Постанова

від 16.12.2019 по справі 306/2324/16-ц

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 306/2324/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 грудня 2019 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого: Собослой Г.Г.,

суддів: Джуга С.Д., Готра Т.Ю.,

секретаря: Балаж Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою адвоката Кулішенко Миколи Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 05 квітня 2019 року у справі №306/2324/16-ц (Головуючий: Жиганська Н.М.), -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_1 , Голубинської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , Свалявська державна нотаріальна контора про визнання майна спадковим, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_5 і після її смерті відкрилась спадщина та її спадкоємцями за законом стали позивачі та їх батько ОСОБА_1 у рівних частинах. Позивачами було оформлено свідоцтво про право на спадщину, однак пізніше ними виявлено, що право оформлено лише на частину спадкового майна і до такого не було включено будинок АДРЕСА_1 .

Позивачі зазначають, що спірний будинок АДРЕСА_1 було побудовано батьками під час спільного проживання, за життя їх матері і просили визнати даний будинок спадковим майном та розділити спадкове майно між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 по 1/3 частині.

Ухвалою Свалявського районного суду від 11 жовтня 2017 року залучено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 до участі у справі як третю особу на стороні відповідача через законного представника матір ОСОБА_6 , мешканки АДРЕСА_1 .

Рішенням Свалявського районного суду від 05 квітня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано будинок АДРЕСА_1 спадковим майном за померлою ОСОБА_5 .

Виділено ОСОБА_2 1/6 частину спадкового майна - будинку АДРЕСА_1 .

Виділено ОСОБА_3 1/6 частину спадкового майна - будинку АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із даним рішенням суду адвокат Кулішенко М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстави передбачені чинним законодавством для часткового задоволення позовних вимог відсутні, так як позивачами обрано не передбачений законодавством України спосіб захисту порушених на їхню думку прав і суд вийшов за межі позовних вимог, порушив право власності ОСОБА_4 незаконно виділивши ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/6 частині житлового будинку. Також до участі у справі не було залучено органи опіки і піклування та судом вирішено питання про право власності на майно, що належить малолітньому. На момент смерті ОСОБА_5 , тобто на час відкриття спадщини до складу спадщини могли входити майнові права і обов`язки забудовника незавершеного будівництва, а такого об`єкту як житловий будинок на час відкриття спадщини не існувало. Крім того, позивачі пропустили строк звернення до суду із позовом за захистом порушеного права.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Кулішенко М.Ю., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Пукіш О.В., який просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

При постановленні рішення, суд першої інстанції констатував про обґрунтованість позовних вимог заявлених позивачем про визнання житлового будинку АДРЕСА_1 спадковим майном, оскільки відповідно до проведеної експертизи такий побудований у період з 1992 року по 2009 рік, тобто за життя ОСОБА_5 в шлюбі з ОСОБА_1 , укладеного 21.11.1987 року і є їх спільним майном подружжя у рівних частинах. Отже, у даному випадку спадкування може відбутися лише на Ѕ частину житлового будинку, що належала ОСОБА_5 із врахуванням вимог ст.1267 ЦК України частки позивачів та відповідача у спадковому майні є рівними, то позивачам слід виділити по 1/6 кожному спадкового майна - житлового будинку АДРЕСА_1 .

Із даним висновком суду першої інстанції судова колегія не може погодитися із наступних підстав.

Згідно договору дарування житлового будинку від 07 червня 2014 року ОСОБА_1 подарував малолітньому ОСОБА_4 , від імені якого діє як його законний представник мати: ОСОБА_6 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,25 га, кадастровий номер - 2124081601:02:001:0021, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, дарування частики якої посвідчено одночасно з посвідченням цього договору.

Державна реєстрація даного договору проведена 07.06.2014 року (ст.ст.76, 77 Т.2).

Вищезазначений договір дарування ні ким не оспорено і є чинним.

На час постановлення судового рішення власником спірного житлового будинку АДРЕСА_1 є малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і при розгляді даного спору, суд помилково визначив його правовий статус, як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, так як його правовий статус ширший за права та обов`язки третьої сторони, а такий повинен бути залучений до участі у справі як відповідач через законного представника матір - ОСОБА_6 .

У порушення вимог ст.ст.48, 49, 50, 51 ЦПК України суд розглянув справу та постановив рішення, яким визнав будинок АДРЕСА_1 спадковим майном та визначив за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/6 за кожним на частину спадкового майна - цього житлового будинку, який на підставі договору дарування належить на праві власності малолітньому ОСОБА_4 та не залучив його до участі у справі, як відповідача через законного представника матір - ОСОБА_6 .

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасування із ухваленням нового рішення у відповідності до п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України, яким у позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід відмовити із вищезазначених підстав.

Судові витрати понесені ОСОБА_1 по наданню правової допомоги укладеного з об`єднанням Легіс Груп у розмірі 13 500 грн. згідно актів надання послуг №№1, 2 від 28.10.2019 року та 13.12.2019 року та витрат пов`язаних з переїздом адвоката Кулішенко М.Ю. у розмірі 2 359,25 грн. підлягають частковому задоволенню у відповідності до вимог ст.ст.137, 138 ЦПК України.

На підтвердження витрат по переїзду наданих адвокатом підлягає задоволенню у розмірі 1 119,44 грн., що становить вартість проїзду 15 та 16 жовтня 2019 року з м.Київ до м.Ужгород залізничним транспортом у сумі 625 грн.70 коп. та з від`їздом адвоката із м.Ужгород до м.Києва 16 та 17 жовтня 2019 року у розмірі 573,74 грн., що стверджується посадочним квитком, а у частині стягнення вартості проїзду у вагоні люкс покращеного зразка за 16.12.2019 року за приїзд з м.Києва до м.Ужгорода у розмірі 1 160 грн. 11 коп. слід відмовити.

Витрати пов`язані із наданням правничої допомоги у відповідності до ст.137 ЦПК України підлягають стягненню у розмірі 3 000 грн. за результатами витрат на правничу допомогу виходячи на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Таким чином, із позивачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4 199,44 грн. понесених ним, тобто по 2 098 грн. 72 коп. із кожного позивача.

Керуючись ст.ст.48-51, 374, 376, 381-384 ЦПК України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Кулішенко Миколи Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Свалявського районного суду від 05 квітня 2019 року скасувати.

У позові ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовити .

Стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4 199,44 грн. понесених судових витрат.

Постанова набираєзаконної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено - 26 грудня 2019 року.

Головуючий (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Закарпатського

апеляційного суду Г.Г. Собослой