Справа№340/178/19
Провадження № 2/340/132/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 грудня 2019 року Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,
з участю секретаря судового засідання Фурманюк В.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Голівська сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області про визнання заповіту недійсним ,-
в с т а н о в и в:
позивач звернувся до суду із позовними вимогами до відповідача, третьої особи про визнання заповіту від 06 липня 2010 року, складений від імені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 та посвідчений секретарем Голівської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області Танасійчук О.І., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №26, недійсним.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3 . За життя, батько на випадок своєї смерті, заповів все своє майно йому, оскільки все життя проживав з ним і він доглядав за батьком. Після смерті, він звернувся до нотаріуса, де дізнався про існування двох заповітів, один з яких складений від імені батька на його брата ОСОБА_4 . Згідно оскаржуваного заповіту, батько заповів брату ОСОБА_4 половину житлового будинку та господарські споруди на присілку "Біла Річка", та державний акт на земельну ділянку ЯИ 097915. ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 раптово помер, однак встиг прийняти спадщину за оскаржуваним заповітом. Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла його дочка ОСОБА_2 . Вважає, що заповіт складений посадовою особою сільської ради з порушенням вимог щодо його форми та процедури складення. Зокрема, покійний батько ОСОБА_3 мав фізичні вади зору, був повністю сліпим, а також він майже не ходив та постійно лежав в ліжку, а тому не міг самостійно з`явитися до Голівської сільської ради для складання заповіту, а також прочитати його уголос та підписати. Однак, оскаржуваний заповіт складався в приміщенні сільської ради, де також зазначається, що такий вголос прочитаний та підписаний власноручно ОСОБА_3 . З метою захисту його порушеного права він змушений звернутись із позовом до суду, просить позов задовольнити.
Ухвалою від 08.07.2019 прийнято до провадження та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено за правилами загального позовного провадження з стадії підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 08.08.2019 задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
На підставі ухвали суду від 27.08.2019 призначено по справі посмертну судово-медичну експертизу, на час проведення експертизи провадження по справі зупинено.
Ухвалою суду від 06.11.2019 поновлено провадження у справі на час розгляду клопотання експерта.
Ухвалою суду від 08.11.2019 задоволено клопотання експерта, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
На підставі ухвали суду від 11.12.2019 поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні.
Позивач в підготовче засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві, просить позов задовольнити. Не заперечив проти ухвалення рішення в підготовчому засіданні.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, подала засвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Строгою М.Д. заяву від 19.07.2019, якою заявлені позовні вимоги визнала і не заперечила проти ухвалення судом рішення про задоволення позову. Наслідки визнання позову їй відомі та зрозумілі. Розгляд справи просить проводити у її відсутності.
Третя особа Голівська сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області, явку свого представника в підготовче засідання не забезпечила. Представник третьої особи, секретар сільської ради Танасійчук О.І. 27.08.2019 подала пояснення, яким при вирішенні позову покладається на розсуд суду. Вказала, що вона на прохання сина спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_4 виходила за домашньою адресою для посвідчення заповіту, однак їй не було відомо, що ОСОБА_3 був сліпим. Розгляд справи просить проводити без участі представника третьої особи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення в підготовчому засіданні та приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З копії свідоцтва про смерть (а.с.7) вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Голови, Верховинського району, Івано-Франківської області, про що вчинено актовий запис №7 від 06.05.2016.
Позивач ОСОБА_1 на підставі заяви від 03.11.2016 (а.с.120) прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , зокрема половину житлового будинку на присілку "Біла Річка" та господарство на присілку "Маркова гора" і взагалі все те, на що він за законом матиме право, в т.ч. державні акти на земельні ділянки ЯИ 097914, НОМЕР_1 -ІФ №030904, та грошові вклади за №рах.91551000072, 3804, 91551001550, 915510000010, 91551000979 (а.с.121).
Також встановлено, що згідно з заповітом від 06.07.2010, посвідченого секретарем Голівської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області Танасійчук О.І., від імені ОСОБА_3 (а.с.12), останній на випадок своєї смерті зробив розпорядження, а саме половину житлового будинку та господарські споруди на присілку "Біла Річка" в т.ч. державний акт на земельну ділянку ЯИ 097915, заповів своєму синові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіт складено та підписано в приміщенні Голівської сільської ради, у присутності секретаря сільської ради. Заповіт заповідачем ОСОБА_3 вголос прочитаний і підписаний власноручно. Заповіт зареєстрований в реєстрі за №25.
На підставі заяви ОСОБА_4 від 04.11.2016 (зворот а.с.128) про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Мартищук О.Я. заведено спадкову справу №84/2016 від 04.11.2016.
Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Законодавець визначив пріоритет спадкування за заповітом над спадкуванням за законом, зазначивши у ч.2 ст.1223 ЦК України, що спадкування за законом має місце лише у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також неохоплення заповітом всієї спадщини.
