ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
26 грудня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/1590/19-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали справи за адміністративним позовом адвоката Станкевича Максима Сергійовича до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги.
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Станкевич Максим Сергійович (далі - позивач) звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Чернівецькій області № Ф-23715-56 від 16.04.2019 р про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 18276,72 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Статтями 5 та 160 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом пред`явлення позову. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь (ч. 2 ст. 43 КАС України).
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 4 та ч. 2 ст. 46 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч. 1 ст. 46 КАС України).
Відповідно ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. № 5492-VІ документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на:
1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України;
2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: а) посвідчення водія; б) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; в) посвідка на постійне проживання; г) посвідка на тимчасове проживання; ґ) картка мігранта; д) посвідчення біженця; е) проїзний документ біженця; є) посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; ж) проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.
Суд зауважує, що позивачем не додано до позовної заяви документ, що посвідчує його особу, відтак неможливо встановити чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ст. 79 КАС України).
Судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.12.2019 р. з матеріалів виконавчого провадження ВП № 60355069, які перебувають на виконанні першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці, йому стало відомо про існування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.04.2019 р за № Ф - 23715-56, проте, доказів на підтвердження вказаної обставини до суду не надав, причини неможливості їх подання не зазначив, а також не надав докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.
Окрім цього, в позовній заяві позивач вказує, що звертався до відповідача з письмовою заявою з проханням вказати період нарахування суми боргу, однак наведених доказів не додав до позовної заяви.
Частиною 7 ст. 161 КАС України встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.
Судом встановлено, що позивачем оскаржується вимога Головного управління ДПС України у Чернівецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 16.04.2019 р за № Ф - 23715-56.
Однак оригінал або належним чином засвідчену копію оскаржуваної вимоги до суду позивачем не надано та не вказано обґрунтовані підстави неможливості подання вказаного документу.
Крім того, суд звертає увагу позивача позивач не надав до суду докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання оскаржуваної вимоги.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для їх усунення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 171, 241 та 248 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.К. Левицький
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2019 |
Оприлюднено | 28.12.2019 |
Номер документу | 86632942 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Левицький Василь Костянтинович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Левицький Василь Костянтинович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Левицький Василь Костянтинович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Левицький Василь Костянтинович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні