Постанова

від 06.04.2020 по справі 906/884/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року Справа № 906/884/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Розізнана І.В.

суддя Василишин А.Р.

при секретарі судового засідання Панасюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр" на рішення господарського суду Житомирської області від 24.12.2019 р. у справі №906/884/19 (суддя Соловей Л.А., повний текст рішення складено 27.12.2019 р.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр"

до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖИТИЧИ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Житомирської міської ради

про спонукання до укладення договору

за участю:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.12.2019 р. у справі №906/884/19 у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр" до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖИТИЧИ" про спонукання до укладення договору відмовлено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр" на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖИТИЧИ" 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначив, зокрема, що неузгодження сторонами істотних умов договору, зокрема, щодо ціни витрат на утримання об`єкта оренди виключає його укладення в запропонованій позивачем редакції. Окрім того, суд зазначив, що особа, яка є власником (орендарем) приміщення в будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання спільного майна, оскільки обов`язок утримання зазначеного майна виникає безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення господарського суду Житомирської області від 24.12.2019 р. у справі №906/884/19 скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, зокрема, що зобов`язання для орендаря приміщення з відшкодування внесків до ОСББ встановлено додатковою угодою від 31.05.2019 року, згідно якої відшкодування орендарем витрат на утримання будинку здійснюється на підставі відповідного договору, укладення якого уникає відповідач. З посиланням на ст. 20 Закону України "Про об`єднання співвласників у багатоквартирному будинку" зазначає, що пропорційний розмір витрат до частки у будинку становить 5 грн. за 1 кв.м..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 р. задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/884/19, доручено забезпечення проведення відеоконференції Корольовському районному суду м. Житомира.

Представник апелянта (позивача) в судове засідання, що відбулося 06.04.2020 р., не з`явився ні до Корольовського районного суду м. Житомира, ні безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача з`явився в Корольовський районний суд м. Житомира, однак, у зв`язку з непрацездатністю лінії мережі Інтернет 06.04.2020 року судове засідання в режимі відеоконференції проведено не було, про що було складено відповідний акт. На підставі наведеного, 06.04.2020 р. представником відповідача було подано клопотання про проведення судового засідання без його участі.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.03.2019 р. між комунальним підприємством "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради (орендодавець, третя особа) та товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр" (орендар, позивач) укладено договір оренди нерухомого майна №290 (а.с.12-13), за умовами якого орендодавець передає, а оренда приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення для розміщення телекомунікаційного обладнання та пункту по обслуговуванню і ремонту комп`ютерної та офісної техніки за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 15, загальною площею 281,4 кв.м., вартість яких визначена шляхом проведення без ПДВ станом на 30.11.2018, що знаходяться на балансі КП "ВЖРЕП №6", з орендною платою у розмірі 75,00грн за 1 кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку.

31.05.2019 р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна від 20.03.2019 р. №290, якою пункт 6.8 договору оренди виклали у наступній редакції: "Здійснювати витрати, пов`язані з утриманням об`єкта оренди. Протягом п`яти днів з дати укладання цього договору укласти з балансоутримувачем договір на відшкодування житлово-комунальних послуг, включаючи управління об`єктом оренди, постачання та розподіл газу, постачання та розподіл електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами, відшкодування суми земельного податку тощо. Орендар має право самостійно укладати договори про надання комунальних послуг з виконавцями комунальних послуг та про надання житлових послуг з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, управителем".

Позивач, на виконання п. 6.8 положень договору оренди №290 від 20.03.2019 р. направив відповідачу пропозицію про укладання договору на відшкодування житлово-комунальних послуг, у якій, зокрема, запропонував сплачувати витрати на утримання об`єкта оренди у розмірі 5,00 грн. за 1 кв.м. (а.с.15-19).

У відповідь на пропозицію ТОВ "Житомирський міський інформаційний центр" укласти договір на утримання спільного майна, ОСББ "ЖИТИЧИ" надіслало позивачу претензію №3 на суму 35734,72 грн., у якій відповідач зазначив, що запропонований позивачем проект договору відносин власників (орендарів) нежитлових приміщень та ОСББ не може бути прийнятий та укладений, оскільки відносини між об`єднанням і співвласниками будинку врегульовані нормами ЦК України, Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та не потребують їх додаткового дублювання у договорах. Також звернув увагу, що рішенням загальних зборів учасників ОСББ "ЖИТИЧИ" від 27.09.2017 р., оформленим протоколом №4, було встановлено розмір внеску (тарифу) на утримання будинків об`єднання: для квартир - 5,00грн за 1 кв.м., для нежитлових приміщень - 8,00 грн. за 1 кв.м.. Рішення вступило в дію з 01.10.2017. Житомирська міська рада, як власник нежитлового приміщення площею 281,4 кв.м., яке орендує ТОВ "Житомирський МІЦ" була належним чином повідомлена про проведення зборів і прийняті рішення про розміри внесків не оскаржувала, а отже з ними погодилась. Таким чином, рішення загальних зборів ОСББ від 27.09.2017 повністю відповідає вимогам Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та не може заперечуватись та не визнаватись власниками (орендарями) нежитлових приміщень (а.с.20-21).

У зв`язку із вказаними обставинами позивач звернувся до суду з позовом про спонукання об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖИТИЧИ" укласти з ТОВ "Житомирський міський інформаційний центр" договір відносин власників (орендарів) нежитлових приміщень та ОСББ, в якому визначити розмір плати за утримання будинку - 5 грн. за 1 кв.м на місяць.

Нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України визначені загальні умови та порядок укладення договору.

Зокрема, пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору. Поряд з цим, частиною 3 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 3 статті 178 ГК України передбачено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 187 ГК України передбачено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Таким чином обов`язок укласти договір виникає у особи, зокрема в силу прямої вказівки закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування, а спонукання до укладення договору в судовому порядку можливе, відповідно, за наявності прямої вказівки закону про обов`язковість укладення такого договору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що умовами п. 6.8 договору оренди нерухомого майна сторони погодили, зокрема, що орендар має право самостійно укладати договори про надання комунальних послуг з виконавцями комунальних послуг та про надання житлових послуг з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, управителем.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, власниками житлових приміщень (квартир) і нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку 15 по вулиці Небесної Сотні в м. Житомирі створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖИТИЧИ". 30.06.2016 проведено державну реєстрацію об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖИТИЧИ", за адресою: 10000, Житомирська область, м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 13,15 основним видом діяльності якого є: комплексне обслуговування об`єктів, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.32).

Відповідно до п. 1 розділу І статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖИТИЧИ", останнє створено власниками квартир та нежитлових приміщень (співвласники) багатоквартирних будинків №13,15 та №50, що розташовані за місцезнаходженням: Житомирська область, м. Житомир, вул.Небесної Сотні та вул. Київській, відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

За змістом п.3 розділу ІІ статуту завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", зокрема, визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників зокрема відноситься: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

За змістом ст.16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (за змістом ст.16 Закону).

Приписами ст.17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання зокрема має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Водночас п. 6.8. договору оренди №290 від 20.03.2019 р. сторони погодили, що витрати пов`язані з утриманням об`єкту оренди зобов`язаний здійснювати орендар, зокрема, до таких витрат відноситься і надання послуг ОСББ. Також сторони узгодили, що орендар має право самостійно укладати договори про надання комунальних послуг з виконавцями комунальних послуг та про надання житлових послуг з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, управителем.

Таким чином наведеним пунктом договору визначено обов`язок орендаря здійснювати платежі та внески на утримання орендованого приміщення, зокрема, і витрати, що відносяться до надання послуг ОСББ.

Поряд з цим, вказаним пунктом договору визначено право орендаря самостійно укладати договори, зокрема, про надання житлових послуг з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно ч.1 ст.20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" внески на утримання і ремонт приміщення або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визнаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Отже, розміри внесків встановлюються рішенням загальних зборів і такі рішення є обов`язковими до виконання усіма співвласниками (орендарями) приміщень у будинку.

Так, у рішенні загальних зборів членів ОСББ "ЖИТИЧИ", яке оформлене протоколом загальних зборів членів №4 від 27.09.2017 встановлено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території для нежитлових приміщень в розмірі 8,00грн за 1 кв.м. площі. Вказане рішення загальних зборів ОСББ "ЖИТИЧИ" станом на дату вирішення спору по суті в установленому законом порядку не оскаржене та не визнане судом недійсними, а отже є чинними та підлягає виконанню.

Таким чином, враховуючи пункт 6.8 договору оренди №290 від 20.03.2019р. та вищевказане рішення загальних зборів членів ОСББ "ЖИТИЧИ", позивач зобов`язаний сплачувати витрати (послуги ОСББ) на утримання орендованого ним нежитлового приміщення в розмірі 8,00грн. за 1 кв.м. площі.

Поряд з цим, пунктом 5.2 проекту договору, який позивач мав намір укласти з відповідачем, визначено розмір плати за утримання будинку згідно з рішенням загальних зборів членів об`єднання в сумі 5,00 грн. за 1 кв.м. на місяць.

Тобто, ТОВ "Житомирський міський інформаційний центр" як орендар нежитлового приміщення загальною площею 281,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул.Небесної Сотні, 15, просить встановити плату за утримання будинку у нижчому розмірі, ніж затверджений рішенням загальних зборів членів ОСББ "ЖИТИЧИ", яке оформлене протоколом загальних зборів членів №4 від 27.09.2017 р..

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями частин 1-3 статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ч.8 ст.181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

Таким чином, ціна договору є його істотною умовою, яку сторони повинні добровільно узгодити при укладені такого договору.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що неузгодження сторонами істотних умов договору, зокрема, щодо ціни витрат на утримання об`єкта оренди виключає можливість укладення такого договору в запропонованій позивачем редакції.

Таким чином доводи апелянта щодо неправомірності відмови у задоволенні позовних вимог про спонукання до укладення договору не знайшли свого правого підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994 р., серія A, №303-A, п.29).

Згідно з ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 ГПК України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.

Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.

Окрім того, враховуючи, що зі змісту апеляційної скарги не вбачається заперечень щодо стягнення з позивача на користь відповідача судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення першої інстанції в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 24.12.2019 р. у справі №906/884/19 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "10" квітня 2020 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Василишин А.Р.