Постанова

від 22.09.2020 по справі 520/11578/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 р.Справа № 520/11578/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Донець Л.О. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

представника позивача Язєвої М.О.

представника відповідача Бирка Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаван плюс" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 26.12.19 року по справі № 520/11578/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаван плюс"

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаван плюс" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі по тексту відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00000200508 від 16.10.2019 року, винесене ГУ ДПС у Харківській області за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00000210508 від 16.10.2019 року, винесене ГУ ДПС у Харківській області за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаван плюс" залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 09.09.2019 року № 412, 413, 414, наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 27.08.2019 року №5961 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Лаван плюс", наказу від 12.09.2019 №545 "Про продовження строку проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Лаван плюс", відповідно до п.п. 78.1.7 п. 78.1. ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Лаван плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 28.11.2016 по 08.09.2019, валютного законодавства за період з 28.11.2016 по 08.09.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 28.11.2016 по 08.09.2019, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 24.09.2019 року №92/20-40-05-08- 09/40985814, яким зафіксовано порушення позивачем: п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п. 6, п.п. 9.4 п. 9 П(С) БО 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 27360 грн, в тому числі за 2018 рік на 27360 грн та завищено від`ємне значення рядку 4 Декларацій "Об`єкт оподаткування "+" (від`ємне значення "-")" всього у сумі 67000 грн, у тому числі за 2017 рік у сумі 67000 грн; п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Лаван плюс" несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов`язання, що визначено у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2019 рік в сумі 17526,00 грн; п.п.49.18.2 п.49.18 ст. 49, п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв`язку з несвоєчасним поданням звіту про суми податкових пільг за 4 квартал 2018 року; п.п.49.18.2 п.49.18 ст. 49, п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв`язку з несвоєчасним поданням декларації про валютні цінності, доходи, майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами за 1 півріччя 2018 року (станом на 01.07.2018 року); вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" в частині несвоєчасного подання до органів Державної податкової служби повідомлень про прийняття працівників на роботу по наступним найманим особам: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) - прийнято на роботу з 01.12.2016 згідно наказу про прийом на роботу від 01.12.2016 №1, повідомлення про прийняття працівника на роботу від 01.12.2016 №1600052142, ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) - прийнято на роботу з 03.04.2017 згідно наказу про прийом на роботу від 03.04.2017 №1, повідомлення про прийняття працівника на роботу від 03.04.2017 №9054605188.

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДПС у Харківській області складено податкові повідомлення - рішення від 16 жовтня 2019 року:

- №00000210508, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток;

- №00000200508, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 34200,00 грн, за податковими зобов`язаннями +27360 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 6840 грн;

- №00000240508, яким до позивача за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 17526,00 грн застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 1752,60 грн;

- №00000220508, яким до позивача застосовано штраф у сумі 170 грн;

- №00000230508, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у сумі 170 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаван плюс" частково погодилося з висновками акту та в повному обсязі сплатило штрафні санкції згідно податкових повідомлень - рішень від 16 жовтня 2019 року №00000220508, №00000230508, №00000240508.

Однак, з висновками акту перевірки від 24.09.2019 року №92/20-40-05-08- 09/40985814 щодо порушень ТОВ "Лаван плюс" п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п. 6, п.п. 9.4 п. 9 П(С) БО 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 27360 грн, в тому числі за 2018 рік на 27360 грн та завищено від`ємне значення рядку 4 Декларацій "Об`єкт оподаткування "+" (від`ємне значення "-")" всього у сумі 67000 грн, у тому числі за 2017 рік у сумі 67000 грн. не погодилось та звернулось до суду щодо оскарження спірних податкових повідомлень - рішень: №00000200508, №00000210508.

Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом оскарження у справі є податкове повідомлення - рішення №00000200508 від 16.10.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 34200,00 грн, за податковими зобов`язаннями 27360 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 6840 грн та податкове повідомлення - рішення №00000210508 від 16.10.2019 року, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Підставою прийняття вказаних рішень стали висновки контролюючого органу про неправомірне завищення позивачем витрат на збут за 2017-2018 р.р. за рахунок включення до їх складу консультаційних послуг за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 у сумі 152000 грн, в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток на загальну суму 27360 грн, а тому числі за 2018 р. на 27360 грн та завищено від`ємне значення всього у сумі 67000 грн, у тому числі за 2017 р. у сумі 67000 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів перевіряючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення на відповідність наведеним вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також подані сторонами по справі докази, приходить до висновку, що вказані рішення прийнято обґрунтовано, з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Згідно із пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За п. 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

У підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Аналіз положень пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України свідчить, що платник податку на прибуток підприємств з метою визначення об`єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

При цьому, показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з пунктом 6 П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу, зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (п. 7 П(С)БО 16).

Колегія суддів зазначає, що відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на збільшення або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

03 травня 2017 року ТОВ "Лаван Плюс" в особі директора Шепілової О.В. (Замовник) укладено договір б/№ про надання послуг консультування з питань дослідження кон`юнктури та виявлення громадської думки з ФОП ОСОБА_3 (Виконавець), за умовами якого Виконавець на платній основі надає Замовнику послуги з дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Під "послугами з питань дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки" сторони розуміють надання Виконавцем консультацій та письмового звіту по дослідженню ринку і громадської думки в Словацькій республіці за напрямом "Хірургія та проктологія" станом на дату укладення цього Договору.

Згідно пункту 3 вищевказаного договору вартість послуг Виконавця становить 67000,00 грн., ПДВ не передбачено.

Оплата послуг Виконавця здійснюється на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт, яким підтверджується факт надання Виконавцем послуг Замовнику, підписаного Виконавцем та Замовником.

Надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та управління оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт.

Також, між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_4 (Виконавець) укладено договір від 19.01.2018 року №1 про надання послуг консультування з питань дослідження кон`юнктури та виявлення громадської думки, за умовами якого Виконавець на платній основі надає Замовнику послуги з дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Під "послугами з питань дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки" сторони розуміють надання Виконавцем консультацій та письмового звіту по дослідженню ринку і громадської думки в Словацькій республіці за напрямом "Дерматологія" станом на дату укладення цього Договору.

Згідно вимог пункту 3 вищевказаного договору вартість послуг Виконавця становить 60000,00 грн., ПДВ не передбачено.

Також, між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір від 03.04.2018 року №1/м про надання послуг консультування з питань дослідження кон`юнктури та виявлення громадської думки, за умовами якого Виконавець на платній основі надає Замовнику послуги з дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Під "послугами з питань дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки" сторони розуміють надання Виконавцем консультацій та письмового звіту по дослідженню ринку і громадської думки в Словацькій республіці за напрямом "Урологія" станом на дату укладення цього Договору.

Відповідно до пункту 3 вищевказаного договору вартість послуг Виконавця становить 35000,00 грн., ПДВ не передбачено.

На підтвердження факту виконання сторонами вищевказаних договорів позивачем надано акти надання послуг на загальну суму 152000 грн., без ПДВ.

В бухгалтерському обліку товариства позивача придбані консультаційні послуги, згідно актів наданих послуг включено у 2017 - 2018рр. до складу витрат на збут та відображено наступною бухгалтерською проводкою:

Дт 93 Кт 631 на загальну суму 67000 грн. (2017 рік)

Дт 93 Кт 631 на загальну суму 85000 грн. (2018 рік).

З наданих позивачем звітів слідує, що консультаційні послуги придбавались позивачем виключно для іноземної компанії DoctorPro s.r.o.

Відповідачем в ході перевірки встановлено, що ТОВ "Лаван плюс" у перевіряємому періоді отримувало основну суму доходу від надання послуг з:

1) ведення бухгалтерського обліку з ТОВ "Он Клінік Полтава", ТОВ "Он Клінік Суми", ТОВ "МЦ Он Клінік Ужгород", ТОВ "Он Клінік Маріуполь";

2) обробки всіх вхідних викликів від Клієнтів Замовника "DoctorPro" s.r.o. (Словацька Республіка) на підставі укладеного контракту №1 від 01.12.2017 року.

Проте, перевіркою первинних документів не встановлено замовлення підприємством "DoctorPro" s.r.o. (Словацька Республіка) у ТОВ "Лаван плюс" послуг щодо дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки в Словацькій республіці та відповідно отримання позивачем за це доходу.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Акти приймання-передачі спірних послуг не містять конкретизації наданих послуг. Вони містять лише назву послуг (послуги щодо дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки в Словацькій республіці) та їх вартість, проте не містять інформації, які саме консультаційні послуги надавались, їх розмір та суть, хто саме надавав ці консультації, тобто такі акти не розкривають суті наданих послуг та їх зв`язку з господарською діяльністю позивача.

З огляду на наведене, акти надання послуг не можуть бути враховані як юридично значимі документи на підтвердження виконання спірних операцій в межах господарської діяльності позивача та, відповідно, для цілей відображення спірних операцій в бухгалтерському та податковому обліку, а отже і для цілей формування спірних сум витрат перевіреного періоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Інших доказів в підтвердження позивачем економічної доцільності понесення витрат за вказаними вище спірними господарськими операціями позивачем не надано.

Отже, позивачем не доведено економічну доцільність замовлення позивачем консультаційних послуг по дослідженню ринку і громадської думки в Словацькій республіці за напрямом "Урологія", "Дерматологія" та "Хірургія та проктологія", та економічну вигоду для сторін укладених вище правочинів.

Доводи апеляційної скарги про те, що спірні послуги були придбані позивачем для виконання зобов`язань з обробки всіх вхідних викликів від клієнтів "DoctorPro" s.r.o. на підставі укладеного контракту №1 від 01.12.2017 року, а отже витрати, понесені позивачем за спірними господарськими операціями, пов`язані з господарською діяльністю позивача колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки умовами контракту №1 від 01.12.2017 року не передбачено обов`язку позивача щодо придбання спірних послуг для виконання його умов, крім того, будь-яких угод, на підставі яких позивачем придбавалися спірні послуги та доказів отримання позивачем економічної вигоди від отримання спірних послуг, позивачем не надано.

Також, доводи позивача наведені в апеляційній скарзі про те, що спірні витрати пов`язані з господарською діяльністю позивача, оскільки компанія "DoctorPro" s.r.o., засновником якої є також позивач, який володів часткою у статутному капіталі компанії у розмірі 60%, розширила свою діяльність за напрямом "Урологія", "Дерматологія" та "Хірургія та проктологія" з метою отримання більшого прибутку від діяльності "DoctorPro" s.r.o., колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки компанія "DoctorPro" s.r.o. є самостійним господарюючим суб`єктом і самостійно веде свою господарську діяльність, доказів того, що позивачем з компанією "DoctorPro" s.r.o. укладалися будь-які угоди, на підставі яких позивачем придбавалися спірні послуги, позивачем не надано, а отже позивачем не доведено, що спірні витрати пов`язані з господарською діяльністю позивача.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаван плюс" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 року по справі № 520/11578/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) О.М. Мінаєва Л.О. Донець Повний текст постанови складено 24.09.2020 року