Рішення

від 24.12.2019 по справі 910/11309/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.12.2019Справа № 910/11309/18

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Груп"

про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат

у справі №910/11309/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Груп" (07400, Київська обл., місто Бровари, вул. Залізнична, 12; ідентифікаційний код 40318705)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Буд Компані"(02125, м. Київ, вул. Старосільська, 1 К; ідентифікаційний код 39388947)

2) Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2; ідентифікаційний код 37508596)

про визнання частково недійсними свідоцтв та зобов`язання припинити дії, що порушують право.

Суддя Бондаренко Г. П.

Секретар судового засідання Лебович А. О.

За участі представників сторін:

Від позивача (заявника): Ялі К. А. (довіреність № б/н від 01.06.2016);

Від відповідача - 1: не прибув;

Від відповідача - 2: не прибув.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов, з урахуванням останньої заяви позивача про зміну предмету позову від 02.10.2019, у якому позивач просив суд:

- визнати недійсними свідоцтва України № 226309 та № 226310 від 12.05.2017 в частині надання правової охорони щодо наступних товарів 1-го класу МКТП: хімічні продукти, призначені для використовування в промисловості, науці, сільському господарстві, садівництві та лісівництві; необроблені синтетичні смоли; необроблені пластмаси; клейкі речовини на промислові потреби; а також щодо усіх товарів 27-го класу МКТП, наведених у свідоцтвах № 226309 та № 226310;

- зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про визнання частково недійсними та внесення відповідних змін до свідоцтв України №226309 та 226310 від 12.05.2017 та здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені Державної служби інтелектуальної власності України - "Промислова власність";

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Імперіал Буд Компані" використання позначення ЭКО КЕНП в тому числі нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано, застосовування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет для наступних товарів: будівельні матеріали неметалеві; будівельні неметалеві жорсткі труби; асфальт, смола і бітум; неметалеві пересувні споруди; неметалеві пам`ятники; азбестові будівельні розчини; бітумні покриви для покрівель; будівельні розчини; будівельні розчини для облаштування наливних підлог; будівельні розчини рідкі; вогнетривкі матеріали; вогнетривкі цементні покриви; ґрунтувальні будівельні матеріали; композиції для облаштування наливних підлог; личкувальні матеріали будівельні; облицювальні покриття неметалеві; оздоби неметалеві будівельні; перекриття неметалеві; підлоги неметалеві; плити неметалеві; покриви (будівельні матеріали); покрівлі неметалеві; цегла; цемент; шпаклювальні будівельні матеріали, а також таких споріднених товарів: наливного епоксидного покриття підлоги; композиції епоксидні для наливних підлог; епоксидна ґрунтовка для бетонних основ; акрилова ґрунтовка - мембраноутворювач; кольоровий зносостійка декоративна наливна підлога на основі епоксидних модифікованих смол; кольоровий епоксидний зносостійкий состав для фарбування підлоги в складських і виробничих приміщеннях; кольоровий вододисперсійний епоксидний зносостійкий состав, для фарбування підлоги в складських і виробничих приміщеннях; кольоровий епоксидний зносостійкий состав, не містить розчинників, призначений для фарбування підлоги в складських і виробничих приміщеннях для пішохідних навантажень, руху візків на гумовому ходу слабкої та сильної інтенсивності; безкольоровий полімерний матеріал на епоксидній основі для ремонту і влаштування полімерних підлог; напівматовий епоксидний лак, без жовтого відтінку, стійкий до УФ випромінювання, призначений для порозаполнення і лакування поверхні; вододисперсійний напівматовий епоксидний лак, без жовтого відтінку, призначений для порозаповнення і лакування поверхні; глянцевий прозорий епоксидний лак, без жовтого відтінку, призначений для порозаповнення і лакування поверхні; паропроникний вододисперсійний ремонтний склад, що застосовується по вологій основі; упрочнитель для бетону.

Вимоги позову були мотивовані тим, що оскаржуваний знак зареєстровано для позначення у тому числі товарів, що є спорідненими з товарами, для яких зареєстровано знак позивача, за ознаками використання або складу. Також позивач зазначає, що на його переконання існують дві самостійні підстави для оскарження знаків відповідача-1: не можуть одержати правову охорону позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу; не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

27.11.2019 Господарський суд міста Києва позовні вимоги задовольнив повністю, про що оголосив у відповідному судовому засіданні вступну та резолютивну частини рішення.

04.12.2019 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від позивача по справі надійшла заява № 01/12/19 від 29.11.2019 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (подана 02.12.2019 до суду засобами поштового зв`язку), в якій позивач просив суд ухвалити додаткове рішення щодо стягнення з відповідача - 1 на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 29 000,00 грн та витрат на проведення експертизи у сумі 23 550,00 грн.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату від 04.12.2019 № 05-23/2959 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2019 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/11309/18, у зв`язку з відпусткою судді Сташків Р.Б. та визначено суддю-доповідача Бондаренко Г.П.

16.12.2019 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Груп" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат було призначено на 24.12.2019, про що постановлено відповідну ухвалу.

24.12.2019 через відділ канцелярії суду від відповідача - 1 надійшли заперечення на заяву ТОВ Корона Груп про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в яких відповідач - 1 заперечував проти задоволення заяви.

В судове засідання 24.12.2019 відповідачі - 1, 2 не прибули, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Заявник в судове засідання 24.12.2019 прибув та надав суду усні пояснення по суті заяви, в яких свої вимоги підтримав в повному обсязі.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши заперечення подані відповідачем - 1 та розглянувши заяву позивача ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат суд дійшов висновку про її задоволення, з підстав нижчевикладених.

Подана позивачем заява мотивована тим, що окрім судового збору, який стягнуто з відповідача - 1 на користь позивача судовим рішенням у справі, позивачем також понесені інші судові витрати, а саме - витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 29 000, 00 грн та витрати на проведення експертизи в розмірі 23 550, 00 грн.

Позивач зазначив, що відповідач - 1 неодноразово зловживав своїми процесуальними правами та припускався порушень вимог ухвал суду. Так, всупереч ухвали суду про призначення експертизи, відповідач - 1, за клопотанням якого така експертиза й була призначена, не здійснив оплату за проведення експертизи, що потягло безпідставне затягування справи, та призвело до того, що позивач як добросовісний учасник справи був змушений замовляти відповідну експертизу на оплачувати її проведення власним коштом. Неодноразово відповідач - 1 не з`являвся до суду без поважних причин, подавав необґрунтовані клопотання (про долучення рецензії на висновок експерта по іншій справі замість оплати експертизи, призначеної судом; намагання долучити докази з порушенням порядку та строків їх подання тощо). Дії відповідача - 1 призвели як до збільшення витрат позивача на правову допомогу, так й до незапланованих при поданні позову витрат на проведення експертизи. З огляду на наведене, позивач вважає, що його витрати на правову допомогу та на проведення експертизи мають бути стягнуті з відповідача - 1.

Відповідач - 1 заперечує проти покладення на нього вищевказаних витрат позивача в повному обсязі, оскільки позивачем не наведені поважні причини для неподання суду доказів понесення ним відповідних витрат до ухвалення рішення по справі, і відповідно, на думку відповідача - 1, відсутні правові підстави для вирішення судом питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Крім того, на думку відповідача - 1, відсутні підстави встановлені ст.129 Господарського процесуального кодексу України для покладення судових витрат виключно на відповідача - 1. Також відповідач - 1 зазначає, що в наданому позивачем акті приймання - передачі юридичних послуг від 28.11.2019 не надано детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом в розрізі витрачених адвокатом годин, та що премія у розмірі 10 000, 00 грн не входить до визначених статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до положень ч. 4, 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати (не судовий збір), пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.11.2019 (до закінчення судових дебатів у справі) позивач подав по справі заяву щодо відшкодування судових витрат, в якій позивач повідомив суд, що протягом 5 днів після ухвалення судового рішення позивачем будуть надані докази розміру судових витрат, що позивач поніс, у зв`язку з розглядом справи. У вказаній заяві позивач також зазначив, що надати такі докази до ухвалення судового рішення не може, оскільки, зокрема, розмір витрат на правову допомогу залежить від змісту рішення суду.

В подальшому, 04.12.2019 позивачем через відділ канцелярії суду була подана заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (подана 02.12.2019 до суду засобами поштового зв`язку), до якої були додані докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 29 000,00 грн та витрат на проведення експертизи у сумі 23 550,00 грн.

Зокрема, позивачем були подані:

- належним чином засвідчена копія договору про надання юридичних послуг від 01.08.2018, укладеного між адвокатом Ялі Костянтином Анатолійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корона Груп" в особі директора Ілюшина В.А.;

- належним чином завірена копія акту приймання-передачі юридичних послуг від 28.11.2019 згідно договору про надання юридичних послуг від 01.08.2018, на виконання пункту 3.1 відповідного договору;

- належним чином завірена копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №251, відповідно до Закону України "Про адвокатуру", виданого 15.03.2001;

- оригінал платіжного доручення № 401 від 28.11.2019 про сплату 29 000, 00 грн - за юридичні послуги за договором від 01.08.2018 та актом від 28.11.2019;

- належним чином засвідчений акт здавання-приймання послуг згідно з рахунком №23-08/19 СЕ від 23.08.2019 відповідно до проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, виконаний виконавцем ФОП Жилою Богданом Володимировичем - патентним повіреним, судовим експертом;

- належним чином завірена копія платіжного доручення № 382 від 27.08.2019 на суму 23 550,00 грн, про оплату за складання висновку експертизи, згідно рахунку № 23-08/2019 від 23.08.2019.

Отже, докази розміру інших судових витрат, понесених позивачем, були подані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, при цьому, до закінчення судових дебатів у справі позивач зробив про це відповідну заяву, в якій зазначив поважні причини неможливості подання відповідних доказів до закінчення судових дебатів.

Враховуючи зазначене, подана позивачем заява підлягає розгляду судом.

Позивач просить покласти на відповідача - 1 свої витрати на професійну правничу допомогу у сумі 29 000,00 грн та витрати на проведення експертизи у сумі 23 550,00 грн, які були понесені у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Предметом договору про надання юридичних послуг від 01.08.2018, який наданий позивачем на підтвердження факту понесення ним витрат на правничу допомогу, відповідно до п. 1.1. є надання консультативних та інших юридичних послуг щодо подання позовної заяви до ТОВ Імперіал Буд Компані та Мінекономрозвитку та торгівлі про скасування свідоцтв на знаки для товарів та послуг № 226309 та № 26310 від 12.05.2017 та заборону використання позначення ЄКО КЕНП , та подальшого представництва у суді інтересів замовника в порядку, визначеному договором.

В п. 3.1. договору про надання юридичних послуг від 01.08.2018 сторони погодили, що за послуги адвоката замовник сплачує винагороду у розмірі, що визначається наступним чином: за складання позовної заяви з попереднім вивченням документів - 5 000, 00 грн; за виконання іншої роботи, у тому числі за участь у судових засіданнях з врахуванням часу, витраченого на прибуття у судове засідання, яке не відбулося не з вини адвоката) - з розрахунку 500, 00 грн за кожну витрачену годину; у випадку задоволення позову судом першої інстанції - премія у розмірі 10 000, 00 грн.

Відповідно до підписаного сторонами акту приймання - передачі юридичних послуг від 28.11.2019, адвокатом були надані замовнику такі послуги: складання позовної заяви - 5 000, 00 грн; складання відповіді на відзив - 1 000, 00 грн; складання відповіді на відзив відповідача - 1 - 1 000, 00 грн; складання відповіді на пояснення відповідача - 2 - 1 000, 00 грн; складання заяв про зміну предмету позову - 1 500, 00 грн; складання апеляційної скарги на ухвалу про призначення експертизи - 1 500, 00 грн; організація замовлення та проведення судової експертизи - 2 000, 00 грн; участь в судових засіданнях (12 годин) - 6 000, 00 грн; премія за досягнення позитивного результату - 10 000, 00 грн; загалом - 29 000, 00 грн.

Надання послуг позивачу адвокатом Ялі Костянтином Анатолійовичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія № 251), підтверджується його присутністю в судових засіданнях та складанням й поданням від імені позивача процесуальних документів, які наявні в матеріалах справи № 910/11309/18.

Оплата позивачем витрат на правничу допомогу у зазначеному розмірі підтверджується оригіналом платіжного доручення № 401 від 28.11.2019 про сплату 29 000, 00 грн.

Отже, позивачем доведений розмір понесених витрат на оплату правової допомоги в розмірі 29 000, 00 грн.

Відповідно до положень ст. 127 Господарського процесуального кодексу України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на проведення експертизи в розмірі 23 550, 00 грн позивач надав суду акт здавання-приймання послуг згідно з рахунком №23-08/19 СЕ від 23.08.2019, про проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, виконаний виконавцем ФОП Жилою Богданом Володимировичем - патентним повіреним, судовим експертом у справі № 910/11309/18 вартістю 23 550, 00 грн, та належним чином завірену копію платіжного доручення № 382 від 27.08.2019 на суму 23 550,00 грн, про оплату за складання висновку експертизи, згідно рахунку № 23-08/2019 від 23.08.2019.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України Про судову експертизу витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров`я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.

Державні спеціалізовані установи, а також фахівці, що не є працівниками цих установ, зазначені у статті 7 цього Закону, виконують інші роботи на договірних засадах.

Експертне дослідження від 03.09.2019 виконане Фізичною особою - підприємцем Жилою Богданом Володимировичем виконане на договірних засадах, що відповідає діючому законодавству, і вартість зазначеного дослідження співмірна із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим експертами на виконання робіт.

Отже, позивачем доведений розмір понесених витрат на оплату витрат на проведення експертизи в розмірі 23 550, 00 грн.

Враховуючи доведеність понесених позивачем витрат, задоволення позовних вимог позивача та процесуальну поведінку відповідача - 1 при розгляді справи, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті витрат на проведення експертизи в розмірі 23 550, 00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 29 000, 00 грн покладаються судом на відповідача - 1.

Суд також зазначає, що заперечуючи проти задоволення заяви щодо розподілу судових витрат понесених позивачем відповідач - 1 в той же час, не просить суд зменшити розмір таких витрат (не заявляв відповідних клопотань та/або заяв), а просто просить суд відмовити у відшкодуванні витрат повністю.

При цьому, положення ч. 5 ст. 126 та ч. 6 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України, виключають можливість суду самостійно (без клопотання іншої сторони) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу та витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 25.07.2019 у справі № 910/11310/18.

Відповідно, враховуючи, що позивач не клопоче про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, у суду відсутні процесуальні підстави для їх зменшення. Водночас відсутні в даному випадку і процесуальні підстави для відмови у відшкодуванні витрат повністю, адже у відповідності до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати (не судовий збір), пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Щодо доводів відповідача - 1 стосовно відсутності підстав для покладення судових витрат тільки на нього, суд зазначає, що згідно роз`яснень наданих в ч.2 п. 69 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 N 12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності , у разі задоволення позову про визнання свідоцтва на знак недійсним повністю або частково, господарський суд не має права покладати судовий збір та інші судові витрати на Державну службу інтелектуальної власності України, якщо останню було залучено до участі у справі як одного з відповідачів, а видачу відповідного свідоцтва здійснено нею згідно з чинним законодавством.

Щодо доводів відповідача - 1 стосовно не наведення поважних причини для неподання суду доказів, не надання детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом в розрізі витрачених адвокатом годин, та стосовно того, що премія у розмірі 10 000, 00 грн не входить до визначених статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрат на професійну правничу допомогу адвоката, то відповідні доводи не спростовують вимог позивача і відповідно відхиляються судом, як юридично неспроможні.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 74, 76 - 80, 123, 126, 127, 221, 232, 233, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Груп" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Буд Компані" (02125, м. Київ, вул. Старосільська, 1 К; ідентифікаційний код 39388947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Груп" (07400, Київська обл., місто Бровари, вул. Залізнична, 12; ідентифікаційний код 40318705) 29 000 (двадцять дев`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 23 550 (двадцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп. витрат на оплату послуг експерта.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового судового рішення.

Повне додаткове судове рішення складено 26.12.2019.

Суддя Г. П. Бондаренко