Рішення

від 27.12.2019 по справі 280/5762/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 грудня 2019 року Справа № 280/5762/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебрянніковій О.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 )

до - Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (юридична адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, буд. 23, код ЄДРПОУ 34513210)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України (юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795)

про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (далі - відповідач) та Державної судової адміністрації України (далі - третя особа), в якому позивач просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача належну їй заробітну плату у вигляді надбавки за вислугу років за період з 01.04.2007 по 31.12.2007 в розмірі 4357,10 грн, за період з 01.06.2008 по 31.12.2011 в розмірі 70856,91 грн, загалом 75214,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на день звільнення позивача з посади судді їй не виплачена заробітна плата в повному обсязі відповідно до вимог Закону України Про статус суддів . Вважає дії відповідача щодо нарахування надбавки за вислугу років не від розміру загальної суми щомісячного заробітку, а від розміру посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, та відповідно, нарахування та виплату заробітної плати у період з 01.04.2007 до 31.12.2007 та з 01.06.2008 до 31.12.2011 протиправними та такими, що порушують конституційні права позивача.

Ухвалою суду від 25.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 17.12.2019 о/об 15 год. 30 хв.

01.12.2019 від представника третьої особи були подані письмові пояснення, з яких представник вважає, що надбавка за вислугу років ОСОБА_1 у спірний період нарахована та виплачена Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом на підставі чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства України. Зокрема посилається на те, що у період з 2007 р. по 2011 рік одночасно діяли різноманітні закони та нормативно-правові акти, які регулювали питання оплати праці суддів. Так, розміри посадових окладів, премій встановлювалися Кабінетом Міністрів України, а розміри надбавок за кваліфікаційні класи суддів та інших надбавок у різні періоди визначалися указами Президента України та (або) постановами Кабінету Міністрів України. Вказує, що надбавка за вислугу років нараховувалась та виплачувалась позивачу відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів від 03 вересня 2005 року № 865 та у відповідності до бюджетного законодавства. Також зазначає, що індексація не є складовою заробітної плати судді і не включається до бази нарахування надбавки за вислугу років. Відтак позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

13.12.2019 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №52678) подано заперечення, в яких відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що відповідач нараховував заробітну плату позивачу відповідно до встановленого законодавства, тому звинувачення позивача в бездіяльності щодо не проведення перерахунку заробітної плати є безпідставними. Просить в задоволенні позову про зобов`язання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вчинити певні дії відмовити.

З наведених підстав просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

17.12.2019 від позивача через канцелярію суду (вх. 353400) подана відповідь на відзив.

Від позивача подана заява про розгляд справи у порядку письмового провадження. На задоволенні позовних вимог позивач наполягає у повному обсязі.

Від представника відповідача подана заява про розгляд справи в порядку письмового провадження без участі представника відповідача.

Представник третьої особи до суду не прибув, про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, суд з`ясував наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 22.04.1993 Постановою Верховної Ради України №3137-ХІІ ОСОБА_1 було призначено суддею Арбітражного суду Запорізької області (з 21.06.2001 - Господарський суд Запорізької області).

Постановою Верховної Ради України від 08.02.2007 №625-У Про обрання суддів Туркіну Л.П. було обрано суддею Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Як свідчать накази голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2007 №16 Про зарахування до складу суду судді Туркіної Л.П. , від 28.03.2008 №64 Про присвоєння судді ОСОБА_1 кваліфікаційного класу , від 23.05.2008 №115 Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 , у період з 24.04.1996 по 06.03.2008 ОСОБА_1 мала другий кваліфікаційний клас судді, а з 06.03.2008 - перший кваліфікаційний клас судді відповідно. Названі накази також свідчать, що надбавка за вислугу років судді ОСОБА_1 складала 20% у період з березня 2007 р. по 27.05.2008 та 25% з 27.05.2008 по грудень 2011 р.

На письмовий запит позивача до Третього апеляційного адміністративного суду, якому передано бухгалтерську документацію відповідача, отримано відповідь від 07.11.2019 №10/2428/19 та довідки про заробітну плату, з яких позивачу стало відомо , що в періоди роботи на посаді судді з 01.04.2007 по 31.12.2007, а також з 01.06.2008 по 31.12.2011 щомісячна надбавка за вислугу років нараховувалась судді ОСОБА_1 лише від суми розміру посадового окладу та надбавки за кваліфікаційний клас, без урахування інших надбавок, премій, виплат та індексації.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, а саме з нарахуванням та виплатою надбавки за вислугу років, виходячи з розміру посадового окладу, а не з загальної суми щомісячного заробітку, як це передбачено ч. 4 статті 44 Закону України Про статус суддів , вважаючи, що відповідачем на день звільнення позивача з посади судді не виплачена заробітна плата в повному обсязі за період з 01.04.2007 по 31.12.2007 та з 01.06.2008 по 31.12.2011 у загальній сумі 75214 грн 01 коп., позивач звернувся до суду із цим позовом.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України Про статус суддів № 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року (далі Закон № 2862-ХІІ) визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України статус суддів визначається виключно Конституцією України та законами України, якими гарантовано незалежність і недоторканість суддів (частина перша статті 126 Конституції України). Згідно з ч. 1 ст. 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Згідно ч.1 ст.44 Закону України Про статус суддів заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Частиною 4 статті 44 Закону України Про статус суддів було передбачено, що суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

На законодавчому рівні, зокрема Законом України Про Державний бюджет України на 2007 рік , обмеження або інші правила щодо нарахування надбавки за вислугу років суддям у 2007 році не встановлено.

Підпунктом "б" підпункту 2 пункту 61 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесено зміни до абзацу другого частини четвертої статті 44 Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 № 2862-ХІІ, а саме: слова "загальної суми щомісячного заробітку" замінено словами "посадового окладу".

Отже, з 01.01.2008 змінено порядок нарахування надбавки за вислугу років та встановлено, що вказана надбавка розраховується у тих же відсотках, проте, не від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи, а від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2008 № 19 (набрала чинності з 01.03.2008) внесено зміни по постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів .

Зазначену постанову від 03.09.2005 № 865, що діяла до 01.01.2012, доповнено п. 2-2, яким передбачено, що суддям щомісяця виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас в таких розмірах: при стажі роботи понад три роки - 10 відсотків, понад п`ять років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 справа № 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України також і положення пункту 61 розділу II Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , яким внесено зміни до ст. 44 Закону України Про статус суддів .

На підставі викладеного, враховуючи той факт, що Законами про Державний бюджет України на 2009, 2010, 2011 роки дія ч.4 ст.44 Закону № 2862-ХІІ в частині нарахування надбавки за вислугу років не обмежувалась, суд дійшов висновку про те, що з 01.01.2008 до 22.05.2008 (з дати набрання чинності Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України до винесення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008) надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а у спірних періодах з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 01 червня 2008 року по 31 грудня 2011 року надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Обґрунтованість названої правової позиції підтверджується судовою практикою, зокрема - Постановою Верховного Суду від 03.10.2019 по справі №0840/3371/18 адміністративного провадження № К/9901/8706/19, яка враховується судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС.

Як встановлено матеріалами справи, відповідно до розрахункових листів позивача в періоди з 01.04.2007 по 31.12.2007 та з 01.06.2008 по 31.12.2011 надбавка за вислугу років (20% та 25%) нараховувалась ОСОБА_1 лише від розміру посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас без урахування інших складових заробітку, зазначених в розрахункових листах.

Згідно розрахунку позивача недоплачена сума заробітної плати у вигляді надбавки за вислугу років за період з 01.04.2007 по 31.12.2007складає 4357 грн 10коп., за період з 01.06.2008 по 31.12.2011- 70856 грн 91 коп., загалом - 75214 грн 01коп.

Як свідчить зміст розрахунку, наданого позивачем, та розрахункові листи по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 , сума недоплати, базою нарахування якої є виплачена позивачу індексація доходів громадян, складає 2735 грн 11коп. (470,91 грн за 2008 рік+606,64 грн за 2009 рік+640,25 грн за 2010 рік+1017,30 грн за 2011 рік).

Таким чином, сума недоплати, базою нарахування якої є премії та надбавки, визначені ч.1 ст.44 Закону України Про статус суддів , складає 72478 грн 90 коп. (75214,01-2735,11) Спір щодо розміру суми 72478 грн 90 коп. між учасниками відсутній.

