Постанова

від 24.12.2019 по справі 195/1550/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4021/19 Справа № 195/1550/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Омеко М. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Симона Павла Петровича на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Симона Павла Петровича про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування державної реєстрації права оренди, повернення земельної ділянки та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до СФГ Симона П.П. про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування державної реєстрації права оренди, повернення земельної ділянки та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог, які уточнювалися в ході судового розгляду справи, ОСОБА_1 посилалася на те, що їй на підставі рішення Томаківської райдержадміністрації Ради народних депутатів № 86-р від 18 лютого 2003 року на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,390 га (пай № 362), яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області (Державний акт на право приватної власності на землю серії Р-2 №167021, зареєстрованого в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 1505). 01 листопада 2008 року між СФГ Симона П. П . в особі голови господарства ОСОБА_4, з однієї сторони, та ОСОБА_1 з іншої сторони, був укладений Договір оренди землі строком на 5 років з дати його реєстрації. Даний договір оренди землі від 01 листопада 2008 року був зареєстрований у Томаківському відділі Дніпропетровської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель 16 липня 2009 року вчинено запис за №040913401224. Строк дії договору оренди землі від 01 листопада 2008 року закінчився 16 липня 2014 року. Через кілька днів після закінчення строку дії Договору оренди землі від 01 листопада 2008 року (16 липня 2014 року), точної дати вона не пам`ятає, до неї з її чоловіком будинку під`їхала ОСОБА_3 , яка є дружиною голови СФГ Симона П.П. - ОСОБА_4 , та засновником юридичної особи, та власне і веде діяльність СФГ, підвезла їй та її чоловіку - ОСОБА_5 для підпису нові договори оренди землі з СФГ Симона П.П. . Новий договір оренди землі у кількості трьох екземплярів нею було підписано. Такий же договір підписав і її чоловік. При цьому повний текст вказаного договору оренди землі вона не мала змоги прочитати, оскільки ОСОБА_3 їй його не дала, сказавши, що текст нового договору оренди землі, тотожний тексту раніше укладеному між сторонами у справі договору оренди землі від 01 листопада 2008 року. Оглядово позивач помітила, що за своїм змістом новий Договір оренди землі, що було укладено між ними вже був заповнений, в кінці договору оренди землі вже стояли підпис ОСОБА_4 , печатка СФГ Симона П.П. , даний договір мав ту ж форму, що і Договір оренди землі, який був укладений 01 листопада 2008 року між СФГ Симона П. П . та нею. Позивач вказує, що форма договору оренди землі, який був підписаний нею у 2014 році містив розмір орендної плати, який складався як з грошової, так і з натуральної та відробіткової форми, на що позивач з чоловіком звернули особливу увагу, так як для них це має суттєве значення. При цьому, розділ Договору оренди землі Орендна плата відповідачем був не заповнений, на запитання позивача ОСОБА_3 пояснила, що даний розділ вона заповнить пізніше та що для державної податкової інспекції краща форма орендної плати є грошова. Крім того позивач зазначає, що новий договір оренди землі вона підписувала на капоті автомобіля ОСОБА_3 , яка в цей час її пришвидчувала, не надавши змоги прочитати повний текст договору оренди землі. Після чого ОСОБА_3 в позивача та її чоловіка забрала оригінали всіх договорів, пояснивши що одразу після їхньої реєстрації вона особисто завезе їх. У жовтні 2014 року позивачу та її чоловіку з телефонної розмови з ОСОБА_3 було повідомлено що договори оренди землі вона вже зареєструвала, отримано витяги, а нові договори завезе з часом. Проте по теперішній час вони не отримали нові договори від 2014 року, які були укладені між нею та її чоловіком СФГ Симона П.П. . На початку жовтня 2015 року позивачу та її родині необхідна була певна сума грошей, у зв`язку з чим вони звернулись до ОСОБА_3 з пропозицією отримати від СФГ Симона П. П . наперед в рахунок орендної плати за дві земельні ділянки на що ОСОБА_3 відмовила їм та запропонувала забрати свої земельні ділянки, які були передані в оренду СФГ Симона П. П. . Проте переговори з приводу розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок, що належать позивачу та її чоловікові, між ними та головою СФГ Симона П.П. тривали до листопада 2015 року. 11 грудня 2015 року позивач звернулася до Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області із заявою про надання їй копії договору оренди землі, який було укладено у 2014 році між нею та СФГ Симона П. П . . При зверненні вона отримала інформацію, що 14 серпня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області Полозок О.В. на підставі рішення про державну прав та їх обтяжень, індексний номер 15233451 від 19 серпня 2014 року, проведено державну реєстрацію Договору оренди земельної ділянки №362 від 21 липня 2014 року, орендар: СФГ Симона П.П. , орендодавець (власник) ОСОБА_1 , строк дії: 14 серпня 2024 року з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду). На вимогу надати їй копії договору оренди землі, укладеного в 2014 році між нею та СФГ Симона П.П. Томаківське районне управління юстиції Дніпропетровської області своїм листом від 14 грудня 2015 року відмовило. У березні 2016 року позивач звернулася до Томаківського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до СФГ Симона П.П. про визнання договору оренди землі недійсним. В рамках цієї справи було витребувано з Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області копію договору оренди земельної ділянки №362 від 21 липня 2014 року. Детально вивчивши копію договору оренди земельної ділянки №362 від 21 липня 2014 року позивач помітила, що всі аркуші договору, крім останнього аркушу, на якому міститься її підпис, були замінені. У зв`язку з тим, що на даний час СФГ Симона П.П. незаконно користується вказаною земельною ділянкою, власником якої є вона, без її на те згоди, отримує прибуток, посилаючись на незаконний Договір оренди земельної ділянки №362 від 21 липня 2014 року, у тому вигляді в якому вона не укладала. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,390 га (пай №362), яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225488800:02:003:0100, право власності на яку посвідчується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р-2 №167021, зареєстрованим в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 1505, укладений 21 липня 2014 року між СФГ Симона П.П. та ОСОБА_1 ; зобов`язати СФГ Симона П. П . передати за актом прийому-передачі ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,390 га (пай №362), яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225488800:02:003:0100, право власності на яку посвідчується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р-2 №167021, зареєстрованим в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 1505, у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду; стягнути з СФГ Симона П.П. на свою користь моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.; стягнути з СФГ Симона П.П. на свою користь витрати за надання їй правової допомоги в розмірі 2 250 грн.; стягнути з СФГ Симона П.П. на свою користь витрати за проведення судової технічної експертизи документів в розмірі 3 714 грн.; стягнути з СФГ Симона П .П. на свою користь сплачений нею судовий збір в сумі 1378 грн.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2018 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано недійсним Договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,390 га (пай №362), яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225488800:02:003:0100, право власності на яку посвідчується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р-2 №167021, зареєстрованим в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 1505, укладений 21 липня 2014 року між СФГ Симона П.П. та ОСОБА_1 . Зобов`язано СФГ Симона П.П. передати за актом прийому-передачі ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,390 га (пай №362), яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225488800:02:003:0100, право власності на яку посвідчується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р-2 №167021, зареєстрованим в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за №1505, у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду. Стягнуто з СФГ Симона П.П. (адреса реєстрації юридичної особи: Дніпропетровська область Томаківський район, село Кисличувата, вулиця Кисличуватська, 54, ідентифікаційний код юридичної особи: 19310677) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати за надання їй правової допомоги в розмірі 2 250 грн. Стягнуто з СФГ Симона П.П. (адреса реєстрації юридичної особи: Дніпропетровська область Томаківський район, село Кисличувата, вулиця Кисличуватська, 54, ідентифікаційний код юридичної особи: 19310677) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати за проведення судової технічної експертизи документів в розмірі 3 714 грн. Стягнуто з СФГ Симона П.П. (адреса реєстрації юридичної особи: Дніпропетровська область Томаківський район, село Кисличувата , вулиця Кисличуватська, 54, ідентифікаційний код юридичної особи: 19310677) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачений нею судовий збір в сумі 1378 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі СФГ Симона П.П. просить рішення суду від 14 грудня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду 14 грудня 2018 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 6 вказаного закону право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст.15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно ч.2 ст.15 Закону України Про оренду землі установлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Статтею 17 Закону України Про оренду землі об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набутій права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 і 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З матеріалів справи вбачається, позивачу ОСОБА_1 на підставі рішення Томаківської райдержадміністрації Ради народних депутатів № 86-р від 18 лютого 2003 року на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,390 га (пай №362), яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області (Державний акт на право приватної власності на землю серії Р-2 №167021, зареєстрованого в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за №1505) (т.1 а.с.123).

01 листопада 2008 року між СФГ Симона П.П. в особі голови господарства ОСОБА_4, з однієї сторони, та ОСОБА_1 з іншої сторони, був укладений Договір оренди землі строком на 5 років з дати його реєстрації. Даний договір оренди землі від 01 листопада 2008 року був зареєстрований у Томаківському відділі Дніпропетровської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель 16 липня 2009 року вчинено запис за №040913401224. Строк дії договору оренди землі від 01 листопада 2008 року закінчився 16 липня 2014 року (т.1 а.с.113-116).

Актом приймання-передачі земельної ділянки по договору оренди від 01 листопада 2008 року вказана земельна ділянка була передана ОСОБА_1 в оренду СФГ Симона П.П. (т.1 а.с.118, 119).

16 липня 2009 року Договір оренди землі від 01 листопада 2008 року зареєстрований у Томаківському відділі Дніпропетровської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель 16 липня 2009 року вчинено запис за №040913401224.

21 липня 2014 року сторони уклали новий договір оренди землі (т.1 а.с.231-233).

Відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (час складання 14 грудня 2015 року), 14 серпня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області Полозок О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 15233451 від 19 серпня 2014 року, проведено державну реєстрацію Договору оренди земельної ділянки №362 від 21 липня 2014 року, орендар: СФГ Симона П.П. , орендодавець (власник): ОСОБА_1 , строк дії: 14 серпня 2024 року з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду) (т.1 а.с.230).

Актом приймання-передачі земельної ділянки по договору оренди від 21 липня 2014 року вказана земельна ділянка була передана ОСОБА_1 в оренду СФГ Симона П.П. (т.1 а.с.234).

Позивач отримувала орендну плату за 2014 та 2015 рік у вигляді натуроплати (зерно та ін.), та частково відробітковій формі, що не спростовувалось представником відповідача (т.1 а.с.238-249).

Отримувати орендну плату за 2016 рік позивач відмовилася.

Відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів №23636 від 09 листопада 2018 року у наданому для дослідження оскаржуваному договорі оренди земельної ділянки №362 від 21 липня 2014 року, укладеному між СФГ Симона П.П. та ОСОБА_1 , друковані тексти на першому, шостому аркушах та друковані тексти на другому, третьому, четвертому, п`ятому аркушах виконані за допомогою різних пристроїв: тексти на першому, шостому аркушах договору є копіями, виготовленими за допомогою одного і того ж електрофотографічного цифрового копіювально-розмножувального пристрою копіювального апарата або багатофункціонального друкуючого пристрою (БФП - принтер-сканер-копір) у режимі копіювання; тексти на другому, третьому, четвертому та п`ятому аркушах договору виконані за допомогою одного і того ж електрофотографічного друкуючого пристрою - лазерного (світлодіодного) принтера або багатофункціонального друкуючого пристрою (БФП - принтер-сканер-копір) у режимі принтера. У наданому договорі оренди земельної ділянки №362 від 21 липня 2014 року, укладеному між СФГ Симона П.П. та ОСОБА_1 , проводилася заміна останнього (шостого) аркуша документа. Наявний у документі шостий аркуш раніше міг бути останнім аркушем якогось іншого документа, аркуші якого не скріплювалися за допомогою металевої скоби (т.2 а.с.76-78).

Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що в договорі оренди земельної ділянки № 362 від 21 липня 2014 року всі аркуші договору, окрім останнього аркушу, там де був її підпис були замінені. Також позивач зазначала, що замінюючи аркуші договору, без її згоди було замінено форму оплати орендної плати з грошової, натуральної та відробіткової, які були передбачені в попередньому договорі оренди від 01 листопада 2008 року, лише на грошову, у зв`язку з чим вважає, що це не відповідає його волі та порушує її права (т.1 а.с.2-15, т.2 а.с.14-22).

З матеріалів справи вбачається, Договір оренди землі від 01 листопада 2008 року та Договір оренди земельної ділянки № 362 від 21 липня 2014 року містить однакову форму орендної плати, а саме грошову, натуральну та відробіткову (т. 1 а.с.113-116, а.с.231-233).

При цьому договори не містять інформації про конкретний вид, розмір та об`єм натуральної та відробіткової форми, оскільки в кожному випадку орендар та орендодавець визначають форму орендної плати за бажанням орендодавця. Зазначена форма може бути змішаною та складатись з грошової та натуральної форми, у разі якщо орендодавець бажає отримати частину орендної плати грошима, а іншу частину в натуральній формі.

Згідно п. 9 Договору оренди землі від 01 листопада 2008 року орендна плата складає 1045 грн., що складає 1,5 % нормативно грошової оцінки земельної ділянки (т. 1 а.с. 113-116).

Згідно п.4.1,4.2 оскаржуваного Договору оренди земельної ділянки № 362 від 21 липня 2014 року орендна плата вноситься із розрахунку 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки та складає 4478,55 грн.(т. 2 а.с. 79-84).

Однак, вказані договори мають відмінності щодо їх умов.

Так, відповідно до п. 8 Договору оренди землі від 01 листопада 2008 року договір укладається на 5 років, починаючи з дати його реєстрації. Термін закінчення дії договору 01 листопада 200_ року .

Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

А, відповідно до п. п. 3.1, 3.4 оскаржуваного Договору оренди земельної ділянки №362 від 21 липня 2014 року договір укладається строком на 10 років. У разі якщо орендар має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, він зобов`язаний повідомити про це орендодавця у строк не пізніше ніж за 60 днів до спливу строку.

Згідно п. 14 Договору оренди землі від 01 листопада 2008 року у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 4.10 оскаржуваного Договору оренди земельної ділянки № 362 від 21 липня 2014 року у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 1% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 23 Договору оренди землі від 01 листопада 2008 року поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою орендодавця підлягають (не підлягають) відшкодуванню.

Пунктом 7.3 оскаржуваного Договору оренди земельної ділянки № 362 від 21 липня 2014 року орендар у разі поліпшення корисних властивостей земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, має право на відшкодування йому всіх пов`язаних з цим витрат.

Відповідно до п. 32 Договору оренди землі від 01 листопада 2008 року ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе орендар (орендодавець).

Згідно з п.10.1 оскаржуваного Договору оренди земельної ділянки № 362 від 21 липня 2014 року ризик випадкового знищення або пошкодження земельної ділянки чи її частини несе орендодавець.

Пунктом 33 Договору оренди землі від 01 листопада 2008 року передбачено, що згідно з цим договором об`єкт оренди підлягає (не підлягає) страхуванню на весь період дії цього договору.

Відповідно до п. 10.2 оскаржуваного Договору оренди земельної ділянки № 362 від 21 липня 2014 року згідно з цим договором земельна ділянка не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.

Згідно з п.39 Договору оренди землі від 01 листопада 2008 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи є підставою зміни умов або розірвання договору.

Тоді як п.12.5 оскаржуваного Договору оренди земельної ділянки № 362 від 21 липня 2014 року передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи не є підставою зміни умов або розірвання договору.

Таким чином, проаналізувавши вказані договори оренди землі, враховуючи висновки судово-технічної експертизи, яким було встановлено заміна відповідачем сторінок оскаржуваного договору оренди земельної ділянки, слід зазначити, що оскаржуваним Договором оренди земельної ділянки № 362 від 21 липня 2014 року без згоди позивача було змінено волевиявлення позивача, а саме змінено строк дії договору, змінено умови щодо відповідальності орендаря, що суперечить, як зазначала позивач ОСОБА_1 , її волі, як орендодавця земельної ділянки, та порушує її права.

Отже, враховуючи викладене сторони Договору оренди земельної ділянки № 362 від 21 липня 2014 року не досягли згоди про істотні умови договору, а тому вказаний договір є недійсним.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в розмірі 20 000 грн. суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про їх недоведеність належними та допустимими доказами, тому обгрунтовано відмовив у їх задоволенні у зв`язку із недоведеністю.

Судом обгрунтовано задоволено вимоги ОСОБА_1 про стягнення витрат за надання правової допомоги в розмірі 2 250 грн., оскільки вони підтверджуються доданими до матеріалів справи документами: Договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 29 листопада 2016 року, актом здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг) від 14 грудня 2016 року та квитанціями до прибуткового касового ордеру №29-11/16/1, №29-11/16/2 (т.1 а.с.149-152).

Отже, суд першої інстанції, дослідивши всебічно, повно, об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про недоведеність порушення прав позивача ОСОБА_1 укладенням оскаржуваного Договору оренди земельної ділянки № 362 від 21 липня 2014 року є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права є безпідставними.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до переоцінки висновків рішення суду, тлумачення норм права.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Симона Павла Петровича - залишити без задоволення.

Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді