Рішення

від 17.12.2019 по справі 234/11979/19

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/11979/19

Провадження № 2/234/3022/19

Рішення

іменем України

17 грудня 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Ткачової С.М., за участю секретаря Аксеніної В.М., розглянув цивільну справу

№234/11979/19, номер провадження №2/234/3022/19

за позовом ОСОБА_1

до Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня №1 Краматорської міської ради

треті особи: Головне управління Державної фіскальної служби України в Донецькій області та Головне управління Держпраці у Донецькій області

про визнання факту трудових правовідносин, визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої заробітної плати та зобов`язання виконати певні дії

Учасники справи:

позивачка: ОСОБА_1

від позивача : представник ОСОБА_1 (договір б/н від 19.07.2019, ордер АА№ 108410 від 05.09.2019, свідоцтво 1697 від 28.05.2004),

від відповідача: представник Требік Т ОСОБА_2 Ю ОСОБА_2 (довіреність №03-367 від 20.03.2019)

від третіх осіб: представники не з`явились

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача:

10.07.2019р. ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до КНП Міська лікарня № 1 Краматорської міської Ради, треті особи: Головне управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області, Головне управління Держпраці у Донецькій області про визнання факту трудових відносин, визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої заробітної плати та зобов`язання виконати певні дії.

В обгрунтування позову позивач зазначила, що 10.08.1993р. між нею та КМУ Міська лікарня № 1 укладений страховий договір за основним місцем роботи та, згідно наказу № 72-к від 10.08.1993р. вона була прийнята на посаду акушерки акушерсько-обсерваційного відділення пологового будинку. З 01.02.2007р. вона на підставі наказу № 7 від 01.02.2007 року продовжувала працювати на посаді акушерки акушерського відділення № 1 пологового будинку КМУ Міська лікарня № 1 м.Краматорська за основним місцем роботи.

28.12.2018р. КМУ Міська лікарня № 1 м.Краматорська була перетворена шляхом зміни її організаційно-правової форми в КНП Міська лікарня № 1 Краматорської міської ради.

30.11.2018р. на підставі наказу № 173-к від 28.11.2018р. вона була звільнена за основним місцем роботи з КМУ Міська лікарня № 1 м.Краматорська в порядку п.5 ч.1 ст.36 КЗпП у зв`язку з переведенням на роботу до іншої лікувальної установи.

В травні 2018р. адміністрацією лікарні їй було запропоновано наряду з виконанням обов`язків за основнимм місцем роботи, виконувати роботу за сумісництвом з відпрацюванням норм робочого часу у розмірі 25% від норми робочого часу акушерки акушерського відділення № 1 пологового будинку КМУ Міська лікарня № 1 м.Краматорська на час відпустки по догляду за дитиною до трьох років акушерки ОСОБА_3 .

Вона погодилася на пропозицію адміністрації лікарні, про що надала відповідну заява.

Після надання заяви про прийняття на роботу адміністрація відповідача допустила її до робіт понад установлену норму робочого часу, однак трудовий договір із нею укладений не був.

В день звільення, в порушення вимог ст.116 КЗпП України, відповідач не виплатив їй заборгованість по зарплаті за роботу по сумісництву в розмірі 1238,69 грн.

Просить визнати факт трудових відносин у зв`язку з виконанням роботи на умовах сумісництва на час відпустки по догляду за дитиною до трьої років акушерки ОСОБА_4 без укладання тредового договору в період з 07.05.2018р. по 30.11.2018р. в Комунальному некомерційному підприємтсві Міська лікарня № 1 , Краматорської міської Ради у вільний від основної роботи час, з відпрацюванням 25% робочого часу тарифної ставки; визнати дії службових осіб лікарні в частині недотримання трудового законодавства неправомірними; стягнути з відповідача на її користь заборгованість по зарплаті за виконання робіт по сумісництву в період з травня 2018 року по 30.11.2018р. у розмірі 1238,69 грн., яка складається з: ненарахованої та невиплаченої доплати у розмірі 10 відсотків посадового окладу за використання у роботі дезінфікуючи засоби - 309,81 грн., з ненарахованої та невиплаченої надбавки за вислугу років у розмірі 30% від посадового окладу, що в грошовому еквіваленті складає 928,88 грн. Також просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по зарплаті за вересень 2018р. в розмірі 115,90 грн., яка складається з: 83,10 грн. - ненарахована та невиплачена тарифна ставка акушерки за 4 години відпрацьованого робочого часу по основному місту роботи, 8,30 грн. - ненарахована на тарифну стаку за не враховані 4 години праці та невиплаченої доплати у розмірі 10 відсотків посадового окладу за використання у роботі дезінфікуючи засоби; 24,50 грн. - ненарахована на тарифну ставку за не враховані 4 години праці та невиплаченої надбавки за вислугу років у розмірі 30% від посадового окладу; та зобов`язати відповідача виплатити із загальної суми заборгованості 1354,59 грн. - єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В судовому засіданні представник позивача позов не визнав, посилаючись на його необгрунтованість і суду показав, що позивач ОСОБА_1 працювала не за сумісництвом, а виконувала роботу тимчасово відсутнього працівника, тому вважає, що позов не підлягає задоволенню.

2. Заяви (клопотання ) учасників справи.

Заяв (клопотань) від учасників справи не надходило.

3. Процесуальні дії у справі

01.03.2019р. судови по справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 14.03.2019р. задоволено клопотання позивача, та витребувані у відповідача відповідні документи, які є доказами по справі.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Повно та всебічно проаналізувавши матеріали цивільної справи, суд встановив такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

З 10.08.1993р. позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах із КНП Міська лікарня № 1 Краматорської міської ради на посаді акушерки.

Згідно її заяви від 07.05.2018р. на ім`я головного лікаря даної медичної установи, позивач просить прийняти її по сумісництву на 0,25 ставки на час відпустки по догляду за дитиною до 3-х років акушерки ОСОБА_4 .

Згідно наказу КНП Міська лікарня № 1 Краматорської міської ради № 107-вк від 14.05.2018р. ОСОБА_1 дозволено виконання обов`язків акушерки до 0,25 ставки на час відустки по догляду за дитиною ОСОБА_4 з 07.05.2018р.

Трудовий договір на виконання робіт за сумісництвом із позивачем не укладався.

Відповідо до ст.21 КЗпП - працівникам надане право укладати договори на виконання робіт за сумісництвом на які поширюються всі гарантії законодавства про працю. Відповідно до ч. 3 ст 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Постанови КМУ від 3 квітня 1993 року № 245 Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій встановлено, що робітники, і спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом , тобто виконувати крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час.

Згідно з п.1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України 28.06.1993 N 43 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.1993р. N 76, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору, у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому, підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Згідно з п.5 Положення, оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу.

Згідно з нормами ст.62 КЗпП України надурочні роботи не допускаються. Надурочними роботами вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого часу. Згідно з нормами ст.64 КЗпП України надурочні роботи можуть проводитися з дозволу первинних профспілкових організацій, та в порядку ст.106 КЗпП України роботи в надурочний час за погодинною системою оплати праці повинні оплачуватися в подвійному розмірі годинної ставки.

Згідно з нормами ст.105 КЗпП робота за суміщенням посад виконується в основний робочий час, не передбачає збільшення робочого часу та оплати за відпрацьований час за нормами тарифної ставки. Оплата за суміщення посад проводиться у виді доплати у розмірі до 50% тарифної ставки на підставі п.3.1.1. наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 року № 308/519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2005 року за № 1209/11489.

Вказане свідчить про те, що позивач була допущена до виконання робіт на умовах сумісництва без належного оформлення трудового договору.

Згідно п.7 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.1992р. Про практику розгляду судами трудових спорів , згідно зі ст. 24 КЗпП укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.

Відповідач у своїх запереченнях посилається на те, що позивача виконувала обов`язки тимчасового працівника, а не роботу за сумісництвом. Суд з такими доводами відповідача не погоджується з наступних підстав.

Виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника має місце, коли працівник підприємства разом зі своєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, виконує обов`язки іншого, тимчасово відсутнього працівника (ст. 105 КЗпП і п. 2 постанови № 1145).

З наведеного визначення можна виділити відразу три характерні особливості цього способу виконання працівником додаткових обов`язків (лист Мінпраці від 02.12.2005 р. № 9942/0/14-05/018-17): 1) працівник виконує покладені на нього додаткові функції без звільнення від основної роботи, яку передбачено трудовим договором; 2) виконання додаткових обов`язків відбувається протягом робочого дня (зміни) з урахуванням нормальної тривалості робочого часу, установленої КЗпП; 3) виконання додаткових обов`язків передбачає заміну працівника, тимчасово відсутнього внаслідок хвороби, відпустки, відрядження та з інших причин, коли за ним зберігається місце роботи (посада).

Встановлення додаткового обсягу роботи в порядку суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, виконання роботи тимчасово відсутнього працівника можливо тільки за згодою працівника. Для підтвердження згоди на виконання додаткової роботи працівник повинен подати роботодавцю заяву. Покладання додаткових обов`язків здійснюється шляхом видання наказу (розпорядження) керівника, в якому зазначають період виконання додаткової роботи, точне визначення кола обов`язків (можна зазначити в додатку до наказу), а також порядок оплати.