Згідно ст.1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Статтею 1247 ЦК України визначені загальні вимоги до форми заповіту, відповідно до яких заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч.4 ст.207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.
Згідно з п.1.1 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого 11.11.2011 року № 3306/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 року - перелік нотаріальних дій, що вчиняються посадовими особами органів місцевого самоврядування, визначено статтею 37 Закону України Про нотаріат .
Відповідно до ст.37 Закону України Про нотаріат - у населених пунктах, де немає державних нотарiусiв, посадовi особи виконавчих комiтетiв сiльських, селищних, мiських Рад народних депутатів вчиняють в тому числі таку нотарiальну дiю, як посвiдчення заповiту.
Згідно з вимогами розділу 3 п.1 п.п.1.1.,1.4.,1.6. вищезазначеного Порядку - посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти. При посвідченні заповіту посадова особа органу місцевого самоврядування встановлює особу заповідача та визначає обсяг цивільної дієздатності. Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог статей 1247,1251 ЦК України і особисто подані ними посадовій особі органу місцевого самоврядування. Заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом. Посадова особа органу місцевого самоврядування при посвідченні заповіту зобов`язана роз`яснити заповідачу зміст статей 1241, 1307 ЦК України про що зазначається в тексті заповіту.
Статтею 1248 ЦК України встановлено, що нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).
Відповідно до положень ч.1,2 ст.1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам, відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом(частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.
Згідно з частиною другою статті 1267 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Заінтересованими особи, повноважними пред`являти позовні вимоги про визнання заповіту недійсним відповідно до частини другої статті 1257 ЦК України, можуть розглядатися виключно особи, суб`єктивні спадкові права яких, що виникають відповідно до норм книги шостої ЦК України (спадкоємців за законом, спадкоємців за іншим заповітом, відказоодержувачів), порушені у зв`язку із вчиненням (складанням) недійсного (за їх твердженням) заповіту.
Відповідно до вимог статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені статтею 1247 ЦК України, згідно з якою загальними вимогами до форми заповіту є складання заповіту в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем.
Стаття 1257 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Таке ж положення міститься і у частині 3 статті 203 ЦК України.
Отже, заповіт, як односторонній правочин, підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів.
Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).
Відповідно до змісту наведених норм дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону, є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного заповіту, такий записаний секретарем Голівської сільської ради Танасійчук ОСОБА_5 зі слів заповідача ОСОБА_3 , такий складений в приміщенні Голівської сільської ради. Заповіт до підписання прочитаний вголос заповідачем ОСОБА_3 і власноручно підписаний ним у присутності ОСОБА_6 .
Однак, як вбачається з висновку експерта від 21.11.2019 №78 (а.с.158-160) за результатами проведення посмертної судово-медичної експертизи, проведеної за клопотанням позивача, станом на 06.07.2010 (день підписання заповіту) ОСОБА_3 за станом свого здоров`я з діагнозом "Термінальна глаукома обох очей. Сліпота обидвох очей з абсолютно сліпим правим оком та гостротою зору лівим оком-рух руки біля обличчя" або "неправильне світловідчуття лівого ока", не міг самостійно, з допомогою окулярів чи без таких, прочитати зміст будь якого друкованого тексту, в тому числі складеного ним заповіту.
За таких обставин, вбачається, що оскаржуваний заповіт з урахуванням стану здоров`я заповідача, не міг бути самостійно прочитаний заповідачем ОСОБА_3 вголос, що свідчить про те, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Крім того, посвідчення заповіту секретарем сільської ради відбулося за відсутності двох свідків, що свідчить про те, що такий складений із грубим порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.
Враховуючи наведене, оскільки судом встановлено, що при складенні оскаржуваного заповіту волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, такий складений із грубим порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, а тому оскаржуваний заповіт слід визнати недійсним, а позов задовольнити.
При цьому, з урахуванням положень ч.3 ст.200 та ч.4 ст.206 ЦПК України, оскільки відповідач визнав повністю позов, і таке визнання не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову у підготовчому засіданні.
Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 200, 263-265, 268, 273, 354, 355, Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати недійсним заповіт від 06 липня 2010 року, складений від імені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 та посвідчений секретарем Голівської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області Танасійчук Оленою Іванівною, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №26.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: с Голови, Верховинський район, Івано-Франківська область; персональний ідентифікаціний номер НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; персональний ідентифікаціний номер НОМЕР_3 .
Третя особа: Голівська сільська рада Верховинськеого району Івано-Франківської області, юридична адреса: с.Голови, Верховинський район, Івано-Франківська область; ЄДРПОУ 04357331.
Повний текст рішення суду складено 27 грудня 2019 року.
Суддя: Бучинський А.Б.
Суд | Верховинський районний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2019 |
Оприлюднено | 29.12.2019 |
Номер документу | 86685240 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
Бучинський А. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні