Рішення

від 19.12.2019 по справі 503/1163/18

КОДИМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 503/1163/18

Провадження № 2/503/43/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюк Б.С.,

при секретарі Клемпуш Ю.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області Галіборщ Ганна Миколаївна, про визнання недійсними договорів оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів оренди землі.

В позовній заяві вказала, що їй на праві власності належать: земельна ділянка, кадастровий номер 5122585600:01:002:0098, площею 2,6702 га (Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №39481743 від 22.06.2015 року), земельна ділянка кадастровий номер 5122585600:01:002:0100, площею 2,6701 га (Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №39485593 від 22.06.2015 року), земельна ділянка кадастровий номер 5122585600:01:002:0297, площею 2,5101 га (Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №39483443 від 22.06.2015 року), цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані за адресою: Одеська область, Кодимський район, Шершенецька сільська рада.

У січні 2018 року, під час оформлення договорів оренди вказаних земельних ділянок із СТОВ «Маяк», їй стало відомо, що земельні ділянки вже перебувають в оренді відповідно до договорів оренди землі без номеру від 25.12.2017 року, укладених між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 , про що державним реєстратором Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області на підставі заяви ФОП ОСОБА_3 , було здійснено реєстрацію права оренди вищезазначених земельних ділянок.

Зазначає,що договориоренди земельнихділянок непідписувала, волевиявлення на укладення вказаних правочинів не мала, тому вважає, що відповідачем були сфальсифіковані та підроблені її підписи у зазначених вище договорах. Як вбачається з копій договорів оренди, усі три договори укладені 25.12.2017 року між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в той час, як вона 23.09.2015 року одружилася та змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », а також отримала новий паспорт на прізвище « ОСОБА_6 », серія НОМЕР_1 , виданий Кодимським РС ГУ ДМС України в Одеській області 22.10.2015 року. Отже, оспорюванні договори оренди землі містять інформацію, яка станом на дату їх складання, вже була недійсною невірно вказано прізвище власника земельних ділянок та зазначені данні недійсного паспорту.

Посилаючись на викладене, позивач просила визнати недійсними вищезазначені договори оренди землі від 25.12.2017 року, укладені між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 .

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач у встановлений судом строк, скориставшись своїми процесуальними правами учасника справи, подав до суду відзив, в якому вказав, що вказані оспорювані договори оренди землі від 25.12.2017 року, були підписанні особисто позивачем, до того ж позивачем була отримана наперед орендна плата за 2018 рік, за дві земельні ділянки, в розмірі 7400,00 грн., що підтверджується її підписом у Відомості виплати орендної плати за землю за 2018 рік, у зв`язку із чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до ч. 6ст. 128 ЦПК Українипро дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Державний реєстратор Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області Галіборщ Ганна Миколаївна в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. Відповідно до ч. 6ст. 128 ЦПК Українипро дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши показання представника позивача,з`ясувавши всі обставини справи та надавши їм правову оцінку, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належать: земельна ділянка, кадастровий номер 5122585600:01:002:0098, площею 2,6702 га (Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №39481743 від 22.06.2015 року), земельна ділянка кадастровий номер 5122585600:01:002:0100, площею 2,6701 га (Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №39485593 від 22.06.2015 року), земельна ділянка кадастровий номер 5122585600:01:002:0297, площею 2,5101 га (Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №39483443 від 22.06.2015 року), цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані за адресою: Одеська область, Кодимський район, Шершенецька сільська рада.

На підставі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, державним реєстратором Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області на підставі заяви ФОП ОСОБА_3 , було здійснено державну реєстрацію договорів оренди землі без номеру від 25.12.2017 року, укладеними між ОСОБА_4 з одного боку та ФОП ОСОБА_3 з іншого боку, відповідно до умов яких позивач передала в строкове платне користування належні їй вищезазначені земельні ділянки.

Відповідно до п. 2 ч.1ст. 627 ЦК України,однією з засад цивільного законодавства України є свобода договору.

Згідно ч. 1ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. ст.13,14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною 2ст. 207 ЦК Українипередбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір являється правочином і на договір поширюється презумпція правомірності правочину, встановленаст. 204 ЦК України, яка може бути оспорена в судовому порядку.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, закріплені уст. 203 ЦК України. Зокрема, згідно з приписами ч. 3ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до рекомендацій, викладених у п. 7постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Згідно ч. 1ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу

Відповідно до ч. 3ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, визначених законом, то такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 2ст. 16 ЦК Українита ч. 3ст. 152 ЗК України, визнання правочину (угоди) недійсним є одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки.

Позивач просить визнати недійсними договори оренди землі у зв`язку із тим, що вона їх не підписувала та вказані договори містять недійсну інформацію, а саме невірно вказано прізвище позивача та зазначені дані недійсного паспорту позивача.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Бритавської сільської ради Чечельницького району Вінницької області 23.09.2015 року, позивач змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », у зв`язку із чим отримала новий паспорт на прізвище « ОСОБА_6 », серія НОМЕР_1 , виданий Кодимським РС ГУ ДМС України в Одеській області 22.10.2015 року, що підтверджує ту обставину, що на момент укладення оспорюваних договорів прізвище позивача було « ОСОБА_6 » та паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Кодимським РВ ГУМВС України в Одеській області 14.05.2010 року на момент укладення договорів оренди був недійсний.

З метою проведення ідентифікації підпису, вчиненого на оспорюваних договорах оренди землі, ухвалою суду, за клопотанням позивача, від 04.10.2018 року по даній цивільній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення експертизи доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Відповідно до Висновку експерта судово-почеркознавчої експертизи №18-4647 від 30.09.2019 року, було встановлено, що підписи в оспорюваних договорах оренди землі без номеру від 25.12.2017 року, укладених між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою.

Отже, судом встановлено, що оспорювані договори позивач особисто не підписувала, повноваження на це іншій особі не надавала в установленому законом порядку, що свідчить про відсутність волі орендодавця на укладення договорів оренди землі, та є підставою, передбаченоюст. 215 ЦК Українидля визнання його недійсним.

Таким чином, дані договори мають дефект волі та волевиявлення орендодавця - власника землі та порушують належне їй право власності, право вільно приймати рішення щодо укладення договору відносно свого майна, вільно обирати контрагента та визначати умови договору. Законні права орендодавця під час укладення та підписання вказаних договорів були порушені, оскільки виключне право на таке підписання належить власнику землі або уповноваженій ним в установленому законом порядку особі.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Інші докази, які б спростовували або суперечили доводам позивача, а також висновку експерта, в матеріалах справи відсутні та суду не надані, тобто докази стосовно твердження відповідача про те, що договір підписаний особисто орендодавцем, умови якого також погоджені з орендодавцем, в матеріалах справи відсутні. До того ж, доводи відповідача, про те, що факт отримання позивачем наперед орендної плати за 2018 рік, підтверджує наявність між ними договірних відносин, не доводить того, що оспорюванні договори оренди землі були підписані позивачем.

Експертиза, висновок якої наявний у матеріалах справи, була проведена компетентним експертом, який був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; даний висновок експертизи належними доказами не спростовуються, відповідач, посилаючись на те, що оспорювані договори укладені саме позивачем, не скористався своїм правом заявити клопотання про проведення повторної експертизи.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання недійсними договорів оренди землі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки договори не підписані орендодавцем та не відповідають вимогамст. 203 ЦК України.

Аналогічного висновку дійшов касаційний цивільний суд Верховного Суду в постанові від 03.04.2019 року по справі № 479/1049/16-ц (61-43242св18), в якій зазначено, що встановлення під час розгляду справи факту відсутності волевиявлення позивача (орендодавця) на укладення спірного договору оренди землі на умовах, що в ньому викладені, є підставою для визнання такого договору недійсним на підставі статей203,215 ЦК Українита застосування наслідків його недійсності.

Відповідно до ч. 1ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно положень ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В частині 8ст. 141 ЦПК Українипередбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підставі вищевикладеного , враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі та надання позивачем доказів понесення витрат на сплату судового збору при зверненні до суду із позовною заявою (квитанція №5615626 від 12.06.2018 року) у розмірі 2114,40 грн., та на сплату судового збору при зверненні до суду із заявою про призначення експертизи (квитанція №СВ00608919 від 26.07.2018 року) у розмірі 704,80 грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений нею судовий збір в розмірі 2819,20 грн.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів оренди землі задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі без номеру від 25.12.2017 року, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , за яким ФОП ОСОБА_3 набув право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5122585600:01:002:0098 площею 2,6702га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Одеська область, Кодимський район, Шершенецька сільська рада.

Визнати недійсним договір оренди землі без номеру від 25.12.2017 року, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , за яким ФОП ОСОБА_3 набув право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5122585600:01:002:0100, площею 2,6701га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Одеська область, Кодимський район, Шершенецька сільська рада.

Визнати недійсним договір оренди землі без номеру від 25.12.2017 року, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , за яким ФОП ОСОБА_3 набув право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5122585600:01:002:0297, площею 2,5101га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Одеська область, Кодимський район, Шершенецька сільська рада.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір сплачений позивачем, в розмірі 2819 грн. (дві тисячі вісімсот дев`ятнадцять) грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа: Державний реєстратор Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області Галіборщ Ганна Миколаївна, місце знаходження: 66520, с. Гвоздавка Друга, вул. Свято-Михайлівська, буд. 2 Любашівський район Одеська область, код 04380086.

Повне рішення суду складено 24 грудня 2019 року.

Суддя Б.С. Сердюк