Рішення

від 26.12.2019 по справі 288/1459/19

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1459/19

Провадження № 2/288/577/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Попільнянська державна нотаріальна контора у Житомирській області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, про скасування державної реєстрації нерухомого майна та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Попільнянська державна нотаріальна контора у Житомирській області (далі - Третя особа) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, про скасування державної реєстрації нерухомого майна та зобов`язання вчинити певні дії в якому вказує, що Відповідач є її рідним братом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати - ОСОБА_4 , яка за життя - 01 листопада 2000 року склала заповіт, яким заповіла все своє майно, в рівних частках, своїм дітям: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Заповіт на час смерті матері був чинний, а Позивач та Відповідач пропустили строк для прийняття спадщини за заповітом і своєчасно не оформили свої спадкові права.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області в справі № 288/1111/15-ц від 06 жовтня 2015 року Відповідачу поновлено строк для прийняття спадщини та він звернувся до Третьої особи з заявою про прийняття спадщини у визначений судом строк, на підставі чого на його ім`я 26 жовтня 2015 року за № 1287 видано Свідоцтво про право власності на спадкове майно - земельну ділянку площею 5.1258 га.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 05 квітня 2019 року Позивачу надано додатковий строк для прийняття спадщини та Третьою особою включено Позивача до кола спадкоємців. Проте видати Свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлої, а саме на 1/2 частку земельної ділянки площею 5.1258 га, яка розташована на території Ходорківської сільської ради неможливо, так як на дане нерухоме майно видано свідоцтво про право на спадщину від 26 жовтня 2015 року на ім`я Відповідача, який не бажає передати видане йому свідоцтво в добровільному порядку. За даних обставин, державний нотаріус дійшов висновку про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я Позивача.

Позивач зверталась до Відповідача з заявою в якій запропонувала добровільно повернути свідоцтво про право на нерухоме майно нотаріусу та заява залишена без задоволення.

Вимоги Позивача мотивовані тим, що після смерті спадкодавця залишилось двоє спадкоємців першої черги, яким було поновлено строк для прийняття спадщини та обидва спадкоємці вступили в спадкові права. Оскільки Відповідачу було раніше поновлено строк для прийняття спадщини, тому свідоцтво видане йому на все спадкове майно.

Враховуючи те, що обидва спадкоємці прийняли спадщину в рівних частинах, має бути видано два свідоцтва по 1/2 частці кожному, тобто фактично два спадкоємці першої черги прийняли спадкове майно і є власниками земельної ділянки в рівних частинах, проте за наявності виданого одному із спадкоємців свідоцтва, нотаріус не має можливості видати свідоцтво іншому спадкоємцю.

Позивач вказує, що підлягає визнанню недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане на ім`я Відповідача на все майно та спадкоємці повинні отримати у нотаріуса свідоцтва по право на спадщину в розмірі 1/2 частки за кожним. Вимога про скасування державної реєстрації свідоцтва є похідною та підлягає вирішенню, залежно від основної вимоги, так як її було проведено після видачі Відповідачу оспорюваного свідоцтва.

Крім того, так як нотаріусом було видано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з наведених підстав, тому видача свідоцтва про право на спадкове майно Позивачу можлива лише після визнання недійсним попередньо виданого свідоцтва на підставі рішення суду.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом реєстровий номер № 1287 від 26 жовтня 2015 року, видане Попільнянською державною нотаріальною конторою у Житомирській області на ім`я ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на майно, а саме: земельну ділянку площею 5.1258 га, яка розташована на території Ходорківської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, кадастровий номер 1824788200:01:000:0057; скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку площею 5.1258 га, яка розташована на території Ходорківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, кадастровий номер 1824788200:01:000:0057 за ОСОБА_3 , здійснену на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий номер № 1287 від 26 жовтня 2015 року, виданого Попільнянською державною нотаріальною конторою у Житомирській області; зобов`язати Попільнянську державну нотаріальну контору у Житомирській області видати ОСОБА_2 , свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину спадкового майна, а саме: 1/2 частину земельної ділянки площею 5.1258 га, яка розташована на території Ходорківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, кадастровий номер 1824788200:01:000:0057, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник Позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задоволити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в судові засідання 16 грудня 2019 року та 26 грудня 2019 року не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, відповідно до статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до Судових викликів № 288/1459/19/10062/19 від 05 грудня 2019 року та № 288/1459/19/10335/19 від 16 грудня 2019 року розміщених на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач - ОСОБА_3 , був повідомлений про судові засідання, які відбудуться 16 грудня 2019 року о 12.30 годині та 26 грудня 2019 року о 09.00 годині.

Частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно частини четвертої статті 223 ЦПК України, в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Представник Третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений 17 грудня 2019 року, згідно відмітки в Розносній книзі для місцевої кореспонденції.

