Рішення

від 24.12.2019 по справі 906/884/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/884/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Слівінський А.О., ордер серія ЖТ №059248 від 23.10.19;

від відповідача: Ярош В.В., ордер серія АМ №1000498 від 09.09.19;

третя особа: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр" (м.Житомир)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖИТИЧИ" (м.Житомир)

за участю у справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Житомирської міської ради (м.Житомир)

про спонукання до укладення договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про спонукання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житичі" укласти з позивачем договір відносин власників (орендарів) нежитлових приміщень та ОСББ на умовах позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр", будучи орендарем нежитлового приміщення за адресою: м.Житомир, вул.Небесної Сотні, 15, загальною площею 281,4кв.м., зобов`язаний укласти з балансоутримувачем (відповідачем) договір на сплату внесків на утримання нерухомого майна, однак відповідач ухиляється від укладання даного договору на умовах, запропонованих позивачем.

Ухвалою господарського суду від 02.09.19, зокрема, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує, посилаючись на положення Законів України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" зазначає, що визначені законом мета і предмет діяльності ОСББ не передбачають провадження об`єднанням господарської діяльності, а тому ОСББ не є суб`єктом господарювання і не може бути виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг у відносинах зі співвласниками відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (чинного на момент створення ОСББ і укладення договору оренди первісним позивачем). Тому співвласники сплачують в ОСББ не за комунальні послуги, а внески і платежі на відшкодування витрат на управління будинком, а ОСББ у свою чергу лише збирає та акумулює кошти співвласників, оплачує спільні витрати відповідно до статуту та затвердженого кошторису (а.с.93-97).

18.09.19 відповідачем подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у якій просить суд у разі відмови у задоволенні позову стягнути з позивача на користь відповідача 3000,00грн на професійну правничу допомогу. (а.с.107-110).

Ухвалою суду від 23.10.19 залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Житомирську міську раду; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 02.12.19 (включно).

12.11.19 на електронну адресу суду від Житомирської міської ради надійшла заява від 11.11.19 про розгляд справи за відсутності її представника. На пояснення щодо суті заявлених позовних вимог третя особа повідомила, що нежитлове приміщення за адресою м.Житомир, вул.Небесної Сотні, 15 використовується на умовах оренди ТОВ "Житомирський міський інформаційний центр" та відповідно до п.6.8 договору орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані з утриманням об`єкта оренди. Орендар має право самостійно укласти договори про надання комунальних послуг з виконавцями комунальних послуг та про надання житлових послуг з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, управителем (а.с.154).

Ухвалою суду від 12.11.19 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.12.19.

Ухвалою суду від 09.12.19 розгляд справи по суті відкладено на 24.12.19, у зв`язку з надходженням від представника позивача клопотання про відкладення розгляду справи по суті на іншу дату.

24.12.19 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить прохальну частину позовної заяви читати з урахуванням того, що позивач просить зобов`язати відповідача укласти "Договір відносин власників (орендарів) нежитлових приміщень та ОСББ" в редакції проекту договору, що направлялась відповідачу листом №26/01-2 від 26.04.19 (а.с.171-173).

Пунктом 2 ч.2 ст.46 ГПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Як вже зазначено вище, ухвалою суду від 16.07.19 закрито підготовче провадження.

Відповідно до ч.2 ст.207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Оскільки позивач пропустив строк подання відповідної заяви, та подав її після закриття підготовчого провадження, суд дійшов висновку про залишення зазначеної заяви про уточнення позовних вимог без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позовну заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.19 між Комунальним підприємством "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради (орендодавець, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр" (орендар, позивач) укладено договір оренди нерухомого майна №290 (а.с.12-13), за умовами якого орендодавець передає, а оренда приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення для розміщення телекомунікаційного обладнання та пункту по обслуговуванню і ремонту комп`ютерної та офісної техніки за адресою: м.Житомир, вул.Небесної Сотні, 15, загальною площею 281,4 кв.м., вартість яких визначена шляхом проведення без ПДВ станом на 30.11.18, що знаходяться на балансі КП "ВЖРЕП №6", з орендною платою у розмірі 75,00грн за 1 кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку.

31.05.19 між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна від 20.03.19 №290, якою пункт 6.8 договору оренди виклали у наступній редакції: "Здійснювати витрати, пов`язані з утриманням об`єкта оренди. Протягом п`яти днів з дати укладання цього договору укласти з балансоутримувачем договір на відшкодування житлово-комунальних послуг, включаючи управління об`єктом оренди, постачання та розподіл газу, постачання та розподіл електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами, відшкодування суми земельного податку тощо. Орендар має право самостійно укладати договори про надання комунальних послуг з виконавцями комунальних послуг та про надання житлових послуг з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, управителем".

Позивач, на виконання п.6.8 положень договору оренди №290 від 20.03.19 направив відповідачу пропозицію про укладання договору на відшкодування житлово-комунальних послуг, у якій, зокрема, запропонував сплачувати витрати на утримання об`єкта оренди у розмірі 5,00грн за 1 кв.м. (а.с.15-19).

У відповідь на пропозицію ТОВ "Житомирський міський інформаційний центр" укласти договір на утримання спільного майна, ОСББ "Житичі" надіслало позивачу претензію №3 на суму 35734,72грн, у якій відповідач зазначив, що запропонований позивачем проект договору відносин власників (орендарів) нежитлових приміщень та ОСББ не може бути прийнятий та укладений, оскільки відносини між об`єднанням і співвласниками будинку врегульовані нормами ЦК України, Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та не потребують їх додаткового дублювання у договорах. Також звернув увагу, що рішенням загальних зборів учасників ОСББ "Житичі" від 27.09.17, оформленим протоколом №4, було встановлено розмір внеску (тарифу) на утримання будинків об`єднання: для квартир - 5,00грн за 1 кв.м., для нежитлових приміщень - 8,00грн за 1 кв.м. Рішення вступило в дію з 01.10.17. Житомирська міська рада, як власник нежитлового приміщення площею 281,4 кв.м., яке орендує ТОВ "Житомирський МІЦ" була належним чином повідомлена про проведення зборів і прийняті рішення про розміри внесків не оскаржувала, а отже з ними погодилась. Таким чином, рішення загальних зборів ОСББ від 27.09.17 повністю відповідає вимогам Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та не може заперечуватись та не визнаватись власниками (орендарями) нежитлових приміщень (а.с.20-21).

У зв`язку із вказаними обставинами позивач звернувся до суду з даним позовом та просив суд спонукати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житичі" укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр" договір відносин власників (орендарів) нежитлових приміщень та ОСББ, в якому визначити розмір плати за утримання будинку - 5грн за 1кв.м на місяць.

Дослідивши матеріали справи, подані докази та наведені обґрунтування господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина перша статі 16 ЦК України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право на звернення за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів за визначеною законом юрисдикцією господарського суду передбачено нормами статей 2, 4 ГПК України.

Отже передумовами та матеріальними підставами для захисту права у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи, за захистом якого вона звернулась до суду, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права.

Як встановлено судом, спір у цій справі стосується права позивача вимагати від відповідача укласти договір відносин власників (орендарів) нежитлових приміщень та ОСББ в редакції, запропонованій Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр".

Відповідно до частини 1 статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Нормами ЦК України та Господарського кодексу України визначені загальні умови та порядок укладення договору.

Пункт 3 частини 1 статті 3 ЦК України визначає серед загальних засад цивільного законодавства свободу договору. Поряд з цим, частиною 3 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Однак, вказана свобода не є безмежною, що випливає, зокрема, з положень ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України, згідно з якими сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, при укладенні договору є обов`язковим дослідження умов договору на його відповідність вимогам законодавства.

Частиною 3 статті 178 ГК України передбачено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 187 ГК України передбачено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

За змісту наведених норм суд дійшов висновку, що обов`язок укласти договір виникає у особи, зокрема в силу прямої вказівки закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування, а спонукання до укладення договору в судовому порядку можливе, відповідно, за наявності прямої вказівки закону про обов`язковість укладення такого договору.

Як встановлено судом, Територіальна громада міста Житомира в особі Житомирської міської ради є власником нежитлового приміщення, загальною площею 281,4 кв.м. за адресою: м.Житомир, вул.Небесної Сотні, 15 (а.с.44), яке відповідно до договору оренди нерухомого майна №290 від 20.03.19 передане позивачу в користування строком 20.02.22.

Умовами п.6.8 договору оренди нерухомого майна встановлений обов`язок орендаря здійснювати витрати, пов`язані з утриманням об`єкта оренди та укласти з балансоутримувачем договір на відшкодування житлово-комунальних послуг, включаючи управління об`єктом оренди, постачання та розподіл газу, постачання та розподіл електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами, відшкодування суми земельного податку тощо.

Власниками житлових приміщень (квартир) і нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку 15 по вулиці Небесної Сотні в м.Житомирі створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житичі".

30.06.16 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житичи", за адресою: 10000, Житомирська область, м.Житомир, вул.Небесної Сотні, 13,15 основним видом діяльності якого є: комплексне обслуговування об`єктів, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.32).

Відповідно до п.1 розділу І Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житичи", останнє створено власниками квартир та нежитлових приміщень (співвласники) багатоквартирних будинків (багатоквартирних будинків) №13,15 та №50, що розташовані за місцезнаходженням: Житомирська область, м.Житомир, вул.Небесної Сотні та вул.Київській, відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

За змістом п.3 розділу ІІ Статуту завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", зокрема, визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників зокрема відноситься: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Статтею 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що співвласник зобов`язаний зокрема: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

За змістом ст.16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (за змістом ст.16 Закону).

Приписами ст.17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання зокрема має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Отже, особа, яка є власником (орендарем) приміщення в будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання спільного майна, оскільки обов`язок утримання зазначеного майна виникає у безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.20 цього ж Закону частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до ст.23 Закону внески на утримання і ремонт приміщення або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визнаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Отже, розміри внесків встановлюються рішенням загальних зборів і такі рішення є обов`язковими до виконання усіма співвласниками (орендарями) приміщень у будинку.

Так, у рішенні загальних зборів членів ОСББ "Житичи", яке оформлене протоколом загальних зборів членів №4 від 27.09.17 встановлено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території для нежитлових приміщень в розмірі 8,00грн за кв.м.площі.

Вказане рішення загальних зборів ОСББ "Житичи" станом на дату вирішення спору по суті в установленому законом порядку не оскаржене та не визнане судом недійсними, а отже є чинними та підлягає виконанню.

За вказаних обставин, позивач, як орендар нежитлових приміщень загальною площею 281,4 кв.м. за адресою: м.Житомир, вул.Небесної Сотні, 15 повинен виконувати покладений на нього Законом та Статутом ОСББ обов`язок по оплаті внесків у розмірі 8,00грн за кв.м. площі, який встановлений відповідним рішеннями загальних зборів ОСББ, оформленим протоколом від №4 від 27.09.17.

Проте, при дослідженні судом змісту договору, який є предметом укладення, судом встановлено, що позивач п.5.2 договору викладає в наступній редакції "Розмір плати за утримання будинку згідно з рішенням загальних зборів членів об`єднання становить 5,00грн на місяць" (за 1кв.м.), а не 8,00грн за 1кв.м, як встановили загальні збори ОСББ.

Тобто, ТОВ Житомирський міський інформаційний центр" як орендар нежитлових приміщень загальною площею 281,4 кв.м. за адресою: м.Житомир, вул.Небесної Сотні, 15, просить встановити плату за утримання будинку у нижчому розмірі, ніж затверджений рішенням загальних зборів членів ОСББ "Житичи", яке оформлене протоколом загальних зборів членів № 4 від 27.09.17.

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями частин 1 - 3 статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити п р е д м е т, ц і н у та с т р о к дії договору.

Згідно ч.8 ст.181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку, що неузгодження сторонами істотних умов договору, зокрема, щодо ц і н и витрат на утримання об`єкта оренди виключає його укладення в запропонованій позивачем редакції.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вказані положення позивач при зверненні з позовом мав обґрунтувати свої вимоги поданими суду доказами, а відповідач - спростувати доводи позивача. Тобто, виходячи з наведених приписів, згідно з принципом змагальності, саме позивач мав надати суду певні докази необхідності укладення договору відносин власників (орендарів) нежитлових приміщень та ОСББ у запропонованій позивачем редакції.

В даному випадку, позивач згідно ст.74 ГПК України не довів обґрунтованість позову.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши заяву відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00грн, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Згідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого 25.07.14 Ярошу Володимиру Васильовичу серії НОМЕР_1 №000723 та копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АМ №1000498 від 09.09.19 (а.с.98-99).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В підтвердження заявленого розміру витрат на правову допомогу, представником відповідача надано укладений 07.09.19 між Ярошем Володимиром Васильовичем ( адвокат) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Житичи" (клієнт) договір №51/19 про надання професійної правничої допомоги (а.с.110-111).

Відповідно до п.п.1.1 договору адвокат бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу клієнту у справі №906/884/19 за позовом ТОВ "Житомирський МІЦ" до клієнта про спонукання до укладення договору відносин власників нежитлових приміщень, яка розпочата Господарським судом Житомирської області.

Пунктом 3.2 договору передбачені обов`язки клієнта, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість отриманої правничої допомоги за договором.

У пункті 4.1 договору визначено, що гонорар - винагорода адвоката для здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правничої допомоги на умовах та в порядку, що визначені цим договором.

Розмір гонорару адвоката становить - 3000,00грн. Гонорар сплачується клієнтом після підписання цього договору і до 18 вересня 2019 року (п.4.2 договору).

18.09.19 адвокатом складено розрахунок понесених витрат та обґрунтування їх розміру за надання професійної правничої допомоги, в якому визначено перелік робіт, вартість та робочий час, затрачений адвокатом (а.с.113).

Факт оплати витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 3000,00грн підтверджено платіжним дорученням №483 від 18.09.19 в призначенні платежу якого вказано "гонорар за договором про надання професійної правничої допомоги від 07.09.19 №51/19 (а.с.112).

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст.126 ГПК України та у ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Отже, оцінивши заявлені до стягнення витрати, суд встановив, що сума гонорару є співмірною із предметом позову, наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом таких послуг.

Також судом прийнято до уваги, що заявлена сума на професійну правничу допомогу визначена за погодженням сторін договору про надання професійної правничої допомоги, як гонорар адвоката, без будь-яких застережень, зокрема, як щодо об`єму виконаних робіт, так і щодо результату вирішення спору.

Позивач заперечень щодо суми витрат на професійну правничу допомогу не подав.

Водночас, при вирішенні питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, судом враховано факт відмови у позові, а тому, враховуючи норми ст.126, ст.129 ГПК України, витрати на правову допомогу адвоката підлягають стягненню з позивача у розмірі 3000,00грн.

З огляду на приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖИТИЧИ" відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр" (10014, м.Житомир, вул.Небесної Сотні, 15, код ЄДРПОУ 24704496) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖИТИЧИ" (10014, м.Житомир, вул.Небесної Сотні, 15, код ЄДРПОУ 40607112) 3000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 27.12.19

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 4 прим.

1- в справу

2,3- сторонам (рек. з повід)

4- третій особі (рек. з повід)