Позивач надала відповідачу заяву від 07.05.2018р. в якій просила прийняти її по сумісництву на 0,25 ставки на час відпустки по догляду за дитиною до 3-х років акушерки ОСОБА_4 . Вказана заява не містить жодних вказівок на згоду позивача на виконання роботи тимчасово відсутнього працівника.

Окрім того, виданий на підставі цієї заяви наказ відповідача від 14.05.2018р. про надання дозволу позивачу виконувати роботу тимчасово відсутнього працівника, не містить підпису позивача з поміткою про ознайомлення з ним.

Вказане свідчить про те, що позивач виконувала у відповідача роботу саме за сумісництвом.

Суд вважає, також, безпідставними доводи представника відповідача про те, що виконувана позивачем робота не є сумісництвом, оскільки займана нею посада не була вакантною.

Відповідно до ст. 179 КЗпП за бажанням жінки їй надається відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відпустка по догляду за дитиною може бути використана повністю або частково. За жінкою, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною зберігається робоче місце за посадою, яку вона займала до надання такої відпустки. Звільнення жінок, які мають дитину до трьох років, до 14 років заборонене ст. 184 КЗпП.

На період перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною роботодавець має право прийняти іншого працівника для заміщення тимчасово не зайнятої посади до фактичного виходу на роботу жінки, яка перебуває у відпустці. З таким працівником укладається строковий трудовий договір (ст. 23 КЗпП).

Працівники, які працюють за строковим трудовим договором, мають такі ж права, як і ті, які працюють за безстроковими договорами. Тобто на працівника, що заміщує декретницю, прийнятого на роботу за строковим трудовим договором, поширюються норми колективного договору та правил внутрішнього трудового розпорядку. Він має право на відпустку у строки та тривалістю, передбачені Законом про відпустки, на допомогу з тимчасової непрацездатності та виплати за загальнообов`язковим соціальним страхуванням, соціальні гарантії та пільги, встановлені законодавством, в загальному порядку.

Тким чином, вказана посада є вакантною на час перебування у декретній відпустці основного працівника.

Відповідно до відомостей в табелях обліку робочого часу за спірний період, позивача відпрацювала за сумісництвом, понад робочий час за основним місцем роботи, наступний робочий час: в травні 2018 року-28,6 годин; в червні 2018 року - 23,6 годин; в липні 2018 року-27,6 годин; в вересні 2018 року - 30,4 годин; в жовтні 2018 року-27,4 годин; в листопаді 2018 року - 17,8 годин.

В той час, як згідно п.п.1.1. Наказу МОЗ України від 25.05.2006р. № 319 Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров`я , для посад акушерського відділення встановлена тривалість робочого часу 38,5 годин на тиждень.

В табелях обліку робочого часу, при зазначенні відомостей щодо позивача, робота за сумісництвом вказана окремо.

Позивач також зазначає, що всупереч діючому законодавству, відповідач не нараховував та не виплачував їй гарантовані державою надбавки за роботу з дезіфікуючими засобами в розмірі 10% від тарифної ставки та надбавку за вислугу років в розмірі 30% тарифної ставки по трудовому договору за роботу по сумісництву та в день звільнення службові особи відповідача відмовили їй в нарахуванні та виплаті обов`язкових доплат в період дії трудового договору по виконанню робіт за сумісництвом.

Оплата праці за роботу по сумісництву, згідно з нормами ст.19 ЗУ Про оплату праці та ст.102 КЗпП України, проводиться за фактично виконану роботу тобто за фактично відпрацьований час.

Оплата моєї позивача здійснюється в порядку ст.96 та ст.98 КЗпП України та спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 року № 308/519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2005 року за № 1209/11489Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення ( надалі по тексту Наказ № 308/519).

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України Про оплату праці структура заробітної плати складається з основної та додаткової заробітних плат.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно з вимогами п.1.4. Наказу № 308/519 розміри посадових окладів (тарифних ставок) визначаються за тарифними розрядами, які встановлюються професіоналам, фахівцям залежно від наявної кваліфікаційної категорії. Оплата праці працівників медичних установ здійснюється за фактично відпрацьований час, виходячи з посадового окладу (тарифної ставки), з урахуванням підвищень, доплат та надбавок, передбачених діючим законодавством. Заробітна плата працівника граничними розмірами не обмежується.

Згідно з вимогами п.1.6 Наказу № 308/519 визначення розміру заробітної плати проводиться у всіх випадках окремо за основною посадою і при роботі за сумісництвом.

Згідно з вимогами п.3.4.7. Наказу. № 308/519 працівникам, які використовують у роботі дезінфікуючи засоби, установлюється доплата в розмірі 10 відсотків посадового окладу (тарифної ставки).

Згідно з вимогами п.2 Порядку виплати за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2009 року № 1418, за вислугу.років понад 20 років передбачена щомісячна надбавка у розмірі 30 % до посадового окладу.

Згідно з вимогами п.3 Порядку № 1418 надбавка за вислугу років виплачується фахівцям з базовою вищою та неповною вищою медичною освітою усіх спеціальностей.

Згідно з вимогами п.6 Порядку № 1418 надбавка за вислугу років у комунальному закладі охорони здоров`я обчислюється виходячи з посадового окладу (з підвищеннями) працівника без урахування інших надбавок і доплат.

Згідно з вимогами п.7 Порядку № 1418, надбавка за вислугу років виплачується щомісяця за фактично відпрацьований час за основним місцем роботи та за сумісництвом. Згідно до вимог ст.30 Закону України Про оплату праці , роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Згідно ст.22 Закону України Про оплату праці , суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством.

На час роботи за сумісництвом, позивач мала вищу кваліфікаційну категорію та вислугу років понад 25 років, що підтверджується копією трудової книжки.

Таким чином відповідач, не нарахував та не виплатив за весь час виконання позивачем робіт по сумісництву доплату у розмірі 10 відсотків посадового окладу за використання у роботі дезінфікуючи засоби - 309 грн.81коп., надбавку за вислугу років у розмірі 30% від посадового окладу - 928 грн.88 коп. Загальна заборгованість по заробітній платі за виконану роботу за сумісництвом складає 1238 грн.69 коп. Розрахунок доданий позивачем до позовної заяви та з ним суд погоджується.

Крім того, як зазначає позивач, відповідачем у зв`язку з неправильним нарахуванням заробітної плати, за її основним моїм місцем роботи, виникла заборгованість у розмірі 115 грн.90 коп.

Так, відповідно до табелю обліку робочого часу в вересні 2018 року позивач за основним місцем роботи відпрацювала встановлену законодавством норму робочого часу, яка складала 154 години. З них 38,5 годин на посаді старшої акушерки, на яку була переведена на час відпустки працівника відповідно до наказу № 232-вк від 12.09.2018 року, та 115,5 годин на своїй посаді.

Однак відповідно до табеліграми оплата праці відповідачем була проведена за 150 годин роботи, і не враховані 4 години роботи за посадою позивача.

У зв`язку з цим, як вважає позивач, їй не була виплачена заробітна плата, яка складається з невиплачених: тарифної ставки - 83 грн.10 коп., яка виникла у зв`язку з не урахуванням 4 годин праці в вересні 2018 року, доплати у розмірі 10 відсотків посадового окладуза використання у роботі дезінфікуючи засоби - 08 грн.30коп., та надбавки за вислугу років у розмірі 30% від посадового окладу - 24 грн.50 коп. Розрахунок доданий позивачем до позовної заяви та з ним погоджується суд.

5. Позиція суду.

Таким чином, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову, оскільки заявлені позивачем вимоги є законними та обгрунтованими.

6. Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду позивачем не було сплачено судовий збір, так як звільнена від сплати за подачу позову по трудових спорах.

Таким чином судові витрати слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 21, 23, 24, 62, 96, 98, 105, 106, 116, 179, 184, КЗпП, Законо України Про оплату праці , суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня №1 Краматорської міської ради, треті особи: Головне управління Державної фіскальної служби України в Донецькій області та Головне управління Держпраці у Донецькій області, про визнання факту трудових правовідносин, визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої заробітної плати та зобов`язання виконати певні дії - задовольнити частково.

Визнати факт трудових відносин у зв`язку з виконанням роботи ОСОБА_1 на посаді акушерки Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня №1 Краматорської міської ради на умовах сумісництва, на час відпустки по догляду за дитиною до трьох років акушерки ОСОБА_4 без укладання трудового договору в період з 07.05.2018 по 30.11.2019, у вільний від основної работи час з відпрацюванням 25% робочого часу.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня №1 Краматорської міської ради( код ЄДРПОУ 01990826) на користь ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі за сумісництвом в розмірі 1238, 69 грн.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня №1 Краматорської міської ради ( код ЄДРПОУ 01990826) на користь ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі за основною роботою в розмірі 115,90 грн.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Міська лікарня №1 Краматорської міської ради ( код ЄДРПОУ 01990826) виплатити із стягнутої заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) в розмірі 1354,59 грн. єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В задоволенні позовних вимог про визнання дій відповідача неправомірними відмовити.

Повний текст рішення виготовлений 21.12.2019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту рішення до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Суддя Краматорського міського суду С. М. Ткачова