку з порушенням умов договору є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов`язань. У разі прострочення виконання грошового зобов`язання за договором позики, позикодавець вправі вимагати від позичальника сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення згідно зі ст. 625 ЦК України.

З огляду на вищезазначене, вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у частині наявності підстав для стягнення заборгованості за договором позики, є обґрунтованими.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. ст. 256, 257 ЦК України).

Згідно зі ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

За змістом ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з заповітом, посвідченим 15 січня 2010 року секретарем Першотравневої сільської ради Долинського району Кіровоградської області Гнибіденко С., зареєстрованим у реєстрі за № 2, ОСОБА_2 на випадок смерті заповіла земельну ділянку № НОМЕР_1 , що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області ОСОБА_1 (а. с. 10).

Цим самим секретарем Першотравневої сільської ради Долинського району Кіровоградської області 11 лютого 2010 року посвідчено заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , зареєстровані у реєстрі за номерами 4-8 про відмову від спадщини.

Окремо слід звернути уваги, що ці заяви подані за життя ОСОБА_2

9 грудня 2009 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Фоміних В.В. посвідчено довіреність, зареєстровану у реєстрі за № 1776. За цією довіреністю ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 здійснювати дії щодо одержання у касі господарства в якому буде знаходитись в оренді земельна ділянка, належні їй виплати в грошовому та натуральному вигляді за оренду земельної ділянки № 206, належної на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії КР № 105845, № 3521980400:02:000:0206, виданого Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 3 червня 2003 року, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 12, розташованої на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, користуватися цією земельною ділянкою, оформляти договори оренди землі на умовах, найбільш сприятливих для неї, у порядку, передбаченому чинним законодавством і з додержанням при цьому відповідних вимог і правил (а. с. 17).

Окрім цього, між сторонами раніше існували спори щодо розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації іншого речового права.

ОСОБА_1 у змісті поданих заяв по суті зазначає, що ці обставини свідчать про визнання ОСОБА_2 боргу.

З такими доводами позивачки суд не погоджуються, оскільки вищезазначені дії та правочини сторін за своїм характером є іншими правовідносинами. Жодна з таких дій та правочинів ОСОБА_2 не свідчить про визнання нею свого боргу перед ОСОБА_1 . Окрім цього частина цих дій та правочинів виникли у період коли зобов`язання за позикою не було простроченим. Зміст копій позовних заяв в інших справах не відображає доводів ОСОБА_2 про визнання нею боргу перед ОСОБА_1 за договором позики від 9 грудня 2009 року. Позовні заяви ОСОБА_2 подавались до суду після спливу строку позовної давності за договором позики.

За змістом ст. ст. 266, 267 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, до поважних причин пропуску строку позовної давності мають бути віднесені обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги та об`єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії строку позовної давності.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав-учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (п. 570 рішення ЄСПЛ від 20 вересня 2011 року у справі Юкос проти Росії , п. 51 рішення ЄСПЛ від 22 жовтня 1996 року у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ).

До вищезазначеного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема у постанові від 26 листопада 2018 року (справа № 359/4969/16-ц).

У цій справі ОСОБА_1 будь-яких достатніх та обґрунтованих доводів про пропуск строку звернення до суду за наявності причин, що виникли незалежно від її волі та об`єктивно унеможливили звернення за судовим захистом не зазначено, а тому у позові слід відмовити у зв`язку із пропуском позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 20, 204, 216, 220, 256, 257, 260, 261, 264, 266, 267, 577, 610-611, 625, 1046-1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ).

Відповідачка: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ).

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський