Постанова

від 26.12.2019 по справі 910/1039/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/1039/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Мамалуя О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Просперітатіс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019

(головуючий суддя Сулім В.В., судді Майданевич А.Г., Руденко М.А.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019

(суддя Привалов А.І.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проенерджі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Просперітатіс"

про стягнення 904 686,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Проенерджі" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Просперітатіс" про стягнення з відповідача на користь позивача 904 686,11 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань з оплати за договором підряду №24/11-2016 на виконання проектних та вишукувальних робіт від 24.11.2016, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 751 554,34 грн, за прострочення сплати якої нараховані неустойка в сумі 100 893,60 грн за період з 29.08.2018 по 16.01.2019, інфляційні втрати - 43 590,15 грн за період вересень 2018 - грудень 2018 та 3% річних у сумі 8 648,02 грн за період з 29.08.2018 по 16.01.2019.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 751 554,34 грн, 100 893,60 грн - пені, 8648,02 грн - 3% річних, 43 590,15 грн - інфляційних втрат.

4. Суди мотивували свої висновки тим, що оскільки відповідач прийняв виконану позивачем роботу, то у нього, з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦК України виник обов`язок щодо сплати позивачу її остаточної вартості.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів

5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ТОВ "Просперітатіс" звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 скасувати повністю і передати справу на новий розгляд.

6. Вимоги касаційної скарги мотивовано тим, що: суди не звернули увагу на те, що позивач виконав роботи з порушенням строку; неповідомлення позивачем відповідача про зміну місцезнаходження є порушенням договору та недобросовісною діяльністю позивача; суд першої інстанцій необґрунтовано відхилив клопотання позивача про залучення ПрАТ Київобленерго до участі у справі.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

8. 24.11.2016 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір підряду №24/11-2016 на виконання проектних та вишукувальних робіт (далі - договір), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, виконавець зобов`язується виконати проектні роботи з розробки робочого проекту стадій П та Р на об`єкті: "Нове будівництво ПС 110/10/10 кВ "Княжич 2 із заходами ЛЕП 110 кВ на території м. Бровари, Броварського району Київської області", а замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі роботи.

9. Відповідно до п. 3.1 договору договірна вартість робіт по договору визначається протоколом договірної ціни (додаток №1), кошторисом (додаток №2) та становить - 1503108,68 грн, в тому числі ПДВ 250518,11 грн. Вартість робіт є остаточною і може бути змінена лише за додатковою угодою сторін (п.3.2 договору).

10. Згідно з п. 3.3 договору після його підписання замовник перераховує виконавцю перший аванс у розмірі 30% від вартості робіт, зазначених в п. 3.1 цього договору протягом 25-ти календарних днів та другий аванс у розмірі 20% від вартості робіт, зазначених в п. 3.1 цього договору протягом одного місяця.

11. За змістом п. 6.10 договору замовник несе відповідальність за порушення строків оплати виконаних робіт, у вигляді неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми платежу за кожен день прострочення, починаючи з п`ятого.

12. Судами встановлено, що аванс в сумі 450932,60 грн, що становить 30% від договірної вартості робіт, сплачений відповідачем 10.01.2017, а другий аванс в розмірі 20% в сумі 300621,74 грн - перерахований 09.02.2017.

13. Позивачем за договором підряду було виконано роботи на суму 1503108,68 грн, що підтверджується актом №1 здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 27.04.2018 на суму 1503108,68 грн, підписаним сторонами без жодних зауважень та заперечень щодо якості та обсягу робіт.

14. Позивач звернувся до відповідача з вимогами №218 від 16.07.2018 та №224 від 15.08.2018 про оплату залишку грошових коштів за виконані роботи по договору в розмірі 751554,34 грн.

15. Відповідач у відповідь на вказану вимогу №224 від 15.08.2018 у листі №61/09 від 17.09.2018 вказав, що позивач порушував вимоги договору, зокрема, не повідомив про зміну адреси, а також, що вимога №224 від 15.08.2018 оформлена з порушенням приписів ст. 222 ГК України, а тому задоволенню не підлягає.

16. Посилаючись на те, що відповідач остаточну оплату вартості виконаних робіт не здійснив, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позиція Верховного Суду

17. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, враховуючи наступне.

18. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

19. За договором підряду відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

20. Згідно з ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

21. Замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом (п.1 ч. 1 ст. 889 ЦК України).

22. Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

23. За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

24. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

25. Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

26. Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

27. Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

28. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

29. Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

30. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

31. При цьому за змістом ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

32. Оскільки судами встановлено, що відповідач прийняв виконану позивачем роботу за актом №1 здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 27.04.2018 на суму 1503108,68 грн без жодних зауважень та заперечень щодо якості та обсягу робіт, у тому числі строку виконання такої роботи, то враховуючи відсутність у договорі підряду строку для остаточної оплати відповідачем виконаної позивачем роботи, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України такий строк настав через сім днів з моменту пред`явлення позивачем вимоги про таку оплату.

33. Таким чином, встановивши, що строк остаточної оплати відповідачем виконаних робіт настав 28.08.2018, однак оплату у вказаний строк відповідач не здійснив, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 751 554,34 грн., та нарахованих у зв`язку з простроченням оплати вказаної суми пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

34. Доводи касаційної скарги про прострочення позивачем виконання зобов`язань за договором підряду, з урахуванням прийняття відповідачем робіт за цим договором, не спростовують обов`язку відповідача з їх оплати.

35. Посилання відповідача на неповідомлення його позивачем про зміну місцезнаходження також не може бути підставою для відмови позивачу у стягненні неоплаченої вартості виконаних ним робіт.

36. Крім того, суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги про необхідність залучення ПрАТ Київобленерго до участі у справі, оскільки, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, вказане рішення не впливає на права та обов`язки вказаної особи. При цьому у касаційній скарзі, відповідач також не наводить обґрунтованих обставин, яким чином оскаржувані рішення та постанова судів попередніх інстанцій можуть вплинути на права та обов`язки ПрАТ Київобленерго .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

38. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України).

39. Таким чином, перевіривши рішення та постанову судів попередніх інстанцій, встановивши, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для їх зміни чи скасування.

Розподіл судових витрат

40. Оскільки, суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України не здійснюється.

Керуючись ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Просперітатіс" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі № 910/1039/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

О.О. Мамалуй