Спра Справа № 369/3058/16-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/824/1526/2019 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
Іменем України
19 грудня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю прокурора: ОСОБА_6 ,
обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників - адвокатів: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 лютого 2019 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченогоч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 366 КК Україниі призначено йому покарання у виді штрафу в розмірідвохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн., з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 3 роки.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Васильків, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченогоч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 366 КК Україниі призначено йому покарання у виді штрафу в розмірідвохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн.,зпозбавленням права займатися діяльністю з надання послуг підприємствам, установам, організаціям щодо отримання, надання та виготовлення документів у сфері господарської діяльності на строк 3 роки.
ОСОБА_8 визнаноневинуватиму пред`явленому обвинуваченні та виправдано за ч. 2 ст. 307 КК України.
Стягнуто із ОСОБА_7 та з ОСОБА_8 солідарно, в рівних долях, 13843, 90 грн. судові витрати на користь держави за проведення судових експертиз.
В С Т А Н О В И Л А:
Органами досудового розслідування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачувались в тому, що упродовж 2 жовтня - 4 листопада 2015 року, ОСОБА_7 обіймаючи посаду начальник управління реєстрації платників та електронних сервісів Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області за пособництва громадянина ОСОБА_8 одержав від представника комерційних фірм ОСОБА_12 неправомірну вигоду у розмірі 44 тис. грн. за сприяння у реєстрації товариств з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кама», «Драгобудстрой», «Агрофірма «Українська оливка» та «Агрофірма «Золотий луг» платниками податку на додану вартість та не створення для такої реєстрації перешкод. При цьому, ОСОБА_8 , за сприяння ОСОБА_7 шляхом надання порад підробив офіційні документи, які підтверджували факти, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів, послуг, що підлягають оподаткуванню сукупно перевищує 1000000 гривень на протязі 12 місяців. В подальшому вказані документи стали підставою для реєстрації вищезазначених товариств платниками податку на додану вартість..
Також ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що 4 листопада 2015 року у ході проведення обшуку за адресою його проживання виявлено та вилучено канабіс (у перерахунку на суху речовину) вагою 330,1 грам, розфасований у 7 поліетиленових пакетів, 1 паперовий , згорток та екстракт канабісу (у перерахунку на суху речовину) вагою 1,3 грами, які останній зберігав з метою збуту.
Сторона обвинувачення кваліфікувала дії ОСОБА_7 за ч. З ст. 368 КК України (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом №1698-VII від 14.10.2014), як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, та за ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 358 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011), як пособництво підроблення іншого офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством, установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою, за попередньою змовою групою осіб.
Сторона обвинувачення кваліфікувала дії ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 368 КК України (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом №1698-VII від 14.10.2014), як пособництво одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та інтересах третьої особи будь- якої дії з використанням наданого йому службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, та за ч. З ст. 358 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011), як підроблення іншого офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством, установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою, за попередньою змовою групою осіб.
Разом з тим, суд встановив, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинилипособництвослужбовою особоювнесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, за наступних обставин.
ОСОБА_7 21.08.2013 наказом начальника Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області №28-о призначений на посаду начальника управління реєстрації платників та електронних сервісів Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області, яку обіймав до 24.12.2015 та, у зв`язку із займаною посадою, в цей період був службовою особою яка займає відповідальне становище.
Під час роботи у Державній податковій інспекції ОСОБА_7 познайомився із ОСОБА_8 , з яким став підтримувати товариські відносини.
27 серпня 2015 року реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області на підставі заяви ОСОБА_13 здійснила перереєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кама» (ЄДРПОУ 33230703) (Далі ТОВ «Торговий дім «Кама») та 16 жовтня 2015 року зареєструвала 3 товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Українська оливка» (ЄДРПОУ 40070162) (Далі ТОВ «Агрофірма «Українська оливка»), «Драгобудстрой» (ЄДРПОУ 40070215) (Далі ТОВ «Драгобудстрой») та «Агрофірма «Золотий луг» (ЄДРПОУ 40070141) (Далі ТОВ «Агрофірма «Золотий луг»).
8 вересня 2015 року ОСОБА_13 , як директор ТОВ «Торговий дім «Кама» та видав довіреність та уповноважив ОСОБА_12 представляти інтереси товариства в органах державної влади, у тому числі державній фіскальній службі.
21 вересня 2015 року ОСОБА_12 як представник ТОВ «Торговий дім «Кама» прибув до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Ломоносова, 32, для подання реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (форми № 1-ПДВ) ТОВ «Торговий дім «Кама», де звернувся безпосередньо до ОСОБА_7 , у службовому кабінеті № 7 та подав йому заяву платника податку на додану вартість ТОВ «Торговий дім «Кама» і довіреність від 08.09.2015.
ОСОБА_12 , маючи намір в подальшому зареєструвати як платників податку на додану вартість ще три підприємства, повідомив про це ОСОБА_7 , а ОСОБА_7 повідомив йому, що вивчення реєстраційних заяв платника податку на додану вартість, долучених до неї документів, а також організація і контроль їх реєстрації здійснюється ним особисто.
21 вересня 2015 року ОСОБА_7 передав реєстраційну заяву платника податку на додану вартість (форма № 1-ПДВ) ТОВ «Торговий Дім «Кама» на реєстрацію, яка відповідно до розподілу обов`язків надана йому на розгляд та прийняття рішення.
В один із днів, 21 - 23 вересня 2015 року головний державний інспектор відділу реєстрації та обліку платників Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області ОСОБА_14 підготувала лист до ТОВ «Торговий дім «Кама» про відмову в реєстрації платником податку на додану вартість, який 23.09.2015 зареєстровано за №10889/10/10-13-11-218.
28 вересня 2015 року, близько 15 години 30 хвилин, ОСОБА_12 звернувся до ОСОБА_7 щодо результатів розгляду поданої ним реєстраційної заяви і ОСОБА_7 повідомив, що у реєстрації ТОВ «Торговий дім «Кама» платником податку на додану вартість відмовлено та запропонував повторно звернутись до податкової інспекції з новою реєстраційною заявою.
29 вересня 2015 року, близько 14 години 30 хвилин, ОСОБА_12 прибув до ОСОБА_7 для отримання роз`яснень щодо відмови у реєстрації.
ОСОБА_7 , у своєму службовому кабінеті повідомив ОСОБА_12 про можливість реєстрації ТОВ «Торговий дім «Кама» платником податку на додану вартість та інших трьох підприємств, пояснив механізм реєстрації підприємства платником податку на додану вартість в найкоротший строк, а саме за умови наявності факту, коли загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів, послуг, що підлягають оподаткуванню сукупно перевищує 1000000 гривень на протязі 12 місяців та що цього ОСОБА_12 може зустрітися із його знайомим ОСОБА_8 , який для реєстрації товариства платником податку на додану вартість може виготовити необхідні документи для відповідної реєстрації ТОВ "Торговий дім «Кама» та трьох інших підприємств, на що ОСОБА_12 погодився.
Цього ж дня, о 18 годині 23 хвилини, ОСОБА_7 , надіслав зі свого мобільного телефону з номером мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_1 на мобільний телефон ОСОБА_12 з номером мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_2 СМС-повідомлення « НОМЕР_3 ОСОБА_15 ».
30 вересня 2015 року ОСОБА_12 , вважаючи протиправними дії ОСОБА_7 , звернувся із заявою про вчинення злочину до Управління протидії злочинам у сфері економіки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та повідомив про зазначені обставини. У подальшому ОСОБА_12 діяв з метою викриття злочинних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8
2 жовтня 2015 року, о 14 годині 15 хвилин, ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_8 який повідомив, що йому відомо з якого приводу телефонує ОСОБА_12 та вказав на необхідність передачі йому 1000 гривень.
У той же день, в приміщенні кафе «Кофе Хауз» за адресою: місто Київ, вулиця Велика Житомирська, 8/14, ОСОБА_8 одержав від ОСОБА_12 1000 гривень, пояснив ОСОБА_12 процедуру реєстрації платника податку на додану вартість, та що він виготовить необхідні для реєстрації ТОВ «Торговий дім «Кама» та інших трьох підприємств документи із внесенням відомостей щодо реалізації кожним з 4-х підприємств продукції на суму більше 1 мільйона гривень, а він ОСОБА_12 повинен буде самостійно віднести їх у податкову інспекцію та подати ОСОБА_7 .
У в період з 2 по 6 жовтня 2015 року, ОСОБА_8 , у невстановленому слідством місці, підробив, шляхом виготовлення за допомогою струйного принтера, реєстраційну заяву платника податку на додану вартість (Форма № 1-ПДВ) ТОВ «Торговий дім «Кама» від 06.10.2015 де зазначено про наявність факту, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів, послуг, що підлягають оподаткуванню сукупно перевищує 1000000 гривень на протязі 12 місяців, завірені копії договору поставки №09-15/1 від 28 вересня 2015 року між ТОВ «Торговий дім «Кама», в особі ОСОБА_13 , та ТОВ «Мета ЛТД», в особі ОСОБА_16 , специфікацію до даного договору, відповідно до якої ТОВ «Торговий дім «Кама» поставило ТОВ «Мета ЛТД» часник на суму 200000 гривень, капусту білокачанну на суму 100000 гривень, моркву на суму 100000 гривень, цибулю ріпчасту салатну червону на суму 100000 гривень, персик на суму 270000 гривень, сливу «Угорка» на суму 90000 гривень, яблука «Гала» на суму 160000 гривень, виноград на суму 100000 гривень, всього на суму 1120000 гривень, з податком на додану вартість 1344000 грн., видаткової накладної ТОВ «Дорговий дім «Кама» від 02.10.2015, відповідно якої вказане товариство відвантажило, а ТОВ «Мета ЛТД» одержало вищевказану продукцію, виписки відділення №761 ПАТ «Укрсиббанку» від 5 жовтня 2015 року по особовим рахункам за період з 01.10.2015 по 05.10.2015 від імені працівника банку ОСОБА_17 , відповідно до якої на ТОВ «Торговий дім «Кама» з ТОВ «Мета ЛТД» перераховані грошові кошти в сумі 1344000 гривень, які відповідно до п. 3.8. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністра фінансів України №1130 від 14 листопада 2014 року, являються обов`язковими документами як додатки до реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (Форма №1-ПДВ) для підтвердження факту, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів, послуг, що підлягають оподаткуванню сукупно перевищує 1000000 гривень на протязі 12 місяців.
6 жовтня 2015 року, о 13 годині 52 хвилини ОСОБА_8 , зателефонував ОСОБА_12 та повідомив про те, що документи для реєстрації ТОВ «Торговий дім «Кама» платником податку на додану вартість виготовлені, а також запропонував зустрітись в кафе «Кофе Хауз» за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 18, для передачі ним даних документів. Окрім того, вказав на необхідність передачі йому грошових коштів у сумі 4000 гривень за виготовлення документів для реєстрації підприємств платником податку на додану вартість.
Того ж дня, у період з 16 години 52 хвилини до 17 години 31 хвилину, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8 , у приміщені кафе «Кофе Хауз», за вищевказаною адресою, одержав 3000 гривень від ОСОБА_12 , та передав підроблені ним документи ОСОБА_12 .
7 жовтня 2015 року ОСОБА_12 прибув до ОСОБА_7 та у службовому кабінеті надав йому підроблені ОСОБА_8 реєстраційну заяву платника податку на додану вартість (Форма № 1-ПДВ) ТОВ «Торговий дім «Кама» від 06.10.2015, завірені копії договору поставки №09-15/1 від 28 вересня 2015 року між ТОВ «Торговий дім «Кама» та ТОВ «Мета ЛТД», специфікації до даного договору, видаткової накладної ТОВ «Торговий дім «Кама» від 02.10.2015, виписки АТ «Укрсиббанку» по особовим рахункам ТОВ «Торговий дім «Кама» за період з 01.10.2015 по 05.10.2015, а також копію довіреності ТОВ «Торговий дім «Кама» від 08.09.2015. ОСОБА_12 також повідомив ОСОБА_7 про поставлену ОСОБА_8 вимогу передати йому за виготовлення документів п`ять тисяч гривень. ОСОБА_7 запевнив ОСОБА_12 про контроль дій ОСОБА_8 та здатність вирішення проблем пов`язаних з опрацюванням документів у податковій інспекції. Після цього ОСОБА_7 , знаючи про підроблення документів наданих йому ОСОБА_12 , особисто подав їх до канцелярії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області, а також копію довіреності ТОВ «Торговий Дім «Кама» від 08.09.2015.
9 жовтня 2015 року, у проміжок часу з 10 годині 2 хвилини до 10 годин
4 хвилини, ОСОБА_8 , надіслав на мобільний телефон ОСОБА_12 два СМС-повідомлення: «Скинь денюжку очень нужно», «Номер карты выслал».
13 жовтня 2015 року, близько 12 години, ОСОБА_12 для отримання виписки про реєстрацію ТОВ «Торговий дім «Кама» платником податку на додану вартість прибув до ОСОБА_7 , та повідомив останнього про телефонні дзвінки ОСОБА_8 щодо передачі грошових коштів, повідомив що в даний час він не має можливості завезти грошові кошти ОСОБА_8 , до місця його знаходження, а саме в м. Васильків Київської області. ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_12 : «да действительно потому, что мы изначально, реально это моя личная была просьба». ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_7 про можливість віддати особисто йому частину грошових коштів, на що ОСОБА_7 , погодився і одержав від ОСОБА_12 1000 гривень, які поклав в шухляду свого робочого столу.
Цього ж дня, о 13 год. 34 хв., ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_8 та повідомив: «Ну, заезжал, я у него забрал», на що ОСОБА_8 відповів «Я понял».
Цього ж дня, близько 16 год. 55 хв., ОСОБА_12 знову прибув до ОСОБА_7 у службовий кабінет де в проміжок часу з 16 год. 56 хв. до 17 год. 1 хв., передав останньому 2000 гривень.
15 жовтня 2015 року, о 12 год. 34 хв., ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_7 та запитав про наявність інформації для підготовки документів по іншим підприємствам, на що ОСОБА_7 , у свою чергу, запитав про наявність оригіналів документів, з огляду на прискіпливе ставлення під час їх перевірки. ОСОБА_8 повідомив його про відсутність їх на даний час та запитав про можливість заїхати до нього і отримати грошові кошти, на що ОСОБА_7 дав згоду.
21 жовтня 2015 року ОСОБА_12 для реєстрації ТОВ «Драгобудстрой», ТОВ «Агрофірма «Українська оливка», ТОВ «Агрофірма «Золотий луг» платниками податку на додану вартість прибув до ОСОБА_7 у службовий кабінет та надав документи по вказаним товариствам. ОСОБА_7 оглянув зазначені документи та повідомив ОСОБА_12 , що реєстрація цих підприємств буде відбуватись за тією ж схемою, на яку вказував раніше та необхідність зателефонувати ОСОБА_8 , якого він попередить, після чого повернув ОСОБА_12 документи. Також, ОСОБА_7 зауважив, що під час надання документів необхідний вже оригінал банківської виписки, так як документи не проходять перевірки, та що не можливо реєструвати всі підприємства одночасно.
21 жовтня 2015 року ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_8 і домовився з ним про зустріч на наступний день у місті Києві. Цього ж дня, ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_18 та повідомив останнього про перебування у нього ОСОБА_12 .
22 жовтня 2015 року ОСОБА_12 прибув до кафе «Кофе Хауз», за адресою: місто Київ, проспект Перемоги 18, де перебував ОСОБА_8 . У приміщенні вказаного кафе ОСОБА_12 передав ОСОБА_8 реєстраційні документи ТОВ «Драгобудстрой», ТОВ «Агрофірма «Українська оливка», ТОВ «Агрофірма «Золотий луг», у тому числі статути, печатки та витяг з Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій, та повідомив останнього, що ОСОБА_7 вказав вирішувати питання пов`язані з оформленням вказаних підприємств платниками податку на додану вартість через нього. Ознайомившись із наданими документами ОСОБА_8 , , повідомив ОСОБА_12 про підготовку ним необхідних для реєстрації цих підприємств платниками податку на додану вартість, передачі їх до податкової інспекції для реєстрації, при цьому вказав, що сума буде збільшена, оскільки потрібні оригінали банківських виписок за для уникнення виявлення підробки під час перевірки працівниками податкової інспекції.
27 жовтня 2015 року ОСОБА_8 , зателефонував ОСОБА_12 та повідомив його про підготовлені та подані ним документи по одному із трьох підприємств, вказав при цьому що сума збільшилась на 500 гривень по кожному підприємству.
Цього ж дня ОСОБА_8 , надіслав на мобільний телефон ОСОБА_12 СМС-повідомлення « НОМЕР_4 ОСОБА_8 ».
27 жовтня 2015 року, о 16 годині 57 хвилин, ОСОБА_12 через термінал самообслуговування ПАТ «Приватбанк» перерахував на банківську картку ОСОБА_8 № НОМЕР_4 1000 гривень за реєстрацію ТОВ «Драгобудстрой», ТОВ «Агрофірма «Українська оливка», ТОВ «Агрофірма «Золотий луг», в тому числі підготовки документів для реєстрації платниками податку на додану вартість.
У період з 27 по 28 жовтня 2015 року, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8 , підробив за допомогою струйного принтера, реєстраційну заяву платника податку на додану вартість (Форма № 1-ПДВ) ТОВ «Драгобудстрой», копії договору поставки №1/23-10 від 23 жовтня 2015 року між ТОВ «Драгобудстрой», в особі ОСОБА_13 , та ТОВ Агрофірма «Заячківка», в особі ОСОБА_19 , специфікації до договору №1/23-10, видаткової накладної №1 до договору №1/23-10 з найменуванням товарів: регулятор росту рослин «Гуміфілд» на суму 750000 гривень, позакорневе підживлення «Нутривантом Плюс плодовий» на суму 285000 гривень та мінеральне добриво Нітроаммофоска (азофоска) на суму 140000 гривень, а всього на загальну суму 1175000 гривень, виписки відділення ПАТ «Креді Агріколь Банк» від 30 жовтня 2015 року по особовим рахункам з 19.10.2015 по 30.10.2015, від імені працівника банку ОСОБА_20 , відповідно до якої з ТОВ Агрофірма «Заячківка» на ТОВ «Драгобудстрой» перераховані грошові кошти в сумі 1175000 гривень, які відповідно до п. 3.8. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністра фінансів України №1130 від 14 листопада 2014 року, являються обов`язковими документами як додатки до реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (Форма №1-ПДВ) для підтвердження факту, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів, послуг, що підлягають оподаткуванню сукупно перевищує 1000000 гривень на протязі 12 місяців.
28 жовтня 2015 року ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_12 та повідомив його про розмову із ОСОБА_7 , в якій останній вказав на непередбачені обставини та відкладення реєстрації підприємств на 1-2 тижні.
29 жовтня 2015 року ОСОБА_7 , у своєму службовому кабінеті повідомив ОСОБА_12 , що на даний час реєструвати підприємства по підготовленим документам не може у зв`язку із зміною його куратора та запропонував ОСОБА_12 звернутись до ОСОБА_8 щодо підготовки документів про те, що ТОВ «Драгобудстрой» закуповувало товар у підприємства, яке займається будівництвом, пояснивши, що за таких умов його керівництвом важко буде перевірити інформацію.
Цього ж дня ж дня, ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_18 , сприяючи останньому в підроблені документів для реєстрації платниками податку на додану вартість ТОВ «Драгобудстрой» та повідомив про необхідність обов`язкового зазначення в документах декількох контрагентів, які мають реальний оборот грошових коштів.
30 жовтня 2015 року ОСОБА_18 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив про можливість підвезти підроблені документи по підприємству, на що ОСОБА_7 відповів про неможливість прийняти їх, оскільки канцелярія закривається через 10 хвилин. ОСОБА_7 вказав ОСОБА_8 передати документи ОСОБА_12 , який 02.11.2015, о 10-й годині повинен прибути до нього, а сам ОСОБА_8 о 9-й годині для узгодження подальших дій. У свою чергу ОСОБА_8 запитав у ОСОБА_7 про можливість нагадати ОСОБА_12 про передачу коштів, на що ОСОБА_7 дав згоду.
1 листопада 2015 року, ОСОБА_8 , зателефонував ОСОБА_12 та повідомив про необхідність прибути 2 листопада 2015 року в місто Вишневе Київської області о 10 годині, оскільки даний час погоджений із ОСОБА_7 та необхідність передати за реєстрацію ТОВ «Драгобудстрой» грошові кошти у сумі 500 доларів США або 12000 гривень. ОСОБА_8 повідомив, що 2 листопада 2015 року будуть подані документи, а через два-три дні підприємство буде зареєстровано платником податку на додану вартість.
2 листопада 2015 року ОСОБА_12 прибув до ОСОБА_7 , який повідомив йому, що по іншим двом підприємствам документи для реєстрації будуть подані наступного дня або через два дні, та сума за реєстрацію підприємств збільшилась, оскільки став більш суворіший підхід до вивчення документів. Дочекавшись приїзду ОСОБА_8 , ОСОБА_12 о 12 годині 30 хвилин в автомобілі «RENAULT SANDERO», державний номерний знак НОМЕР_5 , отримав від ОСОБА_8 на стоянці податкової інспекції. підроблені вищевказані документи по ТОВ «Драгобудстрой» для передчі ОСОБА_7 для оформлення даного товариства платником податку на додану вартість. При цьому, ОСОБА_8 , поставив вимогу ОСОБА_12 передати йому обумовлену суму, на що ОСОБА_12 повідомив, що виконає цю вимогу після реєстрації ТОВ «Драгобудстрой» платником податку на додану вартість. Далі, ОСОБА_12 , зайшов у службовий кабінет ОСОБА_7 та подав йому копії підроблених ОСОБА_8 документів для реєстрації ТОВ «Драгобудстрой». ОСОБА_7 , оглянувши подані йому документи, виявив у них невідповідність, повернув їх ОСОБА_12 та пояснив, що ОСОБА_8 має усунути помилки у найкоротший строк. Того ж дня, в період з 12 години 58 хвилин до 13 години, ОСОБА_12 , повернув ОСОБА_8 , підроблені документи, повідомив, на які помилки вказав ОСОБА_7 . Цього ж дня ОСОБА_8 усунув вказані ОСОБА_7 недоліки у підроблених документах. При цьому, о 13 годині 15 хвилин, ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_8 та повідомив про те, щоб той не заходив до приміщення податкової інспекції, розмови вів із застереженням та на вулиці.
Цього ж дня, о 14 годині, біля заправки «КЛО», за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вулиця Київська, 2, ОСОБА_8 передав вищезазначені підроблені документи ОСОБА_12 та вказав про необхідність передачі 500 доларів США.
Цього ж дня ОСОБА_7 прийняв від ОСОБА_12 вищезазначені підроблені та виправлені ОСОБА_8 документи і повідомив ОСОБА_12 про можливість виготовлення ОСОБА_8 таких документів по ТОВ «Агрофірма «Золотий луг» та ТОВ «Агрофірма «Українська оливка» для реєстрації цих підприємств платниками податку на додану вартість,.
2 листопада 2015 року ОСОБА_7 , особисто подав до канцелярії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області для реєстрації ТОВ «Драгобудстрой» платником податку на додану вартість підроблені документи: реєстраційну заяву платника податку на додану вартість (Форма № 1-ПДВ) ТОВ «Драгобудстрой» від 02.11.2015, копії договору поставки №1/23-10 від 23 жовтня 2015 року між ТОВ «Драгобудстрой», в особі ОСОБА_13 , та ТОВ Агрофірма «Заячківка», в особі ОСОБА_19 , специфікації до договору №1/23-10, видаткової накладної №1 до договору №1/23-10 з найменуванням товарів: регулятор росту рослин «Гуміфілд» на суму 750000 гривень, позакорневе підживлення «Нутривантом Плюс плодовий» на суму 285000 гривень та мінеральне добриво Нітроаммофоска (азофоска) на суму 140000 гривень, а всього на загальну суму 1175000 гривень, виписки відділення ПАТ «Креді Агріколь Банк» від 30 жовтня 2015 року по особовим рахункам з 19.10.2015 по 30.10.2015, від імені працівника банку ОСОБА_20 , відповідно до якої на ТОВ «Драгобудстрой» з ТОВ Агрофірма «Заячківка» перераховані грошові кошти в сумі 1175000 гривень.
3 листопада 2015 року ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_8 та порадив при підготовці документів для реєстрації платниками податку на додану вартість ТОВ «Агрофірма «Золотий луг» і ТОВ «Агрофірма «Українська оливка» за контрагентів взяти футбольний клуб, а також інші підприємства, які зазначались ОСОБА_8 у повідомленнях надісланих за допомогою програми «Viber», та вказати комерційні послуги.
4 листопада 2015 року ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_8 та порадив зазначити в документах різні організації і виготовити документи на різних аркушах паперу.
У період з 3 по 4 листопада 2015 року ОСОБА_8 у невстановленому місці, підробив за допомогою струйного принтера документи, які видаються підприємством, установою, з метою використання ОСОБА_12 , договори поставки №1/10-15 від 22 вересня 2015 року між ТОВ «Агрофірма «Золотий Луг», в особі ОСОБА_13 , та ТОВ «Зоря», в особі ОСОБА_21 , специфікацію до даного договору, відповідно до якої ТОВ «Агрофірма «Золотий Луг» поставило ТОВ «Зоря» ветеринарний УЗВ сканер для тваринництва КХ5200V + система управління ARM7 2 штуки, УЗВ сканер для свинарства FarmScam М50 2 штуки, витаміна випойка BIT E+Se 10%, 5л 300грн. (1 куб 60000 грн) у кількості 0,5 куба, інсектицидний засіб БАйцідал ВП 25 для знищення личинок комах у тваринницьких приміщеннях у кількості 200 кілограмів, пробіотік «Споровіт» у кількості 100 кілограмів, Мікровітам комплекс активованих амінокислот для тварин у кількості 0,5 куба, натуральний стимулятор зросту «Нуклеопептид» у кількості 100 літрів, видаткової накладної ТОВ «Агрофірма «Золотий Луг» від 03.11.2015, відповідно якої вказане товариство відвантажило, а ТОВ «Зоря» одержало вищевказану продукцію, договір поставки №1-10/15 укладений 26 жовтня 2015 року між ТОВ «Аргофірма «Українська оливка», в особі ОСОБА_13 , та ТОВ «Ейбі Дев», в особі ОСОБА_22 , специфікацію до договору №1-10/15 від 26.10.2015 року з найменуванням товару, а саме: пшениця фуражна на суму 480000 грн., пшениця 2 кл. 370000 грн., кукурудза фуражна на суму 105000 грн. та просо нестандартне на суму 150000 грн., разом 1105000 грн., видаткову накладну №1-10/15 від 30 жовтня 2015 року, відповідно якої вказане товариство відвантажило, а ТОВ «Ейбі Дев» одержало вищевказану продукцію, які відповідно до п. 3.8. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністра фінансів України №1130 від 14 листопада 2014 року, являються обов`язковими документами як додатки до реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (Форма №1-ПДВ) для підтвердження факту, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів, послуг, що підлягають оподаткуванню сукупно перевищує 1000000 гривень на протязі 12 місяців.
4 листопада 2015 року, ОСОБА_12 прибув до ОСОБА_7 у службовий кабінет де останній повідомив його ОСОБА_23 про необхідність передачі коштів ОСОБА_8 . Цього ж дня ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_8 та повідомив про вимогу ОСОБА_24 , ОСОБА_8 попередив ОСОБА_12 , що не готовий подати документи по всім трьом підприємствам, оскільки у деяких документах ОСОБА_7 виявив помилки і повернув їх йому для усунення, а він не встигає їх виправити, але бажає як найскоріше одержати кошти та пропонує ОСОБА_12 під`їхати у місто Васильків Київської області на вулицю Луначарського, 5.
Цього ж дня, о 13 годині 15 хвилин, ОСОБА_8 , в попередньо обумовленому місці, під контролем співробітників правоохоронних органів, одержав від ОСОБА_12 36000 гривень за реєстрацію платниками податку на додану вартість ТОВ «Драгобудстрой», ТОВ «Агрофірма «Українська оливка», ТОВ «Агрофірма «Золотий луг» та ТОВ «Торговий Дім «Кама»» (всього ОСОБА_7 із ОСОБА_8 одержали 44000 гривень), після чого пообіцяв в цей же день передати підроблені ним документи ОСОБА_7 для реєстрації двох підприємств.
Цього ж дня, о 13 годині 34 хвилини, ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив про передачу ОСОБА_8 вищезазначеної суми. У свою чергу ОСОБА_7 повідомив що ОСОБА_8 йому вже телефонував, та пообіцяв позитивно вирішити питання щодо реєстрації ТОВ «Агрофірма «Українська оливка» і ТОВ «Агрофірма «Золотий луг» платниками податку на додану вартість.
Цього ж дня, ОСОБА_7 телефонував ОСОБА_8 та вказав останньому приїхати до нього і передати частину суми одержаної від ОСОБА_12 .
Цього ж дня, о 18 годині 15 хвилин, ОСОБА_8 телефонував ОСОБА_7 та повідомив, що знаходиться біля податкової інспекції.
Цього ж дня о 18 годині 17 хвилин ОСОБА_8 у салоні свого автомобіля марки «RENAULT SANDERO», за адресою: Київська область, місто Вишневе, вулиця Ломоносова, 32, передав ОСОБА_7 частину одержаної від ОСОБА_12 суми у розмірі 8500 гривень, після чого обидва були затримані працівниками військової прокуратури Центрального регіону України та співробітниками Управління протидії злочинам у сфері економіки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.
Виправдовуючи ОСОБА_8 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 307 КК України, суд у вироку зазначив, що, враховуючи непослідовність та неконкретність показань свідка ОСОБА_25 в частині вилучення наркотичних засобів під час обшуку 04.11.2015 за місцем проживання ОСОБА_8 , враховуючи відмову сторони обвинувачення від допиту свідка ОСОБА_26 , який був понятим під час проведення вказаної слідчої дії, суд визнав недоведеною винність обвинуваченого ОСОБА_8 у вчинення злочину, передбаченогоч. 2 ст. 307 КК України, у зв`язку з чим останній підлягає виправданню на цій підставі
Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить вирок скасувати та кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст.366 КК України, закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, внаслідок відсутності у діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, скасувати арешти з належного ОСОБА_7 та ОСОБА_27 майна.
В обґрунтуванні вказує, що відповідно до пред`явленого обвинувачення та наявної у оскаржуваному вироку інформації, ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він: «21.08.02013р. наказом начальника Державної податкової інспекції у Києво - Святшинському районі ГУ ДФС у Київській області № 28-о він призначений на посаду начальника Управління реєстрації платників та електронних сервісів Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, яку обіймав до 24.12.2015р.
Разом з цим, в дійсності саме наказом № І-о від 01.12.2014 року його було призначено на вказану посаду, тобто, навіть в частині визначення його повноважень, як посадової особи, суд та орган обвинувачення припустились помилки та послались на неіснуючий наказ.
Вважає, що суд правильно прийшов до висновку про відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 358 КК України, разом з тим, в результаті неправильної оцінки зібраних та досліджених під час судового слідства доказів, дійшов помилкового висновку, що в його діях наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Важливою обставиною, якій не надав жодної оцінки суд під час винесення вироку є те, що ОСОБА_7 будь - яких документів в канцелярію ДПІ стосовно реєстрації ТОВ «ТД «Кама», ТОВ «Драгобудстрой», ТОВ «Агрофірма «Українська оливка» та ТОВ «Агрофірма «Золотий луг» як платників ПДВ, не подавав.
Єдиною особою, яка подавала документи до канцелярії ДПІ в інтересах ТОВ «ТД «Кама», ТОВ «Драгобудстрой», ТОВ «Агрофірма «Українська оливка» та ТОВ «Агрофірма «Золотий луг» з метою реєстрації таких підприємств як платників ПДВ, був ОСОБА_12 , який в суді підтвердив вчинені ним в інтересах зазначених підприємств дії з метою їх реєстрації як платників ПДВ.
Вважає, що суд залишив поза увагою той факт, що тільки ОСОБА_12 міг подати до канцелярії ДПІ документи і тільки його дії мали склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, як підробка документів, а оскільки документи по реєстрації ТОВ «Агрофірма «Українська оливка» та ТОВ «Агрофірма «Золотий луг» як платників ПДВ до канцелярії ДПІ не подавались взагалі, то в цьому випадку навіть теоретично не можливо казати про наявність у діях ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ст. 366 КК України.
Матеріали кримінального провадження не містять достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, оскільки як дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з одного боку, так і дії ОСОБА_12 з другого боку суперечать такій позиції суду та свідчать про невідповідність висновків суду матеріалам справи.
Звертає увагу, що ОСОБА_7 особисто не приймав рішення про реєстрацію СПД-ті (підприємств) платниками ПДВ і взагалі не міг прийняти це рішення, тому що таке повноваження відсутнє у його посадових обов`язках. Будь - які документи, їх копії, печатки, що стосуються діяльності ТОВ «Торговий дім «Кама», ТОВ «Агрофірма «Українська оливка», ТОВ «Агрофірма Золотий луг» та ТОВ «Драгобудстрой» за місцем проживання ОСОБА_7 не вилучались, що свідчить про непричетність ОСОБА_7 до процесу підготовки документів та їх службового підроблення.
Наявні у матеріалах кримінального провадження висновки судово - почеркознавчої експертизи № 154/тдд від 16.03.2016р. № 274/тдд від 17.03.2016р. не підтвердили причетність ОСОБА_7 до службового підроблення офіційних документів, вчинення на таких документах підписів, рукописних записів, їх заповнення тощо.
Посилання суду на протоколи про результати аудіо-, відео контролю за особою ОСОБА_7 не підтверджують його участь у процесі підготовки, виготовлення або заповнення документів, та лише свідчать про надання консультацій в ході спілкування з ОСОБА_12 , які стосувались порядку заповнення та подання документів з приводу реєстрації юридичних осіб платниками ПДВ у органах ДФС.
Допитані судом свідки ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_14 та ОСОБА_30 , які обіймали різні посади у ДПІ у Києво - Святошинському районі ГУ ДФС України у Київській області, не підтвердили наявність у ОСОБА_7 повноважень на прийняття рішення щодо присвоєння чи неприсвоєння окремим юридичним особам статусу платника ПДВ.
Зазначені свідки також жодним чином не підтвердили наявність у діях ОСОБА_7 будь - яких неправомірних дій, що не входили до його компетенції.
Тому посилання суду у оскаржуваному вироку на те, що ОСОБА_7 особисто подавав до канцелярії ДПІ у Києво - Святошинському ГУ ДФС України в Київській області отримані від ОСОБА_12 документи, є хибним та недоведеним.
Суд першої інстанції також не звернув увагу на зазначеній стороною захисту та самим ОСОБА_7 невідповідності відображеної у протоколах інформації записам, що містяться на аудіо та відео носіях, що призвело до невірного трактування взаємовідносин між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Зазначена розмова ще раз підтверджує на користь вчинення ОСОБА_12 провокації, оскільки приїхавши до ОСОБА_7 з наміром віддати йому грошові кошти, він навіть не намагався подзвонити ОСОБА_8 та домовитись з тим про зустріч.
Звертає увагу, що коли проводився обшук в кабінеті № 7, а саме 04.11.2015 року, де були присутні ОСОБА_7 , слідчий ОСОБА_31 , який вів справу, і прокурор ОСОБА_32 особисто, ніяких документів щодо діяльності вищезазначених підприємств та інших вилучено не було. Про що прокурор також казав і підтвердив ще раніше в суді, це також підтверджується відео фіксацією цього обшуку та зауваженнями захисника які зафіксовані в протоколі обшуку (т.2, а.с.5). Всі зазначені документи, як між іншим і сотні заяв 1-ПДВ з додатками, були вилучені в іншому кабінеті № 5 (відділ реєстрації платників податків) де вони постійно знаходяться та зберігаються.
З урахуванням цього, між діями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відсутня будь - яка узгодженість дій, та ОСОБА_7 не міг бути обізнаний з деталями виконання ОСОБА_8 необхідної за замовленням ОСОБА_12 роботи або впливати на процес виконання ОСОБА_8 такої роботи.
Наявні у матеріалах провадження аудіо та відеозаписи, протоколи НСРД, є недопустимими доказами та їх неможливо покласти в основу обвинувачення ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення з будь - якою правовою кваліфікацією, на що неодноразово звертав увагу суду захист ОСОБА_7 .
Посилання суду на протоколи, що містили численні неточності та викривлювали зміст розмов ОСОБА_7 з ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , призвело до хибних висновків про взаємовідносини ОСОБА_7 з іншими особами, та врешті до хибного висновку про наявність у діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України.
Клопотання слідчого до слідчих суддів та винесені слідчими суддями Апеляційного суду м. Києва ухвали про надання дозволів на проведення НСРД (разом з доданими до таких документів картами пам`яті та дисками) були надані стороною обвинувачення вже під час судового розгляду кримінального провадження, хоча такі матеріали сторона обвинувачення мала в наявності ще на стадії закінчення досудового розслідування. Крім того, такі матеріали було надано не за власною ініціативою сторони обвинувачення, а лише за неодноразовими клопотаннями захисту, що позбавило сторону обвинувачення можливості посилатися на такі матеріали як належні та допустимі докази.
Під час проведення досудового розслідування у ОСОБА_7 за ухвалами Печерського районного суду м. Києва було накладено арешт на належне йому та його дружині ОСОБА_27 рухоме та нерухоме майно, документи та грошові кошти, що були вилучені під час проведення обшуків як за місцем роботи ОСОБА_7 , так і за місцем його фактичного проживання.
Оскільки питання щодо скасування арешту на належне ОСОБА_7 та ОСОБА_27 рухоме та нерухоме майно, вилучені речі та документи вироком Києво - Святошинського районного суду Київської області вирішено не було, то суд апеляційної інстанції має у даній ситуації захистити права ОСОБА_7 та ОСОБА_27 скасувши арешт накладеного відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від від 02.12.2015р. по справі № 757/42964/15-к на двохкімнатну квартиру, за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 (т.2 а.с.69); Арешту накладеного відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від від 12.11.2015р. по справі № 757/42315/15-к на транспортні засоби марки «TOYOTA LAND CRUISER 200», д.н.з. НОМЕР_6 , номер кузову НОМЕР_7 та «TOYOTA RAV4», д.н.з. НОМЕР_8 , номер кузову НОМЕР_9 , які на праві приватної власності належать ОСОБА_27 (т.2 а.с.75); Арешту накладеного відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від від 17.12.2015р. по справі № 757/43730/15-к на документи та майно (т.2 а.с..92-96); Арешту накладеного відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від від 06.11.2015р. по справі № 757/41656/15-к на грошові кошти (т.2 а.ст.97-100); Арешту накладеного відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від від 05.11.2015р. по справі № 757/41311/15-к на земельну ділянку площею 0,0617 Га, кадастровий номер 3222484200:02:001:0007 за адресою: Київська обл., Києво - Святошинський район, сільська рада Малютінська, садове товариство «Оленівка», яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 (т.2 а.с.106); Арешту накладеного відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від від 05.11.2015р. по справі № 757/41311/15-к на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_7 (т.2 а.с.106).
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор в апеляційній скарзі просить його скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України та призначити покраання у виді позбавлення волі строком 3 роки; у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 368 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади пов`язані з роботою в правоохоронних та контролюючих органах, виконанням організаційно-розпорядчих на строк 3 роки, з конфіскацією всього арештованого майна, в тому числі 1/2 частини автомобіля марки «TOYOTA LAND CRUISER 200», д.н.з. НОМЕР_6 , номер кузову НОМЕР_7 , та автомобіль марки «TOYOTA RAV4», д.н.з. НОМЕР_8 , номер кузову НОМЕР_9 .Позбавити спеціального звання - інспектора податкової та митної справи III рангу та 11 рангу державного службовця. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців, з позбавленням права обіймати посади пов`язані з роботою в правоохоронних та контролюючих органах, виконанням організаційно-розпорядчих на строк три роки, з конфіскацією всього арештованого майна, в тому числі 1/2 частини автомобіля марки «TOYOTA LAND CRUISER 200», д.н.з. НОМЕР_6 , номер кузову НОМЕР_7 , та автомобіль марки «TOYOTA RAV4», д.н.з. НОМЕР_8 , номер кузову НОМЕР_9 та з позбавленням спеціального звання - інспектора податкової та митної справи III рангу та 11 рангу державного службовця.
Визнати винним ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років, з конфіскацією всього майна; у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. З ст. 368 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 5 місяців з позбавленням права обіймати посади пов`язані з роботою в правоохоронних та контролюючих органах, виконанням організаційно- розпорядчих на строк 3 (три) роки, з конфіскацією всього майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (років) 5 (місяців) з позбавленням права обіймати посади пов`язані з роботою в правоохоронних та контролюючих органах, виконанням організаційно- розпорядчих на строк 3 (три) роки, з конфіскацією всього майна.
Також просить повторно дослідити доказита матеріали:
протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою ОСОБА_8 від 06.11.2015 та додатку до протоколу Micro SD 8 GB інв. №983т, складений старшим оперуповноваженим в ОВС УПЗСЕ ГУМВС України в м. Києві підполковником міліції ОСОБА_33 ;
протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою ОСОБА_7 від 06.11.2015 та додатку до протоколу Micro SD 4 GB інв. №907т, складений старшим оперуповноваженим в ОВС УПЗСЕ ГУМВС України в „м. Києві підполковником міліції ОСОБА_33 ;
протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського: телефону, яким користується ОСОБА_8 від 06.11.2015, та додатку до протоколу оптичним носієм інв. №905т, складений старшим оперуповноваженим в ОВС УПЗСЕ ГУМВС України в м. Києві підполковником міліції ОСОБА_33 ;
протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського телефону, яким користується ОСОБА_7 від 06.11.2015, та додатку до протоколу оптичним носієм інв. №906т складений старшим оперуповноваженим в ОВС УПЗСЕ ГУМВС України в м. Києві підполковником міліції ОСОБА_33 ;
протокол про результати спостереження за особою ОСОБА_8 від
та додатку до нього СД - диску, інв. №908т, складений старшим оперуповноваженим в ОВС УПЗСЕ ГУМВС України в м. Києві підполковником міліції ОСОБА_33 ;
протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 05.11.2015, складений старшим оперуповноваженим в ОВС УПЗСЕ ГУМВС України в м. Києві підполковником міліції ОСОБА_33 ; і
- протокол огляду від 02.10.2015, складений старшим оперуповноваженим УПЗСЕ ГУМВС України в м. Києві підполковником міліції ОСОБА_34 ;
- протокол огляду від 06.10.2015, складений старшим оперуповноваженим УПЗСЕ ГУМВС України в м. Києві підполковником міліції ОСОБА_34 ;
- протокол огляду від 13.10.2015, складений старшим оперуповноваженим УПЗСЕ ГУМВС України в м. Києві підполковником міліції ОСОБА_34 ;
- протокол огляду від 13.10.2015 складений старшим оперуповноваженим УПЗСЕ ГУМВС України в м. Києві підполковником міліції ОСОБА_34 ;
- протокол огляду та вручення від 27.10.2015, складений старшим оперуповноваженим УПЗСЕ ГУМВС України в м. Києві підполковником міліції ОСОБА_34 ;
- протокол огляду та вручення від 04.11.2015, складений старшим оперуповноваженим УПЗСЕ ГУМВС України в м. Києві підполковником міліції ОСОБА_34 ;
- протокол огляду від 13.01.2016 складений начальником слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковником юстиції ОСОБА_35 ;
- протокол обшуку від 04.11.2015 службового кабінету №7 ОСОБА_7 ДПІ Києво-Святошинського району ГУ ДФС в Київській області за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34, складений начальником слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковником юстиції ОСОБА_35 ;
- протокол огляду від 05.11.2015 вилучених речей, документів та грошових коштів складений слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковником юстиції ОСОБА_35 ;
- протокол освідування ОСОБА_7 від 04.11.2015 складений слідчим в особливо важливих справах слідчого, відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковником юстиції ОСОБА_35 ;
- протокол обшуку від 04.11.2015 за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: садове товариство «Оленівка», Малютинська сільська рада, Києво- Святошинський р-н, Київської області,: земельна ділянка з кадастровим номером 3222484200:02:001:0007 складений слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України капітаном юстиції ОСОБА_36 ;
- протокол обшуку від 04.11.2015 в автомобілі марки «Renault Sandero» д.н.з. НОМЕР_5 власником якого є ОСОБА_8 складений старшим слідчим слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України майором юстиції ОСОБА_37 ;
- протокол освідування ОСОБА_8 від 05.11.2015 складеним старшим слідчим слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України майором юстиції ОСОБА_37 ;
- протокол обшуку від 04.11.2015 за місцем проживання ОСОБА_8 складений старшим слідчим слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_38 ;
протокол огляду речей та документів від 06.11.2015, складений старшим слідчим слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_38 ;
висновок судово-хімічної експертизи матеріалів, речовин та виробів №273/5 від 28.12.2015;
висновок експертизи матеріалів, речовин та виробів №3хс від 10.12.2015
висновок технічної експертизи документів №116/тдд від 25.12.2015;
висновок судово-гючеркознавчою експертизою №154/тдд від 16.03.2016:
висновок судово-почеркознавчою експертизою №274/тдд від 1 7.03.2016;
- речові докази досліджені в суді першої інстанції, а саме грошові кошти, мокрі печатки, документи, мобільні телефони, канабіс та екстракт канабісу);
- звукозаписи судових засідань на яких містяться покази свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_39 , ОСОБА_29 та ОСОБА_25 ;
здійснити повторний допит свідка ОСОБА_40 .
В обґрунтуванні вказує, що вказаний вирок є незаконним, необгрунтованим, невмотивованим та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, встановленим у судовому засіданні, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Висунуте обвинувачення містить усі складові, передбачені ст. 91 КПК України, більше того, суд перевіряв указане питання при з`ясуванні відповідності обвинувального акта вимогам цього Кодексу на стадії підготовчого судового засідання 07.04.2016, на підставі обвинувального акта призначено судовий розгляд.
Одночасно з цим суд, до показань заявника у справі - свідка ОСОБА_12 поставився критично, у той же час, указана позиція суду нічим не обґрунтована, при цьому суд не надав оцінку іншим доказам (матеріалам НСРД) в частині вимагання у ОСОБА_41 грошових коштів ОСОБА_7 з точки зору їх достатності та взаємозв`язку.
Висновок і зроблений судом аналіз показань свідка ОСОБА_12 в частині відсутності у нього повноважень представляти інтереси ТОВ «Драгобудстрой», ТОВ «Агрофірма Українська Оливка», ТОВ «Агрофірма Золотий Луг» не відповідає встановленим фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки згідно досліджених документів ОСОБА_12 мав повноваження представляти інтереси вказаних ТОВ.
Доказом одержання ОСОБА_7 неправомірної вигоди від ОСОБА_12 є протоколи про результати аудіо-, відео контролю за особою ОСОБА_7 від 06.11.2015 та додаток до протоколу карта пам`яті інв. №907т., та протоколом огляду від 13.10.2015, ОСОБА_12 працівниками міліції вручені ідентифіковані грошові кошти в сумі 1000 грн., які цього ж дня одержав ОСОБА_7 .
Усі ці докази є належними та допустимими, містять обставини, що мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та одержанні відповідно до вимог КПК України.
Вказує, що суд без будь-якого обґрунтування взяв до уваги версію ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про наявність між ними боргових зобов`язань, що жодним чином не підтверджується доказами, при цьому, цим же судом критично оцінені показання останніх у частині відсутності між ними узгодженості на вчинення спільних дій, спрямованих на забезпечення реєстрації фірм, інтереси яких представляв ОСОБА_12 , тобто за одних ітих же умов судом вибірково беруться до уваги окремі показання обвинувачених.
Таким чином, суд першої інстанції фактично самоусунувся від здійснення правосуддя у кримінальному провадження за вказаним епізодом, не здійснив аналіз і не надав належну оцінку доказам, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 9, ч. 2 ст. 30 КПК України.
Зазначає, що ОСОБА_12 діяв з метою викриття злочинних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Згідно встановлених фактичних обставин у кримінальному провадженні саме ОСОБА_7 виступив пособником у підроблені ОСОБА_8 офіційних
документів, які видаються та посвідчуються підприємством, установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою, за попередньою змовою групою осіб.
Об`єктивну сторону даного злочину виражену у підроблені офіційних документів виконав ОСОБА_8 , а ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 шляхом надання порад виступив пособником в цьому злочині.
Вказує, що суд в рішенні посилається на п. 6 Інструкції Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1377, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1498/27943незважаючи на те, що інструкція затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015, який набрав чинності з дня його офіційного опублікування, а ОСОБА_12 звернувся до одного із структурних підрозділів міліції ГУМВС України у м. Києві 30.09.2015.
Також показання свідка з ініціалами ОСОБА_42 в судовому засіданні так як про це зазначає суд не отримувались (арк. 37 вироку від 13.02.2019).
Суд безпідставно перекрутив фактичні обставини та не врахував, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 діяли за попередньою змовою, їх дії були узгодженими та направлені на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_12 , а фактичні обставини, що стосуються часу, місця та способу вчинення кримінальних правопорушень були викладені з урахуванням достатності у їх взаємозв`язку доказів.
Вважає, що оцінка доказів Києво-Святошинським районним судом Київської області проведена неповно та упереджено, без урахування усіх доказів в їх сукупності та взаємозв`язку, тобто з порушенням ст. ст. 23, 94 КПК України.
Зазначає, що суд у своєму рішенні вказує, що обвинувальний акт містить істотні суперечності, при цьому жодними чином не обґрунтовував свою позицію, а лише маніпулює на формулюваннях в обвинувальному акті.
Твердження суду, що слідчий в протоколі обшуку складеного 04.11.2015 не вказав про вилучення наркотичного засобу, не підтверджує вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України апелянт вважає необґрунтованим, оскільки слідчий вправі самостійно надати ту натуралізацію об`єкта чи предмета, до проведення експертизи, яку він вважає правильною, враховуючи досвід роботи, будь-яких процесуальних порушень при вилученні даної речовини слідчий не допустив, та понятий, що залучався до проведення обшуку ОСОБА_25 підтвердив вилучення слідчим.
Також вважає, що суд поверхнево дослідив протоколи негласних (слідчих) розшукових дій, судом не взято до уваги всі відомості щодо одержання грошових коштів ОСОБА_7 , а також обставини зустрічей ОСОБА_8 з ОСОБА_12 .
В запереченні на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 , прокурор просить залишити її без задоволенні. звертає увагу, що доводи обвинуваченого ОСОБА_7 є необгрунтованими, безпідставними та спростовуються дослідженими в судових засіданнях доказами та, які зазначені у вироку.
Вважає, що висунуте орагани досудового розслідування обвинувачення містить усі складові, передбачені ст. 91 КIIК України, при цьому суд не надав оцінку діям ОСОБА_7 кваліфікованих за ч. 3 ст. 368 КК України, тим самим фактично самоусунувся від здійснення правосуддя у кримінальному провадження за вказаним епізодом, не здійснив аналіз і не надав належну оцінку доказам, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 9, ч. 2 ст. 30 КПК України.
Звертає увагу, що суд першої інстанції поверхнево дослідив протоколи негласних (слідчих) розшукових дій, не взяв до уваги всі відомості щодо одержання грошових коштів ОСОБА_7 та не врахував інші вагомі докази по справі (показання свідка ОСОБА_12 , висновки хімічної експертизи, протоколи обшуків та інші докази).
Крім того, у порушення вимог п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд не вирішив питання, що належить вчинити з майном, на яке було накладено арешт, речовими доказами і документами.
В запереченні на апеляційну скаргу прокурора, обвинувачений ОСОБА_7 зазначає, що з урахуванням хибності позиції сторони обвинувачення та її недоведеності судом першої інстанції було зроблено обґрунтований висновок про те, що вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 358 КК України, не підтверджується дослідженими в ході судового розгляду справи доказами та показаннями допитаних свідків.
Оскільки прокурором ОСОБА_32 фактично у своїй апеляційній скарзі не наведено передбачених ст. 409 КПК України підстав для скасування вироку Києво - Святошинського районного суду Київської області від 13.02.2019р., то є всі підстави для залишення такої апеляційної скарги без задоволення судом апеляційної інстанції.
В запереченні на апеляційну скаргу прокурора, обвинувачений ОСОБА_8 , вважає його доводи не аргументованими з правової точки зору, а також такими, що входять в протиріччя з фактами, вимоги прокурора направлені не на встановлення істини в справі, а виключного на затягування процесу, і є не чим іншим, як зловживанням своїми процесуальними правами.
Звертає увагу, що прокурор по справі просить апеляційну інстанцію повторно дослідити докази, перелік яких надав в апеляційній скарзі, однак на думку обвинуваченого, прокурор, в основному, просить дослідити докази, які по справі повинні бути визнані недопустимими або неналежними.
Щодо вимоги прокурора скасувати вирок суду, в зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та наявним порушенням кримінально - процесуального законодавства, а також неправильним застосуванням законів України про кримінальну відповідальність, то в даному випадку, ознайомившись з аргументами апеляційної скарги прокурора, обвинувачений вказує, що вся доказова аргументація невідповідності висновків фактичним обставинам побудована на перекрученнях обставин та фактів, що підлягають доказуванню, крім того в апеляційній скарзі прокруора використовуються витяги з показів свідків, які навмисно відірвані від основного тексту, для створення враження доказовості злочину, прокурором використовуються методи необ`єктивної оцінки висновків суду нормам законодавства та фактичним обставинам справи, шляхом накладення одних обставин на інші. при великому об`ємі витягів з законодавчих актів, останні, в основному, не мають відношення до фактичних обставин справи. Правова аргументація та доказова база апеляційної скарги, в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам та неправильному застосуванні законодавства слабка.
Тому просить відмовити в задовленні апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, що підтримав апеляційну скаргу прокурора, пояснення обвинувачених та їх захисників, котрі підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 , перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
За змістом ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України. Вирок є обґрунтованим, якщо він ухвалений судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є вирок, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як зазначив суд у вироку, що: … «аналіз досліджених в судовому засіданні доказів не дає суду підстав вважати доведеним вчинення обвинуваченим інкримінованих органом досудового розслідування кожному з них злочинів.
Так, формулювання обвинувачення за ч.3 ст.368 КК України, яке міститься в обвинувальному акті на думку суду першої інстанції є неконкретним, незрозумілим, суперечливим та одночасно таким, що не підтверджується обктивними доказами в ході судового розгляду (т.9 а.с.179)».
Відповідно до п.п.1,2,3 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, крім іншого, такі питання: 1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; 2) чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; 3) чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Також згідно ч.3 ст.374 КПК України, у мотивувальній частині виркоу зазначаються:1) у разі визнання особи виправданою-формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; 2) у разі визнання особи винуватою: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Зазначені норми закону при ухваленні вироку судом дотримані не були.
Так, ухвалюючи вирок, суд, в порушення вищезазначених норм Закону, як в мотивувальній, так і в резолютивній частині вироку, не прийняв рішення за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч.3 ст.368 КК України, а його доводи про неможливість прийняття рішення через неконкретність, незрозумілість та суперечливість обвинувачення за ч.3 ст.368 КК України не ґрунтуються на вимогах Закону та суперечить його ж висновку про недоведеність обвинувачення.
Також, кваліфіковуючи дії обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч.5 ст.27 ч.1 ст.366 КК України, суд у вироку не навів переконливих доводів щодо такої кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 .
Також, передчасним є висновок суду про виправданняя обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.2 ст.307 КК України, оскільки судом не надана належна оцінка усім доказам обвинувачення, зокрема протоколу обшуку від 04.11.2015 року за місцем проживання ОСОБА_8 , показанням свідків ОСОБА_43 , ОСОБА_25 , висновку судово-хімічної експертизи, з якої вбачається, що вилучена за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_8 речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабісом, іншим, зазначеним в обвинувальному акті доказам, тому передчасним на думку колегії суддів, є висновок суду про визнання протоколу огляду речей та документів від 06.11.2015 року, які були вилучені в ході обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_8 недопустимим доказом.
Крім того, у вироку не заначено, які норми кримінального процесуального закону були порушені органом досудового слідства при проведення цієї слідчої дії.
Не відповідає дійсності і твердження суду про те, що органом досудового розслідування в обвинуваченні ОСОБА_8 , не зазначено кваліфікуючу ознаку ч.2 ст.307 КК України, так як в обвинувальному акті стороною обвинувачення ОСОБА_8 інкриміновано придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів.
Згідно ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судових рішень є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Як вбачається з ст.412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Враховуючи що, під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції були допущені істотні порушенням вимог кримінального процесуального закону, усунути які в ході апеляційного розгляду неможливо, в зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного вироку з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
Призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.2 ст. 415 КПК України, не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
При новому розгляді суду першої інстанції слід усунути зазначені в даній ухвалі недоліки, всебічно, повно та об`єктивно дослідити всі наявні по справі докази в їх сукупності, перевірити доводи апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 і прокурора, та прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скаргиобвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.
Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 лютого 2019 року щодо обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2019 |
Оприлюднено | 21.02.2023 |
Номер документу | 86645659 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Миколюк Олександр Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні