ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
24.12.2019Справа № 910/19978/16
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,
при секретарі судового засідання Вольській І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Лазурний блюз" на дії Старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Родіонова Ю.А. у ВП№59695396 у справі:
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пенетрон-Київ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Лазурний блюз"
про стягнення 254 277,74 грн
За участі представників учасників справи згідно протоколу
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду міста Києва (суддя Пригунова А.Б., після зміни прізвища - Зіневич А.Б.) перебувала справа № 910/19978/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пенетрон-Київ" (далі - ТОВ "Пенетрон-Київ", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Лазурний блюз" (далі - ТОВ "ЕК "Лазурний блюз", відповідач, замовник) про стягнення 254 277,74 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 у справі № 910/19978/16 позовні вимоги ТОВ "Пенетрон-Київ" задоволені частково, стягнуто з ТОВ "ЕК "Лазурний блюз" 233 856,00 грн основної заборгованості, 3 507,84 грн інфляційних втрат, 345,98 грн 3% річних, 3 450,33 грн пені та 3 617,42 грн судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановами Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 та Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 910/19978/16 вищевказане рішення було залишено без змін.
03.06.2019 на виконання вищевказаного рішення судом був виданий наказ.
27.11.2019 до суду надійшла скарга ТОВ "ЕК "Лазурний блюз" на постанову від 05.08.2019 ВП№59695396 державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 27.11.2019, матеріали зазначеної заяви ТОВ "ЕК "Лазурний блюз" передано на розгляд судді Лиськова М.О. у зв`язку з відпусткою судді Зіневич А.Б.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 розгляд скарги призначено на 11.12.2019 та зобов`язано державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Родіонова Ю.А. не пізніше 09.12.2019 надати суду копії матеріалів виконавчого провадження №59695396 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 у справі №910/19978/16; письмові пояснення по суті скарги, а також докази направлення письмових пояснень з доданими до них документами на адресу скаржника.
В судове засідання, призначене на 11.12.2019 з`явилися представники боржника та стягувача, представник Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з`явився, причин неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав. Судом ухвалено відкласти розгляд скарги на 24.12.2019 з метою повторного повідомлення Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про розгляд скарги.
В судове засідання, призначене на 24.12.2019 з`явився представник скаржника, доводи скарги підтримала в повному обсязі, просила скаргу задовольнити. Представники Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві та стягувача у судове засідання не з`явилися, причин неявки суд не повідомили.
Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Лазурний блюз" на дії Старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Родіонова Ю.А., заслухавши пояснення скаржника, суд дійшов висновку, що Скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Скарга на дії ВДВС мотивована тим, що розрахунковий рахунок боржника НОМЕР_1 використовується останнім для виплати заробітної плати працівникам підприємства та для сплати єдиного соціального внеску та інших обов`язкових зборів та платежів, а тому забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання. При наявності законодавчого обмеження та заборони на стягнення коштів, направлених на виплату заробітної плати працівникам підприємства та для сплати єдиного соціального внеску та інших обов`язкових зборів та платежів, відсутні підстави для застосування арешту коштів, які знаходяться на таких рахунках, та які в подальшому не можуть бути використані для погашення заборгованості перед стягувачем. Скаржник зазначив про те, що накладення арешту на рахунки боржника, які призначені для виплати заробітної плати та для обліку коштів соціального страхування в національній валюті унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян, що працюють на підприємстві.
На підтвердження зазначених обставин, до матеріалів скарги заявником додано копії платіжних доручень про сплату єдиного податку, про сплату податків, про сплату заробітної плати.
Однак, суд критично оцінює вказані копії платіжних доручень, адже ними жодним чином не підтверджується спеціальний режим використання підприємством рахунку № НОМЕР_1 .
Крім того, скаржником вказано про те, що факт накладення арешту на такі кошти, суперечить положенням частини дванадцятої статті 9 Закону України Про збір та/облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та частини шостої статті 24 Закону України Про оплату праці в частині пріоритетності зобов`язань з оплати праці та сплати єдиного внеску перед іншими зобов`язаннями.
Скаржником наведено приписи частин 3, 4, 5 ст. 59 Закону "Про виконавче провадження", якими передбачені порядок та підстави зняття арешту з майна у разі виявлення порушення порядку його накладення, встановленого цим Законом. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Скаржником вказано на приписи ч. 2 ст. 59 Закону "Про виконавче провадження", згідно якої у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Одночасно підпунктом а) частини 1 статті 341 ГПК України встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Відповідно до статті 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з вимогами абз. 2, ч. 2, ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 і Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Вимогами частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Приписами статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Як роз`яснено у листі НБУ № 25-111/2972-22535 від 14.12.10. "Щодо відкриття страхувальникам-роботодавцям окремих поточних рахунків", відповідно до Закону банк відкриває страхувальнику-роботодавцю окремий рахунок за балансовим рахунком 2604 "Цільові кошти на вимогу суб`єктів господарювання" (План рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджений Постановою НБУ № 280 від 17.06.2004).
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (затвердженого Постановою Правління НБУ № 89 від 11.09.2017) рахунки з балансовим рахунком 2600 мають призначення "Кошти на вимогу суб`єктів господарювання", у той час як рахунки з балансовим рахунком 2604 - "Цільові кошти на вимогу суб`єктів господарювання".
З матеріалів даної справи та доданих до скарги документів судом встановлено відсутність доказів, що спірний рахунок № НОМЕР_1 є спеціальним або рахунком із спеціальним режимом використання, а також те, що зазначений рахунок відноситься до інших рахунків з переліку, на які законом заборонено накладення арешту, зокрема скаржником не надано доказів в підтвердження зазначеного.
Також суд критично оцінює посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду в Постанові від 27.06.2019 у справі №916/73/19, оскільки в даній Постанові Верховним Судом в касаційному порядку переглядалася ухвала про забезпечення позову.
Приписами частини 3 статті 343 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За таких обставин, зважаючи на те, що поточний рахунок з якого скаржник просить зняти арешт, не має спеціального режиму використання, а грошові кошти, розміщені на ньому, не належать до таких, звернення стягнення на які заборонено законом, суд дійшов висновку про те, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Лазурний блюз" на дії Старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Родіонова Ю.А. у ВП№59695396 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про те, що дії органу ДВС при винесенні оскаржуваної постанови вчинені відповідно до закону межах наданих повноважень, а право скаржника жодним чином не порушене.
Керуючись ст. ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Лазурний блюз" на дії Старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Родіонова Ю.А. у ВП№59695396 відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали складено 27.12.2019
Суддя М.О. Лиськов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2019 |
Оприлюднено | 28.12.2019 |
Номер документу | 86660558 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Лиськов М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні