Рішення

від 16.12.2019 по справі 909/966/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.12.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/966/19 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Радник ЮА",

вул. Володимирська, буд.71 А, м.Київ,01033;

представник позивача: адвокат Кепич Ірина Василівна,

Вознесенський узвіз, 10А, м. Київ, 04053;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Загороднюк Василя Андрійовича,

АДРЕСА_1 ;

про розірвання договору про надання послуг та стягнення 71 632,44грн, з яких: 63 200,00грн- основний борг, 8 432,44грн - пеня,

за участю:

від позивача: Ковалюк О.М. - адвокат, (ордер серія ІФ №010560 від 05.11.2019; свідоцтво №728 від 26.03.2010);

від відповідача: Булавинець М.М. - адвокат, (ордер серія ІФ №072016 від 05.08.2019; посвідчення №819 від 18.11.2011).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансгруп" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Загороднюк Василя Андрійовича про розірвання договору про надання послуг з послуг з розробки веб-сайту №00121022019 від 10.01.2019 та стягнення 71 632,44грн, з яких: 63 200,00грн - основний борг, 8 432,44грн - пеня.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

В підготовчому засіданні 07.11.2019 судом, на підставі заяви позивача б/н від 22.10.2019 (вх№20998/19 від 28.10.2019), у відповідності до рішення загальних зборів учасників ТОВ "Укртрансгруп" №2 від 09.10.2019, витягу з ЄДРЮО, ФО-П та ГФ станом на 10.10.2019, змінено найменування позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансгруп" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Радник ЮА".

В судовому засіданні 10.12.2019 оголошувалась перерва до 16.12.2019.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Обґрунтовує їх систематичним невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з розробки веб-сайту №00121022019 від 10.01.2019. У зв`язку з чим позивач просить суд захистити його порушене право шляхом розірвання в судовому порядку договору про надання послуг з розробки веб-сайту №00121022019 від 10.01.2019 та стягнути перераховані на рахунок відповідача платіжними дорученнями №3371 від 15.01.2019, №3400 від 29.01.2019, №3432 від 14.02.2019, №3461 від 04.03.2019 кошти на загальну суму 63 200,00грн та нараховану на підставі пункту 6.6. договору пеню в сумі 8 432,44грн. Позовні вимоги мотивує приписами статей 525, 526, 530, 599, 611, 626, 628, 629, 837, 843, 901 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, свої заперечення виклав у відзиві на позов вх№17439/19 від 10.10.2019, запереченні на відповідь на відзив вх№19751/19 від 12.11.2019. Зазначає, що відповідачем своєчасно виконано, оплачені позивачем на загальну суму 63 200,00грн перший, другий, третій етапи робіт з розробки веб-сайту обумовлені додатком №2 до договору, в т.ч. додатковий етап робіт, не передбачений договором. Звертає увагу суду на те, що подальше невиконання наступних етапів робіт зумовлене ненаданням позивачем відповідачу необхідної інформації. Вважає, що правових підстав для повернення позивачу коштів в сумі 63 200,00грн - немає, а договір №00121022019 від 10.01.2019 є розірваним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між замовником/позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансгруп" (змінено найменування на ТОВ "Радник ЮА") та виконавцем/відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Загороднюк Василем Андрійовичем укладено договір про надання послуг з розробки веб-сайту №00121022019 від 10.01.2019. Згідно умов цього договору виконавець зобов`язався надати, а замовник - прийняти та оплатити разові послуги з розробки веб-сайту та особистого кабінету для журналу radnuk.com.ua, згідно додатку №1 до договору (пункти 1.1., 2.1. договору).

Загальна вартість послуг за цим договором складає 158 000,00грн. Оплата послуг здійснюється поетапно. Перший етап оплати складає 10% від загальної суми і є авансовим платежем. Другий етап складає 10% від суми і визначається додатком №2 "Беклог" та виплачується після першого етапу роботи. Третій етап складає 10% від суми і визначається додатком №2 "Беклог" та виплачується після другого етапу роботи. Четвертий етап складає 10% від суми і визначається додатком №2 "Беклог" та виплачується після третього етапу роботи. П`ятий етап складає 10% від суми і визначається додатком №2 "Беклог" та виплачується після четвертого етапу роботи. Шостий етап складає 10% від суми і визначається додатком№2 "Беклог" та виплачується після п`ятого етапу роботи. Сьомий етап складає 10% від суми і визначається додатком №2 "Беклог" та виплачується після шостого етапу роботи. Восьмий етап складає 10% від суми і визначається додатком №2 "Беклог" та виплачується після сьомого етапу роботи. Дев`ятий етап складає 10% від суми і визначається додатком №2 "Беклог" та виплачується після восьмого етапу роботи. Десятий етап складає 10% від суми і визначається додатком №2 "Беклог" та виплачується після дев`ятого етапу роботи та після підписання акту прийому-передачі сайту (пункти 4.1.,4.2., 4.3.2. договору).

Згідно з пунктом 2.2. строки виконання робіт складають 62 робочих дні з моменту отримання авансового платежу на рахунок виконавця. Строки виконання кожного етапу робіт конкретизовано у додатку №2 "Беклог".

В ході виконання даного договору виконавець надає замовнику звітність про хід роботи кожних 10 робочих днів або по завершенню кожного пункту передбаченого в додатку №2 "Беклог" в залежності від того, що настає швидше (пункт 3.2. договору).

Розділом 5 договору обумовлено права та обов`язки сторін. Так згідно з пунктами 5.1.1., 5.1.2., 5.1.3., 5.1.5. виконавець взяв на себе обов`язок своєчасно та якісно надавати послуги, зазначені в пункті 1 договору; при виникненні обставин, що перешкоджають належному виконанню своїх зобов`язань терміново повідомити про це замовника; складати та передавати замовнику акти про надані послуги; приступити до виконання умов договору з моменту отримання авансу. В свою чергу у відповідності до пунктів 5.2.1., 5.2.2., 5.2.5. замовник зобов`язався приймати від виконавця послуги, що надаються згідно з цим договором, після контролю за достовірністю актів про надані послуги підписувати ці акти в дводенний термін з моменту одержання; оплачувати послуги на умовах та порядку визначеному в пункті 4 цього договору; надавати відповіді та потрібну додаткову інформацію щодо проекту за запитом виконавця протягом доби після такого запиту.

Цей договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами і визнається чинним до моменту закінчення виконання сторонами зобов`язань за даним договором (пункт 7.1. договору).

Виконуючи умови договору, позивач платіжними дорученнями №3371 від 15.01.2019, №3400 від 29.01.2019, №3432 від 14.02.2019, №3461 від 04.03.2019 (т.1 а. с. 120-123) перерахував на рахунок відповідача кошти в загальній сумі 63 200,00грн, згідно виставлених відповідачем рахунків від 15.01.2019, від 13.02.2019, від 28.02.2019 на оплату першого, другого, третього етапів за договором №00121022019 від 10.01.2019 та додаткового етапу до договору №00121022019 від 10.01.2019 (т.1 а.с.107-110). В свою чергу відповідачем не доведено перед судом виконання робіт з розробки веб-сайту та особистого кабінету для журналу radnuk.com.ua, обумовлених додатком №2 до договору. Звітності про хід роботи чи звітності по завершенню кожного етапу робіт, передбачених додатком №2 "Беклог", як і підписаних між сторонами актів приймання - передачі веб-сайту, обумовлених пунктами 3.2., 4.3.2., 5.1.3. договору - суду не подано.

Натомість виконання оплачених позивачем етапів робіт на загальну суму 63 200,00грн відповідач підтверджує копіями роздруківок повідомлень з електронної пошти (т.2 а.с. 77-96). Згідно з статті 96 Господарського процесуального кодексу України роздруківка електронної переписки сторін не може вважатись електронним доказом/документом (копією електронного доказу/документу). Одночасно роздруківки листування з електронної пошти не містять електронного підпису - обов`язкового реквізиту електронного документа, як того вимагають правила статей 5, 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", який використовується для ідентифікації автора. Адже за відсутності обов`язкового реквізиту - електронного підпису зміст таких документів не захищений від внесення правок та викривлень. Вірогідно такі докази не можуть буди взяті судом до уваги та покладені в основу судового рішення.

Відповідно до вимоги позивача від 14.06.2019 (т.1 а.с.115-117) останній просить відповідача повернути сплачені кошти в сумі 63 200,00грн у зв"язку з невиконанням жодного етапу робіт за договором №00121022019 від 10.01.2019, а листом від 12.07.2019 (т.1 а.с.118-119) позивач повідомив відповідача про розірвання договору №00121022019 від 10.01.2019 через систематичне невиконання його умов відповідачем та повторно вимагав повернути сплачені кошти в сумі 63 200,00грн.

Водночас матеріали справи містять письмовий запит відповідача від 28.08.2019, адресований позивачу (т.2 а.с.97-99), у відповідності до якого відповідачу необхідна додаткова інформація для подальшого виконання робіт, а у разі ненадання - вважає договір №00121022019 від 10.01.2019 розірваним.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача про розірвання в судовому порядку договору про надання послуг з розробки веб-сайту №00121022019 від 10.01.2019 та стягнення з відповідача 63 200,00грн - попередньої оплати, 8 432,44грн - пені.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Приписи статті 846 Цивільного кодексу України вказують на те, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Норми частини 1 статті 849 Цивільного кодексу України надають право замовнику у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).

У відповідності до положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 849 Цивільного кодексу України обумовлено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до статті 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Як вказує норма частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 7.3. договору сторони погодили, що кожна із сторін має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку у зв`язку з систематичним порушенням умов договору іншою стороною, або у зв`язку з неможливістю більше виконувати свої зобов`язання попередньо письмово повідомити про це другу сторону за 5 днів, попередньо оплативши фінансові зобов`язання по даному договору, або повернути виплачені кошти. Систематичним порушенням договору, є порушення що не усунуто стороною протягом 10 днів з дати коли обов`язок передбачений договором мав бути виконаним. У випадку розірвання договору згідно з цим пунктом, у зв`язку з порушенням умов виконавцем, останній повинен сплатити санкції передбачені цим договором, повернути сплачені кошти та не має права вимагати компенсацію витрат пов`язаних з виконанням цього договору, при цьому після розірвання виконавець передає результати наданих послуг пропорційні отриманій оплаті.

Належними доказами, які містяться у справі, зокрема платіжними дорученнями №3371 від 15.01.2019, №3400 від 29.01.2019, №3432 від 14.02.2019, №3461 від 04.03.2019 (т.1 а. с. 120-123), згідно виставлених рахунків від 15.01.2019, від 13.02.2019, від 28.02.2019 перед судом доведено та документально підтверджено перерахування позивачем на рахунок відповідача коштів в загальній сумі 63 200,00грн. В свою чергу відповідач доказів належного виконання взятих на себе зобов`язань з розробки та передання позивачу за актом приймання-передачі веб-сайту та особистого кабінету для журналу radnuk.com.ua, у строки визначені додатком №2 "Беклог" для кожного етапу робіт, так і у строк встановлений пунктом 2.2. договору для виконання робіт загалом, а саме 62 робочих дні з моменту отримання авансового платежу (до 13.04.2019) - суду не подав.

За таких обставин з урахуванням вище сказаного в наявності порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору, що призвели до позбавлення того, на що позивач розраховував при укладенні договору. І як наслідок, за переконанням суду позивач правомірно скористався своїм правом на розірвання в односторонньому порядку договору про надання послуг з розробки веб-сайту №00121022019 від 10.01.2019 шляхом направлення відповідачу повідомлення від 12.07.2019 (т.1 а.с.118-119). А отже укладений між сторонами договір №00121022019 від 10.01.2019 є розірваним за ініціативою ТОВ "Радник ЮА", що відповідає пункту 7.3. спірного договору та вимогам частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України, а правові підстави для розірвання в судовому порядку спірного договору, який вже є розірваним - відсутні, наслідком чого є відмова в позові у цій частині. Така ж правова позиція дотримана в постанові Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 904/5791/18.

При цьому безпідставним визнається судом посилання відповідача на те, що невиконання робіт за договором зумовлене ненаданням позивачем відповідачу необхідної інформації на письмовий запит, оскільки такий запит датований 28.08.2019, в той час як строк для виконання робіт з урахуванням фактичних обставин справи та умов пункту 2.2. договору сплив - 13.04.2019, а повідомлення про розірвання договору направлено позивачем відповідачу - 12.07.2019.

Оскільки відповідач не довів перед судом виконання робіт, обумовлених договором №00121022019 від 10.01.2019 і позивач підставно скористався своїм правом на розірвання договору, то у відповідача в наявності зобов`язання з повернення сплачених позивачем коштів в сумі 63 200,00грн на підставі пункту 7.3. договору.

Водночас приписами статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки невиконання грошового зобов`язання. Аналогічна правова позиція дотримана у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі 904/3565/18, від 19.09.2019 у справі №904/5770/18, від 26.11.2019 у справі №920/240/18.

Пунктом 6.6. договору сторони погодили відповідальність виконавця, за порушення строків надання послуг, у вигляді штрафу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

З урахуванням вище сказаного правомірним визнається судом покладення на відповідача додаткових юридичних обов`язків обумовлених пунктом 6.6. договору у вигляді штрафної санкції, яка за своєю суттю та способом нарахування підпадає під визначення пені. Судом перевірено розрахунок пені на суму 8 432,44грн та визнано його арифметично правильним (т.1 а.с.7-8).

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини 1, пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи до яких належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписами частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обумовлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а згідно з частиною 8 статті 129 цього Кодексу, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вказує частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Нормою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" обумовлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас Європейський суд з прав людини у пункті 95 рішення від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", пунктах 34-36 рішення від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інші проти України", пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", пункті 88 рішення від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" неодноразово наголошує про те, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведе, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Представником позивача заявлено вимогу про відшкодування за рахунок відповідача понесених ТОВ "Радник ЮА" судових витрати на оплату послуг адвоката на суму 10 500,00грн в підтвердження чого подано свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №1895 від 16.08.2012, ордер серія КС №583994, договір про надання послуг професійної правничої допомоги №59/75-ю від 07.06.2019, акти надання послуг №56 від 21.08.2019, №57 від 21.08.2019, №67 від 01.10.2019, виписки по рахунку Адвокатського об"єднання "Коларес" від 12.06.2019, від 17.07.2019, від 21.08.2019.

В свою чергу відповідач у відзиві на позов вх№17439/19 від 10.10.2019 заперечує щодо стягнення витрат на правову допомогу. Вважає їх необґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що понесені при розгляді справи №909/773/19 в якій позов залишено без розгляду, а не у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи інтереси довірителя/позивача у цій справі (усі судові засідання 22.10.2019, 07.11.2019, 26.11.2019, 10.12.2019, 16.12.2019) представляла адвокат Ковалюк О.М. на підставі ордеру серія ІФ №010558 від 22.10.2019, виданого адвокату ТОВ "Укртрансгруп" та ордеру серія ІФ №010560 від 05.11.2019 виданого ТОВ "Радник ЮА" відповідно. Суду не подано будь-яких доказів в підтвердження сплати позивачем коштів за надання послуг щодо ведення даної справи у суді - адвокату Ковалюк О.М. При цьому судом встановлено, що Господарським судом Івано-Франківської області розглядався аналогічний спір у справі № 909/773/19, за наслідками якого ухвалою суду від 27.08.2019 позовом ТОВ "Укртрансгруп" до відповідача ФО-П Загороднюк В.А. про розірвання договору від №00121022019 від 10.01.2019 та стягнення 68 979, 77грн - залишено без розгляду. Вказані обставини унеможливлюють суду прийти до однозначного висновку достовірно встановити факт, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі заявленій до відшкодування понесено позивачем саме у цій справі №909/966/19, оскільки акти надання послуг №56, №57 датовані 21.08.2019. Що стосується акту про надання послуг №67 від 01.10.2019 на суму 3 000,00грн, то такий акт з урахуванням пункту 2.3.1. договору №59/75-ю від 07.06.2019 між Адвокатським об"єднанням "Коларес" та ТОВ "Укртрансгруп" не містить конкретизації які саме юридичні послуги надавались та фактичної кількості витраченого часу на їх надання. Крім того доказів сплати позивачем адвокату вказаної суми витрат на правову допомогу суду не подано.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 129 1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625-629, 837, 846, 849, 887 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Радник ЮА" до відповідача Фізичної особи-підприємця Загороднюк Василя Андрійовича про розірвання договору про надання послуг з послуг з розробки веб-сайту №00121022019 від 10.01.2019 та стягнення 71 632,44грн, з яких: 63 200,00грн - основний борг, 8 432,44грн - пеня - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Загороднюк Василя Андрійовича, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радник ЮА", вул. Володимирська, буд.71 А, м.Київ,01033 (ідентифікаційний код 35838749) 63 200,00грн (шістдесят три тисячі двісті грн 00коп.) - заборгованості, 8 432,44грн (вісім тисяч чотириста тридцять дві грн 44коп.) - пені, 1 921,00грн (одну тисячу дев"ятсот двадцять одну грн 00коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині розірвання договору про надання послуг з послуг з розробки веб-сайту №00121022019 від 10.01.2019 укладеного між ТОВ "Укртрансгруп" та ФО-П Загороднюк Василем Андрійовичем - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 26.12.2019

Суддя С.Кобецька