Рішення

від 19.12.2019 по справі 520/11578/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 грудня 2019 р. № 520/11578/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

представника позивача - Язєвої М.О.,

представника відповідача - Єрохіна І.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаван плюс" (61024, м.Харків, вул. Ярослава Мудрого, 30-А, код ЄДРПОУ 40985814) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаван плюс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00000200508 від 16.10.2019 року, винесене ГУ ДПС у Харківській області за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00000210508 від 16.10.2019 року, винесене ГУ ДПС у Харківській області за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки контролюючим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.10.2019 №00000200508, №00000210508 прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Відповідач проти позову заперечував, згідно наданого до суду відзиву на позов просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі зазначивши, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення від 16.10.2019 №00000200508, №00000210508 є законними та обґрунтованими, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 19.12.2019 о 10:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 09.09.2019 року № 412, 413, 414, наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 27.08.2019 року №5961 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Лаван плюс", наказу від 12.09.2019 №545 "про продовження строку проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Лаван плюс", відповідно до п.п. 78.1.7 п. 78.1. ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Лаван плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 28.11.2016 по 08.09.2019, валютного законодавства за період з 28.11.2016 по 08.09.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 28.11.2016 по 08.09.2019, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 24.09.2019 року №92/20-40-05-08- 09/40985814, яким зафіксовано порушення позивачем: п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п. 6, п.п. 9.4 п. 9 П(С) БО 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 27360 грн, в тому числі за 2018 рік на 27360 грн та завищено від`ємне значення рядку 4 Декларацій "Об`єкт оподаткування "+" (від`ємне значення "-")" всього у сумі 67000 грн, у тому числі за 2017 рік у сумі 67000 грн; п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Лаван плюс" несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов`язання, що визначено у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2019 рік в сумі 17526,00 грн; п.п.49.18.2 п.49.18 ст. 49, п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв`язку з несвоєчасним поданням звіту про суми податкових пільг за 4 квартал 2018 року; п.п.49.18.2 п.49.18 ст. 49, п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв`язку з несвоєчасним поданням декларації про валютні цінності, доходи, майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами за 1 півріччя 2018 року (станом на 01.07.2018 року); вимоги Постанови Кабінету Міністрів від 15.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" в частині несвоєчасного подання до органів Державної податкової служби повідомлень про прийняття працівників на роботу по наступним найманим особам: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) - прийнято на роботу з 01.12.2016 згідно наказу про прийом на роботу від 01.12.2016 №1. повідомлення про прийняття працівника на роботу від 01.12.2016 №1600052142, ОСОБА_2 (ІПН 27141 10629) - прийнято на роботу з 03.04.2017 згідно наказу про прийом на роботу від 03.04.2017 №1, повідомлення про прийняття працівника на роботу від 03.04.2017 №9054605188.

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДПС у Харківській області складено податкові повідомлення - рішення від 16 жовтня 2019 року:

- №00000210508, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток;

- №00000200508, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 34200,00 грн, за податковими зобов`язаннями +27360 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 6840 грн;

- №00000240508, яким до позивача за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 17526,00 грн застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 1752,60 грн;

- №00000220508, яким до позивача застосовано штраф у сумі 170 грн;

- №00000230508, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у сумі 170 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаван плюс" частково погодилося з висновками акту та в повному обсязі сплатило штрафні санкції згідно податкових повідомлень - рішень від 16 жовтня 2019 року №00000220508, №00000230508, №00000240508.

Однак, з висновками акту перевірки від 24.09.2019 року №92/20-40-05-08- 09/40985814 щодо порушень ТОВ "Лаван плюс" п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п. 6, п.п. 9.4 п. 9 П(С) БО 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 27360 грн, в тому числі за 2018 рік на 27360 грн та завищено від`ємне значення рядку 4 Декларацій "Об`єкт оподаткування "+" (від`ємне значення "-")" всього у сумі 67000 грн, у тому числі за 2017 рік у сумі 67000 грн. не погодилось та звернулось до суду за щодо оскарження спірних податкових повідомлень - рішень: №00000200508, №00000210508.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 03 травня 2017 року ТОВ "Лаван Плюс" в особі директора Шепілової О.В. (Замовник) укладено договір б/№ про надання послуг консультування з питань дослідження кон`юнктури та виявлення громадської думки з ФОП ОСОБА_3 (Виконавець), за умовами якого Виконавець на платній основі надає Замовнику послуги з дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Під "послугами з питань дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки" сторони розуміють надання Виконавцем консультацій та письмового звіту по дослідженню ринку і громадської думки в Словацькій республіці за напрямом "Хірургія та проктологія" станом на дату укладення цього Договору.

Згідно пункту 3 вищевказаного договору вартість послуг Виконавця становить 67000,00 грн., ПДВ не передбачено.

Оплата послуг Виконавця здійснюється на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт, яким підтверджується факт надання Виконавцем послуг Замовнику, підписаного Виконавцем та Замовником.

Надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та управління оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт.

Разом з тим, між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_4 (Виконавець) укладено договір від 19.01.2018 року №1 про надання послуг консультування з питань дослідження кон`юнктури та виявлення громадської думки, за умовами якого Виконавець на платній основі надає Замовнику послуги з дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Під "послугами з питань дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки" сторони розуміють надання Виконавцем консультацій та письмового звіту по дослідженню ринку і громадської думки в Словацькій республіці за напрямом "Дерматологія" станом на дату укладення цього Договору.

Згідно вимог пункту 3 вищевказаного договору вартість послуг Виконавця становить 60000,00 грн., ПДВ не передбачено.

Також, між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір від 03.04.2018 року №1/м про надання послуг консультування з питань дослідження кон`юнктури та виявлення громадської думки, за умовами якого Виконавець на платній основі надає Замовнику послуги з дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Під "послугами з питань дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки" сторони розуміють надання Виконавцем консультацій та письмового звіту по дослідженню ринку і громадської думки в Словацькій республіці за напрямом "Урологія" станом на дату укладення цього Договору.

Відповідно до пункту 3 вищевказаного договору вартість послуг Виконавця становить 35000,00 грн., ПДВ не передбачено.

На підтвердження виконання позивачем вищевказаного договору до суду надано акти надання послуг на загальну суму 152000 грн., без ПДВ.

Дослідивши надані позивачем первинні документи за результатами укладених позивачем з вищевказаними контрагентами, суд зауважує, що зі змісту останніх неможливо дослідити перелік наданих послуг, їх об`єм, порядок їх виконання, встановити обсяг трудових та інших ресурсів, які залучалися до їх виконання.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В свою чергу, згідно з пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 ПК України), а звітним періодом для цілей податку на прибуток періодом - календарний рік (пункт 137.4 статті 137 ПК України).

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на збільшення або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат. Це відповідає самому змісту вищенаведених норм Податкового кодексу України, які надають платнику податку право збільшення або зменшити оподатковуваного доходу на суму витрат.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до частини другої статті 3, частини першої статті 11 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов`язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Положеннями частин першої, четвертої, п`ятої статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Частиною другою статті 6 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Перевіряючи обставини, що були підставою для включення до складу витрат сум, суд зазначає наступне.

В бухгалтерському обліку товариства позивача придбані консультаційні послуги, згідно актів наданих послуг включено у 2017 - 2018рр. до складу витрат на збут та відображено наступною бухгалтерською проводкою:

Дт 93 Кт 631 на загальну суму 67000 грн. (2017 рік)

Дт 93 Кт 631 на загальну суму 85000 грн. (2018 рік).

Відповідачем в ході перевірки встановлено, що ТОВ "Лаван плюс" у перевіряємому періоді отримувало основну суму доходу від надання послуг з:

1) ведення бухгалтерського обліку з ТОВ "Он Клінік Полтава", ТОВ "Он Клінік Суми", ТОВ "МЦ Он Клінік Ужгород", ТОВ "Он Клінік Маріуполь";

2) обробки всіх вхідних викликів від Клієнтів Замовника "DoctorPro" s.r.o. (Словацька Республіка) на підставі укладеного контракту №1 від 01.12.2017 року.

Також в ході перевірки даних бухгалтерського обліку та первинних документів не встановлено отримання доходу від замовлення підприємством "DoctorPro" s.r.o. (Словацька Республіка) у ТОВ "Лаван плюс" послуг щодо дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки в Словацькій республіці.

В актах про надання послуг відсутня інформація про зміст і обсяг виконуваних робіт (надання послуг), період їх виконання, одиниця виміру господарської операції, які саме послуги надавались та в якому обсязі були виконані.

Також під час перевірки перевіряючим відповідача не надано розрахунки вартості виконаних послуг з урахуванням їх кількості та якості, звіти про виконання послуг за договорами, чи обґрунтованою є потреба в отриманні зазначених послуг.

Жодних доказів на спростування фактів зафіксованих в акті перевірки щодо не підтвердження позивачем взаємовідносин із "DoctorPro" s.r.o. (Словацька Республіка), суду не надано, відтак не можливо з`ясувати економічну доцільність замовлення контрагентами позивача у нього консультаційних послуг по дослідженню ринку і громадської думки в Словацькій республіці за напрямом "Урологія", "Дерматологія" та "Хірургія та -проктологія", та економічну вигоду для сторін укладених вище правочинів.

Так, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318.

Згідно з пунктом 6 П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу, зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (п. 7 П(С)БО 16).

Відповідно до п.п.9.4 п.9 П(С)БО 16 "Витрати" не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Системно аналізуючи положення Податкового кодексу України, Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", суд дійшов висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що акти надання послуг не можуть бути враховані як юридично значимі документи на підтвердження виконання спірних операцій та, відповідно, для цілей відображення спірних операцій в бухгалтерському та податкового обліку, а отже і для цілей формування спірних сум витрат перевіреного періоду.

Поряд із цим, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З огляду на викладене вище, суд зазначає, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами по справі правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 16 жовтня 2019 року, а позивачем в свою чергу не спростовано фактів зафіксованих в акті перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що відповідач, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 26 грудня 2019 року.

Суддя Рубан В.В.