Ухвала

від 08.05.2020 по справі 824/1590/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового рішення

08 травня 2020 р. м. Чернівці справа № 824/1590/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги.

В С Т А Н О В И В:

Позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 824/1590/19-а.

В обґрунтування заяви позивач вказував, що під час ухвалення 06.04.2020 р. судового рішення по справі не було враховано питання розподілу судових витрат у сумі 10000,00 грн за послуги правничої допомоги адвоката ОСОБА_1.

Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1-2 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 КАС України).

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Компенсація витрат на правничу допомогу здійснюється у порядку, встановленому ст. 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат, згідно ч. 7 ст. 134 КАС України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Чернівецькій області № Ф-23715-56 від 16.04.2019 р. про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 18276,72 грн.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.04.2020 р. у справі №824/1590/19-а адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасувано вимогу Головного управління ДФС у Чернівецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 23715-56 від 16.04.2019 р. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в сумі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу становлять 10000,00 грн.

Позивачем додано до матеріалів справи Договір про надання правової допомоги від 16.12.2019 р. та додаток № 1 до Договору від 16.12.2019 р., укладені з адвокатом Косовським М.В.

Дослідженням додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 16.12.2019 р. встановлено, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн включають у себе:

- за надання консультацій та роз`яснення чинного законодавства - 3000 грн;

- за підготовку позовної заяви, заперечень на відзив та інших заяв по справі - 7000 грн.

Суд зауважує, що жодних документів, що свідчать про оплату позивачем адвокату Косовським М.В. гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), позивачем до суду не надано. Зазначені витрати у додатку № 1 договору від 16.12.2019 р. документально не підтверджені та не доведені позивачем.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 439 від 10.12.2010 р., відтак, на думку суду, позивач володіє необхідними знаннями та не потребує надання йому консультацій та роз`яснення чинного законодавства, тим більше, що справа № 824/1590/19-а є не складною та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позовна заява та відповідь на відзив підписані особисто позивачем. Будь-яких заяв по суті, адвокат Косовський М.В., як представник позивача, по даній справі до суду не подавав.

Більше того, для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу позивачем не надано суду відображення доходів адвоката Косовського М.В. (єдиний податок III група, ставка 5%), отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи, шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів.

Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 р. у справі № 810/4749/15 (76397938) висловлена позиція щодо необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за недоцільні, дублюючі одна одну, послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків.

Крім того, згідно з позицією, сформульованою Верховним Судом у постанові від 15.05.2018 р. у справі № 821/1594/17 (74028749) та від 19.10.2018 р. у справі №813/4989/17 (77248296), для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат (на даний час, відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 579 від 19.06.2015 р. "Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 р. за № 800/27245).

Суд вважає, що у даному випадку витрати на надання правничої допомоги необхідно обраховувати, виходячи із складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) витраченим адвокатом часу.

Таким чином, позивачем не надано доказів, які підтверджують витрати на послуги адвоката, а саме: документи, які підтверджують їх фактичне надання (акти надання послуг, які повинні мати детальний опис робіт, послуг, виконаних адвокатом), документи, які підтверджують оплату послуг адвоката.

З огляду на викладене, заява про ухвалення додаткового рішення є необґрунтованою та не доцільною.

Частиною 4 ст. 252 КАС України встановлено, що про відмову в ухваленні додатково рішення суд постановляє ухвалу.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 252 КАС України, додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 139, 143, 248, 252, 256, 294 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 824/1590/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, - відмовити.

Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

За приписами п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В.К. Левицький