Згідно ст. 116 КЗпП України, виплата всіх сум, що належать працівнику від підприємства, провадиться у день звільнення.

Як свідчать матеріали справи та не спростовується учасниками, відповідних виплат позивачу здійснено не було.

За таких обставин позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 72478 грн 90 коп. слід визнати обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.

Посилання відповідача на відсутність підстав для перерахунку посадового окладу позивача, а також посилання відповідача та третьої особи на правомірність застосування норм постанови Кабінету Міністрів України Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів від 03 вересня 2005 року № 865 при розрахунку суми надбавки за вислугу років, не приймаються судом, виходячи з наступного.

Як свідчить зміст позовної заяви та матеріали справи, про перерахунок посадового окладу судді у позові не йдеться.

Що стосується постанови Кабінету Міністрів України Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів від 03 вересня 2005 року № 865, якою по-іншому, ніж у законі, врегульовано питання виплати суддям надбавки за вислугу років, слід зазначити, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, закріплених у частині третій статті 7 КАС, при визначенні бази обчислення суддям набавки за вислугу років слід застосовувати положення Закону № 2862-ХІІ, який має вищу юридичну силу, а не підзаконний нормативний акт - постанову Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865.

Посилання відповідача та третьої особи на відсутність законодавчо закріпленого визначення поняття загальна сума щомісячного заробітку не може бути підставою для не врахування при визначенні суми надбавки за вислугу років інших виплат та надбавок, зокрема, щомісячних премій, премій до свят та інших премій і надбавок, оскільки стаття 44 Закону України Про статус суддів 15 грудня 1992 року №2862-XII, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначала, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Також слід визнати помилковим посилання третьої особи на положення інших нормативно-правових актів, що регулюють питання оплати праці у бюджетній сфері, оскільки гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України і Автономної Республіки Крим (ч.3 ст.11 Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 № 2862-ХІІ).

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду 8-рп/2005 від 11.10.2005 щодо офіційного тлумачення положення ч.3 ст.11 Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 № 2862-ХІІ, особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.

Що стосується позовних вимог про стягнення суми 2735 грн 11 коп., то вони не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Позивач вважає, що при розрахунку надбавки за вислугу років судді до суми щомісячного заробітку повинна бути включена сума індексації доходів населення, передбачена Законом Про індексацію грошових доходів населення .

В той же час, Закон Про індексацію грошових доходів населення визначає, що індексація доходів громадян має на меті соціальні гарантії та здійснюється з метою часткового або повного відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст..2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Згідно ст.6 названого Закону у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, та величини індексу споживчих цін.

Про зазначену індексацію, яка є соціальною гарантією, встановленою для громадян України спеціальним законом, у Законі України Про статус суддів не йдеться. Як зазначено вище, згідно ч.1 ст.44 Закону України Про статус суддів заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Отже, індексація не є складовою заробітної плати судді і не включається до бази нарахування надбавки за вислугу років.

Як свідчать матеріали справи, про порушення порядку індексації доходів позивача у позові та розрахунку суми, заявленої до стягнення, не йдеться.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності нарахування позивачу надбавки за вислугу років не від розміру загальної суми щомісячної заробітної плати судді, а від розміру посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, та, відповідно, виплати заробітної плати у період з 01.04.2007 до 31.12.2007 та з 01.06.2008 до 31.12.2011 у повному обсязі, у зв`язку з чим заборгованість складає 72478 грн 90коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав Позивача може здійснюватися судом у спосіб, який не суперечить Закону і забезпечує ефективний захист прав особи.

На підставі зазначеного позовні вимоги слід задовольнити в частині стягнення з відповідача на користь позивача 72478 грн. 90 коп. заборгованості по заробітній платі. В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав, зазначених вище.

Оскільки позивач відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, тому розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код ДРФО НОМЕР_1 ) до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (вул. Василя Жуковського, 23, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 34513210), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити частково.

Стягнути з Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (вул. Василя Жуковського, 23, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 34513210) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код ДРФО НОМЕР_1 ) належну їй заробітну плату у вигляді надбавки за вислугу років за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 01 червня 2008 року по 31 грудня 2011 року у розмірі 72478 (сімдесят дві тисячі чотиреста сімдесят вісім) грн 90 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 27.12.2019.

Суддя Р.В. Сацький