Ухвала

від 03.10.2019 по справі 604/1250/18

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/1250/18

Провадження № 2/604/30/19

У х в а л а

03 жовтня 2019 року

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташківа Н.Б.,

за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Підволочиська Тернопільської області клопотання представника позивача ТОВ Софія Агро Ком адвоката Вароди Павла Борисовича про скасування заходів забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ Софія Агро Ком - адвокат Варода П.Б. звернувся в суд із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, в якому вказує, що в провадженні Підволочиського районного суду Тернопільської області знаходиться цивільна справа за позовом ТОВ Софія Агро Ком до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання усунути перешкоди в користуванні власністю.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2019 р. заяву відповідача ОСОБА_2 про забезпечення вищевказаного позову задоволено частково. Заборонено ОСОБА_3 та ТОВ Софія Агро Ком чи будь-яким іншим фізичним особам, чинити перешкоди в користуванні ОСОБА_2 орендованого майна, пошкоджувати та знищувати орендоване ним майно. Забезпечити безперешкодний доступ ОСОБА_2 для належного утримання майна - свійських тварин в АДРЕСА_1 є Підволочиського району Тернопільської області, до вирішення справи судом.

В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що позивач вважає вжиті заходи забезпечення позову такими, що підлягають скасуванню, оскільки забезпечується позов, поданий позивачем до відповідача або вживаються дії щодо зустрічного забезпечення. Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, що зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 2.12.2006 №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову . При цьому, заходи забезпечення позову вжиті судом за клопотанням відповідача, і стосуються заборони саме позивачу, який і звернувся до суду за захистом свого порушеного права. Суд, задовольняючи заяву відповідача ОСОБА_2 про забезпечення позову, вжив по відношенню до позивача заходи забезпечення його ж позову, фактично

вирішивши при цьому оцінку правомірності оспорюваного договору оренди та права користування відповідачем ОСОБА_4 спірним приміщенням, що є предметом спору. Представник позивача вказує, що чинним Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено забезпечення позову за заявою відповідача, а тому просить скасувати вжиті ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2019 року заходи забезпечення позову за позовом ТОВ Софія Агро Ком до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача - Тернопільський міський відділ ДВС ГТУЮ в Тернопільській області, про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання усунути перешкоди у користуванні власністю.

В судове засідання сторони не з`явились, хоча були повідомлені належним чином. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заяви, в яких просять клопотання, заявлене представником ТОВ Софія Агро Ком розглядати у їх відсутності, у задоволенні клопотання відмовити. ОСОБА_2 в заяві зазначив, що ОСОБА_3 та інші особи, маючи на руках ухвалу Підволочиського районного суду про забезпечення позову від 25 вересня 2019 р., знищили приміщення свинарника, пошкодили всі двері та клітки, випустили свиней з приміщення.

Дослідивши клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд встановив наступне.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Зі змісту постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову вбачається, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Водночас, в абзаці 1 пункту 1 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Також право відповідача подати заяву про забезпечення позову передбачене ч.1 ст.149 ЦПК України , відповідно до якої, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, а тому твердження представника позивача про те, що відповідач не має права звертатися до суду із заявою про забезпечення позову, безпідставні.

Частиною 2 статті 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, забезпечення позову допускається за наявності однієї з двох умов: 1) якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; 2) якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Суд при постановленні ухвали від 25.09.2019 року про забезпечення позову врахував викладене та з`ясував відповідність виду забезпечення позову обсягу позовних вимог, взяв до уваги зміст заходу забезпечення та мету його застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб, та дійшов до висновку, що невжиття такого заходу може істотно ускладнити поновлення прав відповідача в разі прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, а тому посилання представника позивача на те, що суд постановивши ухвалу про забезпечення позову фактично надав оцінку правомірності оспорюваного договору оренди та права користування відповідачем ОСОБА_2 спірного приміщення є голослівним, безпідставним та до уваги його не бере.

За викладених обставин суд вважає, що такий захід забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії на період розгляду цивільної справи про визнання недійсним договору оренди, зважаючи також на те, що справа знаходиться на стадії завершення є розумним, обґрунтованим, логічним і справедливим до вирішення даного спору по суті, а також є співмірним із заявленими позивачем вимогами і жодним чином не може порушувати прав позивача ТОВ Софія Агро Ком . Крім того, суд наголошує, що вжиті заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до ухвалення судового рішення по цивільній справі за позовом ТОВ Софія Агро Ком до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у

Тернопільській області, про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання усунути перешкоди в користуванні власністю, яким закінчується розгляд справи по суті.

Керуючись ст.ст. 149-150 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача товариства Агрофірма Софія Агро Ком про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою товариства Софія Агро Ком до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання усунути перешкоди в користуванні власністю , відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Н.Б. Сташків