Суд, вислухавши представника Позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

11 вересня 2019 року завідуючою Попільнянської державної нотаріальної контори у Житомирській області винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину на майно, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . /а.с.8, 56/

В Постанові зазначено, що при вивчені поданих заявником документів встановлено, що Попільнянською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 298/2015 та спадкоємцем за заявою про прийняття спадщини (відповідно до рішення в справі № 288/1111/15-ц) є син померлої - ОСОБА_3 , який вступив у права спадкування і отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 5.1258 га. Від 07 червня 2019 року ОСОБА_2 було включено в коло спадкоємців, але видати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлої, а саме 1/2 частку земельної ділянки площею 5.1258 га, яка розташована на території Ходорківської сільської ради неможливо, так як на дане майно видано свідоцтво про право на спадщину від 26 жовтня 2015 року № 1287 на ім`я ОСОБА_3 , який не бажає скасовувати свідоцтво про право на спадщину в добровільному порядку.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 06 жовтня 2015 року в цивільній справі № 288/1111/15-ц, задоволено позов ОСОБА_3 до Ходорківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, визначено ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , у три місяці, з дня набрання рішення суду законної сили. /а.с.9-10/

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 05 квітня 2019 року в цивільній справі № 288/353/19, задоволено позов ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Козирєва Ігоря Миколайовича до ОСОБА_3 , Ходорківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, визначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці, з дня набрання рішення суду законної сили. /а.с.11-12/

28 серпня 2019 року ОСОБА_2 було направлено на адресу ОСОБА_3 заяву в якій просила повернути свідоцтво про право на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4 до Попільнянської державної нотаріальної контори та отримати нове, в іншому випадку, вона буде змушена звернутись до суду. /а.с.13/

В порядку розгляду вказаної справи судом було витребувано копію Спадкової справи № 298/2015 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . /а.с.36-56/

З даної Справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся 26 жовтня 2015 року до Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області з заявою про прийняття спадщини. /а.с.39/

Також до матеріалів справи додано: - Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру від 26 жовтня 2015 року; - свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , згідно якого ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - довідку Ходорківської сільської ради № 543/02-21 від 09 вересня 2015 року про те, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 ; - довідку Ходорківської сільської ради № 544/02-21 від 09 вересня 2015 року про те, що заповіт померлої ОСОБА_4 , посвідчений 01 листопада 2000 року секретарем Ходорківської сільської ради, згорів під час пожежі 21 листопада 2006 року в архіві сільської ради; - рішення Попільнянського районного суду від 06 жовтня 2015 року в справі № 288/1111/15-ц; - інформаційну довідку зі Спадкового реєстру від 26 жовтня 2015 року про те, що заповіт ОСОБА_4 від 01 листопада 2000 року є чинним; - свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно якого його матір`ю була ОСОБА_4 ; - Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 26 жовтня 2015 року про реєстрацію спадкової прави після смерті ОСОБА_4 . /а.с.39-45/

26 жовтня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до нотаріуса з заявою в якій просив видати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкове майно складається з земельної ділянки розміром 5.1228 га, що знаходиться на території Ходорківської сільської ради. /а.с.46/

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 173459, виданого 04 лютого 2005 року, ОСОБА_4 на підставі розпорядження голови Попільнянської РДА від 16 квітня 2004 року, є власником земельної ділянки площею 5.1258 га, яка розташована в АДРЕСА_2 Ходорківської сільської ради АДРЕСА_3 .53, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 1824788200601:000:0057. /а.с.47-51/

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 жовтня 2015 року, спадкоємцем зазначеного майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 є її син - ОСОБА_3 , спадщина на яку видано свідоцтво складається з земельної ділянки площею 5.1258 га, що розташована на території Ходорківської сільської ради та належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 173459. /а.с.51, 52/

07 червня 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце відкриття спадщини - на підставі рішення Попільнянського районного суд Житомирської області від 05 квітня 2019 року (справа № 288/353/19). /а.с.53/

Спірні правовідносини регулюються Цивільним Кодексом України, спеціальним нормативно - правовим актом, який регулює правовідносини є Закон України Про нотаріат .

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання недійсним Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого на ім`я Відповідача, скасування державної реєстрацію речових прав на нерухоме майно - земельну ділянку, здійснену на підставі оспорюваного Свідоцтва та зобов`язання видати їй, свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину спадкового майна - земельної ділянки з тих підстав, що Відповідачу видано свідоцтво про право на спадщину на все майно, в той час як в спадкові права вступили двоє спадкоємців.

Статтями 1216, 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. (частина перша статті 1225 ЦК України)

Відповідно до статті 1261, частини першої статті 1267 ЦК України, спадкоємцями першої черги за законом є діти спадкодавця та той з подружжя, який його пережив, та батьки, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті та згідно частини другої статті 1268 цього Кодексу, не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Як визначено статтею 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Статтею 1278 ЦК України встановлено, що частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Згідно статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців. (частина перша, друга статті 1297 ЦК України)

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року визначено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Спадкоємець, який прийняв спадщину в наданий судом додатковий строк, має право звернутися до суду з вимогами про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, якщо спадкоємці, які прийняли спадщину, не дають згоду на внесення нотаріусом за місцем відкриття спадщини цих змін. На підставі рішення суду нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину. У разі коли після спливу строку для прийняття спадщини та розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (стаття 1272 ЦК), такі спадкоємці мають право вимагати передання їм частки в натурі шляхом перерозподілу майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Статтею 1300 ЦК України визначено, що за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

Відомості про видачу свідоцтва про право на спадщину вносяться нотаріусом до Спадкового реєстру (підпункт 2.2.3 пункту 2.2 Положення про Спадковий реєстр, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 липня 2011 року № 1818/5).

Відповідно до статті 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1.2 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 ( у редакції, чинній на час видачі спірного свідоцтва про право на спадщину за законом) при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідності вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Як зазначено в абзаці 3 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року, що відповідно до статті 1301 ЦК свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

В постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 414/811/17 Касаційний цивільний суд вказав, що відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18) у статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо.

Судом встановлено, що Позивач звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, в зв`язку з тим, що її було визначено додатковий строк для прийняття спадщини, а Відповідачу, який раніше звернувся до нотаріуса та вказав у заяві на відсутність інших спадкоємців, було видано свідоцтво про право на спадщину на все належне спадкодавцю майно та він відмовляється в добровільному порядку здійснити поділ спадкового майна.

Позивач є спадкоємцем після смерті матері, а їх з Відповідачем частки є рівними, тому видане Відповідачу свідоцтво про право на спадщину на все майно після смерті матері є недійсним, оскільки видача свідоцтва на майно на одного спадкоємця, порушує права Позивача, як спадкоємця першої черги, який має право на частку в спадковому майні та видане без врахування кола всіх спадкоємців, які були живі на час відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої, другої статті 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно пункту 46 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, зміни до записів Державного реєстру прав, записи про скасування державної реєстрації прав, записи про скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав вносяться до Державного реєстру прав та записи Державного реєстру прав скасовуються виключно на підставі рішення державного реєстратора.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав про нерухоме майно та їх обмежень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Тобто, однією із підстав скасування державним реєстратором запису про певне право є рішення суду, а тому заявлена Позивачем вимога про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - земельну ділянку площею 5.1258 га за ОСОБА_3 , здійснену на підставі недійсного Свідоцтва про право на спадщину за законом підлягає задоволенню.

Крім того, Позивачем заявлено вимогу про зобов`язання Попільнянську державну нотаріальну контору у Житомирській області видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину спадкового майна, а саме: 1/2 частину земельної ділянки площею 5.1258 га, яка розташована на території Ходорківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, кадастровий номер 1824788200:01:000:0057, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 50 Закону України Про нотаріат , нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину визначено статтею 67 Закону України Про нотаріат , а видача свідоцтва про право на спадщину за законом - статтею 68 Закону України Про нотаріат .

Стаття 67 Закону України Про нотаріат встановлює порядок видачі свідоцтва про право на спадщину, якщо спадщину на нерухоме майно прийняло кілька спадкоємців та визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270 і статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків (частина 10 статті 67 Закону України Про нотаріат ).

Постановою державного нотаріуса Позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину /а.с.56/, підставою для відмови було те, що Відповідачу було видано свідоцтво про право на спадщину на все майно, проте суд не може зобов`язати нотаріальну контору здійснити конкретні дії - видати свідоцтво про право на спадщину , із зазначенням конкретного рішення, яке має бути ухвалене , оскільки такі нотаріальні дії вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України Про нотаріат та повинні вчинятися у суворій відповідності з встановленою законом компетенцією і порядком їх вчинення.

Таким чином, заявлена Позивачем вимога про зобов`язання Попільнянську державну нотаріальну контору у Житомирській області видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину спадкового майна є передчасною та задоволенню не підлягає.

Частиною першою статті 76 ЦПК України, передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, Позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених нею позовних вимог про визнання недійсним Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого на ім`я Відповідача та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, здійсненої на підставі вказаного Свідоцтва, в задоволенні позову в частині зобов`язання видати Позивачу свідоцтво про право на спадщину належить відмовити.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2305.20 гривень /а.с.1/, який підлягає стягненню з Відповідача на її користь в розмірі 1536.80 гривень, з врахуванням часткового задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року; Положенням про Спадковий реєстр, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 07 липня 2011 року № 1818/5; Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5; Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141; Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ; Законом України Про нотаріат ; статтями 15, 16, 182, 1216, 1218, 1225, 1261, 1267, 1268, 1272, 1278, 1296, 1297, 1300, 1301 ЦК України; статтями 2, 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Попільнянська державна нотаріальна контора у Житомирській області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, про скасування державної реєстрації нерухомого майна та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом реєстровий номер № 1287 від 26 жовтня 2015 року, видане Попільнянською державною нотаріальною конторою у Житомирській області на ім`я ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на майно, а саме: земельну ділянку площею 5.1258 га, яка розташована на території Ходорківської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, кадастровий номер 1824788200:01:000:0057.

Скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку площею 5.1258 га, яка розташована на території Ходорківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, кадастровий номер 1824788200:01:000:0057 за ОСОБА_3 , здійснену на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий номер № 1287 від 26 жовтня 2015 року, виданого Попільнянською державною нотаріальною конторою у Житомирській області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_5 , сплачений судовий збір в розмірі 1536.80 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник